live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

5 книг, які варто прочитати навесні: привиди, химери, таємниці

У книжках цього "весняного" огляду стається так, що любов – до батьківщини, історії, рідного міста – іноді "накладається" на кохання героїв. І хоч би які пригоди чекали попереду, воно переможе всі темні сили – чи то у середньовічній Англії, чи на київській Лук’янівці

Хав’єр Маріас. Берта Ісла. – Х.: Фабула, 2019

Автор цього бестселера — видатний іспанський письменник, чиї романи перекладені сорока чотирма мовами і видані в п’ятдесяти семи країнах.

Нова книга, за його словами, — це умовний шпигунський роман, роман про очікування. Насправді на ідею твору письменника надихнула доля таємних агентів, які припинили свою діяльність. Таким чином, ця захоплююча історія - свого роду сучасна "Одіссея" в інтерпретації мадридської Пенелопи — жінки на ім’я Берта Ісла. Загалом у романі Хав’єра Маріаса співіснують елементи мелодрами, іронії і філософії, історичні екскурси, поезія і гострий критичний погляд на наш час.

Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019

Кожен твір цього автора - подія в світовій літературі. Його романи перекладені більш ніж на сорок мов. Тиражі книжок "Залишок дня" і "Не відпускай мене" склали понад мільйон примірників. За сюжетом першого з них, улітку 1956 року дворецький Стівенс, який усе життя прослужив у багатому маєтку під назвою Дарлінґтон-Голл, вирушає в автомобільну мандрівку південно-західною Англією. Коротка шестиденна виправа перетворюється на подорож у минуле, що виринає на тлі розкішних англійських пейзажів, у минуле, в якому особисті драми розгортаються разом із драмами світовими. Цей роман, за який Кадзуо Ішіґуро здобув Букерівську премію, — витончена історія про невисловлені почуття і прихований відчай, про жаль, що затьмарює залишок дня, коли з гіркотою розумієш, що все могло скластися інакше...

Євгенія Кононенко. Празька химера. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019

У цій збірці нам розповідають історії психологічної химерної реальності, якої не існує, але навіть назви оповідань разюче різняться між собою – наче різні полюси нашого з вами буття.  "Зустріч у Сан-Франциско" і "Готелька на Борщагівці" "Арчибальд і Патриція" та "Чоловік і жінка на дні міста", "Лілова сукня" і "Гадючник". З іншого боку, авторка зауважує, що "три-Же цієї книги: ЖИТТЯ, ЖИТЛО, ЖІНКА. Життя не в широкому, філософському, метафізичному сенсі: я живу, я існую, я жива, я не мертва. А у вужчому: я живу в трикімнатній квартирі. Або живу у власному домі. У світі є безліч безхатченків, і вони також живуть". І так виходить, що у вічному пошуку дому знаходяться майже всі герої цієї незвичної збірки. Іноді шукають його навіть не для себе, для інших, які не менш важливі для такої "спорідненої" філософії. Наприклад у програмовій новелі назвою "Празька химера", де героїня англійською питається в місті Кафки про ту чи іншу вулицю або сквер, про які мова в довіднику, а їй всюди відповідають російською. "А чи є в цьому місті чехи?" — подумала Марічка, походивши по Празі кілька годин. Коли їх возили по місту в автобусі, це не так було відчутно, а тепер вона вже не могла зрозуміти: чи Прага чеське місто, чи російське?"

Елена Мордовина. Призрак с Лукьяновки. – К.: Каяла, 2019

У випадку із цим «київським» романом про школярів класична модель паралельного світу вигідно відтіняє «місцеву» стилістику. Насправді мандри у потойбіччя головному герою потрібна авторці для іншого, більш важливого, ніж зашифровані сцени з «Нічного дозору». Київський контекст, занурення в його історію через подорож у засвіти, яка щоразу глибшає і все важче повернутися назад – ось що цікаво в романі, який недаремно вийшов у серії "міське фентезі". За сюжетом, шкільні приятелі виявили, що один з них проходить крізь стіни, а його родина – це примари, яка запросто запрошує їх у гості. За темою, це своєрідний квест на проходження "паралельним" Києвом, де можна розпізнати, скажімо, Золоті ворота, але увійти чи вийти з них вже не вдасться, тому що там, за потойбічною завісою – невідоме, темне і чуже місто. Впізнати його, вкотре привласнити і полюбити – через історію дружби героїв з привидом – ось завдання автора, чий герой нагадує Орфея, що спустився в пекло, а сама книжка – чудовим путівником "паралельною" історією нашого сьогодення.

Ольга Деркачова. За лондонським часом. – Брустурів: Дискурсус, 2018

"За лондонським часом" – це збірка малої прози, в якій реалістичне переплітається з романтичним, а реальне з дивовижним. Збірка розділена на дві частини, одна з яких має назву  "Янголи", а друга – "Люди". Хоч герої обох частин мають спільні вади, роблячи все "заради кохання". "Колись, коли у мене виростуть крила, я не чекатиму більше на твою появу в "Однокласниках", - обіцяє одна з героїнь збірки, - не вішатиму там фотки, аби тебе душила гидка і потворна жаба, яку дівчину ти втратив. Мені буде байдуже, що ти мене втратив, що я втратила тебе, бо ж у мене будуть крила". Загалом у центрі всіх оповідань – людина з її болями, переживаннями, радощами, пошуками себе та інших. Тематичний спектр: мир, війна, самотність, любов. Головні герої – здебільшого жінки, що прагнуть бути почутими, протестують проти насилля та жорстокості, шукають самореалізації і намагаються протистояти світу цинізму.

новини партнерів

23 вересня, 2020 середа

22 вересня, 2020 вівторок

23 вересня, 2020 середа

22 вересня, 2020 вівторок

21 вересня, 2020 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати