Олег Рибачук: Зеленський повинен скинути баласт, інакше – якір на ноги і на дно

Вітаю у країні перемоги політичного пролетаріату, в країні, де вже, фактично, встановлюється моновлада, без жодних повноважень з боку опозиції, потужних і впливових. З іншого боку,  Микита Потураєв на вищих курсах підвищення політичної кваліфікації в готелі "Ріксос" нещодавно заявив обраним депутатам, що вони політично ніхто без партії і, відповідно, без Володимира Зеленського.

Що я зараз бачу в цьому розкладі? Перше,  те, що сказав Потураєв, насправді гірка, але правда. І я, наприклад, не уявляв би, щоб донецьким, часів Чечетова, хтось би прийшов і сказав: "знаєте, ви тут ніхто", хоча вони і вважали ніким людей, в яких немає хоча б "ярда" у  доларах. Те, що це було сказано прямим текстом майже двом сотням депутатів, насправді є правда. Ви знаєте, що парадоксально, в нас навіть не монопартійна, а монобрендова ситуація. Насправді ж нема такої партії. Це ж не секрет. В мене зараз блискавка не вдарить, земля піді мною не розвернеться, тому що я кажу правду:  партії немає, є проект і, насправді, є бренд. Деякі структури на місцях проводили експеримент, коли ставили під брендом "Слуга народу" неіснуючого персонажа і цей персонаж вигравав вибори.

Соціологія показувала, що будь-хто, ну там бабуїн, наклей йому на червоний зад зелену лейбу "слуги народу" і він буде в парламенті. І це спрацювало. Ми можемо пояснювати,  чому це спрацювало, але, насправді, визнаймо очевидний факт — навіть немає бренду ніякої партії, є феномен Зеленського. Парламентські вибори були третім туром, і  цього не приховували. Будь-хто, хто отримав цей бренд міг виграти у людей, поразка яких була нечувана для нас з вами ще пару тижнів тому. Я не буду довгий список перераховувати людей, які десятками років окучували і приватизовували свої округи, але ця річ відбулася.

Задача Зеленського була отримати максимальну кількість голосів в парламенті, але, я думаю, що навіть вони не сподівалися, що та мажоритарка, яку вони хотіли закрити - пам’ятаєте, в Зеленського пропозиція була без мажоритарки – закриті партійні списки -  щоб мажоритарка дала йому більше голосів, ніж партійний список. І тому він прагнув досягти максимальної можливості у Верховній Раді. Він  її досягнув. Що це означає з точки зору українців?  Українці сказали: "так, тобі треба Верховна Рада, відповідальність — ось на, май". І дали всю відповідальність не "Слузі народу", а саме Зеленському. Мало того, я хочу сказати, що Офіс президента Зеленського і не робить вигляд, що якісь рішення будуть ухвалюватись у Раді. Тому, з точки зору відповідальності, в нас  уже класична французька система, президентська республіка. Вся відповідальність, за будь-які рішення, зараз лежить на Зеленському і його внутрішньому колі, яке може включати там певних людей і з Офісу президента і, напевне, певних людей із Ради.

Команда Зеленського намагається говорити, що ми будемо працювати в трикутнику, що не він буде одноосібно, але це лукавство. Насправді вся повнота, уся відповідальність лежить зараз на цьому Зеленському, колективному чи індивідуальному. І, говорячи про можливості, відкриває дуже широкі можливості.

Але водночас - це відкриває і коридор певних загроз. Тому що ми розуміємо, якщо, не дай Боже, з’ясується, що Володимир Зеленський - самодур або просто некваліфікований, або просто не зможе втримати всю повноту державної влади на собі,  тоді  почнуться неприємні і негативні сценарії. Так звані чорні поросята полетять і в його зелений город. Ми розуміємо, що опозиція в нас ще недостатньо і чітко сформована і ми розуміємо, що особливо повноважень в них не буде.

Ви праві про опозицію. Я просто собі уявляю, що я гордий депутат гордої фракції "Голосу" чи гордої "Батьківщини". На що я реально можу впливати при такій конструкції? Дуже мало на що. Мало того, давайте говорити, що частину опозицію на себе натягнув Медведчук з Рабиновичем - істинно православну опозицію. І в такій кампанії, з такою гидкою опозицією мало хто буде єднатись, не захоче там бути ані Порошенко, ані Вакарчук, ані Тимошенко. В нас знову буде така істинно православная, ісконно руская путінская-рабиновичо-медведчуківська опозиція і демократична проєвропейська. Це факт. Але насправді справжня відповідальність зараз знову лягає на кого? - на нас з вами. Тобто — незалежна преса...

…Ну, ми опинилися, перепрошую, в ситуації так званого інформаційного унітазу, коли проросійські середовища готові заливати мегатонни різного бруду, лайна, фантазій і  конспірології у вуха українців. І це все діло поливати розважальними шоу. Відповідно наші доблесні співгромадяни повністю розгублені і дезорієнтовані. А потім той чи інший персонаж, буде робити свої п’ять копійок і щось там намагатися  політично закцентувати.

Савік Шустер повертається в нову Україну, де нема корупції, де настала світла ера. На канал "Україна".

Аага, входимо в епоху благоденства.

Просто рухаємось семимильними кроками. Але давайте говорити про серйозніші речі. Давайте уявимо: які зараз пріоритети для команди Зеленського? Що для нього є найважливіше? Я вам по-секрету скажу:  запланований візит за океан до Трампа. Давайте, перша реакція, яка, пам’ятаєте, чим нас лякали порохоботи і шоколадні ясновидці? Зеленський, як тільки обереться,  буде нас тягнути в Росію. Проаналізуйте всі його візити, все, що він говорив і про візит в Штати, я просто знаю, що вже весь Офіс перебував у американського посла. Всі дуже готуються. Приблизно візит  буде у вересні, на початку вересня. Там ставки надзвичайно високі. Чому?   Станьте тепер на місце Зеленського, коли вже він не просто президент, а він і прем’єр, і спікер. І за все, від погоди до чистоти води в кранах, відповідає він один. Без перебільшення. Немає такої частини української політики, за яку не відповідає, чи не впливає Зеленський. Для політика, який отримав таке господарство... Уявіть собі, ви бізнесмен, ви прийшли на фірму. Перше — це бюджет. За що живемо, де гроші? Ми відчуваємо, що ні Бойко, ні Медведчук з Рабиновичем, ніякі Мєдвєдєви ніякі гроші президенту не дадуть. Знижки на тарифи, на ті гази, ну, знаєте, не смішіть, бо вже навіть українські урядовці говорили, що вже зараз купують з європейського ринку дешевший газ. Тобто все. Газ вивітрився, жодної пропозиції, навіть теоретичної з боку Путіна і Росії, і медведчкістів русского міра — нема. Всі гроші, всі можливості чи інвестиції - на Заході. При чому на Захід Зеленський зробив вояж двічі до Макрона і до Меркель — вони ключові гравці. Але зараз у нього супер гіпер важливий візит — Трамп. Трамп сам по собі...

І в той час люди від Джуліані розмовляють  з Кличком і, певно, кажуть: "не ображайте нашого дорогого київського мера. Не забирайте в нього повноти повноважень".

Я був одним із українців, який провів багато годин у його квартирі — резиденції у 2004 — 2005 році. І я знаю його можливості, авторитет. Знаю, що його декілька разів привозили з Брайтон Біч у Київ. Але він не той гравець, про якого можна говорити, що він визначальний. Я тут більше б говорив про Волкера. Волкер - надзвичайно потужний гравець, який дуже добре знає Україну, який користується повагою і демократів, і республіканців, і, який розглядає для України найскладніші питання, — це стосунки з Росією і доля окупованих територій. Волкер слів не підбирає, він із Зеленським мав декілька зустрічей. Я його знаю років двадцять, бо можу сказати, що ті люди, які реально визначають політику, — це не Джуліані, це такі люди, як Волкер.

Джуліані може говорити про якісь свої певні зв’язки і, між іншим, це не Джуліані скаже Зеленському, це кияни скажуть Зеленському, що "не вам визначати, хто в нас буде мер". І тут вже зроблено певну помилку. Тому що рейтинг Кличка, після того, як його почали пресингувати публічно, в нього рейтинг почав зростати. Ця тема жодній громаді не подобається, якщо хтось замість тебе буде вирішувати, хто буде мером міста. Тому — це ми приберемо, і скажемо далі: Вашингтон — це не просто ж резиденція Трампа, це ж ще й центральний офіс Міжнародного валютного фонду, Світового банку і всіх фінансових інституцій. Всі гроші там. Інвестиції там. Тепер Зеленський, який до цього обіцяв певні речі, певні реформи, станьте на його місце, в нього взагалі немає жодної можливості пообіцяти і не зробити.

Ні, в нього є інша можливість - ми ж знаємо, як закінчилася кар’єра одного з попередніх президентів. Є й  інші приклади в світовій історії, які полягають у політичному кредо: "зрубати бабла по-легкому і потім виїхати кудись!"

Ну, по-перше, вже менше місць, куди виїжджати, по-друге, а в кого ти зараз зрубиш бабла по-легкому? В нас зараз в Росії ти не рубиш.  Давайте не говорити абстрактно, от наприклад, валютний фонд. Так, Порошенко годував, Гройсман пишався реформами, але ти можеш відкладати реформи, але ти не можеш змінити, наприклад, ціну газу чи ціну нафти. Ти знаєш, що ці речі не будуть дешевшати, вони будуть тільки дорожчати. Далі, щодо Росі. Мені дуже дивно, коли ми воюємо за якісь перспективи, щоб ми були транзитерами російського газу. Це країна - наш ворог на довгі-довгі роки вперед і розрахунок на те, що ворог нам буде допомагати заробляти декілька мільярдів навіть на нашій трубі — досить дивний. Тобто будь-які розрахунки на те, що ми можемо якось там, за рахунок візитів Бойків, Медведчуків, Рабиновичей побудувати якусь перспективу — дуже дивний. Зеленський це не може не розуміти. Коли ми говоримо про міжнародні інституції, вони вже знають нас, як облуплених. Місія валютного фонду перебувала стільки разів… І що я чую, наприклад, від людини, яку називають кандидатом на прем’єрство Олексія Гончарука, якого я знаю, ми з ним були в певних турах під час того, як вони розвертали "Силу людей", знаю позитивно. Купа людей, яких я знаю, говорять про те, що це зовсім інша генерація. Його точно не назвеш класичним українським політиком. Про що він говорить зараз? Він говорить про те, що вони зараз ведуться інтенсивні переговори, щоб в Україні провести, Господи прости, земельну реформу. І при чому провести не просто, а до кінця цього року. І вони зі Світовим банком, а я добре це знаю, Світовий банк ще в 1995-1996 році запропонував сім законопроектів по земельній реформі, я був тоді директором міжнародного департаменту Нацбанку. З врахуванням кращого світового досвіду. Коли нас там Тимошенки, Ляшки й  інші радикали лякають земельною реформою, то, скажу: у світі лише декілька країн, де земля вилучена з економічного обігу. Треба розуміти, мова не йде про продаж землі, мова йде про те, що в Україні існує квазівласність на землю і земля давно уже розподілена між гігантськими "фермерами", колгоспниками. Олексій Гончарук говорить про те, що вони обирають три сценарії або декілька сценаріїв. Радикальний сценарій земельної реформи дозволить ВВП країни вирости в рік на 3 відсотки. Тільки земельна реформа дасть 3 відсотки. У нас там зараз чотири, - тож майже подвоїти економічний ріст країни. М’яка реформа дасть 0,5 відсотка. Але щось мені підказує, що будуть шукати найбільш ефективну реформу. Оце вже зараз на наших очах відбувається і оці 254 голоси, вони проголосують. Тому що те, з чого ми почали -  це політична сила, яка, насправді, потрапила в парламент завдячуючи президенту і, якщо президент і його команда приймає таке рішення, вони проголосують. І вони кажуть, що треба проголосувати до кінця року, бо, правильно кажуть, бо далі вже можливостей не буде. Тобто у них є ряд речей, якщо вони ці речі зроблять, за це вже можна далі їм...

…Але є ще питання так званих змін до Конституції. І тут вони не дотягують. І є величезне побоювання, що дружнє токсичне плече може простягнути партія Медведчука...

А навіщо воно їм?

…Водночас,  тяжко сказати, яку позицію, наприклад, посяде партія Вакарчука "Голос". Ми досі не знаємо, тому що політики не оприлюднили своїх чітких планів щодо подальшої коаліціади конституційної. І що, наприклад, вимагатиме партія Медведчука, я можу собі приблизно уявити. Йдеться, не дай Боже, звісно, але про федералізацію чи інші формати. Чого може хотіти Вакарчук – я не знаю.

Дивіться, такі речі просто вбивчі для команди Зеленського, бо там – люди, які рахують наслідки.  Вони вміють рахувати. У чому для нас з вами перевага? Ми з вами не будемо довго страждати. Бо, як тільки там на початку вересня вони зібралися, тільки сформована Рада і уряд – все: там зразу включається таймер, і до "олів’є" вони мають провести купу речей. І кожна річ визначатиме їх подальшу долю. Дивіться: на ваших плечах – країна. Ви за все відповідаєте, ви наслідки прораховуєте. Які будуть додаткові бали, рейтинги від підтримки Медведчука – дуже складно сказати. Я не знаю, які будуть. Я думаю, що Зеленський якраз і забрав у Медведчука серйозну частину виборців, і так по-справжньому дратує і Медведчука, і Кремль.

Друге – Зеленський не може не розуміти, що в нього нема шансів говорити без партнерства зі Сполученими Штатами. Я не кажу – Нормандський формат, бо Макрон і Меркель – вони відверто  втомлені, вони виснажені, на них тисне бізнес. Єдиний спосіб Зеленського мати вагу – це, щоб поруч з ним сидів такий переговірник як Волкер і були Сполучені Штати. Причому там не треба особливих якихось угод. Потрібен  успішний візит. І, я добре знаю американців, вони – люди, які багато вибудовують на довірі. І те, що скажуть американські інвестори, те, що скаже Європейська асоціація бізнесу, що скаже American Сhamber of Commerce, - це 800-600 організацій…

Але ж може бути як з Богданом. Американці сказали – ну, не беріть ви Богдана на цю посаду. А наші ррраз – і взяли. Саме Богдана. Ну от, не було інших кандидатур. От може бути так само і у випадку з конституційною більшістю. Теж скажуть – ну, не беріть ви Медведчука по тих і тих питаннях в голосування. А потім рррраз – і як в Україні буває – на наступний ранок взяли і всі дружно закнопкодавили.

Я можу таку річ сказати, що кожен політик має право на політичне самогубство. От ти йому не заборониш. Ми не можемо заборонити політикам кінчати життя політичним самогубством. Ці сценарії, які ви кажете, – це гарантоване самогубство, тому я кажу про інші речі. Тому що ми ж розуміємо, що Зеленський, він казав, що не буде п’яти років, але ж йому потрібно давати результати до нового року. Олігархи, якщо він почне справжню боротьбу з корупцією, тобто, якщо буде такий прем’єр, якщо там не будуть вирішувати люди Коломойського, - Коломойський вже відверто дратується, - інші олігархи будуть невдоволені. У нього у "Слузі народу", ми знаємо, - є групи впливу. Але  це таке діло. Певно сказали цим групам впливу, приблизно таке: "Знаєте, ви  там могли щось обіцяти, але ви будете проводити політику президента". Їм прямим текстом це Потураєв і пояснив, що "якщо ви там захочете, щоб якась там "Укрнафта" чи ще там щось Коломойського мала ексклюзивні права, то забудьте, не вам це вирішувати". З Банкової говорять зовсім інші речі. Але для того, щоб відбутися, щоб бути успішними, потрібні інвестиції. В Україні можливий успіх команди Зеленського за однієї умови, що, перше, про це все скаже український бізнес і іноземний бізнес в державі: "знаєте, тут такі умови, сюди підуть інвестиції". Якщо на цьому побудувати далі дії, і команда Зеленського про це говорила, і  треба говорити про що – перше, судді з Окружної, яких зараз викликають в прокуратуру, оцей судовий бєспрєдєл, який в нас почався, має зупинитися. Зеленський обіцяв і його команда обіцяла – перезавантаження судової гілки по-справжньому. Оце – перша річ, бо без цього взагалі нема про що говорити.

Але ж пам’ятаєте, є в нас такий персонаж Портнов. І анекдот, пам’ятаєте,  "а руки, ось вони де". Тобто, і ніхто нічого не зможе довести. Але все одно будуть вирішувати в той чи інший спосіб. Судді не будуть намагатися піднімати слухавку і не будуть говорити по телефону, так будуть писати шифровані записки і передавати їх за допомогою таксиста. Ну, ми ж знаємо… це ж пострадянське суспільство.

Це доки декільком суддям не пояснять, на що вони мають орієнтуватися. Це взагалі цікава тема. От ви підняли тему Богдана. Я колись говорив, що є два типи очільників. Одні реально працюють як керівники канцелярії, яка забезпечує роботу. А інші – віцепрезиденти. Богдан, очевидно, - віцепрезидент. І все інше, все, що ви говорите про Портнова, - це не результат знайомства чи підтримки Зеленського Портновим. А це результат того, що саме Богдан, і ходять чутки, я думаю, правомірні, що Богдан дуже наполегливо хотів, щоб Зеленський дав Портнову якусь посаду. Зеленський відмовився. Так от я хочу вам зробити очевидний для мене прогноз, що з певним часом, а за Богданом ще ж стоїть Коломойський, з певним часом Богдан набереться як перша ступінь ракети певного негативу і відпаде разом з Портновим, і разом з Коломойським. Це мій особистий прогноз для Зеленського, який стане політиком. Якщо він залишить ці вериги на своїх ногах, то він не стане політиком, і його кар’єра скоро закінчиться.

Вони стануть якорями і можуть його потягнути за собою в синє чи Чорне море.

На дно! Якби ж то…На дно цього моря. Для мене це абсолютно очевидне. І тому усі ці речі, які ми говоримо про Волкера, призначення Богдана…. Американці теж розуміють, що Богдан потрібен Зеленському, бо він єдиний, хто був на різних Печерських пагорбах. Але те, що вони зробили цю інформацію публічною, бо ну ж звідки витік інформації? Давайте нагадаємо ще раз пану Коломойському, про витік інформації про те, що він звинувачується у відмиванні майже 500 мільярдів доларів! 500 мільярдів доларів!

Не мільйонів?

Ні, не мільйонів! Мене почуйте. Мільярдів! Я перепитував в американців. У серйозних американців. Тобто, розумієте, це навіть не ті дрібнички, які у Фірташа. І мати такий викид від ФБР – це дуже серйозна тема. Тому Коломойський має бути на лінії очікування, і оця лінія Коломойський-Богдан і Портнов, точніше Коломойський-Портнов-Богдан дуже токсична. І просто прийде час, коли Президенту з великої літери і без іронії Зеленському потрібно буде ці щупальця відрізати. Це неминуче, якщо Зеленський хоче зберегтись. І навіть є закони політики, я повторю – якщо ти залежиш від когось, хто зробив тебе президентом, і хто реально був для тебе найсильнішим і найрозумнішим, перше, що ти робиш, -  ти таку людину прибираєш з ближньої околиці. Це робила Меркель, підвищувала – і ти потім ішов кудись в нікуди. Наприклад, у Меркель була чудова сімка – це були люди, її друзі, вона з них була найменш конкурентоспроможною. Вони зробили її канцлером, вона знала, що вони набагато розумніші, і вона одних по одному їх всіх порозкидала.  Президент – це зозуля. Вона викидає інших з гнізда. І для мене очевидно, що Зеленському треба у першу чергу буде відмежуватися від цієї лінії. Знаєте, це як гра "морський бій":  бах, Богдан – накрив, Портнов – накрив, Коломойський – вбив"! І цей трьохпалубний токсичний танкер просто потоне.  Це моє розуміння. Але я пояснюю логіку, чому я так вважаю. Знаючи, як там дивиться світ західний, знаючи логіку американців, можу сказати, що це вже не буде позиція Волкера чи не Волкера. Це – очевидний сценарій. Це очевидна ціна питання підтримки! А між іншим,  вони теж зараз говорять про Антимонопольний комітет як ключовий. І це дуже правильно. Бо в Україні різні речі відбуваються саме там, де є монополія. Ми маємо такі ціни, роттердами-плюси, які мають стати мінусами, маємо монополії на авіаперевезеннях, де ми платимо за внутрішній рейс втричі дорожче, ніж за міжнародний. Все це – результат спотворення монополії. І вони про це говорять. І уряд це точно буде робити. От, знаючи Гончарука, я абсолютно впевнений. І нема жодних інших можливостей. Щоб  Ви розуміли, що Гончарука відверто називають недругом Коломойського, бо Гончарук працював в Національному банку, а Ви знаєте стосунки Нацбанку і Коломойського. Тема "Привату" була ще всередині 90-их років. Для Нацбанку це просто колосальний подразник, бо Нацбанк міг забрати ліцензію в "Привату" ще у 95-у році за дуже грубі порушення валютного регулювання. Тому якщо ще прем’єр належить до відвертих опонентів, то просто говорити про те, що можна буде відтворити схеми, дуже складно.

Щиро сподіваюся, що президент Зеленський, опинившись в ролі Гамлета, зробить правильний вибір у ситуації "to be or not to be". І все таки не піде на дно, а буде намагатися якось послабити зовнішні впливи на український державний апарат.

І внутрішні олігархічні. Просто оцей колективний Зеленський, зараз у нього єдиний шанс вижити – це така політика. Інакше – якір на ноги і на дно.