“Велюровий карантин”, 5 питань ЗЕ, Оман з Патрушевим і “вагнерівці”. Топ-10 політичних скандалів в Україні

Недавнє опитування настроїв українців Центру Разумкова показало, що 67% незадоволені тим, у якому напрямку рухається країна. А 42% розчаруванням року назвали Володимира Зеленського. Він не виправдав ані надій на реформи, ані на очищення влади від старих і корумпованих кадрів. Ба більше - темпи і масштаби вкорінення у владу то Олега Татарова, то Сергія Шкарлета, то Сергія Гриневецького вражають. Привіт, часам кучмізму і раннього Януковича!

Ми підібрали 10 топ-політичних скандалів, які остаточно визначили ставлення українців до ЗЕ-влади, а ще краще проявили нариви, які досі стримують державу від прогресу. 

10. Мендель і Шостий брауні

Речниця Володимира Зеленського Юлія Мендель — це приклад того, як у кризовій ситуації пробурити дно ще більше. Доки країна обговорювала топ-новину про тотальне падіння рейтингу Зеленського — у Юлі це подавалось як топ-політик року

Коли українці зітхають — озираючись то на Порошенка, то на Кучму, Юлія кидає хмизу в багаття, розповідаючи, що Шостий -  не торт.

Яскравий приклад, яких людей не треба брати на роботу в комунікаційники, якщо є проблеми із інтелектом і управлінням державою. 

Додають перцю ще і чутки про особливу наближеність Юлії до гаранта. І особлива дружба Мендель із російськими пропагандистами, які працюють на каналах Медведчука — саме їм дають доступ до Першого і питання на прес-конференціях. 

9. Відпочинок в Омані

Той, хто глузував над сімейним відпочинком родини Петра Порошенка на Мальдівах сам попався на Омані. Якщо відпустка п’ятого президента була приватною і оплаченою із особистих коштів, то у Зеленського все пішло не так.

Спочатку він зробив фоточку для алібі у Буковелі

Але виявилось, що новорічні свята Зеленський вирішив святкувати в Омані.

Коли інформація про поїздку стала відомою — ОПУ прагнуло це видати за офіційний візит. Хоча на прес-конференції 20 травня Зеленський зізнався, що це не були офіційні зустрічі.

Набагато цікавіше було потім. Розслідування “Схем” виявило, що одночасно із Зеленським у Омані відпочивав секретар Радбезу РФ, екс-очільник ФСБ Микола Патрушев. 

Що саме побачив Зеленський в очах Патрушева донині невідомо. Про фінансування ОРДЛО українським бюджетом. Про виплати пенсій, припинення гармонізації законів з ЄС чи подачу води до Криму? 

Цікаво, що додому Володимир Зеленський повертався літаком тієї ж чартерної компанії, якою користуються Кремль та ФСБ. Такі перевізники — це не таксі. Чому Зеленський скористався літаком Патрушева невідомо і донині. Особливий цинізм — саме у дні відпочинку в Омані в Ірані ракетою був збитий український літак МАУ. Близько десяти годин президент мовчав. А версію про збиття “Боїнгу” уже повторив після того, як про це заявили американці, британці і французи. 

8. США проти Андрія Деркача 

Тут варто сказати, що Андрій Деркач політичну і бізнесову кар’єру робив задовго до Зеленського. Сотні патріотів від влади на словах щиро любили Україну, а увечері ходили на вечірки до прямих агентів РФ. 

У травні Андрій Деркач оприлюднив типу компромат із розмовами людей схожими на голоси Джо Байдена і Петра Порошенка. За задумом це мало свідчити про “зовнішні впливи” США та території України. 

А уже на початку вересня США прямим текстом офіційно через свій Мін’юст оголосила Деркача російським агентом впливу в українському парламенті з десятирічним стажем. Мінфін наклав на нього санкції.  Особливо цікаві оці фрази із витягу документа:

“Андрій Деркач і інші російські агенти використовують маніпуляції і обман, щоб спробувати вплинути на вибори в США і інших країнах світу”.

“Принаймні, з кінця 2019 року до середини 2020 року Деркач вів приховану кампанію впливу, спрямовану на культивування хибних і необгрунтованих наративів щодо офіційних осіб США на майбутніх президентських виборах 2020 року”.

Однак серед нової ЗЕ-влади у Деркача знайшлись нові покровителі. Ірина Венедіктова і ОГП заблокували хід американської справи в Україні. Від політичного краху Деркача врятував уже колишній заступник глави ОПУ Сергій Трофімов, який любить проводити вільний час із московськими попами. 

Таким чином, пряма агентура РФ продовжує мати вільний доступ у високі кабінеті і накачувати «русским миром» три прикордонні з РФ райони Сумщини, де Деркач має прямий інтерес.

Проти Деркача зараз активно борються антикорупційні активісти та проукраїнські рухи Сумщини — регіону, над яким прагне зберегти контроль агент Андрій Леонідович.

7. Олег Татаров повертається

5 серпня 2020 року Володимир Зеленський призначив на посаду заступника Офісу президента Олега Татарова. Призначення викликало критику окремих українських громадських діячів, адвокатів, журналістів та політологів, бо ж у часи Майдану цей чоловік заявляв, що активісти самі себе стріляють. А “Беркут” там взагалі ні при чому. 

Володимир Олександрович захистив нового фаворита — уже 7 серпня розповів, що Татаров є професіоналом, і що, мовляв, несправедливо стовпів режиму Януковича називати старою владою. 

Тут варто додати, що під час обіймання посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС України у 2011—2014 роках Татаров вів кримінальні провадження проти громадської діячки та опозиціонерки Тетяни Чорновол та активістів Автомайдану. І власне — нинішній тиск на Таню через вручення повісток у ДБР це, по суті, реванш старої системи над здоровим глуздом. 

Цікаво, що зараз “професіонал” Татаров сам фігурує у розслідуванні НАБУ щодо справи Микитася. І уже ОПУ покриває такого талановитого кадра — коли заявляє детективам, що Олега в офісі нема. 

З усією впевненістю можна сказати, що близький товариш Андрія Портнова поховає владу Зеленського так само, як у цього ж дуету вийшло поховати свого попереднього шефа Віктора Януковича. 

6. Із “Мухтара” в радники з нацбезпеки

Кейс Олексія Арестовича варто розбирати на факультетах психології і на факультетах журналістики. Це історія про те, як шалений попит на інформацію у 2014 році виніс хвилею на Олімп — піну і сміття морське.

За 6 років скромний актор серіалу “Мухтар” спробував себе в амплуа блогера, розвідника, експерта із національної безпеки і оборони у Єрмака. 

Ще у червні Арестович поливав брудом Зеленського, а нині співає оди державним геніям Андрія Єрмака та Володимира Зеленського.

Справжня роль Арестовича — забрехати усе добре, що є в українському війську, в нашій безпеці та обороні та уламати усіх на згоду із “миром” за російським сценарієм. 

Чого лише варте одне із останніх інтерв’ю “радника” із національної безпеки, де він заявив, що телеканали наближені до Медведчука – не вороги і вони діють за українськими законами. Навіть після того, як канал “НАШ” показав ефір з терористом ЛНР Мирошником. 

Днями — саме Арестович видав версію, що загиблий на фронті герой був...наркоманом і п’яницею. Хоча медичний розтин свідчить, що бойовики ОРДЛО кілька годин катували його і задушили. 

Власне – а що вас дивує? Раніше Арестович назвав звинуваченого в корупції Олега Татарова “привітною і стриманою людиною”. Все логічно — свій до свого. 

5. “5 питань від Зеленського”

В день місцевих виборів 25 жовтня ЗЕ-президент вирішив підняти рейтинги і явку свого виборця незаконним зе-питальником.

За гроші анонімних спонсорів людей просили відповісти: як вони ставляться до маріхуани, чи не бажають вони вільну економічну зону на Донбасі, чи підтримують довічне ув’язнення за корупцію, чи варто скорочувати кількість народних депутатів до 300 та про Будапештський меморандум.

В кращих традиціях “Кварталу” відповідальним за організацію та координацію афери був Артем Гагарін. Працівник “95 Кварталу” і колишній автор жовтих новин на “1+1”.

Вершиною майстерності молодого чоловіка були...інтерв’ю з Зіанджею та Камалією Захур.

Після такої організації в кращих зразках ЗЕ-команди над людьми в білих робах під школами і клубами кепкували усі. 

А українці складали свої альтернативні 5 питань до Зеленського.

Очікувано піар-ініціатива ЗЕ-президента закінчилась нічим. Посланців “5 питань” або ганяли з поліцією, або одна особа голосувала за п’ятьох. А саме опитування породило купу мемів і знущань.

У підсумку опитування не мобілізувало на місцеві вибори виборців СН питаннями типу легалізації канабісу. І все це опитування урешті опинилося там, де і мало. На смітнику. 

4. Конституційний суд атакує

Атака КСУ на антикорупційні органи та реформи одразу після місцевих виборів одразу сколихнула всю країну. Скасування електронного декларування загрожувало розривом стосунків із західними партнерами. А ще могло знищити безвізовий режим.

Судді призначені ще за квотою Януковича і очолювані Олександром Тупіцьким — заявляли про “зовнішнє управління”, про загрозу сепаратизму, якщо суд розженуть, про те, що вони недоторкані і ніхто права їх розганяти. 

Безкарність і відсутність реальної судової реформи українських суддів справді розбещує. Чого вартий був публічний брифінг очільника КСУ Олександра Тупіцького з манерою поведінки десь такою, як у втікача Януковича 

на брифінгах ТАСС. Що “я правий, а ви - лайно”. По-друге, суддя дуже малограмотний. Мова така як у колгоспника Васі. Що ще раз змушує серйозно подумати над справжньою суддівською реформою, а не косметичними декораціями.

Цікаві і інші фігуранти справи КСУ проти держави.

Патріотичне янголятко Ігор Сліденко, який лякав війною у разі розгону нинішнього складу КСУ — приватизував і продав службову квартирку в 100 метрів квадратних. Коли Ірину Завгородню у 2018 році призначали суддею — нікого особливо не парило, що її чоловік громадянин Росії, у якого є купа квартир в “Новопечерських Липках”.

Всіх, як одного зіпсували квартирні і земельні питання. А тепер за ці питання судді готові лякати і війною, і сепаратизмом. А ми ще дивуємось, чого кримське і донецьке СБУ та МВС за кар’єрні і матеріальні перспективно аж бігом бігло за російськими паспортами. На жаль, ситуація з КСУ не має вирішення наразі — бо такий суд лишати не можна, а те, що намагаються проштовхнути СН і ОПЗЖ теж плюсів для держави не матиме. Тому суд перебуває у режимі самоблокування. 

3. Загибель Ярослава Журавля

22 липня стало відоме ім‘я морського піхотинця 93-і ОМБр “Холодний Яр” Ярослава Журавля, який  загинув, виконуючи бойове завдання в “сірій” зоні біля Зайцевого. 

Напередодні військовий журналіст Андрій Цаплієнко опублікував кадри із дрона, де поранений герой намагається сховатися в укритті. Бо він чекав своїх.

Однак герой Мар’їнки, Пісок, Авдіївки, Гранітного так і не дочекався. Бо армія, точніше генерали, які загралась у фейкове перемир’я були не готові врятувати свого. А процес порятунку Журавля “взяв під особистий контроль” верховний головнокомандувач. І “прагнення до миру для збереження життів” та “пошуку правильних емоцій мешканців ОРДЛО” виявились важливіше цього самого життя героя. Та емоцій його рідних — батьків, дружини, двох маленьких доньок. 

“Особистий контроль” блокував саму можливість порятунку пораненого.

Батько загиблого героя - Сергій Журавель публічно пообіцяв, що не дасть оббрехати, забалакати, і забути смерть свого сина. Він, як і вся Україна знає, хто “особисто контролював” повільну смерть його сина. Слова свого чоловік не порушив — і заява про вчинення злочину гарантом пішла в Офіс Генерального прокурора і Державне бюро розслідувань.

Ярослава Журавля так і не нагородили посмертно. Президент, який знайшов час аби висловити співчуття родині Геннадія Кернеса — так і не знайшов слів, аби написати кілька слів з подякою за героя родині. Це - важлива історія про те, як влада справді ставиться до захисників державності. 

2. “Велюровий” карантин Колі Тищенка

Поки країна чемно сиділа два місяці на жорсткому карантині — “слуга народу” Микола Тищенко і його дорогий ресторан “Велюр” чхати хотіли на правила. Бо якщо ти депутат провладної фракції, тобі можна усе. Поки ресторатори всієї країни рахували збитки і думали як платити за оренду — Коля зустрічав у ресторані Антона Яценка, Сашу Дубінського і численних товаришів по фракції. 

Коли журналісти-розслідувачі притисли Тищенка, він почав відбріхуватись, що ніякого ресторану з попойками нема, то просто... штаб змін у місті Києва. Коли в Колю полетіли палиці і помідори уже від менш елітних колег-рестораторів і малого бізнесу, депутат СН “увімкнув” дурника і заявив, що карантин у закладі не порушували. А коли зашквар Тищенка почав реально загрожувати рейтингам Зеленського — Коля вирішив готувати обіди для київських лікарів.

Удруге ЗЕ-Тищенко зашкварився у липні, коли його “Велюр” знову виявився рівнішим за усіх рівних — і знову порушив карантин.   

Скандал із “Велюром” став вікопомним моментом, який підірвав карантинні заходи безпеки та віру в те, що Зеленський рятує людей від пандемії. Обрані зі “Слуги народу” порушили негласний суспільний договір про те, що страждають від карантинних обмежень усі. Але Коля Тищенко своїм прикладом показав, що поки інші банкрутують — друзі президента можуть усе. Саме із “Велюрового карантину” варто почалося падіння довіри до президента і ЗЕ-команди. Так само цей скандал спричинив масові порушення карантину та ігнорування коронавірусу. 

1. “Вагнерівці”. Було чи не було?

Спецоперація українських спецслужб, цілком можливо – у співпраці з американськими, із виманювання із Росії найманців ПВК “Вагнера”, які брали участь в бойових діях на Донбасі. Яка, в свою чергу, була зірвана, за інформацією журналістів, вищим керівництвом України через витік інформації до російських спецслужб. 

29 липня під Мінськом затримали 33 російських найманців з так званої ПВК “Вагнера”. Які прямували начебто для роботи в охороні нафтових вишок у Венесуелі. Це була легенда СБУ та ГУР МО, для того щоб виманити їх з території РФ. Далі вони мали сісти на літак, який агенти СБУ мали посадити в одному з українських аеропортів. Де всіх російських терористів мали затримати. Безпосередньо, мова йде про тих, хто збивав українські літаки та гелікоптери у 2014-му. Зокрема, ІЛ-76 з 49 десантниками 25-ої бригади,які загинули у збитому російськими терористами літаку 14 червня 2014-го в Луганському аеропорту. Однак інформація про операцію потрапила до російських спецслужб, й вагнерівців затримало білоруське КДБ – нібито під приводом, що вони приїхали дестабілізувати ситуація напередодні президентських виборів.

Спочатку йшла мова нібито про видачу їх до України. Однак зрештою вагнерівців просто відправили назад до Росії. Як стверджує головред “ЦЕНЗОР.НЕТ” Юрій Бутусов, 24 липня начальник ГУР Василь Бурба спільно з першим заступником голови СБУ Русланом Баранецьким доповіли президенту Зеленському про проведення фінальної частини спецоперації. На цій нараді разом із президентом були присутні глава ОПУ Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО – голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОПУ з питань оборони Роман Машовець та секретар президента Марія Левченко. За інформацією Бутусова, Андрій Єрмак тоді зазначив, що операцію треба перенести. Бо, мовляв, затримання російських найманців могло завадити початку перемир’я на Донбасі, яке було запланове на 27 липня. Зеленський з Єрмаком погодився, і операцію вирішили перенести. Однак далі відбувся витік інформації. Згодом, Зеленський звільняє начальника ГУР Василя Бурбу, який вимагав розслідувати, хто ж з вищого керівництва України злив інформацію росіянам.

Офіс президента намагався максимально гальмувати цю тему та багато разів спростувати, що ця операція взагалі була. Однак Єрмаку і Ко це не вдалося, й зрештою була призначена тимчасова парламентська комісія по цій справі. Розслідування триває, а на початку грудня в закритому режимі було проведене заслуховування офіцерів ГУР та СБУ, які брали участь в цій операції. Президент Зеленський ігнорує цю тему і не коментує її.

Цей скандал отримує перше місце, бо наочно показав, що ЗЕ-президент - не головнокомандувач, а боягуз. Що українська влада готова злити військову розвідку і спецоперації із західними партнерами. Бо нинішній гарант не полишає хвору ідею фікс — знайти мир в очах Путіна.