Валерій Яковенко: “Україна в застосуванні дронів – номер один в Європі”

Понад 10 років займається інтернет-маркетингом і онлайн-комунікаціями. Керував онлайн-маркетингом та комунікаціями в Platinum Bank.  У 2013 році захопився дронами, і хобі переросло в бізнес. Зараз компанія DroneUA співпрацює з найбільшими агрохолдингами України, такими як “Кернел”, МХП, “Астарта”, а також міжнародними корпораціями SyngentaAG,  BAYER, Monsanto  та ін.

У ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо Валерій Яковенко розповів, у яких сферах використовуються дрони, чи вплинула коронакриза на їхній бізнес і чого бракує українському законодавству для стрімкого розвитку ринку дронів. 

Ведучий програми - Андрій Яніцький, директор Центру журналістики Київської школи економіки.

Доброго дня, Валерію. Ви почали свій підприємницький бізнес-проект з кризи, якраз з часів кризи – в 2013-2014 році. Чи складно було перейти з розряду найманих працівників до підприємців?

Я  думаю, що насправді це була спроба вийти з кризи, яка вочевидь насувалася. Тобто я розумів, що криза буде, і завданням було передбачити це та створити щось, що нам допоможе розвиватися. Ми створили бізнес на нових технологіях – це головне. І, в принципі, це єдине, що могло вистрілити під час кризи.

А чому саме дрони, а не, наприклад, кав’ярня або ресторан?

Насправді дрони – це не самий очевидний вибір. Це не єдиний бізнес, який ми розглядали, просто так сталося. З одного боку, це вдача. З іншого – це якийсь розрахунок. Але ми дивилися на кілька сфер, і дрони були лише однією з ни. Я, до речі, досі не знаю, чи виграв би я, якщо б інвестував гроші у криптовалюти. А раптом

Тобто, ви ще розглядали криптовалюту, дрони, а які ще фантастичні ідеї були?

Дуже подобалася технологія 3D-друку металом. Це тоді було дуже нове. Дуже подобалися технології з виробництва їжі: гідропоніка, аеропоніка, вертикальні ферми. 

Завжди думав, що дрони – це така іграшка для дітей, яку продають в супермаркетах і вони літають, кружляють, але ніякої практичної користі в них я не помічав. Все ж таки, що у вас за дрони такі, що ви на них примудрилися заробляти? Чи ви все ж таки їх дітям продаєте?

Коли ми починали бізнес, то відразу зробили ставку на промислове застосування дронів. Тобто шукали варіанти, коли дрони стануть невід’ємною частиною якихось бізнес-процесів: будуть допомагати економити гроші або щось робити більш ефективно. 

Інші гравці ринку крутили пальцем біля скроні та казали, що ми робимо дурниці. Ми казали, що дрони потрібні аграріям. А вони нам казали, що за зйомку одного весілля їм платять по 1000 баксів за день.

Тобто раніше дрони лише для зйомки чогось використовували?

Виключно. Це була аерофотозйомка, мистецька зйомка, кінематограф, але ще сім років тому ніхто не замислювався про промислове застосування дронів.

Чув, що пошта хотіла використовувати дрони.

Це відбулося п’ять років тому, а тоді лише про зйомку казали. Так ось, ми казали про агро, і якийсь час агробізнес формував 95% наших доходів. А зараз це лише чверть, не більше. І це не тільки нашої компанії показник, це такий ринок. Зараз це агро, це геодезія та картографія, видобувна промисловість, енергетика.

Розпилюєте добрива дронами над полями?

Це перспективний напрямок, але він щойно з’явився. А переважно дрони - це те, що може підняти сенсор у повітря. Це може бути звичайна камера, а може бути щось складніше. 

Але справжня магія відбувається, коли ви поєднуєте цей дрон із сенсором, який може збирати також і невидиму для людини інформацію, коли це тепловізори, мультиспектральні камери та ін. І коли у вас є аналітичні платформи, які допомагають приймати бізнес-рішення.

Тобто програмне забезпечення - це важлива частина вашого бізнесу?  Хоча його не видно, воно не в дронах, але воно допомагає аналізувати зібрану інформацію?

Без цього ніяк. Без аналітичної системи дрон - це просто іграшка.

Ви принесли з собою щось цікаве. Якусь іграшку, якщо так можна сказати, або не іграшку. Що це за штука?

Це теж дрон, але він підводний. Тобто дрон - це не тільки щось, що літає. Це - робот. Дрони можуть їздити, плавати на воді, під водою. Ось цей пристрій плаває під водою. Він призначений для…

Дайте вгадаю. Для підводних фермерів, щоб дивитися, як там плантації мідій себе почувають…

І так, і ні. Тому що це, справді, може застосовуватися на морських фермах у солоній воді. Але у прісній воді нічого не видно. В українських реаліях ми займаємося інспектуванням всіляких підводних споруд, конструкцій. Ці дрони, зокрема, допомагали Національній поліції у кримінальних розслідуваннях, шукали під водою тіла та небезпечні предмети.

Ми починали з підприємницького хисту з того, як ви стали підприємцем. Чому у нас так мало підприємців в Україні?

Навіть не знаю, мабуть, це має бути у крові. По собі скажу, що навіть коли я був найманим працівником, я завжди створював бізнес у бізнесі, вигадував якісь нові бізнес-процеси, нові продукти, щось нове, чого раніше взагалі не було. Це, мабуть, така творча штука, бажання щось створювати з нуля, навіть якщо є ризики.

Як коронавірус вплинув на ваш бізнес?

Поки що нам пощастило. Але молимося, щоб не зачепило. Ми з самого початку зробили ставку на роботу з промисловістю, а не з фізичними особами, не зі звичайними споживачами, тому соціальних контактів у нас мало. Тому, мабуть, ми не відчули на собі негативних тенденцій.

Але є такий момент, який б’є по всіх бізнесах - це фінансовий сектор. Отримати фінансування зараз складно, залишилося лише кредитування під заставу. 

Тобто ця програма, дуже розпіарена державою, на 5-7-9 – вона не спрацювала? 

Вона працює, але лише під заставу. А бізнес іноді потребує обігових коштів, які знаходяться у торговельному обладнанні, у товарі, під реалізацією. Для банків це не застава у таких кризових умовах.

Зараз ми очікуємо на другу хвилю коронавірусу вже восени. Чи якось воно зачепить вас чи ні і якось, може, ви готувалися до цього?

Ми готуємося. Намагаємося все оцифрувати. Всі процеси через інтернет, всі маркетингові активності, всі зустрічі. Фізичні конференції зараз майже не проводяться - все онлайн.

Чи є сезонність якась у вашого бізнесу? Ви кажете про агро, а в агро є сезонність, наприклад.

Звісно, є, але нас рятує, що серед клієнтів є різні індустрії. Завершується агро, починається картографія та геодезія, далі фінансовий сезон планування для енергетиків і т.д.

Тобто, взимку ви просто картографуєте поверхню України, а що з енергетиками робите, скажіть будь ласка?

По енергетиці в нас кілька напрямків, у минулому році з’явився дуже перспективний проєкт, який цього року вже масштабується. Це картографування теплових мереж. Тобто теплотраси під містом відслідковуються дронами за допомогою тепловізорів. І бачимо, де прориви є, де ризикові місця, де проблеми із утепленням, де потрібно починати ремонтні роботи. Не доводити до того, щоб починало вже під поверхнею бурлити.

А інший напрямок у енергетиці - це компанії, які розподіляють електроенергію. Для того, щоб вчасно проводити технічний огляд, потрібно задіювати багато фахівців, а дрони дозволяють збільшити ефективність цих фахівців та знизити ризики, тому що їм не треба підніматися фізично до цих дротів - можна подивитися за допомогою дрона.

Чи були випадки, коли, наприклад, фермер стріляв по вашому дрону або намагався його схопити?

На жаль, були прецеденти, коли кидали камінням, палицями у пілотів та у дрони. Проблема у тому, що дрони бачать іноді те, що люди намагаються заховати. Він показує об’єктивну ситуацію. І якщо хтось вкрав добрива на полі, то дрон це одразу бачить. І не вийде на кінець сезону перекласти провину на погану погоду. 

Зараз у вас є така нагода сказати народним депутатам, яких законів не вистачає для того, щоб дрони літали?

Потрібно запровадити авіаційні правила та спростити регулювання дронів, якраз зараз такий закон на розгляді у Верховній Раді. В мене велике прохання звернути увагу на цей законопроєкт № 3716. Нам потрібні ці зміни, щоб зробити регуляцію дронів простішою, відкрити ринок для нових потенційних та перспективних рішень. Україна сьогодні у застосуванні дронів - номер один у Європі. І це також сталося тому, що там дрони зарегульовані, а в нас ні, і має бути ще простіше.