Багаті китайці, українські полонені та ляльководи львівської мерії – 5 книг про “живе” життя, яке відрізняється від реального

Кевін Кван. Шалено багаті азійці. – Х.: Фабула, 2021

Вже на початку цього роману все складається не дуже добре. Багату але скромну китаянку не пускають з дітьми до англійського готелю, і лише телефонний дзвінок, протягом якого цей самий готель вмить купується, розраджує ситуацію. Далі за сюжетом, триває “живе” життя, закони якого не завжди однакові для бідних і багатих. Наприклад, любовні. Так, Рейчел Чу - американка китайського походження, професорка економіки в Нью-Йоркському університеті. Її хлопець Нік - професор історії в цьому ж університеті, а сам із Сінгапуру. Вони кохають одне одного, і Нік пропонує Рейчел разом провести літню відпустку на його батьківщині. Ще й привід чудовий - весілля найкращого друга. Рейчел погоджується, навіть не підозрюючи, що на неї чекає. Виявляється, Нікова родина дуже, просто шалено багата. Дівчина потрапляє в закриту спільноту, де статки обчислюються мільярдами, а коло спілкування становлять найвпливовіші особи Азії. Ці люди не люблять пускати у своє життя незнайомців, непокоячись за родинні гроші та репутацію. І можуть перетворити життя чужинця на пекло. Чи готова до такого Рейчел і чи вистачить їй сил протистояти шаленим родичам Ніка?

Олена Печорна. У затінку земної жінки. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Історії, переплетені у цьому романі, складаються у драматичний епос, який охоплює події минулого і теперішнього часу. Одна з героїнь, журналістка Жанна ще місяць тому працювала в столичному глянцевому журналі, але через фінансові труднощі вони з чоловіком вимушені були переїхати у село, до батьків Максима. Жанна почу­валася там чужинкою, що лишилася сам на сам із власними сумні­вами. Раптова пропозиція роботи спрямовує її в невеличке село Горбове. Багато років тому доля привела сюди ще одну жінку. Тоді, у спалахах Першої світової, уроджена австрійка Франциска закоха­лася в українського полоненого Захара і згодом вирушила разом з ним до далекого, чужого краю. Як виявилося, назустріч пеклу Другої світової та нелюдським випробуванням. А одного дня ця чужинка, “німка”, стала спасителькою та берегинею Горбового… “Старенька пильно подивилася в очі, так, ніби надійшла її черга “читати”, розважливо кивнула голо­вою й усміхнулася краєчками вуст із легкою іскринкою. - А ви, мабуть, журналістка… Кореспондентка. А може бути, навіть письменниця?  Господиня ледве не впустила чашку з рук, настіль­ки несподіваним стало припущення людини, котра знала її всього лиш кілька хвилин, а озвучила те, про що Жанна навіть ніколи по-справжньому не замис­лювалася». Тож чи допоможе Жанні історія незламної і чуйної Франциски вийти на світло із затінку власних сумнівів? Щоб не опустити руки та зна­йти оте загадкове жіноче щастя, про яке мріє кожна земна жінка…

Андрій Горбунов. Гліл. – К.: Фенікс, 2021

Магічних обертів оповідь у цьому романі набуває одночасно з подіями, що відбуваються одразу у декількох передуючих історіях. Таємничий поляк прибуває до Львова, загадкова прочанка зустрічає на цвинтарі чорта, який служить в церкві, бомж цитує Цицерона і Боккаччо, старигань, якому небіж подарував смартфон, вступає завдяки скачаній програмі до руху Опору і вирушає на битву, яка точиться серед білого дня у потойбічному місті Гліл – віддзеркаленого топоніму “Lviv”. Так несподівано ми потрапляємо до паралельної реальності Львова, яка існує за його офіційними фасадами, і в якій правлять справжні господарі міста, що влаштували з мерії театр маріонеток. Загалом цей роман - чудове міське фентезі у кращих традиціях Ніла Ґеймана, де міські легенди у поєднанні з сучасними мемами та ігровими стратегіями утворюють захоплюючий квест, який читач має пройти до кінця, щоб розгадати таємницю потойбічного Львова. Щоправда, заблукати можна й у реальній топографії цього міста, про що з тонкою іронією щоразу попереджає автор у своєрідних гідах між розділами роману, присвячених львівським вулицям, маршруткам та іншій абсурдній буденщині. “Вулицю Шухевича, що неподалік князя Романа, деколи плутають із вулицею генерала Чупринки, адже “Тарас Чупринка” – це бойове псевдо Романа Шухевича. Річ у тім, що ця вулиця названа не на честь Романа Шухевича, а на честь його діда – етнографа Володимира Шухевича. Та коли кажуть “Шухевича, бічна Романа”, люди запам’ятовують – “Роман Шухевич”, а потім раптово опиняються у Франківському районі замість Галицького. А вулиці Левицького і Нечуя-Левицького? А Городоцька і Городницька? А Лісна в Личаківському районі й Лісна на Сихові, що раніше була вулицею Лісною села Зубра, поки те село не почав поглинати Львів? А Ярослава Пастернака і Ярослава Пстрака? А вулиця Любінська, яку геть усі називають “Люблінська”, хоча веде вона не до польського Любліна, а до містечка Великий Любінь у Городоцькому районі?”

Кріс Ґрабенштейн. Втеча з бібліотеки містера Лімончелло. – Х.: Ранок, 2021 

Дивовижна споруда з’явилася, за сюжетом, у цій історії про пригоди малого героя. «На іншому кінці міста докторка Яніна Зінченко, всесвітньо відома бібліотекарка, швидко крокувала великою напівпорожньою будівлею. урочисте відкриття якої мусило відбутися всього за кілька днів. Будівництво нової публічної бібліотеки Александріавілла тривало п'ять років. Усі роботи вели максимально секретно та з найнадійнішою системою безпеки, Одна бригада зробила зовнішній ремонт того, що колись було найгарнішою будівлею маленького містечка в штаті Огайо, - банку “Золотий листок”. Різні інші бригади - теслярі, каменярі, електрики | сантехніки - працювали над оздобленням усередині. Жодна бригада не працювала довше шести тижнів Жодна бригада не знала. що робила інша (або що збирається робити)”. Тож дванадцятирічний Кайл і ще одинадцять підлітків залишаються на ніч у новій міській бібліотеці, яку створив відомий розробник ігор та епатажний мільярдер Луїджі Лімончелло. Конкурси, солодощі, найсучасніші технології, відеоігри Ніч сповнена несподіванок! Але ранок дивує ще більше: двері бібліотеки виявляються замкненими. А Кайл із друзями стають живими фішками в новій грі — “Втеча з бібліотеки містера Лімончелло”...  

Ірина Агапєєва. Остров’янка. Ціна мрії. – К.: Брайт Букс, 2021

Сюжет цієї історії нагадує пригоди Робінзона Крузо. Утім відмінність “Остров’янки” в тому, що на острові опиняється жінка, і цим оригінальність роману не обмежується. Тут паралельно проходять дві лінії: самотність і свобода. Через призму авантюрного роману ненав’язливо розглядаються філософські поняття, які хвилюють людину відтоді, як вона навчилася мислити. Самотність і її наслідок - здичавіння. Щоб відтінити цю тему, у роман вводиться таємничий дикун. Чи здичавіє так само наша героїня? Чи може людина зберегти себе, свою особистість у таких обставинах? Інша проблема життя на безлюдному острові - свобода. Здавалося б, у твоїх володіннях цілий острів, одначе ти не можеш його залишити з власної волі. Скільки ж простору потрібно маленькій людині, щоб почуватися вільною? Острів — в’язниця. Цілий світ - в’язниця, якщо ти обмежений у можливості приймати рішення