live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Як стати Кінгом? 5 книг про те, що варто знати

У цих книжках – історії не про небожителів, а про звичайних "працівників пера", як донедавна називали письменників. Більше того, секрети майстерності автори розкривають для того, щоб навчити і писати, і заробляти цим на життя. У тому числі – скандалами, інтригами, таємницями

null

Ґабріель Ґарсія Маркес. Скандал сторіччя. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко

До книжкової серії "Writers on Writing", в якій публікується ця збірка колумбійського класика, видана за підтримки Українського культурного фонду, увійдуть досі не перекладені українською публіцистичні твори та есеїстика всесвітньо відомих авторів й українських письменників. Зокрема щодо культового автора «Ста років самотності» це цілком доречно, адже Маркес від початку був газетярем; журналістика в певному сенсі була його першим коханням і, як усі перші кохання, найтривкішим. Ця професія стала його першою опорою як письменника, тож не дивно, з яким професіоналізмом виписані ці тексти. Серед яких і "Злидні письменника", і "Мій особистий Гемінґвей", і "Як написати роман?", а також "Дорожні байки" з "Магічними Карибами" та цілою колекцією з газетярського доробку. В якому справа Рудої Дженні перемежається з виступом Че Гевари, а музика Бартока звучить разом з піснями "Бітлз".

 

null

Стівен Кінг. Про письменство. Мемуари про ремесло. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

Ця книжка від Короля горору - не просто відверта іронічна оповідь Кінга про його перші літературні потуги та відмови; успіх і славу; згубні звички та їх подолання; страшну аварію 1999 року, яка змусила письменника переосмислити життя; і нарешті, про кохання до жінки, яка розділяє з ним найбільші радості й підтримує у найгіркіші миті. Це також - цінний посібник для авторів усіх жанрів, які хочуть писати краще та вміти «продавати себе»: основи стилю, робота з сюжетом і героями, редагування власних творів, шляхи входження на ринок та пошуки своєї ніші. Усе це підкріплене живими прикладами, як треба і не треба робити - включно з ранньою чернеткою власної оповідки Кінга, з авторськими рукописними примітками.

Стівен Кінг, інколи сам дивуючись, показує, як сюжети його книжок кореняться в життєвих пригодах і спостереженнях, виростають із геть несподіваних деталей, як автор може брати героїв і події з життя - але й самі придумані ним герої та події готові теж увійти в життя автора зі сторінок його книжок.

 

null

Чак Вендіґ. 250 фішок, що їх має знати письменник. – Х.: Фабула

Історія книжок такого роду починалася з "Алхімії слова" Яна Парандовського, де нам розповідали, наприклад, хто з класиків нюхав мочені яблука чи сидів у ванні, щоб написати класний текст. Натомість автор цієї книжки, так само наводячи приклади з письменницького життя, надає не менш практичні, але більш брутальні поради. Можливо, саме так їх легше засвоїти? Скажімо, вживаючи масне слівце в розмові з коханою, або вставляючи неодмінне "фак" у теревені з другом.

"Ви хочете, щоб ваша свиня бігла швидше, - додає він, - змастіть її анус лубрікантом та запхніть їй у дупу ракетний двигун, що його створили у NASA. Якщо ви хочете, щоб ваше оповідання читалося швидше, його можна пришвидшити за допомогою діалогу". Таким чином, автор зробив те, чого вкрай потребувала, але не визнавала велика кількість авторів: він запропонував феноменальну книжку про реальний письменницький світ, і зробив її досяжною та зрозумілою для широкого загалу.

 

null

Анджей Стасюк. Як я став письменником. – Брустурів: Дискурсус

Автор цієї книжки питається, як він став письменником, а ми дивуємося, оскільки інакше й бути не могло – у цьому космосі старих речей, людей і вулиць, на яких він виростав. Тож варто перерахувати, і текст готовий. Таким чином, книжка Стасюка – це ревізія минулого і одночасно дбайлива каталогізація предметного та емоційного світу. "Сигарети "Каро" були в м’яких блакитних пачках. Коштували двадцять злотих. «Клубні» – чотири п’ятдесят. Це був серйозний розрив. Тепер уже так нема. Найохочіше ми курили екстраміцні без фільтра, бо найдужче шкодили. Потім вони кудись зникли і ми мусили вдовольнятися абичим. Але поки не пропали, то коштували спершу десь шість п’ятдесят, а потім десятку. Жовта смужка і чорні літери. Поки з них не вилетів тютюн, були товщиною з мізинець. Ми вірили, що вони мають щось спільне з жетанами. Не мали".

 

null

Леонід Ушкалов. Що таке українська література? – Л.: Видавництво Старого Лева

Таким міг би стати підручник з літератури - веселим і зухвалим, як Буратіно в Країні невивчених уроків. Саме "уроки літератури" - так називалася рубрика Леоніда Ушкалова, яку він цілий рік вів у "Україні Молодій", і чиї випуски лягли в основу цієї книги. Знайомі зі школи класики стають в ній героями нехай і не вигаданих, але вже точно добре забутих історій. Особливості національного сміху, література і футбол, їжа і питво українських поетів - ось модус розмови, який обрав автор книги для такого, здавалося б, нудного предмета, як українська класика.

новини партнерів

20 січня, 2020 понеділок

20 січня, 2020 понеділок

19 січня, 2020 неділя

18 січня, 2020 субота

Відео

Введіть слово, щоб почати