live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Метью Брайза: Президент-елект Зеленський має вести переговори з Путіним у Нормандському форматі плюс США

Екс-радник держсекретаря США, директор у справах Європи та Євразії у Раді Нацбезпеки (2001-2005 рр.) у програмі телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським "

Складається дуже напружена ситуація, через те, що президент Путін фактично підписав указ, що дозволяє отримання паспортів мешканцям окупованих територій України. Як ви оцінюєте ситуацію і наскільки вона є загрозливою?

Я думаю, що це дуже небезпечна ситуація. Водночас я, як спостерігач за вашими теперішніми  виборами у Харкові та Києві, був дуже задоволений тим, як минули вибори, як багато громадян України  використали своє виборче право на демократію. Але водночас ситуація є небезпечною. Навіть без цього останнього кроку Москви і Путіна, ситуація буде дуже важкою для пана Зеленського, бо ж очікування, покладені на нього щодо змін, є дуже високими, а можливості виконати це є малими, бо ж він не має нікого в парламенті, а парламент несе більшу відповідальність за проблеми в країні, тож через це Зеленський може розчарувати багатьох виборців. 

Я очікував, що Росія має щось вчинити, бо ж вона має багато рівнів і шляхів, аби  вплинути на ситуацію і чинити тиск, тож я побоююсь, що це є тим серйозним кроком, бо ж він призводить до дуже небезпечної ситуації.

А чому Путін почав видавати, чи точніше готується до видачі російських паспортів? Можливо йдеться про так звану інституційну окупацію цих вже окупованих територій, йдеться про частину Луганської і Донецької областей. А в подальшому створення структур подібних до Абхазії і Осетії?!  

Ми ще не можемо сказати про це впевнено. Зараз ще зарано робити судження такого типу. Я думаю, що основна ціль Кремля саме зараз, це - створення якомога більшої кількості політичних пасток, сіяння сумнівів і страху в Україні, наскільки це можливо, аби Зеленський показав свою можливу слабкість і розчарував виборців вже. У такій політичній нестабільності буде більше можливостей для Росії,  аби маніпулювати ситуацією й утримувати Україну від внутрішньої консолідації та від руху у бік Атлантичної спільноти. Я думаю,  це і є основна ціль президента Путіна. Я буду здивований, якщо він таким чином намагається зміцнити російську позицію в Донбасі, так як в Абхазії чи Північній Осетії. Думаю, що він не робив цього дотепер  через занадто велику політичну та економічну ціну в розрізі збільшення санкцій. Певно, він насправді вірить, що може досягнути дестабілізації України очікуванням і демонстрацією можливої неспроможності Зеленського виконати передвиборні обіцянки. А це не вартуватиме Росії майже нічого. 

Цілком з вами погоджуюсь, що ситуація є дуже загрозливою, фактично, ми маємо interregnum - міжвладдя і боїмось, що Путін може скористатись з цього хаосу.  З іншого боку - ми багато чули про можливі зміни у так званому Мінському форматі або ж Нормандському форматі. Чи є якісь шанси, на вашу думку, з долученням, наприклад, США чи Великої Британії до нього?

Думаю, що є шанси включити в нього США чи Об’єднане королівство. Зараз я перебуваю у Вашингтоні і буду власне про це говорити зі своїми колегами. Проте я остерігаюсь, що теперішні члени цього формату, маю на увазі Францію та Німеччину, будуть опиратись цьому. Вони боятимуться таким чином спровокувати Росію, але я вважаю, що саме зараз маємо той вирішальний момент, аби піднятись і показати свою солідарність та силу Трансатлантичної співдружності у підтримці України й вчинити такий серйозний крок.

Власне, бачимо, що Путін пішов на провокації і боїмось, що він може піти ще далі. Росія вже обіцяє так зване "нафтове ембарго"для України, і, на жаль, виявилось, що велика частина української нафти досі походить з Росії чи Білорусії. Тож це означає, що Путін іде на загострення.

Я думаю, що він не припинить постачання нафти до України, бо це стане таким агресивним вчинком, що обов’язково пробудить Німеччину і Францію  та й решту Європи, для подальших дій і накладання подальших санкцій. І  це те, що точно відбудеться. Тож я думаю, що це погроза, але ця погроза не буде втілена в життя. Вона спрямована лише на те, аби налякати українських виборців,  як ви і сказали, саме в ситуації міжвладдя, коли стара політична команда є деморалізованою, а нова ще не почала діяти. Тож я думаю, що це така погроза, аби утримувати Україну політично нестабільною, а це максималізує  можливість Росії маніпулювати ситуацією.

А чи має нова українська влада підтримку зі сторони Вашингтону? Бо ж ми розуміємо, що президент Трамп привітав нового президента-електа України, але ж йдеться не лише про якісь формальні речі, а про реальну підтримку.

Так, я думаю, що реальна підтримка України та демократії є, незалежно від того, чи то пан Порошенко, чи то пан Зеленський переміг на виборах. Я спілкувався із своїми колегами з Білого дому впродовж тижня, і вони дуже сфокусовані на тому, що відбувається в Україні,  поза тим Україна матиме конкретну і сильну підтримку в період переходу влади, аж до парламентських виборів у жовтні і особливо допоки не відбудеться інавгурація нового президента. Я не є найбільшим прихильником президента Трампа, проте мушу сказати, що його підтримка України, включно з  військовою допомогою, є більшою, ніж за  будь-якого попереднього президента США. Думаю, що так  триватиме надалі, а зараз допомога ставатиме лише інтенсивнішою.

Як ви гадаєте, що можна, а чого не треба чи не можна зараз робити президентові-електу і його новій команді? 

Я вважаю, що президенту-електу Зеленському потрібно в першу чергу показати, що, по-перше, він сформує чудову команду із конкретними ідеями, а також - як зробити для українських виборців саме те, чого вони хочуть. Дотепер він не казав про жодну конкретну політику, тож він повинен завоювати довіру українського народу і показати, що він може бути президентом. Це потрібно Вашингтону. По-друге, я думаю, що Києву важливо продемонструвати, що він не готовий до якихось окремих переговорів з Москвою, на яких би він міг показати свою гнучкість, це б стосувалось, скажімо постановки України в позицію слабшої. Якщо Зеленський збирається розмовляти із Путіним, він повинен робити це в Нормандському форматі і він повинен робити це із позиції сили! Це має відбуватись у такий спосіб, аби не дозволити Путіна подумати, що Зеленський нервує! І тоді він зможе розраховувати на підтримку Вашингтону. Якби я радив панові Зеленському, то сказав би йому: жорстко та чітко дати зрозуміти, що він би хотів, аби зібралась Нормандська група разом із США і лише за таких умов і такого оточення він готовий вести перемовини із російською стороною. В разі таких перемовин слід впевнитись у тому, що новий український президент має поруч друзів і майбутніх союзників, і це зробить ясно зрозумілим президенту Путіну, що він не зможе його експлуатувати. 

Побудова всього цього на базі солідарності із Трансатлантичною співдружністю є запорукою майбутнього України, її незалежності. Тож час розпочати вже.

Які сценарії зараз слід розглядати? Йдеться про так звані небезпечні сценарії для нашої країни. 

Я думаю, Кремль може щось зробити, чого не робив раніше, але те, що базується на вже зробленому. Що я маю на увазі. Ми можемо побачити, скажімо, збільшення тиску на Маріуполь, намагання зробити екстремально складним  будь-яке пересування Керченською  протокою, що просто знищить Маріуполь економічно. А загалом він продовжить створювати ситуації, демонструючи Україні буцім би її слабкість і буде просто очікувати, спостерігаючи за паном Зеленським, який опиниться в таких ситуаціях. А потім він буде продовжувати послаблювати  пана Зеленського день за днем, допоки той буде не в стані виконувати свої передвиборні обіцянки. Наскільки ми знаємо, Кабінет міністрів України несе більшу вагу відповідальності, а не президент, скажімо за пониження тарифів, тож президент не в змозі цього зробити, навіть якщо пообіцяв. Оскільки за це відповідає Кабмін, то Зеленський не зможе цього зробити.  

Схожі речі будуть послаблювати його авторитет тиждень за тижнем, допоки через 3, 4 чи 5 місяців ми не отримаємо нову політичну кризу в Україні. І в такому випадку Росія буде сильнішою, а спроби  України щодо руху на Захід слабшатимуть.  Я думаю, що це і є ціль Путіна -  заблокувати рух України до Трансатлантичної спільноти. Це ж все не просто заради отримання контролю на Донбасі. Росія може це зробити вже, якби вона цього хотіла. Путін хоче отримати всю Україну, втримати її на місці і не дозволити рухатись до ЄС чи НАТО. Ключ до цього - слабкий президент, що не в стані консолідувати свій авторитет і що втратив підтримку виборців - це чудовий спосіб для Путіна досягти своїх цілей.Це - стратегічна ціль. 

От що дає ця паспортизація. Але можливо я помиляюсь і він справді анексує Донбас, що обійдеться Росії у просто неймовірну ціну, й обов’язок ЄС, США і НАТО показати, якою буде ця ціна. І саме таких рішень я очікую від Білого Дому впродовж кількох наступних днів, рішень що будуть застерігати Росію від вчинення подібних  кроків.  

 

новини партнерів

‡агрузка...

21 вересня, 2019 субота

21 вересня, 2019 субота

20 вересня, 2019 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати