live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Як карантин вдарив по Львівщині: динаміка безробіття і перспективи ринку праці

Львівський міський центр зайнятості
фото: Фото з відкритих джерел
Карантин через пандемію коронавірусу боляче вдарив по економіці і призвів до того, що багато людей або повністю втратили роботу, або ж тимчасово залишились без заробітку через вимушений простій. Львівщина за темпами росту безробіття опинилася серед лідерів в Україні

За чисельністю офіційно зареєстрованих безробітних станом на 1 липня вона посіла третє місце після Дніпропетровської та Харківської областей, тоді як до карантину за цим показником була лише на 14-му місці.

Гостроту цієї проблеми засвідчують і соціологічні дослідження. Як показало опитування, проведене Соціологічною групою “Рейтинг” у червні,  військовий конфлікт на сході України (59%) та відсутність роботи (47%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед мешканців Львівщини. А проблемою особисто для себе безробіття назвали 30% опитаних.

Статистика безробіття і найбільш затребувані професії

Як повідомили у Львівському обласному центрі зайнятості у відповідь на запит кореспондента Еспресо.TV, за період дії карантину (з 12 березня по 30 червня 2020 року) статус безробітного на Львівщині  отримали 20,8 тис. осіб, що в 2,4 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Темпи зростання обсягів зареєстрованого безробіття в області — одні з найвищих у державі. Такий же показник лише на Закарпатті,  тоді як зазвичай в Україні безробіття зросло в 1,8 рази.

Якщо говорити про окремі міста і райони області, то найбільш вражаюча цифра в курортному Трускавці — там зареєстрованих безробітних побільшало вп’ятеро, у Моршині, Стебнику та Дрогобицькому районі — в чотири рази, у Львові, Бориславі, Новому Роздолі, Новояворівську, Стрийському, Кам’янка-Бузькому та Сокальському районах — втричі.

Станом на кінець  червня в області було офіційно зареєстровано 29,6 тис. безробітних. Найбільше у самому Львові – 8,1 тисяч або 27,5% від загальної чисельності. 

При цьому найбільше серед безробітних жінок – 57% або 16,9 тисяч. Середній вік зареєстрованих у службі зайнятості — 41 рік.

                  Серед них найбільше представників таких професій:

•               Продавців продовольчих та непродовольчих товарів, продавців-консультантів — 2 370 осіб (кількість актуальних вакансій —183);

•               Кухарів — 1 032 особи (67 вакансій);

•               Операторів котелень — 752 особи (робота сезонна, тому вакансії відсутні);

•               Водіїв автотранспортних засобів —  730 осіб (241 вакансія);

•               Керівників (начальників) підприємств — 651 особа (вакансії відсутні);

•               Бухгалтерів — 584 особи (53 вакансії);

•               Менеджерів (управителів) зі збуту — 489 осіб (22 вакансії);

•               Підсобних робітників — 480 осіб (56 вакансій);

•               Адміністраторів — 441 особа (22 вакансії);

•               Охоронників — 426 осіб (65 вакансій) тощо.

                  Загалом на одну вакантну посаду на кінець червня 2020 року було вісім претендентів, тоді як минулого року – лише двоє.

За період дії карантину Службі зайнятості вдалося знайти роботу для 5,1 тис. людей. Найбільше з них працевлаштували на підприємствах переробної промисловості, у сфері торгівлі, а також у сільському та лісовому господарствах.

Станом на 1 липня цього року кількість вакансій, які пропонували роботодавці через службу зайнятості, – всього лише  3,8 тисяч (нагадаємо, при майже 30 тис. зареєстрованих безробітних).  А середня зарплата у цих вакансіях – 7,8 тис. грн.

Зокрема, найбільше є таких пропозицій роботи:

•               кваліфікованих робітників з інструментом  (швачка – розмір пропонованої ЗП в середньому 7,3 тис. грн), слюсар з експлуатації та ремонту підземних газопроводів (6,5 тис. грн), монтер кабельного виробництва (8,8 тис. грн), електромонтер з експлуатації розподільних мереж (12,5 тис. грн), електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (8,3 тис. грн);

•               робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водій автотранспортних засобів (7,6 тис. грн), оператор автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок (10,6 тис. грн), водій трамвая (15,10 тис. грн), оператор лінії у виробництві харчової продукції (виробництво цукру) (11,7 тис. грн), водій тролейбуса (15,0 тис. грн);

•               сфери торгівлі та послуг (поліцейський (10,5 тис. грн),  продавець продовольчих (5,2 тис. грн) та непродовольчих (4,9 тис. грн) товарів , продавець-консультант (5,3 тис. грн), кухар (5,6 тис. грн), охоронник (6,7 тис. грн);

•               професіоналів (інспектор (8,0 тис. грн), інспектор (пенітенціарна система) (7,5 тис. грн);

•               некваліфікованих працівників (двірник (5,0 тис. грн), підсобний робітник (5,4 тис. грн), прибиральник службових приміщень (5,1 тис. грн);

•               фахівців (бухгалтер (7,1 тис. грн), електромеханік дільниці (7,3 тис. грн).

                  

Виплати безробітним

На період карантину спрощено процедуру реєстрації та отримання допомоги з безробіття. Зараз це можна робити дистанційно.

Мінімальний розмір допомоги з безробіття на період карантину та протягом 30 днів після його завершення підвищили з 650 до 1000 грн. Окрім того, безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, навіть тим, хто був звільнений у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91-го дня набуття статусу).

Особистий прийом клієнтів безпосередньо у приміщеннях Львівської обласної служби зайнятості відновиться після закінчення карантину.

Наразі, до офіційного завершення карантину, зареєструватись як безробітний громадянин можна трьома шляхами: 

  • через скриньки для прийому кореспонденції, які розміщені в приміщеннях центрів зайнятості;
  • через електронну пошту центру зайнятості, де буде зручно обслуговуватися;
  • за допомогою онлайн-порталу державних послуг «Дія».

Варто зазначити, що експериментальний проект з надання електронних послуг безробітним  триватиме до 31 грудня 2020 р. Тому зареєструватися, перереєструватися та отримати рішення про призначення виплати допомоги можна буде в електронній формі  й після закінчення карантину, пояснюють у Службі зайнятості.

Підтримка бізнесу і нові робочі місця

На сьогодні у Львівській області діє декілька державних програм з підтримки малого і середнього бізнесу і збереження робочих місць, повідомив у коментарі кореспонденту Еспресо.TV заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА – начальник управління промисловості та підприємництва Орест Гринів.

Зокрема, за його словами, це програма допомоги з часткового безробіття на період карантину, яка реалізується через Службу зайнятості. Йдеться про те, що малий та середній бізнес може звернутися за фінансовою підтримкою, щоб у період вимушеного зупинення чи скорочення діяльності через пандемію повернути своїм працівникам частину втраченого заробітку. Також на таку допомогу можуть розраховувати фізичні особи-підприємці, які є застрахованими особами, для відшкодування собі недоотриманого доходу.

Станом на початок липня до Львівського обласного центру зайнятості та його філій роботодавці подали понад 16 тисяч пакетів документів для розгляду, стосовно майже 12 тисяч з них уже прийняті позитивні рішення. Загалом компенсаційні виплати з часткового безробіття вже призначені понад 33 тисячам людей, з яких майже 21 тисяча – це є наймані працівники, зайняті у таких сферах економіки як санаторно-курортне лікування, туризм і готельна справа, роздрібна торгівля, охорона здоров’я, будівництво, автотранспортні перевезення, побутові послуги.

За даними на 3 липня, Львівський обласний центр зайнятості вже профінансовано на понад 77,4 млн грн, а загалом уже погоджено заявок на 112 млн грн. Львівщина наразі на першому місці в Україні за сумою виділених коштів у рамках цієї програми і за кількістю затверджених заявок.

Також реалізовується програма «Доступні кредити 5-7-9%», в якій на цей час беруть участь 16 банків. 

“Перший напрям програми – це компенсація відсотків за кредитами. Це дає можливість малим та мікропідприємствам отримати кредит на інвестиційні цілі під невеликі відсотки. 5% річних – для бізнесу з річним доходом до 50 млн грн, якщо вподовж кварталу створюється не менше двох нових робочих місць. Під 7% – при доході до 50 млн без умови найму нових працівників та 9% – при доході від 50 до 100 млн грн з додатковим зниженням ставки на 0,5% за кожне створене в період кредитування робоче місце (але не нижче 5% річних). Тобто якщо брати кредит під 9% річних і створити вісім робочих місць, то кредитна ставка опускається до 5%. Компенсацію за відсотками надає Фонд розвитку підприємництва”, – зазначив Орест Гринів.

Другий напрям програми – це кредитні гарантії, які надаються за кредитами для мікро- і малих підприємств, які не володіють достатнім розміром майна для передачі його в забезпечення за кредитом або характеризуються підвищеними кредитним ризиками – наприклад, як новостворені підприємства.

І третій напрямок – це так звані антикризові заходи. Йдеться про пакет підтримки, запроваджений на час карантину, а також протягом 90 днів з дня його скасування. Підприємці можуть отримати п’ятирічні кредити на інвестиційні проекти і дворічні кредити на поповнення обігових коштів на суму до 3 млн горн з компенсацією відсотків до рівня 3% річних. Також можна рефінансувати попередньо взяті кредити в банках  із компенсацією від держави повної суми відсотків.

Станом на 6 липня в Україні за цією програмою видано 1034 кредити на загальну суму 1 млрд 91 млн грн. По Львівській області свіжих даних наразі немає – у департаменті економічної політики обіцяють завершити відповідні підрахунки найближчим часом.

“За останні три-чотири тижні суттєво збільшилась кількість виданих кредитів банками – учасниками програми. І це пов’язано, зокрема, з тим, що набрало чинності рішення уряду про спрощення умов участі у цій програмі. А саме було пом’якшено вимоги до обов’язкової прибутковості діючого бізнесу, знято обмеження щодо напрямків використання коштів та максимальної суми кредиту. Наш департамент зі свого блоку пропонує нововведення, щоб підприємці могли брати гроші в кредит і на погашення боргових зобов’язань перед державою, але це наразі на етапі обговорення”, – зазначив Орест Гринів.

Також він додав, що для полегшення роботи бізнесу і, відповідно, збереження робочих місць, органи місцевого самоврядування приймають на свій розсуд рішення про зменшення або скасування земельного податку, те ж саме стосується плати за оренду комунального майна і розміщення зовнішньої реклами.

Варто зазначити, що на урядовому рівні як один із головних засобів для покращення ситуації на ринку праці в період карантину презентується програма “Велике будівництво”. У травні прем’єр Денис Шмигаль заявляв, що ця програма стане частиною “плану зі створення 500 тисяч робочих місць”.

На Львівщині також реалізовується програма “Велике будівництво”. Зокрема, в області планують побудувати одну нову школу і завершити будівництво ще чотирьох шкіл, побудувати три нових дитячих садки і добудувати ще два, будівництво яких розпочато раніше. Крім того, облаштують дев’ять приймальних відділень лікарень, завершать будівництво п’яти стадіонів та прокладуть ще 202 км. Скільки нових робочих місць буде створено саме на цих об’єктах – у департаменті економічної політики наразі не уточнюють, але запевняють, що це буде “суттєва кількість”, адже ця програма якраз спрямована на те, щоб “створити нові робочі місця, а також втримати тих працівників, які раніше працювали за кордоном”.

Реальний рівень безробіття і перспективи ринку праці: коментар експерта

Економіст Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина:

– Важливо розуміти, що не всі люди, які втрачають роботу, реєструються у Службі зайнятості. Деякі не вірять, що вона допоможе їм знайти роботу, дехто не вважають компенсацію, яку дає держава, достатньо великою, щоб варто було заради неї реєструватися. Декому просто не зрозуміла процедура чи просто не відомо, що є така можливість.

Варто зважати і на те, що певна частка людей працює неофіційно, і коли вони втрачають роботу, у них немає якогось офіційного стажу. Тому якщо вони і звернуться до Служби зайнятості, їм будуть виплачувати не так багато грошей, і, відповідно, їм це не так вигідно.

Крім того, під час карантину певна кількість людей не втратила роботу повністю офіційно, але була переведена на часткову зайнятість або відправлена у простій чи неоплачувану відпустку. Тобто це таке приховане безробіття, коли люди фактично залишаються у підвішеному стані.

Тому дані щодо зареєстрованих у Службі зайнятості не повністю відображають реальну картину з безробіттям в Україні.

Але є й інші дані. Наприклад, інформація Державної служби статистики про кількість найманих працівників та те, як вона змінювались. За цими даними ми бачимо, що зміни були доволі невеликі.  Порівняно з таким же періодом минулого року – менше як 200 тис. людей, тобто лише 2% від робочої сили. У той же час слід розуміти, що ці дані враховують менше половини працюючих українців і не враховують тих, які працюють неофіційно, які працюють у державних органах і які самозайняті. 

Інше джерело даних – це соціологічні опитування. Вони доволі нерегулярні, тому за ними також не можна побачити точної картини. Але вони показують, що в найгірший період карантину доволі багато людей казали, що втратили роботу – близько 10% опитаних.

В цілому можна сказати точно, що було певне падіння зайнятості і певне зростання безробіття, але різні дані показують різну картину і ми не можемо точно сказати, наскільки сильним і наскільки великим був цей удар.

Зараз насправді вже є доволі суттєве пожвавлення на ринку праці. Це показує і статистика сайтів пошуку роботи. По Україні ми бачимо, що з початку червня, після зняття жорстких карантинних обмежень, значно побільшало нових вакансій. Цьому сприяв, наприклад, дозвіл на роботу ресторанів, закладів торгівлі і так далі. Якщо підприємці бачать, що їм дозволяють продовжувати роботу, вони перестають звільняти працівників і починають шукають нових.

Тобто відновлення на ринку праці вже відбувається. Але водночас є велика непередбачуваність  стосовно того, що буде далі, адже багато буде залежати від подальшої ситуації з карантином і від того, наскільки швидко буде відновлюватись економіка.

Особливість західних регіонів України і Львівщини зокрема в тому, що тут багато трудових мігрантів, чимало з них через пандемію, приїхало з-за кордону додому. Зараз, коли кордони вже частково відкриваються, частина з цих людей може знову повернутися працювати в інших країнах, а частина може залишитися. Можливо, тому конкуренція за вільні вакансії в цих регіонах збільшується і, відповідно, знайти роботу буде складніше. Якщо кордони найближчим часом відкриються, то ця проблема не буде такою гострою.

Тетяна Штифурко

новини партнерів

11 серпня, 2020 вівторок

10 серпня, 2020 понеділок

11 серпня, 2020 вівторок

10 серпня, 2020 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати