Що означає тарифне протистояння США і Китаю

Під час президентської виборчої кампанії у Сполучених Штатах, одним з ключових пунктів програми тоді ще кандидата Дональда Трампа (поряд з боротьбою з ісламськими фундаменталістами та будівництвом стіни на кордоні з Мексикою) був захист інтересів американського товаровиробника та повернення робочих міст до США.

За твердженнями Трампа, країни з дешевою робочою силою зловживають принципом вільного руху товарів, внаслідок чого створюються величезний диспаритет у світовій торгівлі, а американці втрачають мільйони робочих місць на сотні мільярдів доларів.

Особливо часто діставалося на горіхи Китаю – Піднебесну звинувачували ледь не у паразитуванні на американській економіці, а також – у масштабному промисловому шпигунстві. Фактично, Трамп апелював до працівників промислових підприємств так званого "іржавого поясу" - Пенсильванії, Огайо, Індіани, Мічігану, Іллінойсу та Міннесоти, що значною мірою залишилися на узбіччі через те, що нескладне промвиробництво з низькою додатковою вартістю внаслідок глобалізації перемістилося до країн Азії та Латинської Америки.

Після приходу до влади (в першу чергу, якраз завдяки голосам робітників "іржавого поясу"), Дональд Трамп заходився втілювати протекціоністські кроки в життя. Одним з перших рішень нового господаря Білого дому був вихід США з договору про Транстихоокеанське партнерство – найбільшої зони вільної торгівлі в історії людства, що об’єднувала 12 найбільших економік Азії, Північної та Латинської Америки.

Втім, до справжніх торговельних воєн до останнього часу не доходило - радники досить довго утримували президента від відверто необачних кроків, що спровокували б аналогічні дії у відповідь, руйнуючи наявний економічний світовий порядок. Але тепер ці часи скінчилися.

Початок гарячої фази конфлікту

8 березня президент Трамп своїм указом запровадив спеціальні ввізні мита на сталь та алюміній (25% та 10% відповідно) для усіх країн, за винятком американських партнерів по NAFTA – Канади і Мексики. Пізніше тимчасові – до 1 травня – винятки були встановлені також для країн ЄС, Південої Кореї, Австралії, Аргентини та Бразилії.

Таким чином, основною країною, проти якої спрямовуються протекціоністські заходи, став Китай, що минулого року поставив вказаною продукції до США приблизно на 2,5 млрд доларів. Свої дії, які прямо суперечать нормам та принципам Світової організації торгівлі, у Вашингтоні обґрунтували посиланням на ст. 232 американського Акта про розширення торгівлі 1962 року та ст. 21 Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, в яких мова йде про можливості обмежень "з міркувань національної безпеки".

22 березня Пекін повідомив про введення підвищених мит на 128 найменувань американських товарів – від кеш’ю і виробів з сої до свинини і труб з неіржавіючої сталі – загальним обсягом у 3 млрд долларів. Характерний момент – вказані товари в основному виробляються в штатах, в яких підтримка Дональда Трампа особливо висока – Іллінойс, Айова, Міннесота, Небраска, Індіана.

На думку КНР, Вашингтон своїм рішенням про запровадження мит порушив правила СОТ, після чого Китай має право на дзеркальну відповідь.

Того ж 22 березня, буквально за кілька годин до вказаного китайського повідомлення, Трамп підписав виконавчий меморандум, котрим доручив торговому представнику США  Роберту Лайтхайзеру підготувати протягом двох тижнів перелік китайських товарів, що експортуються до Сполучених Штатів загальною вартістю біля 60 млрд доларів на рік, для введення на них додаткових мит.

За попередніми оцінками, мова може йти про приблизно 1300 позицій китайського експорту, зокрема автомобілі, мотоцикли, залізничний транспорт, станки, медичне обладнання, авіаційні запчастини, супутники та багато іншого.

4 квітня Пекін попередив, що, у випадку запровадження таких мит, Китай також обкладе митами додаткові обсяги американської сої, автомобілі та хімічні добрива – на ті ж таки 50-60 мільярдів. А наступного дня, 5 квітня, Дональд Трамп назвав таку реакцію КНР "несправедливою" і заявив, що відтепер мова може йти про додаткове оподаткування вже не 50-60, а 100 млрд китайського імпорту. "Замість того, щоб виправити свої неправомірні дії, Китай вирішив завдати шкоди нашим фермерам і виробникам", - наголосив американський президент.

Читайте також: Трамп закликав Китай "покласти край недобросовісної торгівлі"

Варто зазначити, що така політика Трампа зазнає постійної критики, в тому числі - з боку однопартійців президента. Зокрема, на думку республіканця Бена Сасса, сенатора від штату Небраска, дії Трампа "загрожують спасили американський агросектор".

"Поведінка китайців неприпустима, це так - заявив сенатор - але давайте все ж таки покараємо за це їх, а не нас. [Те, що пропонує Трамп] - найдурніший спосіб це зробити".

Цілі і засоби

Декларованою метою Білого дому є зменшення дефіциту у двосторонній торгівлі, який за підсумками минулого року склав 396 млрд доларів (експорт американських товарів до Китаю склав 130, імпорт – 526 мільярдів). У своїй промові під час підписання згадуваного меморандуму 22 березня, Трамп нагадав, що поставив своїм підлеглим за мету скоротити дефіцит на 100 млрд.

Крім того, Вашингтон прагне примусити Піднебесну відмовитися від поширеної практики коли американські компанії примушують передавати китайцям технологічні ноу-хау, погрожуючи в іншому випадку викинути американців з китайського ринку. У Пекіні останнє звинувачення, звісно, спростовують – кажуть, що американці самі їм передають свої розробки, так би мовити, від щирого серця.

Читайте також: Одна країна, один імператор: Сі Цзиньпін перетворюється на пожиттєвого правителя Китаю

Посадовці КНР наразі докладають максимум зусиль, щоб загасити конфлікт у зародку.  Зокрема, Голова Держради (прем’єр) КНР Лі Кецян закликав Вашингтон "діяти раціонально", щоб уникнути обмеження свободи торгівлі як для сталі, так і для високотехнологічних товарів, попередивши, що в торговельній війні "не буде переможців", та пообіцявши натомість "розширити доступ іноземних постачальників і інвесторів до китайського ринку".

Можливі наслідки

В той же час, на думку експертів аналітичного центру The Conference Board, у випадку загострення протистояння програє однозначно Китай. Запас міцності американської економіки значно вищий, а залежність від зовнішніх ринків – менша. В той же час, значні втрати понесуть також американські споживачі, оскільки такий конфлікт буде означати миттєвий і досить істотний ріст цін.

Загалом, торгівельна війна між світовими надпотугами матиме серйозні наслідки для всього світу. Адже торгівельні обмеження будуть вводитися все новими й новими країнами – за принципом доміно, і включатимуть все нові й нові групи товарів. На заміну свободі торгівлі прийде протекціонізм, на відкритості – бар’єри, кооперацію та співпрацю замінять фрагментація і ворожнеча. Виробникам не буде куди дівати надлишок товарів, а споживачі будуть змушені платити неадекватно високі ціни за товари нижчої якості. Сповільняться темпи економічного росту, світ стане бідніше і менш безпечним.

Перша реакція на початок застосування обмежувальних заходів вже є – американські фондові індекси відразу ж впали більш ніж на два відсотки.

Американські і світові індекси різко впали на тлі початку американо-китайського торговельного конфлікту

Для України світовий торгівельний конфлікт матиме однозначно негативні наслідки, адже широке впровадження протекціоністських закриють ряд ринків для основних продуктів вітчизняного експорту – виробів сталеварної та хімічної промисловості. Крім того, витіснена з таких ринків продукція попрямує на відносно відкриті ринки, створюючи там додаткову конкуренцію.

З іншого боку, високі мита спрямовані проти конкретних країн – як, наприклад, китайські обмеження для американської агропродукції – можуть означати додаткові можливості для українських виробників сої, свинини та ще ряду найменувань сільськогосподарської продукції.