live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Як підвищення мінімальної зарплати в умовах кризи вплине на економіку. Експертне опитування


фото: glavcom
Президент України Володимир Зеленський запропонував парламенту підняти мінімальну зарплату на 277 грн, до 5000 грн, вже з вересня

Ці зміни мають покращити якість життя населення та скерувати в держбюджет додаткові 541,3 млн грн за рахунок податків, говориться у пояснювальній записці. Нардепи можуть позачергово зібратися для голосування з цього приводу вже наприкінці серпня.

А наступного року уряд планує підняти мінімалку ще двічі: з січня - на 1000 грн або 20%, до 6000 грн; з липня - ще на 500 грн або 8,3% - до 6500 грн.

Еспресо запитав у економічних експертів, до яких наслідків призведуть такі зміни.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, економіст:

Я сприймаю підвищення мінімальної зарплати, як спосіб додаткового оподаткування бізнесу. Якщо ми подивимося на попередні роки, тарифна сітка зарплат бюджетників не дуже рухалась. Тобто зарплати піднімали найнижчим категоріям, а спеціалісти вищої категорії, відповідно, не отримували жодного підвищення. Бюджетні видатки від цього не сильно збільшилися.

Фактично це інструмент додаткового наповнення бюджету, Пенсійного фонду, нічого більше.

З приводу додаткових доходів - навряд чи ми можемо казати, що кількасот гривень сильно змінять майнову ситуацію людей.

Але це, очевидно, додасть інфляційного тиску. Це виглядає особливо цікаво в контексті того, що економіка зараз в кризі - хоча не такій страшній, як очікувалося, - але все-таки в кризі. Я б сказав, що це такий інструмент підштовхування нас у певну фазу, коли пришвидшується інфляція. Але економіка від цього ніяк не розвивається.

Можливо це інструмент привернення уваги до того, що президент щось там робить,  "голосуйте за "зелену партію", можливо якось так. Але я не пригадую, щоб підвищення мінімалки чи якісь такі подачки коли-небудь мали вплив на політичне рішення.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:

Мінімалку можна підвищувати, скажімо, тими самими темпами, якими зростає середня заробітна платня. Але підвищувати її такими швидкими темпами, значно вищими за темпи зростання середньої заробітної платні, призведе до підвищення податків для малого і середнього бізнесу (МСБ).

Чому? Ми розуміємо, що податкові виплати ФОПів прив'язані до мінімальної зарплати. А якщо говорити про найманих працівників, то багато з них якщо не ФОПами оформлені, то просто отримують зарплатню у конвертах. Це податкова мінімізація, але так чи інакше це означає, що є податкове навантаження на МСБ. А у нас зараз криза, яка через карантин в першу чергу вдарила саме по ньому. Тому підвищення податків - це дуже невчасний удар по малому і середньому бізнесу, а саме це буде основним наслідком підвищення мінімалки. Я вважаю, що це невдале та невчасне рішення, яке не треба імплементувати.

У місцевої влади, напевно, будуть проблеми, бо там дійсно є робітники на мінімалці. І у державних компаній - у тієї ж "Укрпошти", бо там багато працівників на мінімалці.

Для державного бюджету сукупно з Пенсійним фондом це, ймовірно, буде плюс. Я не бачив розрахунків Мінфіну - Мінфін їх офіційно не опублікував. Але з досвіду попередніх підвищень це працює так: для Пенсійного фонду це позитивно, для державного бюджету негативно, але плюс у Пенсійному фонді перевищує витрати держбюджету.

Від підвищення виграють лише ті, хто вже на мінімалці - якщо не втратять роботу після цього рішення. Але, за моїми оцінками, це невелика кількість працівників. Всі інші не виграють. Плюс, не забуваємо, що пара відсотків додаткової інфляції додатково буде, а інфляція б'є по всім.

Олексій Блінов, економіст:

Якщо говорити про цей рік, то заплановане підвищення мінімалки незначне і воно суттєво не змінює баланси в економіці. Можна було б очікувати, що вже з початку наступного року, десь через чотири місяці, мінімалка все одно була б вищою за 5000 грн в рамках звичайного щорічного перегляду при плануванні бюджету.

Але двоетапний перегляд наступного року - 6000 і 6500 грн - є дуже суттєвим, дуже амбітним і відповідає зростанню на 30% в середньому по року. Ані в 2020-му, ані в 2021-му році ніхто не очікує такого зростання економіки, і, відповідно, це змінює економічні баланси. Тому що це прискорене підвищення порівняно до можливостей економіки, до зростання в середньому зарплат в країні. Воно посилює вагу мінімальної зарплати відповідно до інших економічних показників.

Коли ми обговорюємо мінімальну зарплату, тут завжди є кілька сфер, про які ми маємо міркувати. Зрозуміло, що два ключових гравці цьому - це сторони трудового контракту: з одного боку роботодавці, з іншого боку - працівники. Їхні інтереси  діаметрально протилежні (хоча це спрощення): одні будуть більше платити, інші - більше отримувати.

Загалом мінімальна зарплата - це не тільки інструмент соціального захисту, а й додаткового оподаткування працедавців і самозайнятих. Частково на користь людей з невеликими зарплатами, частково на користь державного бюджету і Пенсійного фонду (тому що ЄСВ спрямовується до Пенсійного фонду). Тобто для одних це благо, для інших - податковий тягар, якого вони, можливо, не очікували.

Рішення про хоч і невелике, але підвищення мінімалки у 2020 році - ще не ухвалене. Тобто буде досить незручна ситуація для працедавців: бухгалтерам та керівникам підприємств залишиться мало часу, щоб пристосуватися до нових норм з 1 вересня.

Окрім міркування працедавець-працівник є міркування впливу на макроекономічні показники. За очікуванням уряду економіка наступного року буде зростати у гривні тільки на 14%. На цьому тлі підвищення мінімалки на 30% створює додатковий дисбаланс. Скоріш за все, це буде призводити до підвищення цін на товари і послуги. Тому що працедавці будуть вимушені додаткові витрати на оплату праці переносити на ціни. Наступного року, найімовірніше, ми побачимо прискорення інфляції. А це, відповідно до політики інфляційного таргетування та інших важелів, може означати збільшення процентних ставок.

Можна також звернути увагу на те, що в рамках урядового прогнозу на три роки передбачено досить дивний графік перегляду мінімальної зарплати. У 2021 році планується 30%, а потім у 2022-2023 - по 7% на рік. Тобто тут зрозуміло, що є певне бажання здійснити "покращення життя вже сьогодні". Але, на мій погляд, найбільш раціонально, доцільно і безпечно з огляду макроекономіки було б все ж таки урівняти темпи збільшення, обмеживши їх рівнем 15% на рік. 

Є ще філософське, але дуже практичне питання. Прихильники підвищення мінімальної зарплати застосовують аргумент про боротьбу з тіньовою економікою. Дійсно, багато працедавців штучно занижують офіційну частину заробітної плати до мінімальної або близької до неї, а решту виплачують в конверті. Відповідно, вони занижують свої податкові зобов'язання, це частина тіньової економіки (хоч і не найбільш тіньова її частина). Ця проблема не має простого вирішення і, на жаль, просте підвищення мінімалки її не вирішує. Так можна загнати частину робочих місць в повну тінь, де вони платитимуть взагалі нуль податків. Нема ніякої гарантії, що ми зможемо убезпечитися від таких небажаних змін.

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:

Проблему підвищення мінімалки треба розглядати у кількох площинах.

Є загальний підхід: підвищення зарплат в умовах падіння економіки - це неправильно. Коли зростають зарплати і доходи населення в умовах збільшення продуктивності праці і зростання економіки - це добре. Це додатково стимулює економічне зростання.

А коли це відбувається в умовах падіння економіки і падіння продуктивності праці - то це означає, що ви не створюєте відповідну кількість продукції. Це фундаментальна річ з точки зору розуміння економічних закономірностей.

Є фактичні речі. Цього року ми маємо величезний дефіцит державного бюджету (навіть без підвищення мінімалки, що вплине на бюджетників). І його треба якось профінансувати.

Є друга складова. Деякі підприємці платять мінімалку легально, а все інше - у конвертах. Але у маленьких містечках ситуація доволі сумна, тому що там багатьом справді платять мінімальну зарплатню, бо більше заплатити не мають можливості. За таких обставин підвищення мінімалки означає або закриття бізнесу, або тінізацію.

Тому я впевнений, що в умовах падіння економіки цей крок буде стимулювати негативні процеси. З одного боку - збільшення дефіциту держбюджету, з іншого - тінізацію або закриття малого бізнесу. З цієї точки зору це дуже погана історія і нічого доброго вона для економіки не принесе.

Є ще питання, чи сприятиме це інфляції. Впевнений, що цього року суттєвого впливу на інфляцію це не матиме. Тому що є сукупність інших факторів, які будуть стримувати зростання цін - у тому числі, низькі ціни на пальне і газ.

Інше питання, якщо будуть інші фактори: емісія, проблеми із доступом до кредитування, політична криза. Тоді можливий тиск на інфляцію і курс. Але це вже інші складові, більш суттєві, ніж підвищення мінімалки.

 

Все по темі

новини партнерів

18 вересня, 2020 п'ятниця

18 вересня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати