Чому падає курс долара. Експертне опитування

Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у економічних експертів, чому долар девальвує, а гривня укріплюється, як ці коливання впливають на експортерів та імпортерів та економіку загалом, а також попросили зробити прогноз на найближчий час.

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU:

Зараз інвесторів більше цікавить не збереження коштів в американській валюті, а отримання дохідності. Вони продають долари і купують місцеві валюти, зокрема гривню, і вкладаються в більш дохідні і більш ризиковані активи, ніж у США.

Невеликі коливання, які ми спостерігаємо вже не перший рік, не мають сильних впливів на економіку. Тому що всі вже звикли до того, що ці коливання відбуваються, є інструменти, які дозволяють врахувати валютні ризики.

Зараз ключові фактори, які впливають на курс гривні до долара — внутрішні. Пропозиція іноземної валюти на ринку досить велика через те, що іноземці активізувалися на ринку державних облігацій і вже кілька тижнів поступово збільшують свій портфель. Минулого тижня досить активно збільшували, більш ніж на 2 млрд грн. І цього тижня я очікую, що притік їхніх інвестицій в Україну буде ще більший. Це ще додасть пропозиції валюти і буде додавати вартості гривні.

Що робити громадянам? Я категоричний противник того, щоб зібрати всю гривню, купити на неї іноземну валюту і потім втрачати на курсових різницях, коли вже завтра доведеться все міняти назад. Тим паче, що ми зараз абсолютно не впевнені, що укріплення гривні зупиниться. Я думаю, що принаймні до 27 грн/$ гривня буде укріплюватися. Можливо, навіть вже цього тижня. Тому що зараз на ринку досить активно продається валюта, і Нацбанк поступово викуповує надлишок пропозиції.

Зараз за валютними депозитами терміном до року ставки менше 1%, а дуже багато банків взагалі дають менше 0,1% за короткими валютними депозитами. При тому в гривні ставки за депозитами значно вищі.

Крім того, якщо є достатньо валюти, можна купити валютні ОВДП, там ставки хоча б на рівні 3-4% річних, або ж гривневі ОВДП, це 8-10-12 річних, до того ж без оподаткування.

Олена Білан, головний економіст Dragon Capital:

Зараз зміцнюється курс гривні. Причини цього намітились трошки заздалегідь.

На зовнішніх ринках дуже сприятлива ситуація для української економіки, для українських експортерів. Протягом декількох місяців швидко зростають ціни на основні товари нашого експорту — на сталь, руду, зерно, олію. Це призводить до того, що компанії заробляють більше валюти, частково продають цю валюту на валютному ринку. Таким чином вони сприяють тому, що у нас більше іноземної валюти, ніж попит на неї, — це призводить до зміцнення курсу.

Є ще другий фактор — Україна знову стає більш привабливою для іноземних інвесторів, які вкладають свої гроші в державні облігації. Протягом деякого часу через агресивні дії Росії цих притоків у нас не було. Зараз вони знову відновлюються — і таким чином ці інвестори також сприяють тому, що збільшується пропозиція іноземної валюти і міцніє гривня.

Курс впливає на економіку України.

Зараз Україні потрібна міцна гривня через те, що дуже швидко зростають ціни на продовольчі товари. За останніми даними по інфляції ціни збільшилися порівняно з минулим роком на 9,5%. Це означає, що купівельна спроможність людей на такий самий відсоток впала. Тобто люди за ту саму суму грошей можуть купити менше товарів і послуг.

А коли зміцнюється гривня, дешевшають імпортовані товари. Наприклад, ми імпортуємо багато одягу. Або виробляємо свій одяг, але з імпортованої тканини. До України також завозять деякі продукти харчування, медикаменти.

Тож зараз зміцнення гривні сприятиме тому, що ціни будуть зростати принаймні не так швидко, або навіть почнуть знижуватися.

Експортери не постраждають, бо в них і так дуже високі прибутки через високі експортні ціни.

З бюджетом ситуація стабільна, навіть перевиконуються доходи. Тому зміцнення гривні не буде мати негативного впливу на бюджет, а інфляція при цьому буде знижуватись. 

Найближчим часом багато буде залежати від того, що буде робити Національний банк України (НБУ). Він не зацікавлений в тому, щоб були різкі стрибки, щоб гривня була сьогодні 28, завтра 27, а післязавтра 29. Така нестабільність для економіки нічого хорошого не принесе, тому що компанії і люди не знають, що робити завтра. Тому НБУ сьогодні стримує укріплення гривні. Він викуповує надлишки валюти з валютного ринку і таким чином не дає курсу знижуватись дуже швидко.

Тому я думаю, що найближчим часом буде поступове зниження, десь протягом наступних місяців курс буде близько до 27 грн/$, може навіть піде нижче, до 26,5. Ну і до кінця року я думаю, що ми десь у проміжку 26,5-27,5 залишимось.

Якщо йдеться про інвестиції, громадянам варто подивитись на державні облігації в гривні. Вони зараз вигідніші, ніж гривневі депозити у банках.

Олександр Савченко, економіст, ректор Міжнародного інституту бізнесу:

Є кілька причин девальвації долара.

Як правило, є зворотня залежність — коли зростають ціни на нафту, то просідає долар. Але це не головна причина.

Головна причина — це світова девальвація долара через дуже м’яку монетарну політику США. У світі з’явилося дуже багато доларів. Коли доларів багато, ціна на них падає. І тому долар почав просідати проти інших валют 14-16 місяців тому, і проти євро в тому числі.

І це одна з причин стабільності гривні. Просто долар стає слабкішою валютою, більш турбулентною.

Ще одна причина девальвації долара — підвищення цін на метали, на продукцію сільського господарства.

В економіці ніколи не буває однієї причини. Є комплекс, і оцей комплекс зараз діє на послаблення американської валюти.

Я думаю, що одна з причин посилення гривні — підвищення цін на український експорт. Особливо на метали, на зерно. Наш експорт зріс більше ніж на 20% за квартал. І головна причина — це не збільшення виробництва металу, зерна, а збільшення цін. Тому зараз значні надходження в доларах, і це є однією із причин стабільності гривні.

Є ще одна причина досить сильної гривні — це наджорстка монетарна політика Національного банку, яка веде до дефіциту гривні. У тому числі дефіцит гривні блокує кредитування. Мало кредитів — малі темпи зростання економіки.

Другою проблемою надто сильної гривні є дефіцит бюджету. Чим сильніша гривня — тим важче наповнювати бюджет. В основному не фінансуються інвестиційні статті бюджету. Це теж сприяє гальмуванню темпів економічного зростання.

Я б радив українцям бути пильними з інвестиціями і десь 50% тримати в гривні і шукати вигідні відсоткові ставки по депозитам. А ще частину — тримати в доларах, і ще частину — в євро. Тому що за останній рік євро посилилось проти долара більше ніж на 10%.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

Зараз на світовому ринку курси щодо інших світових валют є більш-менш стабільними. Падіння долара – це, скоріше, характерна тенденція для України.

Україна підійшла до посилення гривні трохи із запізненням порівняно із тим, коли цього очікували. Зазвичай гривня починає посилюватись десь всередині весни, коли збільшуються надходження від експортних товарів. Власне, витрати іноземної валюти на імпорт є відносно меншими.

І, навпаки, ближче до осені починається протилежний процес. Тоді збільшуються закупівлі імпортних товарів, зокрема для споживання в осінньо-зимовий сезон. Відповідно, більше грошей йде за кордон, а приплив грошей від експорту скорочується.

Звісно, були й винятки, вони були пов’язані, зокрема, з більшим або меншим попитом на облігації внутрішньої державної позики.

Цьогоріч теж очікували, що, зважаючи на непоганий платіжний баланс гривня мала посилюватися вже починаючи з весни. Окремі експерти очікували посилення до 26 грн/$.

Але насамперед через невизначену ситуацію і затягування перемовин із Міжнародним валютним фондом, а також невчасне виконання владою своїх зобов’язань; тиск з боку Росії на кордоні іноземні інвестори почали виходити з українських облігацій в гривні. Це створило тиск, не дозволяло гривні посилюватися.

У травні обсяг експорту сировинних товарів з України перевищив рекордний рівень 2008 року. Це пов’язано і зі збільшенням обсягу експорту, і зі збільшенням цін. Тому що ціни і на продовольство, і на метал суттєво виросли. Власне, це сформувало очікування учасників ринку, що гривня буде посилюватися. І, відповідно, що не настільки критичне відтермінування надання фінансування з боку МВФ.

Це все одно залишається великим ризиком, оскільки у вересні ми маємо сплатити суттєву суму за зовнішнім боргом. І без перекредитування коштом міжнародних фінансових організацій це буде зробити важко.

Однак протягом кількох місяців на ринку стійкий баланс. Нацбанк навіть не змушений виходити на ринок з інтервенціями, курс коливається у досить не великому діапазоні. Я думаю, що така ситуація може бути відносно тривалою.

А далі у нас будуть нові чинники. Якщо буде позитивне рішення щодо фінансування з боку МВФ, то може бути суттєве посилення гривні і послаблення долара. Якщо буде негативне рішення – будемо дивитись на попит на облігації країн, що розвиваються. Так само будемо дивитися на врожай. Якщо буде хороший врожай за умови збереження відносно високих цін, це буде означати, що у нас буде позитивний торговельний баланс і, відповідно, чисто ринковими чинниками гривня може зберігати міцні позиції.

Я думаю, що вже в липні буде зрозуміло, що буде із врожаєм. Хоча у нас сезон досить розтягнутий: збільшується доля кукурудзи і соняшника у нашому експорті, а їх збирають трохи пізніше. Відповідно, погодні умови у серпні теж будуть важливими.

Я не думаю, що зараз є підстави для громадян бігти і купувати долари, це точно не виглядає, як хороший сценарій. Тим, у кого є заощадження, треба думати, як їх розміщувати в умовах, коли, з одного боку, Нацбанку вдалося знизити відсоткові ставки, але з іншого боку в Україні починає прискорюватися інфляція, а ставки за депозитами низькі. Тому треба шукати інші можливості для вкладення, бо на цьому етапі депозити – це, скоріше, збереження заощаджень, ніж їх примноження.