Булінг за партою. Як побороти цькування дітей у школі?

Чи змінить ситуацію проголосований у першому читанні законопроект щодо протидії булінгу і хто поплатиться за скалічені долі та психіку дітей – дізнавалася журналіст програми "ШУСТРОВА LIVE" Анна-Єва Мельник.  

Недитяча жорстокість

Навесні 2017-го всю Україну шокувало жорстоке побиття  та словесне приниження школярки, яке фільмували кілька десятків підлітків. Від пережитого п’ятнадцятирічна дівчина  не може оговтатися й досі.  І поки справу чернігівських дівчат-агресорів розглядають в суді, історія, вже влітку цього року, повторилася в Одесі.  Через підліткові ревнощі, дівчата 13-14 років довго гамселили свою ровесницю. Спочатку кулаками в живіт та по голові. Потім  по-звірячому взялися добивати ногами.

Втік світ за очі

Таких випадків  сотні. А починається все  зі звичайних дражнилок у навчальних закладах. Одного ранку десятирічний Роман через регулярний булінг, тобто  цькування старшокласниками, так і не дійшов до школи.

Коли терпіти знущання далі стало не сила, хлопчик  просто втік світ за очі, пройшовши 10 кілометрів по трасі. Від біди дитину врятував небайдужий водій, який передав Романа правоохоронцям.  Сергій Данилюк розповідає: звернув увагу на хлопця лише тому що школяр самостійно розгулював по дорозі.  До районного центру Теофіполь, що на Хмельниччині, родина Романа переїхала із сусіднього села. Про те, що над дитиною знущаються не лише старшокласника, а й  однолітки, мати неодноразово говорила вчителям. Однак, директор Теофіпольської ЗОШ №3 всі нарікання ігнорувала. І відсутність хлопця на уроках сприйняла як належне. "Дитина пішла з дому, а не з школи. Чому він був на трасі ми не знаємо. В класі у нас 20 хлопчиків і 5 дівчаток з жодним із хлопчиків цей Рома чомусь не подружився", - розповідає Лілія Лаган.

Байдужість вчителів

Після інциденту дитину знову перевели до нової, вже третьої школи. Роман сподівається, що цього разу знайде справжніх друзів. А мати вірить, що в разі повторення ситуації вчителі не залишаться байдужими і повідомлять про факти насилля. Водночас співголова громадської організації «Батьки SOS» закликає не замовчувати  булінг у навчальних закладах. Олена Парфьонова каже: часто адміністрація шкіл  не розголошує такі факти , таким чином знімаючи з себе відповідальність. І додає: що такі дії є непрофесійними, адже  шкільні конфлікти повинні вирішуватись за участі психолога та батьків.

Агресори та жертви

Найчастіше булерами, тобто кривдниками стають підлітки у віці від 11 до 17 років.  Нерідко цькування і навіть побиття однолітків для них є звичним явищем, адже вирішувати суперечки в інший спосіб вони просто не вміють. Причину такої  жорстокості, перш за все варто шукати в сім’ї. Діти без перебільшення копіюють поведінку своїх батьків, стверджують психологи.  Агресори на роль своєї жертви  часто обирають закритих чи талановитих  дітей. Останні зосереджуються на своїх справах і є менш активними у колективі.  За рахунок приниження слабшого булери самостверджуються.  Однак,  приниження в шкільні роки залишає слід на все життя.  "Жертви булінгу в  школі, вони в дорослому житті часто стають жертвами сексуального  насильства", - зазначає Олексій Шевцов.   

Небезпечна реальність

Образи та жорстокі побиття стають мейнстрімом в середовищі українських школярів. Тим часом, дослідження демонструють тривожні цифри. Так, за даними дитячого фонду ООН "UNICEF", тільки у 2017 році близько  70% дітей в Україні ставали учасниками  булінгу у навчальних закладах.  При цьому кожен п’ятий учень був його жертвою. І близько половини жертв ніколи не розповідали про приниження, навіть власним батькам. 

Після колективного психологічного переслідування зафіксовано понад сто тисяч звернень до психологів. Однак, через відсутність нормативно-правової бази, яка б регулювала шкільні конфлікти за ознакою булінгу, колективні утиски залишаються непокараними. Здебільшого правоохоронці мають справу вже з наслідками цькування – тяжкими тілесними ушкодженнями. Тож, виправити ситуацію взялися на законодавчому рівні.

Булінг в законі

Законопроект 8584 "Щодо протидії булінгу" є необхідним, адже  покликаний захистити не лише учнів, але й вчителів. Про це з трибуни Верховної Ради заявила співавтор документу Оксана Білозір.  Булінг це - чума 21-го століття в навчально-освітніх закладах , яка наразі не регулюється законодавством України,  констатує Білозір. Відповідно до проекту закону, в правовому полі вперше з'являється термін "булінг".

Поява відповідного закону – по-справжньому революційне рішення для України, - переконують в громадській організації "Батьки SOS". Ба більше - з офіційним визначенням факт цькування та приниження буде легше довести в суді.

Платитимуть всі

Законопроектом передбачено штрафи – і для винуватців,  й для їхніх батьків, якщо кривдники неповнолітні. Про те, що "сміття із хати не виносять" доведеться забути і вчителям. За замовчування булінгу серед школярів передбачено грошове покарання і для педагогів. За моральне приниження чи побиття доведеться заплатити  від 1700 до 3400 гривень.  Словесні образи та агресія обійдуться від 40 до 800 гривень. Шкільна адміністрація за факт приховування булінгу сплатить від 850 до 1700 гривень.

Ініціатори законопроекту сподіваються, що невдовзі він буде проголосований і в другому читання. Адже булінг інколи стає причиною самогубства. Так у Запоріжжі учениця 8 класу звела рахунки з життям, зістрибнувши з мосту у річку Дніпро. Серед причин самовбивства поліція розглядає і цькування у школі.

Сумнівна перспектива

Між тим, юристи мають сумніви у високій ефективності нового закону, якщо йдеться про його застосування до неповнолітніх. Ростислав Кравець переконаний: діюче законодавство здатне боротися зі шкільним булінгом. Його потрібно просто виконувати, а не ухвалювати  у вигляді законів депутатські фантазії. «Кримінальна відповідальність для тих же дітей наступає виключно з 14-ти років. Який би там закон про булінг не був, щоб вони туди не вносили, її нема. Звичайно, всі інші види відповідальності, в тому числі й адміністративна відповідальність буде для батьків”,  - розповідає адвокат.

Боротьба з булінгом

Боротьбу з дитячою жорстокістю розпочала і виконавча влада. Зокрема,  Міністерство освіти та науки уже навчає вчителів виявляти ознаки булінгу. А Міністерство юстиції запустило інформаційну кампанію  ”Стоп булінг”, надаючи громадянам правову допомогу. Не залишилися осторонь і в Національній поліції. У рамках проекту  ”Шкільний офіцер поліції” правоохоронці проводять відкриті уроки для школярів.

В цілому ж зростання безжальності в підлітковому середовищі експерти пов’язують, зокрема, із розповсюдженим насильством в соціальних мережах, на телеекранах й комп’ютерних іграх. Особливим різновидом зухвалості нинішніх підлітків є популярна практика викладати відео з побиттям ровесників в інтернет. Таким чином вони буквально тиражують вірус жорстокості, заражаючи ним інших. То ж, поки законопроект про протидію булінгу готується до другого читання, дорослим слід вчасно реагувати на факти цькування дітей і за потреби звертатися до правоохоронців.