Як майданівці «сотню» не поділили

Днями у столиці Буковини відбулася прес-конференція керівників «Буковинської сотні самооборони». Здавалося б, рядовий захід: громадянські активісти звітують про свою діяльність та діляться планами на майбутнє. Проте на рівному місці вибухнув скандал: на прес-конференцію прийшли інші активісти, які заявили, що саме вони – справжня «Буковинська сотня», ось і документи з органів юстиції …

Присутні журналісти не одразу зрозуміли причину конфлікту між двома «сотнями», особливо через те, що обидві складаються з учасників Євромайдану. Крім того, сотник «Буковинської сотні самооборони» Іван Храпко, його заступник Іван Гриник та сотник «Буковинської сотні» в палаці «Жовтневий» Іван Попадюк, які давали прес-конференцію, «авторських прав» на назву «Буковинська сотня» не пред’являють. Ну, легалізували більш досвідчені у паперових справах колеги громадську організацію (ГО) «Буковинська сотня» – то більше схильні до прямої дії зареєструють «Буковинську сотню за свободу».

Проте, як кажуть, коли не розумієш про що йдеться – значить, йдеться про гроші. Хоча діяльність двох «Буковинських сотень» досить сильно відрізняється, проте обидві вони працюють на невеличкому «політичному ринку» Чернівців. А він зараз активізувався в очікуванні позачергових виборів міського голови 25 травня.

«Сотня» під проводом Івана Храпка віддає перевагу допомозі міліції. Хлопці в камуфляжах патрулюють місто, чергують на постах ДАІ. Сотник навіть заявив, що їхній підрозділ перебуває поза політикою, проте це виглядало смішно, адже поруч з ним на прес-конференції сидів керівник облорганізації ВО «Свобода» Віталій Мельничук. Врешті Іван Храпко визнав, що в його «Буковинській сотні» – чимало місцевих «свободівців». Крім того, більшість коштів для роботи «сотні» надає якраз ця партія. Тому не дивно, що реєструватимуть її під назвою «Буковинська сотня за свободу». Чи буде останнє слово в назві написане з великої літери – невідомо, але те, що ця сотня активно підтримуватиме кандидата від «Свободи» на виборах мера Чернівців – безсумнівно.

А от ГО «Буковинська сотня», якою керують Юрій Аксенин (син загиблого на Майдані чернівчанина Василя Аксенина) та Олег Ботушанський (керівник ще кількох громадських організацій у Чернівцях), позиціонує себе як правозахисна структура. Серед статутних цілей – традиційний для «професіоналів громадянського суспільства» набір: захист життя громадян від дій влади, захист і реалізація прав людини, які порушуються, хоча й гарантовані Конституцією України та її законами, патріотичне виховання молоді. Організація теж називає себе аполітичною, от тільки Олег Ботушанський кілька років тому організовував масові заходи на підтримку скинутого «регіоналами» мера Чернівців Миколи Федорука, нині нардепа від «Батьківщини». Сам Микола Трохимович у колишнє крісло повертатися не збирається, проте реально керує штабом кандидата у мери міста від своєї партії.

Проте в одному «сотні» дуже схожі – обидві намагаються довести, що є спадкоємцями Євромайдану та «міряються» кількістю членів. «Буковинська сотня за свободу» заявляє, що євромайданівці складають «більшість» серед її бійців, яких загалом – 1657 у всій області. Правда, зразу з’ясовується, що на постійній основі працюють тільки 42 чоловіки… ГО «Буковинська сотня» декларує 60 «багнетів», з яких – «майже 80% людей, які були на Майдані». Тішить одне: у «зраді інтересів революції» одна одну «сотні» наразі не звинувачують. Проте у 2005-му такі заяві теж почалися лише через 9 місяців після перемоги Майдану…