Запровадження вільної економічної зони на Донбасі - дуже популістична ідея, - економіст Боярчук


фото: agravery
В ефірі програми "Еспресо: капітал" на телеканалі Еспресо Дмитро Боярчук говорив про те, як витрачаються податки українців, а також про вільну економічну зону на Донбасі

Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Дмитро Боярчук – виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна, з жовтня 2006 року керівник проекту "Ціна держави". Основні сфери професійних інтересів – економіка ринку праці, соціальна політика та фіскальний сектор. Отримав ступінь магістра економічних наук у 2003 році на магістерській програмі КЕДО при національному Університеті "Києво-Могилянська Академія".

Пане Дмитре, вітаю вас! Зараз розгортається друга хвиля коронавірусної хвороби, який вплив вона зробить на нашу економіку, чи ви оцінювали?

Взагалі, все залежить від того, які карантинні заходи будуть вводитися. Тобто ми бачимо, що перша реакція була зорієнтована на політику, тобто люди були перелякані, відповідно була реакція – досить жорсткий локдаун. Зараз люди досить, скажемо так, легко, порівняно легко реагують на ці всі питання, тому я не думаю, я не очікую, що будуть дуже жорсткі карантинні заходи.

Що добре для економіки.

Для економіки – це добре. Тобто в принципі зараз загалом по світу мало хто очікує повернення досить жорстких локдаунів. Всі розуміють, що ця історія буде продовжуватися і в 2021 році. Всі сподіваються на ефективну вакцину, але загалом всі розуміють, що треба просто призвичаїтися жити в таких умовах. Тобто якихось жорстких обмежень, ну скажемо… Всі розуміють, що це, напевно, треба було б робити, але, враховуючи наслідки для економіки світової, національної, ніхто особливо не планує.

То вартість для економіки, втрат для економіки виявилося би більше, ніж вартість від втрат окремих людських життів, на жаль.

Ну ми живемо в умовах демократії. В умовах демократії всі орієнтуються на опитування, на думку виборців. Виборці вважають, що доходи важливіші.

Зрозуміло. А для нашого бюджету доходи впадуть чи залишаться на рівні, який зараз запланований? Чи вдасться виконати бюджет цього року?

Ситуація з бюджетом цього року, вона трошки краща, ніж планували, здебільшого за рахунок інфляції. Інфляція мається на увазі через девальвацію гривні. Тобто вона у нас поступово просідає, і це дає певний додатковий плюс для надходжень. Але уникнути того шаленого дефіциту бюджету, який закладений, навряд чи вдасться. Тобто по плану у нас 8% ВВП, це близько 300 мільярдів гривень, по факту буде десь близько 200 мільярдів гривень, тобто 100 мільярдів не дійдуть.

Близько 6%.

Близько 6%, 100 мільярдів недовиконають, або отримають якісь додаткові доходи. Але дефіцит 200 мільярдів, я думаю, з ним треба буде щось робити.

Ось цей дефіцит, який сформувався, він сформувався внаслідок кризи коронавірусної? Чи є ще інші причини, наприклад, неефективне витрачання коштів?

В першу чергу – це, звичайно, криза, але є ще такий момент, що коли почалася криза, у нас з'явився той же самий ковідний фонд. Запланували видатки додаткові на медицину, тобто він складається з ось цих елементів.

Але як ми знаємо, що на боротьбу з ковідом у нас не дуже активно витрачалися гроші. Зараз активно по всіх каналах пропагують ідею, що нічого не закуплялося за кошти ковідного фонду. Я думаю, що у нас, наприклад, з тим же самим МВФ будуть проблеми по цьому питанню, тому що ковідний фонд підлягає аудиту.

У вас якраз зараз реалізується такий цікавий проект "Збудовано за гроші платників податків". Я хочу показати, от тут такий сюрприз підготували: плакати, чи як це, наліпки правильно? 

Так, це наліпки.

Зараз я покажу камері, такі наліпки "Збудовано за твої податки", cost.ua. І велика така наліпка, я навіть не знаю, куди її планували.

Це на щити рекламні, на яких написано "Велике будівництво".

І розкажіть, навіщо ці наліпки? Хіба на цих щитах рекламних не написано, що це збудовано?

Не написано.

А що там написано? Як звучить?

Там написано: "За ініціативою президента, Адміністрації…" і всіх можновладців, які хочуть до цього мати причетність.

Це політичний піар, фактично, це одна із ідей, з якою ми працюємо активно. Тому що люди здебільшого, навіть, якщо вони десь чули, що ми платимо податки, вони цього не відчувають. І політики, особливо під час виборів, особливо на місцевих виборах, вони на цьому досить агресивно піаряться. Поставили вам площадку і кажуть: "Дякувати депутату такому-то".

Зробили ще щось: "Дякувати депутату такому-то". Це не депутат за свої кошти зробив, це є бюджетні кошти, а що таке бюджетні кошти – це кошти платників податків.

І як, ви ходите і наліплюєте ці плакати?

Ні, ми просто оголосили, що в нас є такі наліпки, хто хоче, їх може замовити, там обмеження до п’яти штук, ми їх надсилаємо, люди забирають і, власне, вони їх ліплять.

Як реагують політики? Мені здається, що це має їх дуже дратувати?

Це дратує, нам навіть в офіс деколи були дзвінки, особливо від місцевих представників. 

То з Офісу президента ще не телефонують?

З Офісу президента не телефонували, а місцеві депутати телефонують. Вони роздратовані: "Що ви нам тут ліпите, де у нас тут місцевий офіс, ми до вас приїдемо". Ну таке.

Агресивно прямо?

Я не розмовляв особисто. Це дзвонили, телефонували на офісний, пред’являли претензії. Але це важливо. Тому що в західних країнах так не прийнято. Там говорять про те, що ми за ваші податки побудували ось таке. 

А ніяких державних грошей не існує, існують тільки кошти платників податків, – Маргарет Тетчер, здається. 

Платників податків, так. 

Що ви думаєте про ідею президента Володимира Зеленського обговорити запровадження вільної економічної зони на Донбасі? Що про саму таку зону думаєте?

Я думаю, що це дуже така популістична ідея. Звісно, базово нам потрібні інвестори, інвестори які будуть приносити сюди кошти, створювати виробництво, створювати робочі місця, додану вартість – це все правильно. Але інвестори, скажемо їх цікавить базово ключовий ризик, це верховенство права. Тому що навіть, якщо їм дадуть пільги, привілеї, вільні економічні зони – є ризик, що ставши успішним, цей інвестор просто це все втратить, у нього відіжмуть, заберуть на виході.

Я просто нагадаю, що в нас офіційно досі в Криму вільна економічна зона.

Абсолютно.

І скільки там українського бізнесу може насправді реалізовувати цей потенціал?

Так і є, тому тут треба спочатку створити верховенство права. Є дуже чіткі рекомендації, які чомусь не виконуються. Не хочу сказати, що це важко, але це робиться, і там згадувалися Польща і інші країни. Ну вибачте, у них зовсім інша ситуація верховенства права, там це працює зовсім інакше. Після того вже можна говорити про якісь зміни механізмів, якісь стимулювання. В поточній ситуації це перетвориться, як і було до 2005 року, коли це просто була офшорна зона, через яку відмивали кошти, шалені кошти, як, скажімо, стимул розвитку економіки воно не працювало, просто не було стимулів. Тобто, якщо ви можете легко заробити гроші, користуючись контрабандними схемами, навіщо вам щось інвестувати в довгострокове, коли це може зникнути в даних умовах.

Звісно, поповнення бюджету від цього, як я розумію, не очікується жодного?

Звичайно, це все буде за рахунок платників податків. Тобто це означає, що для когось створять пільгові умови, незрозуміло для чого. Тобто ми розуміємо, що в українських умовах це навряд чи буде стимулювати виробництво, це просто дасть можливість масштабно уходити від оподаткування.

І останнє питання про ваш дуже цікавий проект Cost UA "Ціна держави". У вас на сайті можна фактично отримати чек від держави і подивитися, скільки податків йде, на медицину, на освіту. Чи справедливий цей розподіл в цьому році?

Ну тут важко сказати про справедливість, у нас основні видатки йдуть на пенсії. Тобто була там історія про те, що прем'єр сказав, що нас мало, що чекає. Я не знаю, в яких там умовах і точно все це було сказано, але фактично це правильно посил. Тобто у нас левова частка усіх податків, які платять люди вони йдуть на отримання пенсії.

 

новини партнерів

3 грудня, 2020 четвер

3 грудня, 2020 четвер

2 грудня, 2020 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати