live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Кримські таємниці європейської корупції

Андрей Бабіш
В Чехії стався свій “Уотергейт”. Опозиція та журналісти вимагають відставки прем’єр-міністра Андрея Бабіша

Нас цей скандал міг би зацікавити виключно у якості прикладу корупційних схем, які мають місце в, здавалось би, благополучних країнах ЄС, якби не одна обставина. Важливим пунктом звинувачень проти прем’єра є окупований Крим.

Тож, коротко по суті справи. Друга людина в країні не тільки за посадою, але й за рівнем багатства мільярдер-популіст Андрей Бабіш вже кілька років є фігурантом численних корупційних скандалів. Це не завадило йому обратися до чеського парламенту, отримавши таким чином мандат довіри від громадян. Свою передвиборчу кампанію Бабіш побудував на боротьбі з корупцією, переході чеської економіки на євро, а також проблемах з мігрантами, які виявилися популістичною лякалкою. 

Журналістам вдалося спростувати слова Бабіша про “засилля” сирійських мігрантів, які загрожують економіці Чехії, відшукавши на всю країну тільки 30 іноземців, які просили притулку. І ті були з Нігерії. Як тільки Бабіша питали про походження його статків, він одразу ж переходив до “нагальних проблем” - відносин з Росією та росту цін на масло. При цьому Бабіш запевняв, що відстоює інтереси малого чеського бізнесу, який несе збитки через антиросійські санкції. “Росія тут була, є і буде”, - заявляв він. І в Чехії слухали всю цю маячню та обіцянки.

Водночас проти самого Бабіша було висунуто кілька звинувачень. Зокрема у зловживанні європейськими субсидіями при фінансуванні комплексу “Гніздо лелеки”. По цій справі чеські правоохоронці намагалися допитати також сина прем‘єра - Андрея Бабіша-молодшого. Але він зник. І ось 13 листопада в чеських ЗМІ з‘явилося відео, на якому син прем‘єр-міністра розповідає журналістам, про те, що перебував довгий час в полоні. Виявилось, що, намагаючись уникнути його допиту у справі зловживання європейською фінансовою допомогою, батько насильно вивіз його до окупованого Криму. А там, під наглядом російського ФСБ, Бабіш-молодший утримувався проти волі. 

Скандал стався знатний. “Перше, що приходить в голову - спецслужби”, - вважає журналіст “Чеського Радіо” Томаш Влах. “Ця версія не є вже такою і дивовижною. Російські спецслужби набули за роки правління Володимира Путіна величезного впливу. ФСБ не могли не помітити, що заяву на російську візу подала людина на ім‘я Андрей Бабіш, який до того ж у графу “батьки” вписав ім‘я свого батька. Таким чином, Росії було відомо про цю поїздку у Крим”, - підсумовує журналіст. Андрей Бабіш-старший заявив, що ні у яку відставку не піде. Також він додав, що його син несповна розуму і сам поїхав на окуповану територію. “З цікавості”. Ба більше. Партійці прем‘єра-мільярдера вже накинулися на журналістів з осудом. Мовляв, як же так можна брати інтерв‘ю у психічно хворого 35-річного хлопчика і робити з його слів сенсацію! Але журналісти та опозиційні до уряду політики справедливо вказують, що не меншим знущанням над психічно неспроможною людиною було робити його бізнес-партнером в фінансових схемах батька. 

Як би там не було чеські журналісти продовжують ставити питання: наскільки добровільною була поїздка сина прем‘єра в Крим та досліджують на причетність до викрадення цінного свідка співробітників ФСБ. Сам Андрей Бабіш-молодший назвав півостров “окупованою територією”, на яку його через Москву вивіз чоловік його лікаря-психіатра Діти Протопопової - Петр Протопопов. 

Про участь російських спецслужб у переховуванні сина скандального прем‘єр-міністра свідчить той факт, що при всій очевидній обізнаності російських спецслужб щодо приїзду чеського гостя, інформація про це не просочилася в окупаційну пресу. На відміну від приїздів європейських політичних маргіналів, які щоразу грандіалізуються ледь не як доказ “визнання російського Криму” світом, перебування сина чинного чеського прем‘єра так і не було використане задля самопіару окупаційної влади. З чого б це Аксьонову та Путіну берегти таємницю чеського корупціонера? 

Критики Бабіша-старшого виходять з логіки, що жодна людина не може просто відвідати півострів, тому що це - окупована зона, нашпигована спецслужбами та військовими-країни-загарбника. Ані зв‘язку, ані карток, ані сполучення, так, щоб про це не дізналася Москва там нема і бути не може. Прикметно, що для того, щоб довести, що прем‘єр-міністр Чехії намагався уникнути правосуддя за допомогою російських чекістів, чехам довелося долучитися до обговорення, яким насправді є “російський Крим”.

В сучасній европейській політиці з кожної сумнівної оборудки проглядають російські вуха. Як тільки-но з‘являється політик, який закликає дотримуватися  “поміркованої політики” щодо Москви, одразу ж на видноколі з‘являються брудні гроші, політична корупція та спроби країни-окупанта легалізувати окупацію українського півострова за допомогою “маленьких послуг” євробюрократам. Крим став наріжним каменем, на якому тримається архітектура міжнародного права. Але він одночасно перетворився і на “отруєне яблуко”, яке має приспати всю систему європейських цінностей. Таких як: демократія, свобода, цінність людського життя, та непохитність права власності. Саме їх воліють не помічати “друзі Путіна” у Європі, які закликають продовжувати стосунки з країною-злодійкою. То чи варто дивуватися, що крадіжки, цинічна брехня та руйнація цінностей вже розповсюджується європейськими теренами? 

Для нас ця історія цікава не тільки тим, що вона змусила вчергове подивитися на сутність російського режиму та згадати про окупований Крим. Паралелей з сучасною Україною більш ніж достатньо. Тут тобі і “високі ціни, які привели народ до зубожіння”; і антикорупційна діяльність, яка пропонує зосередитися на економіці та забути про російську загрозу; і популісти, які щиро обурюються питаннями щодо походження їх статків, “адже вони нажиті не на державній службі”; і передвиборча риторика, яка є сумішшю божевілля, скандалів та брехні. Тут є все, що Україна спостерігає у власному інформаційно-політичному просторі останнім часом. Але головне, тут є народ, який вже забув про “русскую весну” та “гуманітарні танки” на вулицях своїх міст. 

Прислухайтеся і ви почуєте бабішівське передвиборче гасло “Росія тут була, є і буде” в промовах багатьох українських політиків, експертів та інтелектуалів. Може у них теж, щось приховано в окупованому Криму? Щось, набагато для них цінніше, ніж честь, совість та гідність. Хто знає? 

новини партнерів

‡агрузка...

23 жовтня, 2019 середа

22 жовтня, 2019 вівторок

23 жовтня, 2019 середа

22 жовтня, 2019 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати