Переділ скасовується: чому ДКАУ та КБ "Південне" проти відділення "Південмашу"

При цьому у Державному космічному агентстві реакція інша. "Південмаш" віддавати не хочуть і попереджають про фатальні наслідкитакого рішення. Чому ж тоді сам "Південмаш" не проти передачі і причому тут Конструкторське бюро "Південне"? Навмисне або випадково, але своєю ініціативою міністерство, схоже, зірвало старанно підготовлений переділ ракетно-космічної галузі.

Легендарний Південний машинобудівний завод сьогодні виробляє ракети-носії і входить в число 25-ти підприємств, підпорядкованих Держкосмосу. Рік тому керівник агентства Павло Дегтяренко справедливо зазначав, що завод працює нестабільно і вимагає екстрених антикризових заходів.

Проте, коли Мінекономрозвитку вирішило взяти ситуацію в свої руки і зробити ті самі антикризові заходи, Дегтяренко різко виступив проти. Зараз він називає завод "базовим, утворюючим підприємством галузі", а ідею міністерства — згубною. В цей же час визнає, що в нинішній ситуації завантажити потужності "Південмашу" не вдається і що перепідпорядкування дасть підприємству фінансування.

Пояснити суперечливість Павла Дегтяренко можна спробувати, вивчивши його біографію. До призначення в Держкосмос він більше 30 років працював у Конструкторському бюро "Південне", в тому числі головним конструктором і начальником з системного проектування ракет і ракетних комплексів. Керівники і колектив КБ гаряче підтримували "свого" кандидата на посаду голови агентства і в числі перших привітали з призначенням.

Павло Дегтяренко в боргу перед Альма-матер не залишився. За даними "Обозревателя", спочатку він припинив розслідування стосовно нинішнього директора бюро Олександра Дегтярьова. Нагадаємо, роком раніше він був звільнений через фінансові порушення, але пізніше був відновлений на посаді судом. Потім — погодив йому 246 тис. грн окладу. Але це тільки початок: в особі Павла Дегтяренко керівництво КБ отримало гарну підмогу в реалізації куди більших амбіцій.

Олександр Дегтярьов, хоча і зайнятий у дуже вузькоспеціалізованій сфері, в Україні добре відомий. Він фігурував у скандалах навколо банку "Новий", зриву українсько-бразильського проекту Циклон-4, позики в російському Сбербанку під держгарантії і корупції. Він, як і Дегтяренко з Держкосмосу, в бюро пропрацював все життя.

КБ "Південне" було створено в середині минулого століття на базі конструкторського підрозділу "Південмашу". Досі два підприємства в тісній кооперації: бюро відповідає за розроблення та маркетинг продукції, завод — за виробництво. На думку Олександра Дегтярьова, ця кооперація повинна стати не просто тіснішою, а повернутися до витоків — злиття в одне підприємство. Ця тема мусується їм протягом декількох років. В останній раз грунт "промацували" за 2 тижні до того, як Мінекономрозвитку сплутало всі карти.

Під час зборів Асоціації високотехнологічних підприємств та організацій України "Космос", розмірковуючи про виробничу кооперацію та світовому досвіді, Олександр Дегтярьов сказав: "Креслення, "папір" — це важлива частина проекту, але всім потрібен "метал" — кінцевий продукт". Натяки головного космічного конструктора зрозуміти нескладно, тим більше, що свій задум він викладав прямим текстом ще кілька років тому.

В 2016 році бюро обрушилося на керівництво "Південмашу" з жорсткою критикою за провальну господарську та економічну діяльність. Вказавши на проблему, простягнуло руку допомоги — запропонувало стабілізувати роботу заводу за рахунок об'єднання двох підприємств шляхом підпорядкування виробничого підприємства державного підприємства "КБ "Південне".

На думку авторів, злиття враз вирішило б усі проблеми. Наприклад, річний дохід об'єднаного підприємства якимось чином досяг би 4,3 млрд грн, а через шість років збільшився б втричі. Держбюджет отримав би багатомільйонні доходи, ВСУ — сучасне високоточне ракетно-реактивне озброєння, а планета Земля — супутникове угруповання спостереження українського виробництва. Але, головне, "Південмаш" був би врятований.

Сам "Південмаш" від такого порятунку відмовився, сторони перейшли в публічну перепалку. На заводі причиною своїх фінансових проблем назвали як раз-таки КБ "Південне". Справа в тому, що "Південмаш" завжди робив і досі виробляє продукцію за кресленнями КБ "Південне", яке ніколи не приділяло належної уваги доведення своїх розробок до серійного виробництва.

Бюро профіту від "серійки" не отримує, тому ринковим попитом і конкурентоспроможністю в роботі не керується. Про це може свідчити відсутність нових розробок в ракетному виробництві за весь період незалежності. Завод же якраз покриває виробничі витрати і отримує прибуток за рахунок серійного випуску. Так, стверджують в "Південмаші", з'явилися "розробки заради розробок" — космічні апарати Січ-1, Січ-1М, Січ-2, Січ-2М. А ось з проектами типу супутника "Либідь" конструктори бюро не справляються.

Можна зробити висновок, що пріоритет на конструкторські розробки в КБ "Південне" раніше привів до краху проекту "Циклон" і втрати величезних грошей. На старті проекту передбачалось в якості основного носія використовувати ракету-носій "Циклон-3", до якої планувалося розробити тільки розгінний модуль.

Однак поступово ця задача переросла в розробку нового ракетоносія "Циклон-4", що збільшило термін реалізації проекту з трьох до фактичних дванадцяти років і значно підвищило вартість проекту: зі 105 мільйонів доларів (початковий бізнес-план) до 488 мільйонів доларів в 2009 році (інвестпроект, затверджений розпорядженням Кабміну №1424-р від 25.11.2009). У підсумку повний комплект документів так і не був розроблений.

Доля "Циклону-4", швидше за все, уготована і "Циклону-4М", який пропонується сьогодні для спільної реалізації з Канадою. Проблема в тому, що в української сторони немає для нової ракети власного двигуна, а купити двигун з потрібними характеристиками на ринку неможливо. Його доведеться розробляти власними силами, що абсолютно неможливо в заявлені два-три роки та в рамках бюджету в 200 мільйонів доларів США.

Схоже, керівництво "Південного" знову готується провернути "трюк" з вимушеним продовженням термінів і збільшенням фінансування з боку інвесторів. Ось тільки важко собі уявити, як це можна зробити з грошима приватних інвесторів, а не держави.

Можна припустити, що Бюро просто саботує фінансово перспективні проекти. Наприклад, без уваги залишилося пропозицію "Південмашу" розробляти і виробляти легкі ракети-носії подвійного призначення. Ринок мікросупутників і легких ракет зростає величезними темпами, і Україна могла б поборотися за свою нішу.

Але замість цього маємо досить ірраціональну схему: КБ вирішує, що і як виробляти, "Південмаш" — виробляє, не знаходить ринку збуту, несе збитки. Об'єднання підприємств неможливе через звичайнісінький конфлікт інтересів. Закрити на це очі, значить зруйнувати ракетно-космічну галузь і все, що від неї залишилося.

У розпорядженні "Південмашу" виявився бізнес-план злиття підприємств. З'ясувалося, що КБ розраховував виключно на бюджетне фінансування в дусі: дайте приєднати завод, а потім дайте грошей (багато) на модернізацію. При цьому дотації передбачалося оформити як позику і після виплатити його, увагу, бюджетними ж грошима.

Варіанта три, всі абсурдні: повернути втрачені "Циклон-4" мільярди і розрахуватися ними, розплатитися шляхом "фінансування кооперації державних підприємств та інвестування коштів в державні активи" або через виплату заборгованості по зарплаті.

Але повернемося до того, що публічно озвучувалося. Легітимізувати злиття КБ "Південне" і "Південмашу" в очах громадськості повинен був благородний мотив — допомога сильного слабкому. Справи у заводу дійсно йдуть, м'яко кажучи, недобре. Тим не менш нижча точка кризи пройдена.

Починаючи з цього року підприємство планує вийти на 109,5 млн грн прибутку. портфелі — замовлення на 12 ракет-носіїв "Зеніт", участь у міжнародних проектах "Антарес" і "Вега", співпраця з KARI (Республіка Корея) та ІSRO (Індія). У 2017 році з участю "Південмашу" виконано 5 пусків, всі були вдалими.

І ось тут варто висвітлити ще один цікавий момент. За період з 2015 по 2017 роки КБ "Південне" практично перестало давати замовлення "Південмашу". Так, частка КБ в обсягах надходжень від замовників заводу скоротилася у 34 рази в грошовому вимірі і більш ніж в 25 разів у відносному. У 2017 році частина надходжень від КБ "Південне" не перевищує 1% у загальному обсязі. Хіба це не свідомі дії з боку "рятувальників" щодо посилення глибини кризи на "Південмаші"?

Саме КБ "Південне", будучи найбільш успішним підприємством галузі (принаймні, так вважає голова Держкосмосу Павло Дегтяренко), результати демонструє не найкращі. То і справа в ЗМІ з'являється інформація про збитковість підприємства. В КБ її рішуче спростовують, але при цьому не називають суму прибутку і не публікують фінансові звіти.

Але відомо про одне виключення — в 2016 році бюро відзвітувало про 4,3 млрд. чистого прибутку. Пізніше з'ясувалося, що це зовсім не прибуток, а результат списання заборгованості КБ перед Сбербанком РФ. За даними МЕРТ, в 2015 році бюро спрацювало зі збитками 1,1 млрд грн, за даними ЗМІ — 4,1 млрд грн. На балансі підприємства залишаються багатомільйонні доларові зобов'язання з відстроченим терміном погашення.

Яку ж в такому випадку допомогу "прибуткове" бюро може надати "кризовому" "Південмашу", і кого насправді намагається врятувати директор КБ Дегтярьов?

Південний машинобудівний завод — цінний актив, це величезне підприємство з розгалуженим виробництвом. Протягом останніх років бюро претендувало на різні шматки цього "пирога" — дослідно-експериментальне виробництво, цехи складання, рухове виробництво, Павлоградський механічний завод і весь "Південмаш" цілком. І це при повній некомпетентності керівництва КБ "Південне" в питаннях організації виробництва.

Схоже, що з призначенням "своєї" людини головою Держкосмосу ці апетити виросли. Поглинувши машинобудівний завод", КБ "Південне" стало б головним реципієнтом бюджетних вливань, а Олександр Дегтярьов — їх одноосібним розпорядником. У цій ситуації перепідпорядкування Міністерству, без перебільшення, "рятувальний круг" і не тільки для "Південмашу".

Кілька років підприємство наполягає на акціонуванні й залученні стратегічного інвестора. Можливо, саме з цією метою Кабмін схвалив перепідпорядкування. Для ракетно-космічної галузі це означає можливість реанімувати флагман і захистити його від бажаючих розтягнути по шматочках.

Керівнику КБ "Південне" Дегтярьову в такому випадку доведеться або вгамувати апетити і зосередитися на розвитку ввіреного йому підприємства, або шукати інших "партнерів по кооперації". У підпорядкуванні Державного космічного агентства залишається ще 23 підприємства. 

Надія Скляренко, РБК-Україна