live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Танк "Оплот" чекає випробування війною

Україна завершила виконання контракту на поставку Таїланду танків "Оплот". Тепер український танк чекають в ЗСУ

Україна завершила виконання контракту на поставку Таїланду танків "Оплот". Остання партія машин успішно пройшла фінальні випробування і найближчим часом буде передана країні-замовнику. Справу зроблено, заявив 26 березня 2018 року генеральний директор Держконцерну "Укроборонпром"  Павло Букін. Військові експерти вважають це великою перемогою.

Поставка 49 танків на суму $240 млн здійснена в рамках контракту, укладеного між Україною та Королівством Таїланд 1 вересня 2011 року. Угода була укладена одразу після Міжнародної виставки озброєнь IDEX-2011 в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати, лютий 2011 р.).

Україна вперше представила світові нову вітчизняну машину під назвою Основний бойовий танк (ОБТ) "Оплот"  в 2008 році. Він викликав значний інтерес у покупців зброї.

null

Військові експерти сприйняли "Оплот" як одну з найсучасніших машин у своєму класі. Перед його відправкою на виставку в Абу-Дабі генеральний конструктор бронетехніки та артилерійських систем України Михайло Борисюк заявив в інтерв’ю авторові статті, що "Оплот" є  принципово новою машиною, яка створена на рівні сучасних світових аналогів.

"За основними характеристиками – бойовою міццю, мобільністю та захистом – танк "Оплот" перебуває на рівні кращих світових зразків", - сказав генерал Борисюк.

Що являє собою танк "Оплот"

Головною якісною відмінністю "Оплота" є унікальний динамічний захист, - вмонтована динамічна броня нового покоління - завдяки якому пробити панцир вкрай складно. Цілі, яку не міг би знищити Оплот не існує, переконують на заводі, вогонь можна вести 4-ма видами озброєння.

Танк влучає у мішень на відстані 5 км навіть на ходу. Панорамний прицільний комплекс дозволяє контролювати ситуацію навколо без обертання ствола, тепловізор вираховує ворога на відстані 10 км, а антилазерна система "Варта" збиває приціл ворога.

  • Машина отримала нову зварно-катану башту, двигун потужністю 1200 к.с., а також інші системи, які якісно поліпшували вогняні, ходові та захисні властивості танка.
  • Ключовою особливістю машини стала наявність високоточного керованого озброєння, яке дозволяє вести вогонь з гармати керованою ракетою "Комбат" з лазерним наведенням та уражати цілі на відстанях до 6000 м.
  • "Оплот" оснастили 125-міліметровою гарматою (боєкомплект із 40 пострілів: бронебійно-підкаліберні, уламково-фугасні, кумулятивні боєприпаси та керовані ракети), 12,7- і 7,62-міліметровими кулеметами, вмонтованим динамічним захистом новітнього покоління типу "Ніж-2".
  • Танк має швидкість руху 70 км/год., запас ходу по паливу на 450 км, забезпечує виконання бойових завдань у різних кліматичних, метеорологічних та дорожніх умовах у діапазоні температури довкілля від –40°С до +55°С.

Але час та обставини внесли свої корективи

ОБТ "Оплот-М" взятий на озброєння української армії 2009 року. Міністерство оборони одразу замовило для своїх потреб 10 танків. Серійне виробництво мало розпочатися на Харківському заводі ім. Малишева – головному виробнику бронетехніки в Україні. Але коштів для реалізації справи державної ваги у наступні роки тодішній уряд та головнокомандувач – президент Віктор Янукович так і не виділили.

Коштів на початок серійного виробництва "Оплотів", зокрема пілотної партії для Збройних сил України, завод ім. Малишева так і не отримав.

Реалізація угоди з Таїландом мала стати продовженням успішно виконаного так званого Пакистанського контракту (1996-1999 рр.) на поставку Ісламабаду 320 танків Т-80УД ($640 млн.). Завдяки виконанню цього контракту Україна зберегла і розвинула свою танкобудівну галузь, створила замкнутий цикл виробництва танків, увійшла до ТОП-10 світових експортерів зброї, стала помітним гравцем на ринку озброєнь.

Виконання Тайського контракту завод ім. Малишева почав у квітні 2012 року. Проте більш як 10-річний розрив у процесі випуску нових танків мав негативні наслідки.

Фінансування виробництва було вкрай недостатнім. Колектив заводу скорочувався, втрачалися кваліфіковані кадри. Керівництво країни не вбачало за необхідне виправляти становище одного з провідних підприємств оборонної промисловості.

null

Невеликі експортні поставки, такі, як виробництво дизельних двигунів до китайського танка Al Khalid, модернізація вітчизняних Т-64 до рівня БМ "Булат", сервісні обслуговування поставленої бронетехніки, які здійснював завод ім. Малишева у ті "міжконтрактні" роки, радикально не впливали на загальний стан підприємства.

Передоплата по контракту від тайців фактично "проїдалася", завод, який накопичив великі борги із зарплати, і на цей раз був утягнутий у політичну кон’юнктуру напередодні виборів до Верховної Ради (осінь 2012 р.).

За таких умов експортний контракт завжди "плюс", це джерело валютних надходжень і для держави, але його треба було виконувати у стислі терміни – до кінця 2014 року. Серед представників вітчизняного ОПК і самого заводу було неоднозначне ставлення як до Тайського контракту, так і до самого "Оплоту".

Якщо пригадати, що Україна в ті роки (2010-2014) зірвала контракт на постачання Іраку 420 бронетранспортерів БТР-4Е на суму $457 млн (головний виконавець – ХКБМ, підрядник – завод ім. Малишева), то стане цілком зрозумілою і "ціна питання" у Тайському контракті.

Крім того, в цей важливий для виконання Тайського контракту період (2011-2014) на заводі один за одним змінюються його директори. Був змушений піти зі своєї посади генеральний конструктор ХКБМ ім. Морозова Михайло Борисюк, під керівництвом якого створювався "Оплот". До його звільнення приклав руку Дмитро Саламатін – тодішній керівник "Укроборонпрому", а потім і міністр оборони України, як потім з’ясувалося – ставленик Кремля і генерал ФСБ Росії.

Війна з РФ і виконання Тайського контракту

Початок російської агресії проти України ускладнив ситуацію. "22% працівників заводу мають базове російське громадянство. Значна частина цих людей підтримують сепаратистів", - повідомляв у серпні 2014 року тодішній генеральний директор заводу ім. Малишева Вадим Федосов. За його словами, ці люди переконані, що якщо в місто увійде російська армія, то ситуація покращиться. "Але все буде з точністю до навпаки. Ми з Росією в танковому секторі є жорсткими конкурентами. Тому завод ім. Малишева їм не потрібен, і вони його просто закриють. Ми їм сильно заважаємо", - заявляв гендиректор.

Російські бойовики діяли у прифронтовому Харкові. У серпні 2014 р. з реактивного вогнемета російського виробництва був обстріляний Харківський бронетанковий завод. Подією займалися військова прокуратура та СБУ, які визнали обстріл терактом.

Після того як Росія захопила Крим та окупувала Донбас, Україна втратила військові підприємства, що традиційно брали участь у кооперації зі складання танків. Ситуацію ускладнювала необхідність заводу ім. Малишева екстрено працювати для фронту.

Якщо угодою було передбачено завершити поставки "Оплотів" на кінець 2014 року, то станом на лютий 2014 року для Таїланду було виготовлена лише перші 5 танків. А повний цикл виготовлення однієї машини становить близько 18 місяців.

Відтак, терміни виконання поставок за згодою сторін неодноразово переносилися. Представники Міністерства борони Таїланду з розумінням сприймали ситуацію. Російська преса традиційно розповсюджувала фейки про "зриви".

Незважаючи на всі проблеми, контракт завершений, і остання партія БМ "Оплот-Т" незабаром буде відправлена до Таїланду.

Читати також: Танковий завод у Харкові реалізував продукції на рекордні 3 млрд гривень

За визнанням фахівців, "Оплот-Т" став найбільш технологічним та складним зразком бойової техніки вітчизняної розробки і виробництва. Виконання Тайського контракту вони називають великою перемогою. Як заявив військовий експерт Сергій Згурець, "за три роки зроблено те, що зробити було неможливо".

"Контракт виконувався попри нечесну конкуренцію та військову агресію Росії. Ми вдячні нашим стратегічним партнерам із Таїланду за мудре розуміння проблем, з якими зіткнулася Україна, і за віру, що Україна здатна подолати штучні перепони, зведені на шляху наших взаємин", - наголосив у своєму коментарі Павло Букін.

За його словами, реалізація Тайського контракту дозволила Україні отримати значні валютні надходження до бюджету та завантажити виробничі потужності підприємств Укроборонпрому.

Із завершенням цього експортного контракту Концерн налаштовується на виробництво танків для Збройних сил України

Замовлення на виробництво "Оплотів" для потреб української армії надійшло на завод ім. Малишева влітку 2017 року

Говорячи про танки "Оплот", голова Генерального штабу Віктор Муженко зазначав, що в Збройних силах України їх очікували ще в кінці 2017 року - на початку 2018 року, але цей термін через виконання контракту з Таїландом і певні технічні причини перенесли майже на рік.

При виробництві танків для армії будуть враховані як технологічні інновації, так і досвід застосування бронетехніки у війні на Донбасі.

Читайте також: Завод ім. Малишева у Харкові отримав замовлення на кілька "Оплотів", кожен з яких коштує 50 млн грн, - ЗМІ

"Ми готові інтегрувати в "Оплоти" для української армії технології, опрацьовані з урахуванням бойового досвіду. Йдеться про передове цифрове оснащення, зокрема, прицільний комплекс та систему управління вогнем", - зазначив Павло Букін.

Він повідомив, що роботи зі створення нових "Оплотів" відбуваються у відповідності до дослідно-конструкторських робіт, які сьогодні узгоджуються з Міноборони України. Ці роботи передбачають і значну модернізацію танків Т-64, які експлуатуються в український армії, для уніфікації з "Оплотами". Така уніфікація значно зменшить вартість як виробництва "Оплотів", так і модернізації Т-64.

Отже, нові і давно очікувані вітчизняні танки, як так потрібні для боротьби з агресором , військо України може реально отримати вже до кінця 2018 року.

новини партнерів

23 вересня, 2018 неділя

22 вересня, 2018 субота

22 вересня, 2018 субота

21 вересня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати