Чи помітні "російські вуха" у власників українських АЗС?

Увага! Авторка оновила текст 30 жовтня. Ми прибрали конкретні назви компаній, бо поки триває суд по санкційній справі, ми не можемо брати інформацію до уваги й прийняти як єдину правильну. Ми взяли історичну інформацію з відкритих джерел і офіційну інформацію Мін'юсту.

Такі зусилля можуть свідчити, що попри позови окремих фігурантів, союзники України не будуть послаблювати санкційний тиск, а навпаки – ускладнювати можливості російських олігархів та їх поплічників порушувати санкції.

Водночас дотепер окремі ключові компанії російського бізнесу продовжують успішно працювати в країнах ЄС та G7. І хоча ще в лютому цього року Європарламент закликав застосувати санкції до таких компаній, як "Лукойл" і "Росатом", вони все ще присутні на ринку Євросоюзу.

А як Україна справляється із викликами пошуку, арешту та конфіскації російських активів?

Детальніше зупинимось на "Лукойлі". Це одна із найбільших публічних вертикально інтегрованих нафтогазових компаній, частка якої у світовому видобутку та переробки нафти складає 2%. Серед іншого, на кінець 2020 року мережа АЗС в управлінні "Лукойла" складала 5005 комплексів у 19 країнах.

Попри таку широку географію діяльності, після початку широкомасштабної збройної агресії РФ санкції на холдингову компанію групи – ПАТ "Нафтова компанія "Лукойл" – накладені 22 жовтня 2022 року тільки Канадою. Ще раніше на компанію були накладені санкції США. Водночас "Лукойл" має значні активи саме в країнах Європи: наприклад, в країнах Бенілюксу мережа нараховує 260 АЗС. У травні 2022 року "Лукойл" викупила активи Shell в Росії – 411 автозаправних станцій, розширивши свій бізнес коштом західних компаній, які вийшли з РФ.

Група "Лукойл" розпочала продаж своїх активів у "недружніх" країнах Європи задовго до широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. Так, у 2016 році були продані мережі АЗС у Польщі, Латвії та Литві. В Україні ще у 2015 році "Лукойл" продав 240 АЗС і шість нафтобаз австрійській компанії AMIC Energy Management GmbH. Саме тоді виникли питання щодо незалежності австрійських інвесторів, які придбали ці активи.

Так, за інформацією сервісу YouControl, кінцевими бенефіціарами ПІІ "Amic Україна", яка володіє та управляє мережею АЗС Amic Energy, є громадяни Австрії Йоханнес Клезл та Гюнтер Майер. Чи були саме ці особи бенефіціарами компанії-покупця активів "Лукойла" в Україні та чи були у громадян Австрії власні кошти, щоб придбати одну з найбільших роздрібних мереж АЗС в Україні – невідомо.

Цікаво, що санкції на головну компанію групи "Лукойл" Україна запровадила аж у 2018 році, коли мережа АЗС вже змінила власників та провела ребрендинг. І хоча ПІІ "Amic Україна" наголошує, що вони саме австрійська мережа та активно допомагають ЗСУ, Бюро економічної безпеки вважає фактичними власниками активів громадян російської федерації. При цьому, арешт на активи ТОВ "Amic Україна" накладений ще у серпні 2022 року через підозру ухилення від сплати податків.

Тим же шляхом, що і "Лукойл", пішла інша відома російська паливна група – "Роснєфть", яка у 2017 році продала свою мережу в Україні (понад 100 АЗС та 6 нафтобаз) маловідомій швейцарській компанії Glusco Energy SA. Бенефіціаром останньої називали громадянина Ізраїлю Натана Моїсеєва. Та ЗМІ пов’язували його з Віктором Медведчуком, якого і називали реальним покупцем. Санкції проти "Роснєфті" були запроваджені аж у 2018 році, в іншому випадку росіяни не змогли би продати свою власність в Україні.

Фото: з загально доступних джерел

У червні 2021 року суд наклав арешт на корпоративні права компаній, які володіли мережею 172 АЗС під брендом Glusco та інші активи через ухилення від сплати податків та передачу корпоративних прав іншим особам з метою ухилення від відповідальності. Саме ці активи у травні 2022 року АРМА передала в управління структурі НАК "Нафтогаз України" – ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг".

Пройшло трохи більше року, і АРМА повідомило, що через неналежне виконання зобов’язань управителя договори зі структурою «Нафтогазу» припинені. Наступним управителем стала «Укрнафта»: 27 вересня підписано договір управління активами, що передбачає передачу державі 85% від чистого прибутку (гарантований щомісячний платіж - 5 млн грн).

Ще одна мережа українських АЗС, за якою Мін’юст підозрює зв’язок з російським бізнесменом, працює під відомим брендом Shell. Зокрема мережу АЗС пов’язують з колишнім топменеджер все тієї ж "Роснєфті" та власником російської видобувної компанії ННК ("Независимая Нефтегазовая Компания") Едуардом Худайнатовим.

Як зазначали російські ЗМІ, російська група НК "Альянс" Муси Бажаєва та глобальна компанія Shell ще у 2007 році створили спільне підприємство з управління мережею близько 200 АЗС в Україні. На той час, Shell належала частка 51% і оперативне управління в спільному підприємстві, групі «Альянс» - 49%. У 2014 році власником частки групи «Альянс» в спільному підприємстві стала ННК Едуарда Худайнатова.
За підтримку політики Путіна після початку широкомасштабної збройної агресії РФ санкції на Худайнатова наклали ЄС, Швейцарія та Україна. 
 
4 жовтня 2023 року Міністерством юстиції України подано до ВАКС позов про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" до Худайнатова Е.Ю., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Todwick Holdongs Ltd, Cicerone Holding B.V., Bogstone Holding B.V., ТОВ "Альянс Холдинг", ТОВ "Інвест-Регіон", Коларова Івана, Eatongate Holdings Limited, ТОВ "Нафтова Компанія "Альянс-Україна", ТОВ "Рентойл", ТОВ "Альянс Україна», ТОВ "Альянс Ойл Україна".

Як зазначають в Мінюсті, відповідачем здійснюється суттєве сприяння в організації матеріально-технічного забезпечення збройної агресії в Україні шляхом постачання підконтрольними йому підприємствами товарно-матеріальних цінностей у вигляді пального на потреби державного оборонного комплексу  російської федерації та сплати податків і зборів до державного бюджету країни-агресорки у значних розмірах.

Втім, як зазначає видання Forbes, глобальна компанія Shell у два етапи наростила частку в компанії-власнику мережі АЗС в Україні із 51 % до 97,4% у 2022-2023 роках. Чи є це одним із способів зберегти активи від можливої конфіскації – відповідь за Мін’юстом та ВАКС.

Таким чином, до повномасштабного вторгнення РФ українські санкції носили радше декларативний характер, адже російській капітал непогано почувався в Україні навіть після 2014 року. Але і зараз роботи ще багато. За даними порталу Опендатабот, попри наявні законодавчі заборони, від початку повномасштабної війни 401 компанія з "російським слідом" здійснила зміни та видалила власників та бенефіціарів з РФ.

Хто і як має управляти такими активами

Чи зможе Україна подолати ці виклики? Сьогодні це питання національної безпеки. Навіть попри успішність механізму конфіскації російських активів відповідно до Закону "Про санкції", постає питання ефективного управління цими активами, які мають генерувати дохід на користь держави. Наприклад, якщо всі мережі АЗС із "російським слідом" передати державним компаніям, чи не створить держава нового монопольного монстра на ринку нафтопродуктів?

Це особливо актуально, якщо брати до уваги можливість конфіскації активів ще й українського олігарха Ігоря Коломойського в рамках відкритих кримінальних проваджень (близько 1000 АЗС під брендами Avias, ANP, Sentosa та інші).

Об’єктивна оцінка активів, прозорі конкурси з передачі їх в управління чи реалізації, фаховий менеджмент, чіткі законодавчі механізми та громадський контроль – це індикатори ефективності для механізмів конфіскації російських активів в Україні.
 

**
Спеціально для "Еспресо"

Про автора: Олена Поканєвич, експертка проєкту DiXi Group "Адвокація "зеленого" відновлення України через посилення підтримки України та послаблення російського впливу в ЄС"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.