Посилення ППО України: Бельгія виділить 200 млн євро та ракети
У кризі
Абстрактні розумування політиків на тему перспективи падіння економіки втрачають сенс в контексті конкретних випадків рецесії.
Співаючи колискові про кволість української господарки («гроші потрібні на вчора» – Арсеній Яценюк), урядники забувають про одну доволі просту річ, – пересічний мешканець має доволі слабке уявлення не те що про оборудки на фондових біржах, але й про акції як такі. А якщо й тямить дещо, то послуговується не надто задавненим „ваучерним досвідом”.
Я також переконаний, що Україна має шанс уникнути катастрофи. Але я не переконаний, що нинішнє щиро провідництво бажає цього. Бо для нього йдеться не про добробут чи принаймні гідне людини життя своїх громадян, а про вічно неподілений пиріг влади. Акурат за принципом: чим гірше, тим ліпше. Основна проблема, що встряла у мізки знаковим фігурам антагоністичних угруповань, – як знайти цапа-відбувайла, повісити на нього вину за економічні негаразди, зовнішньополітичні фіаско, зимні помешкання, високі ціни, – аби відтак, спекулюючи на цих речах, здобути електоральну перемогу.
Але цієї омріяної вікторії може й не бути. Я не певен, що після кризи деякі нині найхаризматичніші політики зможуть втримати довкола себе своїх симпатиків. І не тому, що останні, розчаровані злиднями та нездійсненними обіцянками, відкинуться від учорашніх кумирів. А тому, що кумири не доживуть самотужки до фіналу рецесії і продадуть свої політичні капітали потужнішим гравцям. З-за меж держави. Це – в гіршому випадку. У ліпшому ж – знову помандрують в оффшори, де ніжитимуться під сонечком і дивідендовим дощиком із далекоглядно заниканих рахунків.
Цікаво прослідкувати, як еліти різних країн по-різному вгамовували схожі економічні шторми. У цивілізованих спільнотах говорять про податкові пільги для малого та середнього бізнесу, про суттєве змешення акцизів і таке інше. У нас же – достеменно навпаки: нові побори, високі мита. Відмінність підходів – відмінність світогляду. „Там” уважають, що головний тягар тимчасового дискомфорту має взяти на себе держава (вона – для людей, бо існує на їхні податки); „тут” – воліють перекласти труднощі на й без того переобтяженого фіскальним пресом громадянина, аби його коштом жити комфортно, влаштовуючи ще й власне політичне буття.
А народ мовчить. Правда, як писав Бодріяр, „це не мовчання, яке не говорить, це мовчання, якезабороняє, щоб про нього говорили від його імени. А отже, це зовсім не форма відсторонености, а досконала зброя”.
Залиште коментар
Читайте також:
- Актуальне
- Важливе
2024, субота
27 квітня
2024, п'ятниця
26 квітня
21:55
Ексклюзив
Охоплені практично всі порушення прав людини, які на сьогодні існують в Україні: адвокатка Пушина про звіт Держдепу США
21:51
Оновлено
Вступ України до ЄС і НАТО, санкції проти РФ, та спільне виробництво БПЛА: очільниця МЗС Латвії Браже провела перемовини з Кулебою
21:26
Аналітика
Обхід ворогом Часового Яру, оборона Очеретиного та американська допомога. Воєнні підсумки тижня
20:00
Огляд
Переможні новини 793-го дня війни: ГУР знищило російський гелікоптер в Москві і здійснило масштабну кібератаку на сервіси партії "Единая Россия"
19:30
Ексклюзив
Коли "СВО" для росіян відійшло на другий план через економічні проблеми, влада РФ "увімкнула" теракти, - соціолог Шульга
18:59
Ексклюзив
Найскладніша ситуація на фронті у напрямку Авдіївка - Покровськ, - депутат міськради Дружківки
18:30
Ексклюзив
Арешт заступника Шойгу навряд чи свідчить про розкол російських "еліт", - соціолог Шульга