У своїй школі - й своя мова! З 1 вересня майже 200 тисяч учнів перейшли на навчання українською

"І це - незворотний процес", - сказав Уповноважений з питань державної мови. - Нам не буде соромно потім, що ми "забалакуємо" проблему української мови"

Початок навчального року приємний уже тим, що він помітно українізувався. І не лише на аматорському рівні, на рівні підтримки патріотичних сил і на рівні свідомості і вчителів, і учнів, а й на законодавчому. 

Згідно із законом "Про освіту" від 2017 року та законом "Про повну загальну середню освіту", який додатково ухвалили у 2020 році, з початком нового навчального року учні 5-11 класів усіх 194 російськомовних шкіл перейшли на українську мову навчання усіх предметів.

Отже, учням початкової школи викладатимуть предмети рідною мовою. Закон передбачає, що всіх дітей, батьки котрих бажають навчання російською, об’єднають в окремі класи. Українську мову в таких класах все одно вивчатимуть, а з 5-го класу такі учні також навчатимуться українською.

Про це в ефірі Українського радіо сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

"Це та категорія здобувачів освіти, яка з 1 вересня переходить на стовідсоткове вивчення усіх дисциплін державною мовою. Є ще дві категорії, для яких перехід на українську мову навчання відбуватиметься поступово. Для тих, хто належить до корінних народів (насамперед ідеться про дітей з кримськотатарської громади), мова навчання у початковій школі може здійснюватися мовою нацменшини, а починаючи з середньої й старшої школи кількість дисциплін українською мовою буде збільшуватися до 80%.

Друга категорія - це представники тих громад, мови яких належать до мов Європейського Союзу. У них також є право у початковій школі використовувати у навчанні їхню мову, в середній школі дисципліни українською мають складати від 20% до 40%, а у старшій - до 60%", - сказав мовний омбудсмен.

"Не "забалакуймо" проблему мови!

"Мені, як співавторові низки законів, що стосуються мови навчання, і тепер як Уповноваженому, як і всім громадянам України, дуже важливо розуміти, що ми будемо мати в кінцевому результаті, реалізуючи ці законодавчі зміни.

Говорячи про наших дітей, ми хотіли б бачити не їх тільки відповідальними, компетентними, розумними і мудрими громадянами України, але і такими громадянами, які володітимуть державною мовою, успішно складатимуть іспити, ДПА, ЗНО з української мови і нам не буде соромно, ми не будемо своїх очей перед своєю громадою,  перед своїми ж дітьми за те, що 29 років «забалакуємо» проблему української мови, а полігоном для цих спекуляцій стає освіта.

Коли я побачив, що цього року у нас, за даними МОН, тільки 8 дітей з усієї України склали ЗНО з української мови на 200 балів (минулого року їх було 17), – то така динаміка мене не влаштовує", - зазначив Уповноважений із захисту державної мови на Урядовому порталі.

Спекуляції навколо мови - політичні

Тарас Кремінь називає спекуляції навколо мови політичними. "Я абсолютно переконаний, що жодних політичних спекуляцій довкола  мови навчання бути не може. Органи управління освітою, так само як і батьківські колективи, сьогодні свідомі того, що державна мова - українська - повинна бути з 1 класу. А ми повинні іти назустріч тим громадам, які є свідомими і відповідальними", - підкреслив він.

Рідна мова відкриває нові обрії

 "Часто згадуючи свої "нульові" уроки з української мови та літератури у російськомовній школі в далекі 1980-ті, а також своїх блискучих учителів, добре знаю, з якими труднощами довелося зустрітися молоді під час складання ЗНО, вступної кампанії чи під час пошуку роботи дітям, які з тих чи інших причин не мали змоги навчатися державною мовою. Відтепер же, кожен випускник навчального закладу, опанувавши державну мову, відчуватиме себе набагато захищенішим як громадянин України, перед яким відкриються значно більші можливості для самореалізації як в Україні, так і в світі", - написав Тарас Кремінь у своєму Фейсбуці. 

 

 Фото із Фейсбука Тараса Кременя.

Про труднощі переходу

"Звісно, це добре, навіть чудово! - каже про шкільне мовне поліпшення Любов Сердунич, письменниця-просвітниця. - Однак... Буквально вчора натрапила у ФБ на чийсь коментар, що ніхто насправді на місцях і не збирається переходити на українську. Я теж про це думала, бо це не просто: отак одразу перейти на українську тим, хто не зробив цього упродовж 29 років Незалежності. А як це все втілюватиметься в життя, можна уявити... Хоча це потрібно було передбачити і чітко прописати. Гадаю, так і зроблено. Бо сказали "А", то треба сказати й "Б". Але що це повинно бути проконтрольовано, то однозначно. Інакше все - "для галочки". А не хочеться, щоб так..
Кажучи про труднощі переходу, я, звісно, мала на увазі перш за все вчителів. Від їхнього небажання (бо звикли іншомовною) залежить і бажання (небажання) школярів. Але хочеться сподіватися на краще".

Нині школярі все більше спілкуються українською мовою, незважаючи на ухвалений закон, і цю чудову тенденцію не можна не помітити.  У нас навчаються й діти, які приїхали з інших країн світу, і вони також говорять українською мовою. 
Саме в такому напрямі і потрібно рухатися в цьому питанні: помиляючись - виправлятися, але вчитися! Це - прогресивний шлях розвитку не лише мови, а всього іншого. Не треба боятися помилок, треба робити висновки і прямувати далі.

Вчитися чужою мовою, бо тобі так легше і ти звик - це йти шляхом найменшого опору. І це - не про нас. Ми мусимо боротися, і за мову також! І вчити її - з першого класу. 

Фото Анатолія Борейка та з відкритих джерел

новини партнерів

1 березня, 2021 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати