live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Чи раціонально використовують антиковідний фонд. Експертне опитування

У Фонді боротьби з коронавірусом гроші є, до збільшення кількості хворих на COVID-19 готують медзаклади, а дороги будують, бо вони ведуть до лікарень

Так ситуацію із витратами грошей із антиковідного фонду прокоментував президент України Володимир Зеленський, передає його прес-служба.

Основні цифри може переглянути кожен — Міністерство фінансів опублікувало аналітичну панель з даними, скільки коштів з антикоронавірусного фонду на що скерували і який відсоток вже використали.

Однак чи раціонально витратили кошти? Це питання Еспресо поставило експертам.

Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з політичних досліджень, членкиня Консультативної ради Центру вдосконалення закупівель:

Зараз всім кидається в очі, що, по-перше, за даними Міністерства фінансів, із Фонду боротьби із коронавірусом використано 19 млрд грн з 66 млрд грн. Але якщо накласти 35 млрд грн, які були переведені на дороги — то виходить, що залишаються невикористаними 12 млрд грн. Це перше, про що говорять. Друге —  про дороги. І третє, мені здається, правильно говорять про те, що є програми, зокрема МОЗівські, по яким дуже-дуже низькі витрати. І четверте питання — наскільки ефективно були витрачені кошти.

Мені здається, найбільший виклик, пов’язаний з ефективним використанням коштів із Фонду і підтримкою людей, полягає в тому, що недостатньо просто мати гроші. Потрібно ще мати механізми, якісні програми і якісну імплементацію.

В Україні ані уряд, ані місцева влада ніколи не могли похвалитися 100%-им виконанням програм. Проблема в тому, що немає якісних механізмів.

Це видно по МОЗ. Всі розуміють, що якщо коронавірус і у нас так мало апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ), то їх потрібно купувати. Або всі спостерігають проблему із перевантаженням деяких медичних закладів і недовантаженістю інших; проблеми із захистом і оплатою праці медичних співробітників — вони не вирішуються. Потрібні процеси, потрібно мати команду людей, плани, принципи, як кошти розподіляти всередині програм. Очевидно, що цього немає.

Це великий виклик, тому що вся ця історія з карантином — вона для того, щоб згладжувати криву захворювання і давати уряду час підготуватися до наступного сезону. Для МОЗ цей час був трохи упущений. Систему мали підготувати до пікових навантажень. Щоб це було не 3 тис. ШВЛ, які за тиждень чи місяць зайняли — і потім людей не можна лікувати. А щоб це була нормальна підготовка.

На жаль, цей час не використали ефективно. І через те, що команда слабка, і через те, що реформу медичних закупівель не закінчили, і у держпідприємства “Медичні закупівлі України” зв’язані руки, вони не можуть ефективно працювати.

Крім МОЗ, проблемою спроможності страждають й інші програми.

На противагу, програми по безробіттю з точки зору виконання втілені ефективно. Бо є служба зайнятості, там є відпрацьований механізм, вони майже всі гроші витратили і допомогли безробітним.

А от програми підтримки бізнесу — ні. Нібито і люди є, і програми. А так, щоб український бізнес був задоволений, і щоб можна було виміряти результат і сказати, що це було ефективно — по-моєму, теж ні. Тому що потрібно мати проект, команду, яка це робить, все має бути сплановано. Такі великі гроші дійсно важко витратити просто-так.

Але зради, напевно, немає, тому що рік ще не закінчився. Можливо, зі збільшенням кількості хворих протягом наступних місяців витрати пришвидшаться. Можливо і добре, що кошти залишилися, бо далі ситуація може бути ще гіршою, ніж була.

Щодо коштів на дороги — там є плюси і мінуси. Великий плюс щодо будівництва доріг — це визнана проблема в Україні. Дуже багато галузей втрачають доходи, недоотримують через те, що дороги неякісні. Вирішувати цю проблему — правильно.

Окрім того, за допомогою такої програми відбувається стимулювання споживчого попиту. Бо ці додаткові 35 млрд грн створюють мультиплікатор — компанії працюють, люди отримують зарплату, хтось отримує гроші за матеріали, які використовуються тощо. Загалом, це стимул для економіки.

Але люди бачать, що можуть бути корупційні ризики. Плюс негарно вийшло — сказали, що Фонд на боротьбу з коронавірусом, а вийшло на дороги. Якби це було краще прокомуніковано — що ми хочемо стимулювати економіку, споживання — воно б краще звучало.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії:

Багато грошей із антиковідного фонду розподілені на дороги і на доплати силовикам, тобто відомству Авакова. А ті гроші, які мали б бути скеровані на медицину — взагалі не розподілені, у більшості випадків там дуже малий відсоток використання. А на освіту навіть не намагаються розподілити — наприклад, на те, щоб налагодити якісь антикоронавірусні заходи в школах, або дистанційне навчання. З освіти як забрали кілька мільярдів доларів при зміні бюджету — так нічого й не віддали.

Плюс на дороги кошти повинні розподілятися через загальні бюджетні програми. Це ненормально, що кошти на дороги йдуть через Фонд боротьби із коронавірусом. Має бути абсолютно нормальна соціальна бюджетна програма. Із зрозумілими цілями, показниками виконання, виконавцями і так далі.

Оця історія, що антикоронавірусний фонд був розподілений на дороги, може принести нам великі ризики. Бо багато людей захворіли і ще більше починають хворіти. Вже місць у лікарнях не вистачає, а ліжок з киснем, ліжок із апаратами штучної вентиляції легенів, тестів — мало. У це треба було вкладати кошти.

Для того, щоб ефективно використати кошти на медицину, починати треба було ще в березні, коли Центр економічної стратегії писав записку про адаптивний карантин і про те, яку домашню роботу потрібно виконати уряду для того, щоб жорсткий карантин став не просто ударом по економіці, а корисним часом, використаним на підготовку до боротьби з коронавірусом. Там дуже багато треба було зробити. І я б не сказала, що це питання одного-двох тижнів. Треба винаймати медсестер, лікарів, закуповувати обладнання, шукати постачальників, постачати лікарням кисень, налагоджувати лікарні першої-другої-третьої черги по їхнім внутрішньолікарняним процедурам. Це все вимагає часу. Чи це буде зараз зроблено? Мені важко сказати. Це не було зроблено протягом весни і літа.

Щось зробили. Кількість тестів дійсно збільшили, але недостатньо. Зараз лікарі скаржаться, що їм не вистачає молодшого медицинського персоналу. Або ж на інфекційну лікарню один лікар-інфекціоніст. Це ж ненормально.

Немає статистичних даних. По нашим статистичним даним по кількості підготовлених ліжок дуже важко судити, чи це насправді ліжко повністю підготовлене для пацієнта, тобто з доступом до кисню, і є медсестра на прийнятну кількість ліжок (а не одна медсестричка на сто ліжок). Тобто незрозуміло, якої якості ці ліжка. Немає статистики, немає даних. Бо у нас медицина — інформаційно дуже закрита галузь. Вони самі в собі, намагаються не виносити сміття з хати, так склалося історично. І от зараз дуже важко, спираючись на ці дані, сказати, наскільки вони будуть готові до осінньої хвилі захворюваності на коронавірус.

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:

Сама структура розподілу грошей із антиковідного фонду, на що хочуть споживати, безперечно, не відповідає завданню боротьби з пандемією і вирішенню тих завдань, які стоять перед економікою. Ми побачили, як ті сфери, які мали б бути профінансовані, щоб врегулювати ті чи інші стосунки, взагалі не фінансуються або фінансуються у дуже обмеженому обсязі.

Банально, починаючи від тестування, захисних засобів для школярів. Бо якщо ви хочете перевести всіх на систему навчання вдома — треба розбудувати систему Інтернет-зв’язку, який би дав можливість вчителям працювати з дітьми у віддаленому режимі, коли діти знаходяться вдома, біля комп’ютерів. Є родини, де немає комп’ютерів, треба подивитися, що з цим можна зробити. Або зробити доступ до комп’ютерів у бібліотеках, або навіть купити — це не так дорого зараз коштує. Взяти у розстрочку, у кредит, у лізинг і дати комп’ютер у тимчасове користування дітям, щоб вони могли користуватися.

Чому ми половину коштів витрачаємо на будівництво доріг? Це по-перше, не вирішує проблем в економіці, бо там немає прямого взаємозв’язку, немає окупності будівництва доріг. Я вже не кажу, що у нас це робиться в межах подолання коронавірусу, без відповідних процедур — і тому ці дороги стають просто “золотими”.

На сьогоднішній момент тотальна проблема полягає в тому, що президент і його команда просто не розуміють, що потрібно робити. Більше того, ми бачимо, що рівень компетентності людей, які залучені, не витримує критики.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Немає єдиного правила, як діяти в умовах пандемії. Це перший такий досвід для України. Тому тут дуже багато суб’єктивного, як на мене.

Якщо подивитись, за допомогою Фонду боротьби з коронавірусом намагалися закрити найбільші “дірки”. З одного боку — медичні, з іншого — соціальні. Наприклад, допомога по безробіттю, допомога дітям ФОПів (фізичних осіб-підприємців), повернення коштів з ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання).

Щодо грошей на дороги. В принципі, ідея розгорнути якісь великі проекти для того, щоб підтягнути туди робочу силу, коли ми маємо кризу, вона є абсолютно робочою. Тобто в багатьох країнах світу намагалися якимось чином стимулювати зайнятість людей. І роботи, які фінансуються з державного бюджету, є одним із нормальних інструментів цього фінансування. Але на сьогоднішній день ми не знаємо, скільки людей, які втратили роботу внаслідок пандемії, отримали роботу на об’єктах “Великого будівництва”, — чи його б проводили і без COVID-19.

Ключове навіть не в тому, як розподілили гроші антиковідного фонду, а як вони використовуються. Якщо вірити даним Міністерства фінансів, то з цього фонду загалом було використано менше третини виділених коштів. Одразу виникає питання: або вони не потрібні, або там відбувається щось таке, про що ми не знаємо.

Фактично не використовуються кошти на обладнання для приймальних відділень опорних лікарень, будівництво/ремонт приймальних відділень, підвищення доплат і надбавок медичним працівникам. Це викликає питання. З одного боку, було прийнято багато рішень для того, щоб підтримати лікарів. Але зараз незрозуміло — так ми витратили ці кошти, чи ми їх не витратили? Це має викликати щонайменше додаткові пояснення. І я зараз не кажу про механізми, як кошти рухаються — це тема окремої бесіди.

В основному кошти були використані на наступні потреби: 100% повернення коштів за ЗНО, більше 90% — фінансова допомога фонду страхування на випадок безробіття, майже на 94% були зроблені доплати військовослужбовцям Нацгвардії і Держприкордонслужби, медичним працівникам у закладах охорони здоров’я МВС. А всі інші витрати коливаються від 0 до 20%. Наприклад, забезпечення лабораторій МОЗ засобами індивідуального захисту виконано всього на 15%. Всі ці цифри потребують щонайменше пояснення. А з іншого боку завдання влади — чітко показати всі витрати на боротьбу з пандемією. І питання не тільки у витратах і напрямах, а у тому, що за ці кошти купували. Адже сьогодні є велика кількість розслідувань, що купувалося не те обладнання, неякісні засоби індивідуального захисту тощо.

І ця тема витрат коштів і того, що ми отримали за кожну бюджетну гривню — вона є вічною для українських державних закупівель.

новини партнерів

19 вересня, 2020 субота

18 вересня, 2020 п'ятниця

19 вересня, 2020 субота

18 вересня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати