Хлорний колапс в Україні

Інформаційний простір країни заполонили тривожні новини: у розпал літа ми ледь не опинилися на межі екологічної катастрофи! Через відсутність запасів хлору, необхідних для очищення води, водоканали по всій країні поставлені перед вибором: або постачати необроблену воду, чим викликати загрозу масових епідемій, або ж і зовсім залишили українців без питної води.

Підприємство "Дніпроазот" у Кам'янському, де працюють 4 тисячі людей, заснували ще в 1938-у році. Нині це приватна акціонерна компанія-монополіст – єдине підприємство з виробництва хлору в Україні. 15 червня "Дніпроазот" зупинив свою роботу, чим і викликав водну кризу. Офіційна причина зупинки: через значне зростання ціни на газ підприємство стало збитковим.

Щоб відновити роботу, потрібно збільшити ціну на хлор, - розповів під час мітингу працівників підприємства у Кам’янському голова правління "Дніпроазот" Сергій Сідоров. Голова профспілки "Дніпроазот" Григорій Потуремець наполягав на значних втратах підприємства через занижену, на його думку, ціну на хлор.

Поки працівники "Дніпроазот" мітингували в Кам’янському та Києві, над країною нависла небезпека залишитися без очищеної води.  Першими ще 11 липня забили на сполох в Жовтих водах, де місцевий водоканал повідомив, що має запасів хлору лише на декілька днів. Згодом про небезпеку розповіли у Вінниці, Запоріжжі, Харкові, Житомирі та Кривому Розі, де запасів залишилося на два-три тижні. Знизив тиск води в оселях найбільший споживач хлору "Миколаївводоканал".

16 липня на офіційному сайті "Аульського водоводу" повідомили про можливе припинення вже з наступного дня постачання питної води споживачам міст Дніпро, Кам’янське, Верхньодніпровськ та прилеглих населених пунктів. А 18 липня про вичерпання запасів хлору на місцевому водоканалі повідомила прес-служба міскради Лисичанська.

Через токсичність хлору, його заборонено довго зберігати в значній кількості,- пояснила нам причини нестачі реагенту в регіонах речник "Львівводоканалу" Уляна Горбата. 

Шляхи виходу із кризи

Вирішити проблему нестачі хлору можна двома шляхами: налагодити поставки реагенту з-за кордону або замість хлору використовувати інший засіб для очищення води. У Львові ще з 2011 року воду знезаражують гіпохлоритом натрію, який отримують із кухонної солі. Кухонну сіль для очищення води використовують і в Краматорську. Як відповідь на надзвичайну ситуацію, пов’язану з нестачею хлору перейти на гіпохлорит натрію планують в Хмельницькому.

Увагу на альтернативні реагенти звертають і в столиці. Водночас нова установка для Києва коштуватиме чимало. Наприклад, для Деснянської очисної станції, воду з якої споживає 60% киян, проект обійдеться майже у 200 мільйонів гривень. Та й оперативно збудувати цей об'єкт не вийде — переобладнання триватиме понад рік.

Між тим, наявність станції з виробництва гіпохлориту за понад 5 мільйонів гривень не вберегла від проблем з питною водою Житомир. Місту довелося шукати інші шляхи виходу з кризи, однак за словами керівництва "Житомирводоканалу", проблеми з дозвільною документацією – головна перепона постачання хлору з-за кордону.

На "Аульській хлоропереливній станції", що на Дніпропетровщині, зіткнулися з іншою вагомою проблемою. Підписали контракт з румунським виробником хлору на тисячу тон, але його поставки станом на 18 липня ще не розпочалися. Причина - складності перевезення небезпечного вантажу. Крім проблем з документацією та логістикою при ввезенні хлору з-за кордону водоканали лякає й дорога ціна.

Експерти зійшлися на думці, що єдиний можливий сценарій уникнення водного колапсу – це відновлення роботи "Дніпроазоту". І 17 липня на сайті підприємства з’явилась інформація про те, що компанія готова відновити виробництво в будь-який момент. Однак для цього потрібно суттєво підняти ціну на хлор. Дозволу на підняття ціни запитали в Антимонопольного комітету.

З відповіддю Антимонопольний комітет не забарився. У відомстві наголосили: "Комітет не встановлює та не надає висновки про економічну обґрунтованість цін на товари". При цьому "Дніпроазот" запідозрили в «зловживанні монопольним становищем".

Борги і справа в СБУ

Чи справді промисловий гігант "Дніпроазот" збитковий? Та що стало реальною причиною зупинення виробництва?

Виявляється, що минулий рік став одним з найуспішніших в новітній історії підприємства. За підсумками 2017-го "Дніпроазот" збільшив чистий прибуток у 10 з половиною разів.

Цьогоріч справи підприємства різко пішли на спад. З реєстру судових рішень дізнаємося, що лише протягом червня "Дніпроазот" програв дві судові справи на стягнення заборгованості за поставлений товар у понад 220 тисяч гривень. Коштів на погашення боргів компанія не має.

Щоб зрозуміти, чому Україна опинилася на краю катастрофи з водою, потрібно розібратися в господарській діяльності "Дніпроазот". Річ у тім, що три роки поспіль "Дніпроазот", який належить до групи "Приват" Ігоря Коломойського, отримував газ від "Укрнафти" (що на 43% теж належить Коломойському) за зниженою вартістю. 1 квітня 2018 року "Нафтогаз" змусив "Укрнафту" припинити постачання газу "Дніпроазоту" на 30% дешевше від ринкових цін. У таких обставинах "Дніпроазот" не зміг втримати ціну на свій основний продукт виробництва карбамід на прибутковому рівні, за рахунок чого і дотувалось виробництво хлору.

Саме вирішення газового питання назвала головною умовою запуску виробництва референт голови правління "Дніпроазот" Ганна Пугачова.

Ранок 20 липня: на офіційній сторінці Служби безпеки України у фейсбуці з’являється повідомлення:  "СБУ розпочато перевірку дій посадових осіб ПАТ "ДніпроАЗОТ", які призвели до створення дефіциту рідкого хлору. Це створило передумови до порушення нормального функціонування об'єктів життєзабезпечення населення та небезпеку для здоров'я людей». За результатами перевірки слідчими СБУ буде прийнято рішення щодо кваліфікації за Кримінальним кодексом України дій осіб, причетних до штучного створення передумов до виникнення надзвичайної ситуації".

Через декілька годин на сайті "Дніпроазоту" з’являється новина про те, що підприємство відновлює роботу хлорної групи цехів.

При цьому "Дніпроазот" висунув пропозицію постачати рідкий хлор одразу підприємствам-водоканалам по ціні, яка в п’ять разів перевищує ціни минулого року – повідомив директор КП Дніпропетровської обласної ради "Аульський водопровід" Віктор Страшко.

Хлорна криза має незабаром завершитися. І завершиться вона, найімовірніше, багатократним збільшенням ціни на хлор. Що ж стосується вартості води, водоканали запевняють, що на тариф ситуація суттєво не вплине. Вода зросте в ціні максимум на 5%. Однак, ця ситуація може стати прецедентом для здорожчання продукції інших промислових монополістів.