"Без політичної волі першої особи корупція не зникне". Велика розмова Еспресо із Юрієм Ніколовим
50-річний сумчанин Юрій Ніколов — гроза корупціонерів, очільник розслідувального проєкту "Наші Гроші". Після його викривальних матеріалів міністр оборони Олексій Резніков втратив посаду, чиновники регулярно скасовують вже оголошені тендери, а депутати створюють тимчасові парламентські слідчі комісії. Юрій має багато професійних нагород, але не хизується ними, каже: пишіть просто "редактор "Наших Грошей". За освітою інженер-електромеханік, закінчив Сумський державний університет.
З цієї розмови ви дізнаєтеся:
- Як змінювався рівень корупції за різних президентів
- Чи працює антикорупційна інфраструктура
- Чи існує в Україні корупційна вертикаль
- Чи відбувається реальна деолігархізація
"Великі тендери центральних органів влади проходять без корупційної складової. Чого я не можу сказати про місцеві органи влади"
Як змінювався рівень корупції в країні за різних президентів?
Період Януковича — це рекорд, який побити неможливо. Зараз ситуація краща. Але при кожному президенті завжди був перший рік після обрання, а потім вся решта виборчого терміна.
Перший рік президент входив у курс справ, розмовляв із Заходом, показув свою європейськість. А потім починав розставляти своїх людей і збирати ресурси на нові вибори.
До вторгнення цей сценарій також працював і з Володимиром Зеленським. Рівень корупції йшов угору з середини 2020-го року до 24 лютого 2022 року. Але у перший місяць вторгнення корупціонери завмерли. А вже десь після звільнення Харківщини, звільнення Херсону в них з'явилося "головокружіння від успіхів". Корупціонери вирішили, що вже можна знов красти. Крива поповзла вгору. І по контрактах Міноборони це чудово було помітно.
У січні ви виступили з публікацією про "тилових пацюків Міноборони" про вартість продуктів, а згодом і про контракти на одяг, що було далі?
Захід звернув на це велику увагу, і рівень корупції знов почав зменшуватися на очах.
Як ви це вимірюєте?
Дуже просто. Скільки мені треба відкрити тендерів, щоб знайти корупціонну угоду. Зараз з десяти тендерів підозрілими є три-чотири. А раніше відкриваєш кожне перше - і там щось "зашите". Це був переважно Укравтодор, "Велике будівництво", яке займало понад половину всіх тендерів України за тиждень. Це велике асфальтування майже у кожній угоді давало 30% націнки.
Корупція у нас елітна чи побутова?
Всяка є, звісно. От зараз я бачу, що Зеленському добре так на Заході розказали... І мені здається, що була якась команда корупціонерам відповзти від тендерів. Тобто, можливо, є зловживання на розподілі пільг, на доходній частині бюджету, на закритих закупівлях. Нацгвардія продовжує купляти в обхід системи "Прозорро". Будівельні роботи йдуть в обхід системи "Прозорро". Але там, де ми бачимо закупівлі, ситуація покращилася.
Вартість пального по велитенським контрактам "Укрзалізниці" та Міноборони дуже сильно скоротилася. Якщо раніше при Порошенку, при Януковичі чи при ранньому Зеленському я відкривав тендер, і там була ціна Х1,2, тобто 20% до ринкової вартості згори, то тепер Х*0,9. А це мільярдні тендери. Можна вкрасти 50% на тендері в 10 мільйонів, а можна принести економію на тендері у 5 мільярдів. Зараз під впливом цих корупційних скандалів великі тендери центральних органів влади проходять без корупційної складової. Чого я не можу сказати про місцеві органи влади. Тепер ми цю корупцію, цю націнку знаходимо у регіонах.
Тобто західні партнери можуть вплинути на центральну владу, а ось на регіони не можуть?
Звісно, Байден не буде телефонувати меру якогось міста. Це не його номенклатура. Це наша внутрішня справа.
Юрій Ніколов. Фото: www.facebook.com/yuurii.nikolov
Чи існує в нас корупційна вертикаль?Не скажу як зараз, але до вторгнення щось таке було. Якщо тендер проводило певне управління облдержадміністрації, то кошти по вертикалі йшли від певного міністерства по відповідній програмі, а далі з цього міністерства приїжджали хлопці і казали: "А чого це ми у старому Мерседесі досі їздимо?" Тобто принаймні до рівня міністерства можна було спостерігати ту вертикаль. Безумовно, була й людина, яка опікувалася цим напрямком у офісі президента. А після нападу на авто першого помічника президента України Сергія Шефіра про це взагалі якось перестали говорити. Чи то їм стало жалко його, чи то стрьомно.
Тобто зараз у офісі президента такої людини немає?
Або ми про це не знаємо.
"Силовий орган, який першим заарештує представників офісу президента, я зможу назвати ефективним"
Якщо говорити про антикорупційні органи, як вони працюють?
У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) стало набагато менше відкриватися проваджень. У перші роки після створення Бюро відкрили стільки справ, що вони досі розслідуються у судах. А зараз… Заарештували одного ексголову Верховного Суду Всеволода Князєва, а жоден інший суддя того суду не постраждав. Хоча Князєв ніби створював злочинне угрупування з колегами.
Тобто я бачу набагато менше справ. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) також переважно веде старі справи. Той же Коломойський - це стара справа.
Інші правоохоронні органи також із корупцією не сильно воюють… Мені здається, ми зараз спостерігаємо певну стагнацію у роботі антикорупційних та силових органів. Ми не можемо подивитися статистику, краще вони чи гірше працюють. Бо офіційна статистика нам ні про що не каже. Але для себе я поставив критерій. Ось той силовий орган, який першим заарештує представників офісу президента, я зможу назвати ефективним. Бо за всю історію існування НАБУ, Державного бюро розслідувань (ДБР), Нацполіції, Служби безпеки України (СБУ), Бюро економічної безпеки (БЕБ) жоден діючий представник офісу чи адміністрації президента не постраждав.
Тобто НАБУ вже не так ефективно працює?
Вони втратили свою енергію.
Це пов'язано з якимось перестановками?
Ні, це ще було й раніше, це накопичувалось. "Акваріумні рибки" у кабінеті ексголови САП Назара Холодницького (коли НАБУ встановило прослушку в голови САП, – ред.) у 2018 році – це був початок цих руйнівних процесів. Прослушка показала, що справи тупо продаються в САП, там можна було на пальцях перерахувати нормальних прокурорів, які не задіяні в зливі справ.
Тобто слабка ланка - це САП?
Люди, всюди люди. Є хороші і там, і там. Але риба почала гнити з САП, і це демотивувало детективів НАБУ. В мене багато знайомих, які казали, що все, вже не так цікаво. Перші роки ти активно шукаєш корупціонерів, а потім бачиш, як твою справу злили… Який тоді висновок? Окей, буду тоді собі тихо сидіти.
Ох, памятаю гучну справу про бурштин з агенткою НАБУ Катериною…
Яку, вважаю, злив Генпрокурор Юрій Луценко. А потім взагалі ми залишилися і без голови САП, і без голови НАБУ. Почалися кадрові зміни. У детективи НАБУ прийшли люди, в яких у бекграунді… Цього року, коли обирали голову НАБУ, були дуже дивні кандидати.
Чи немає у вас розчарування через те, що відбувається?
У мене є, звісно. У мене розчарування є. Обрання нового керівництва НАБУ стало таким трігером… Коли створювалося НАБУ, там загалом було 70 детективів. І зараз звільнилися десь 15 людей з тієї самої "старої гвардії", отих перших. Звільнилися, мені здається, всі керівники підрозділу, який займався розслідуванням щодо заступника голови офісу президента Олега Татарова. Як цю систему лікувати зараз - мені незрозуміло.
Ми бачили листи з Білого дома, де написано, що треба негайно провести цілий список реформ, в тому числі правоохоронних органів і антикорупційних органів. Наприклад, добрати ще 300 детективів, забезпечити незалежність Бюро економічної безпеки. Це допоможе?
Можна і білого слона в клітку посадити і сказати, що це феноменальне досягнення правоохоронної системи. Бо це вітрина. Можна будь-яку структуру створити, а потім її зламати через точковий вплив на людей. Через телефонне право.
Юрій Ніколов. Фото: www.facebook.com/yuurii.nikolov
Мені колись розповіли, як запускали антикорупційну агенцію в Румунії. Там теж створили своє НАБУ. Воно кілька років сиділо, хернею страждало. Поки не обрали нового президента. І той новий президент викликає до себе голову їхнього НАБУ і голову тамошнього СБУ і каже: "Пацани, що таке? Чому ніхто не сидить?" Детективи того НАБУ кажуть, що ось в них прослушки немає (в нас в Україні зараз те саме). Ще чогось немає. Тоді президент повертається до тамошнього голови СБУ і каже: "Товаришу, забезпечте повну співпрацю та виконання по розробках НАБУ". Ті обидва на нього дивляться здивовано і питають, чи президент розуміє, кого вони першим заарештують. А той каже, що розуміє. І першим саджають брата президента за отримання хабарів за призначення.Когось мені це дуже нагадує.
Після того в Румунії НАБУ їхнє побігло так, що десятками заарештовували міністрів та мерів. Десятками. І коли прийшов черговий виборчий цикл, і нова провладна партія спробувала відкатити ту антикорупційну реформу, то сотні тисяч румун вийшли на вулиці. Ось так це працює.
І можна довго розповідати, які реформи треба провести. Але поки не буде політичної волі першої особи, корупція не зникне. Риба гниє з голови і риба має оздоровлювати з голови.
Арешти – це красиво, але ми бачимо постійно, як людей заарештовують, і потім це ні до чого не доходить.
Я про реальні терміни також дуже рідко чую. Є об'єктивна річ, що наше законодавство створено таким чином, що у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) справа в середньому розглядається три роки. Навіть при всьому бажанні. Справа депутата Ради минулих скликань Миколи Мартиненка слухається вже бог його знає скільки років і все ще далека до завершення.
"Жоден Ахметов і Пінчук не постраждали"
Чи справді в країні відбувається деолігархізація?
Якщо під олігархами мати на увазі старих олігархів, то частково так, деолігархізація відбувається. Зокрема й через те, що під час війни зникає промислова база, зупиняються заводи, погіршилася логістика, звужуються ринки збуту.
Бачимо, що сидить Ігор Коломойський та у розшуку Костянтин Жеваго. Але не Рінат Ахметов і не Віктор Пінчук, наприклад.
Жоден Ахметов і Пінчук не постраждали. Проти них і не було кримінальних проваджень.
А як же "Роттердам+"?
Там два епізоди, перший закрили через процесуальні причини. Але Ахметова у тих справах немає. Там навіть Максима Тимченка, очільника ДТЕК, не було. Спеціалізована антикорупційна прокуратура дуже добре працює.
А нові олігархи вже з'явилися?
Зараз якраз і йде процес формування нового кластера олігархів. Багато чого відбувається у крипто-готівковій формі. Це те, чого ми не бачимо, не можемо навіть помацати.
"Наші гроші" ще відслідковувати крипту не навчилися?
Такого ми ще не вміємо, але, наскільки я знаю, правоохоронні органи вже мають певні напрацювання. Але я розумію, що у армії крутяться великі гроші і що все це дуже непрозоро. Це третина усього державного бюджету, якщо не більше. Тобто олігархи нові формуються там. Якщо до вторгнення це був Укравтодор, то тепер це Міноборони.
Тобто нові олігархи зараз - це скоріше представники адміністративного істеблішменту, які мають великий адмінресурс, і це коштує грошей. Зараз не важливо починати вдало з продажу руди або лобіювання вигідних тарифів на вугілля. Зараз у вас є адмінресурс, щоб комусь створити проблему, а потім цю проблему вирішити.
Фото: www.facebook.com/yuurii.nikolov
"Якщо ми не поборемо корупцію, то залишимося такою самою Росією"
Чи не страшно було писати про яйця по 17 грн, про куртки. Чи не було погроз? Чи не страшно за своє життя?
Я почав писати ці розслідування якраз через побоювання за своє життя. Бо спочатку в мене були певні сумніви, чи писати про ці яйця. Але сума контракту була 13 млрд грн, просто гігантська. Це більше, ніж Тарасу Чмуту з "Повернись живим" за рік можуть накидати донатів. І ось тут в одному місці люди скидаються на ППО, на антидронові рушниці, на дрони. А в іншому "прикурюють" на тендерах.
І я подумав, що ці гроші мають воювати, захищати мене. Тобто ці розслідування – це фактично і є захист мого життя. Це ж я розумію, що люди ті гроші вклали, і ми не купили щось важливе на військо за ці податки.
Все ж чи є у вас броньоване авто, тілоохоронці?
У мене нічого такого немає, єдиний захист – це моя публічність. Й розуміння того, що у нас наразі остання можливість змінити країну для наших дітей. Тобто якщо ми не поборемо корупцію, то залишимося такою самою Росією. А нахрен тоді це все? Ось така мене проста мотивація. Я не сміливий, нам просто вже нема куди відступати.
- Актуальне
- Важливе