Примара перемир'я

О, як ж українцям хочеться спокою, волонтерам - відпочинку, а солдати прагнуть повернутись у власну домівку, до сім'ї, близьких, друзів. Усі бажають повернутись у русло звичного для себе життя, поринути у буденні клопоти і назавжди забути, що таке війна. А тому й намагаються вхопитись за соломинку крихкого миру, бо, як кажуть: "Поганий мир - кращий доброї війни". Але чи можливо отримати хиткий мир, коли провокацією для Росії являється саме існування Української держави?

1) Мінськ-2 - не здатний вирішити конфлікту, бо сам конфлікт являється військовою агресією Росії проти України, але вирішується політичним шляхом.

Самодурство Європи вражає, бо з одного боку: усі розуміють, що саме Росія посягнула на територіальну цілісність України, з іншого боку: відсутнє офіційне визнання цього факту. Відбувається нав'язування власних правил ведення гри, де ключовим моментом являється -  досягнення "компромісу" між жертвою та маріонетками агресора.

Маріонетки агресора розглядаються, як сепаратисти з якими в світі прийнято домовлятись. а не провадити проти них військові кампанії.Тому у місії ОБСЄ присутні росіяни, адже вони не роглядаються, як сторона агресора.На такій же основі, Україні відмовлено у наданні військової допомоги.

Натомість, Україні нав'язали примару перемир'я.Адже, з точки зору психології ведення війни, відведене важке озброєння з нашої сторони є стимулом для нанесення удару ворожою стороною.Ми стали слабшими в очах нашого ворога, а на слабшого завжди нападали.

Це можна порівняти з жертвою і нападником.Коли нападник хоче  пограбувати свою жертву, але знає, що вона озброєна і може дати відсіч - він не ризикуватиме.Натомість , коли нападник знає, що жертва беззахисна - він обов'язково її пограбує.

2)Президенська гра "Самообман".

Одного разу, моя сусідка вихвалялась своєю економністю й розповідала мені рецепт дуже економного салату для консервації, в який входили: томати, перець, цвітна капуста й багато інших овочів.Я ніяк не могла збагнути: "А де ж тут економія?". Аналогічно з П.Порошенком: "А де ж тут витончена гра на користь України?". Чи можливо вона полягає в самообмані: "У нас все добре! Досягнуте перемир'я!" і ряд інших тез, які можна використовувати для власного заспокоїння.

Але проблеми залишаються відкритими і скільки б ми не називали систематичний обстріл українських позицій - кількістю порушень "режиму тиші", реально ситуації не змінить. Це своєрідна гра у "піддвалки" Європі, яка навіть після Дебальцево, події в Україні охарактеризовує, як крихке перемир'я і змушує дотримуватись Мінських домовленостей.

"Вас провокують, а ви не піддавайтесь. Не відповідайте у відповідь, бо спровокуєте конфлікт І байдуже, що самою провокацією для російських військ являється наявність українських блокпостів, українських військових.

Про реалії говорити не можна.Табу. Бо можна ще ненароком, стурбувати стурбованих.