live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Бомба раз, бомба два, … бомба вісім. Хто тероризує міста України

У Харкові восьмий день поспіль надходять телефонні дзвінки про замінування п'яти бізнес-центрів. Водночас, торгівельний центр у Львові "мінують" з Омська

Останніми роками випадки подібних повідомлень значно почастішали, що пов’язують з російською агресією проти України. Відтак, у 1,5-мільйонному прифронтовому місті "мінували" майже все: міжнародний аеропорт, вокзали, заводи, банки, музеї, навчальні заклади, будинки влади, стадіони, супермаркети, станції метро, театри й цирк.

Але такої тривалої та масованої атаки, як нині, східний український мегаполіс ще не знав.

Цього разу під удар терористів потрапили офіси приватного бізнесу. Перше телефонне повідомлення про їх замінування до поліції надійшло опівдні 5 червня. Невідомі вказували, що у Харкові заміновано приміщення бізнес-центрів на вулицях Академіка Проскури, Іванова, Алчевських, Богдана Хмельницького та проспекті Московському. Майже всі об’єкти – в центрі міста.

На місця подій для перевірки інформації оперативно виїжджали слідчо-оперативні групи, кінологічна служба, експерти-криміналісти та вибухотехніки. Маси людей змушені були покидати робочі місця. Після проведення огляду приміщень з’ясовувалося, як це й буває зазвичай, що повідомлення про замінування – фіктивні.

І так триває 8 днів поспіль: щодня майже в один і то й же час повідомлення про замінування бізнес-центрів. Такі ж екстрені виїзди спеціальних служб, евакуацї. Один і той же результат.

"Ми змушені миттєво реагувати, проводити ретельні перевірки, адже колись може й спрацювати", - відповіли "Еспресо" в національній поліції. Інформація про кожен факт вноситься до Журналу єдиного обліку правопорушень. Звідки телефонують, що за голоси – відповіді нема. "Це не підлягає розголошенню, працюємо далі, перевірки тривають", - говорять у прес-центрі поліції.

До перевірок підключені працівники Служби безпеки України, хоча основна робота з викриття таких злочинів лежить на поліції. "Ми допомагаємо, і кожний такий випадок відпрацьовується, як бойовий", - прокоментували в облуправлінні СБУ. Які є підозри щодо "мінувальників" в СБУ нам також коментувати відмовилися.

Згідно із законом України, за такі витівки зловмисник несе кримінальну відповідальність і може отримати від 2 до 8 років в’язниці. За даними правоохоронців, останнім часом у Харківській області було до 10 затримань, у тому числі по гарячих слідах.

У прокуратурі зазначають, що судові справи, як правило завершуються вироками, серед яких багато умовних.

Дуже часто телефонують школярі, аби зірвати урок або іспит, обізлені та ображені чимось громадяни, жартівники, люди напідпитку – аби похизуватися та виграти парі, мовляв, не піймають, або психічно хворі.

Вважається, що Україна має відповідне законодавство, а правоохоронці достатньо засобів для боротьби з телефонним тероризмом. Але з побутовим. Оперативна робота поліції, прокуратури, судів, профілактика – тут все зрозуміло.

Те що відбувається останніми роками – зовсім інше.

11 червня СБУ Львова повідомила про те, що фейкові мінування у цьому місті влаштовують з Росії. 10 червня у Львові "замінували" торгово-розважальний центр "Кінг-Кросс Леополіс". Звідти евакуювали 2 тис. 700 людей, вибухового пристрою не виявили.

За словами керівника облуправління СБУ Олександра Ткачука, спершу повідомлення про замінування зловмисники здійснювали з електронних адрес, які були зареєстровані на анонімних серверах в Росії. Коли фахівці їх заблокували, то повідомлення почали відправляти з однієї з електронних адрес міжнародного сервера. Однак слідчі з’ясували, що нова ІР-адреса користувача, який створив та використовував цю електронну пошту, знаходиться в російському Омську.

"Зараз ми пропрацьовуємо і визначаємо, настільки доречно щоразу реагувати на повідомлення, які надходять по три рази в день, і при цьому "мінують" одні й ті самі торгові чи бізнес центри. Але, звичайно, ми зобов’язані на це реагувати", - сказав голова львівського СБУ.

"Маємо справу з елементами гібридної війни?", - запитав автор статті у представника харківської СБУ. "Однозначно", - пролунала відповідь.

"Це не терор у розумінні кримінального кодексу. Це склад злочину, передбачений статтею 259 ККУ, а саме завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності", - прокоментував ситуацію для Espreso.tv харківський юрист-міжнародник Тимур Андрієвський.

Але, за словами фахівця, ця проблема куди ширша. "Фіксувати – це й так фіксується правоохоронцями, адже за кожним випадком відкривається кримінальне провадження. Комусь повідомляти? Навіщо. Адже ми не знаємо, хто це робить. Чи є це елементом гібридної війни – звісно, це може бути й так, але потрібно довести вину. А для цього потрібно знайти особу, яка вчиняє цей злочин. Також, ніхто не відміняє того, що це можуть були банальні "розборки" бізнесу, щоб нанести шкоду якому-небудь підприємству-конкуренту. Третій варіант, це просто прикриття чогось іншого, наприклад, підготовка іншого злочину", - ромірковує Тимур Андрієвський.

На думку юриста, звертатися до міжнародний органів доцільно після доведення того факту, що це робили росіяни: "Тоді, звісно, можна скаржитися. Зараз якраз Міжнародний Суд ООН очікує меморандум України по справі проти Росії, де офіційний Київ звинувачує Кремль у порушеннях конвенції щодо протидії тероризму".

Незалежно від того, хто це робить і кому це вигідно, зрозуміло, що кожен виклик тягне за собою навантаження на правоохоронні органи. Кожного разу, виїжджаючи на виклики, вони витрачають кошти та час, який можна б було використати на розкриття інших злочинів.

До того ж метою фіктивних повідомлень про мінування може бути і зниження довіри до правоохоронної системи вцілому. "Важкість розкриття таких подій, особливо в епоху одноразових телефонів та сім-карток демонструє громадянам своєрідну "безпорадність" правоохоронців, що зменшує їхній авторитет. І це погано. А крім цього, люди починають звикати до цього, і в майбутньому, при реальному мінуванні, можуть банально не повірити. І це може призвести до тяжких наслідків і витрат", - вважає Аднрієвський.

"Тому сьогодні єдиний вихід, це виконувати накази правоохоронців та допомагати їм у розкритті злочину. Також слід розглянути питання покращення контролю за обігом сім-карток», - радить юрист.

Так чи інакше, війна внесла корективи в життя суспільства, і влада змушена шукати дієвого виходу із ситуації, аби убезпечувати громадян та не втрачати їхню довіру

новини партнерів

14 серпня, 2018 вівторок

14 серпня, 2018 вівторок

13 серпня, 2018 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати