Метью Брайза: Байден рубатиме під корінь авантюристичні вибрики Росії і робитиме ставку на союз України та Туреччини

Ексрадник держсекретаря, колишній директор у справах Європи та Євразії у Раді Нацбезпеки США в ефірі програми телеканалу Еспресо “Студія Захід з Антоном Борковським” про подолання наслідків держперевороту в США і реальну стратегію президента Байдена

Вітаю вас з перемогою здорового глузду у світовому масштабі, йдеться про те, що нарешті відбудеться офіційна інавгурація Джозефа Байдена — нового президента Сполучених Штатів. Але все одно залишається питання: чи не зможуть відбутися цими днями не менш драматичні події, подібні до тих, що відбувалися буквально нещодавно в американському Капітолії?

Я думаю, що це безпрецедентний момент в американській історії. Столиця Сполучених Штатів ніколи не  була атакована у такий спосіб за останні 206 років. Востаннє — під час війни з Британією у 1812-му. Американці та члени Конгресу досі перебувають у шоці. ФБР не виключає можливість насильства у день інавгурації Байдена — у вівторок, 20 січня. І зараз дуже багато американських солдатів з Національної гвардії захищають Капітолій. Для порівняння — їх, фактично, майже така кількість, що брала участь у військових кампаніях в Афганістані чи Іраці. Так, було багато людей, готових чинити насильство, але готові вони були на це, тому що президент Трамп дуже довго їм брехав, казав, що у нього «вкрали вибори». Люди готові були робити все, що він запропонує і це призвело до насильства. Зараз, як я думаю, це не повториться через серйозні заходи безпеки у будівлі Капітолію, маю на увазі американських солдатів. Я думаю, ще й завдяки тому, що Трамп не має більше доступу до Твіттера. Думаю, групи протестувальників будуть розбитими й малочисельними, або ж — хаотичними і  діятимуть автономно у спробах зірвати інавгурацію. Також малоймовірно, що план із захоплення адміністративних будівель у всіх 50 штатах буде виконано — про це повідомлялося кілька днів тому у звіті ФБР. Проте дуже складно зараз передбачити — що ж може статися.Багато прихильників Трампа, які не вдавалися до насильства, але й навіть вони вірять, що було би патріотичним й правильним прийти й зірвати остаточне затвердження Джо Байдена. Це, така собі «глибока політична хвороба» в Сполучених Штатах…

Загалом, справа про другий імпічмент Дональда Трампа якраз і свідчить про те, що американські еліти, частина республіканців й демократи — досягнули певного компромісу між собою. Але питання — як буде розвиватися ситуація в подальшому? Тому що, питання політичного компромісу й порозуміння— це питання значно більше, ніж сама фігура Дональда Трампа. І буквально, напевно за тиждень, ми дізнаємося чи Сенат проголосує за повний та остаточний імпічмент.

Те, що сталося кілька днів тому – імпічмент, або ж офіційне звинувачення президента у тому, що він вчинив злочин або щось, що  є не в національних  інтересах країни. Це вже відбулось у нижній палаті нашого парламенту - палаті представників, які проголосували за це. Там були республіканці, які підтримали імпічмент: 10 з більше ніж 207-ми підтримали імпічмент. У грудні 2019-го, за попередньої спроби імпічменту Трампа,  жоден із республіканців не підтримав голосування. Бачимо, що Трамп втрачає підтримку республіканців, та й узагалі велику частину своєї підтримки — через те, що сталося, через те, що він зробив у Капітолії. Наступний крок у цьому процесі — суд над Трампом у сенаті США. Минулого разу такого шансу у сенату не було, контроль здійснювався республіканцями. Там потрібною була більшість голосів: не просто 50 відсотків, не просто половина членів сенату, а дві третіх сенату. А зараз, після виборів, з новим Конгресом, який рівномірно розподілений між республіканцями та демократами, аби сенат підтримав усунення Трампа, або за його пожиттєвий недопуск  до займання урядової посади, потрібно щоб, разом із з демократами, 17 з 50 республіканців підтримали рішення по Трампу. Малоймовірно, що таке станеться, але з кожною годиною ситуація для Трампа погіршується. І головним тут буде лідер республіканців, який закликатиме сенат. Минулого разу він казав, що ми не можемо піти проти “великого президента Трампа”, цього разу — сказав, що голосування за усунення Трампа проведуть. Ситуація змінюється щогодини.

Я думаю, напевне, основне питання, чого нам чекати від нової адміністрації Джозефа Байдена? Йдеться не лише про формальні декларації, а йдеться про реальну політику, яка значною мірою буде залежати від правильних кадрових призначень. Отже, quo vadis Джозеф Байден і quo vadis Америка, зокрема і в європейському, і в українському питанні.

Думаю, Джо Байден хоче поконати теперішній момент та розпочати роботу своєї Адміністрації ,насамперед ефективніше контролювати боротьбу з пандемією у Сполучених Штатах й у всьому світі. Проте він не зможе зосередитися, як і сенат - на чомусь іншому протягом перших кількох тижнів — ніж тяганина щодо імпічменту Трампа. Вашингтон буде «поглинутий» імпічментом Трампа, хоч Байден хотів би приступити до роботи, але його колеги-демократи запевняють, що дії Трампа — дуже небезпечні й йому слід перешкодити у займанні президентської чи будь-якої іншої урядової посади назавжди. Отож, побачимо що робитиме Байден і які у нього будуть пріоритети вже після рішень по боротьбі з пандемією та процесом імпічменту. Я думаю, що Україна буде особливою країною для президента Байдена — ми пам’ятаємо із попереднього процесу імпічменту, звинувачення його сина у справі BURISMA, але якщо говорити стратегічно, то Джо Байден дуже добре розуміє наскільки важливою є Україна. За часів Обами саме він займався політикою щодо України, коли Росія напала на Україну та анексувала Крим. Я думаю, він зацікавлений у тому, щоб стримувати, контролювати і попередити Росію, зокрема і щодо шкоди, яку Росія завдає Україні.
 

Дуже важливе питання, тому що ми розуміємо, що буквально на днях частина українського політикуму, зокрема і чинних  українських політиків, які представляють правлячу партію у Верховній Раді, потрапили у санкційний список американського Мінфіну — за так звану справу Деркача.  Це, насправді, надзвичайно серйозна справа, тому що, за моєю інформацією, президенту Зеленському давали час до нового року, а після того — обіцяли серйозну розмову.

Люди, які підтримують Україну й стежать за відносинами США та Росії чи країн Чорноморського регіону — всі вони знають про цю ситуацію. Але зараз у Вашингтоні вона не має такої уваги. Я думаю, що ця справа, я насправді не знаю правових підвалин цієї справи, але ці санкції ввели саме зараз — щоб підсилити брехливий наратив Трампа, що це буцім би Україна, а не Росія втрутилася у президентські вибори у США у 2016-му. Ця ситуація сталася зараз, думаю, тому що Трамп та держсекретар Помпео хочуть розповісти свою  власну історію про невтручання Росії у вибори, коли ж насправді Росія таки втручалася!

Наскільки серйозною може бути розмова з боку американського уряду стосовно українських олігархів? Тому що, ми знаємо, що у Сполучених Штатах зараз активно розслідують справи Коломойського, Боголюбова і так далі, звинувачуючи їх у колосальних зловживаннях, а ми розуміємо, що це якраз ті люди, котрі, безпосередньо, мають вплив на прийняття надзвичайно важливих рішень в Україні. Ну, звісно, у непублічний спосіб.

 Я думаю, ці розслідування проводяться з різних юридичних причин. Це розслідування державного прокурора США — і вони виявили докази. Зрозуміло, що судова система діятиме незалежно від виконавчої влади, незалежно від адміністрації Байдена чи Конгресу. Тому, я не можу передбачити результат, оскільки не маю доступу до доказової бази. Я впевнений, що ці справи не будуть політизовані адміністрацією Байдена і я впевнений, що суди у США працюватимуть незалежно.

На вашу думку, якою буде так звана російська стратегія Джозефа Байдена? Ми розуміємо, безліч питань, зокрема й українських чи європейських, будуть вписуватись в єдину континентальну стратегію вирішення багатьох проблем, які, насправді, зав’язуються на одну велику проблему, яка називається Москва та Владімір Путін.

Байдену знадобиться час для того, щоб зібрати до купи команду, тому що у сенаті триватиме процес імпічменту, і він не зможе відразу приступити до розробки та реалізації стратегії. Я працював з ним особисто, спостерігаю за тим, як змінилося його відношення до Росії, після її вторгнення в Україну у 2014-му. Для Байдена НАТО є дуже важливим. Думаю у питанні  Росії ми побачимо більш традиційну політику США, в якій Росія не є на першому місці.  Він рубатиме на корню авантюристичні вибрики Росії, а також зосередиться на Чорноморському регіоні. Я бачу Байдена у співпрацю між Україною та Туреччиною, вона і зараз вже триває у безпековому секторі, у стримані російської агресії в регіоні Чорного моря. Я не думаю, що Байден  піде на жорстку конфронтацію з Росією,а  навпаки — він шукатиме можливостей для співпраці, наприклад: контроль над озброєннями. Але він не буде наївно вірити, що коли-небудь Росія стане партнером США.

Ну, але в будь-якому разі, наскільки я сподіваюся, не буде так званої угоди за спиною України — між США та Кремлем.

Ви абсолютно праві! Такого ніколи не трапиться в адміністрації Байдена, адже він розуміє, що нам потрібно працювати разом, бути друзями та союзниками. Він розуміє, як ви й казали, що Росія — головна загроза нацбезпеці США. Я додам, на початку роботи адміністрації Трампа, я більш ніж впевнений - я не просто здогадуюсь, а знаю це як факт, що Трамп намагався досягнути угоди з Росією про Україну, за спиною України. Він намагався і провалився. Джозеф Байден  ніколи навіть не задумається про можливість подібного.
 

 

новини партнерів

24 лютого, 2021 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати