Чому потрібен міжнародний трибунал для Путіна

Президент Латвійської Республіки Егілc Левітс під час свого виступу у німецькому бундестазі закликав створити спеціальний трибунал зі злочинів Російської Федерації в Україні. Очільник Латвії наголосив, що досі трибуналу, під юрисдикцію якого підпадали б російські воєнні злочини, просто немає. Потрібно внести відповідні корективи до міжнародного права, щоб була можливість створити такий трибунал.

Дискусії про необхідність трибуналу, до юрисдикції якого увійде розслідування російських воєнних злочинів на українській території, зараз є активними серед політиків, юристів, правозахисників цивілізованого світу. Всі абсолютно усвідомлюють, що злочини російської армії в Україні не можна залишати без покарання. Як і злочини російського політичного керівництва на чолі з Володимиром Путіним.

Однак міжнародного трибуналу, який би займався цією важливою темою, таки дійсно немає. І зараз потрібно докласти зусиль для його створення. Звісно, ми розуміємо, що найближчим часом ніхто російських воєнних злочинців жодному міжнародному трибуналу не видасть. Однак це досить часто буває справою часу і зміни у міжнародній ситуації.

Коли створювали міжнародний трибунал зі злочинів у колишній Югославії, керівники диктаторського режиму у Бєлграді теж ставилися до юрисдикції цього трибуналу з очевидним презирством

Коли створювали міжнародний трибунал зі злочинів у колишній Югославії, керівники диктаторського режиму у Бєлграді теж ставилися до юрисдикції цього трибуналу з очевидним презирством. Однак політична ситуація там стрімко змінювалася. Диктаторський режим на чолі з огидним Слободаном Мілошевичем  втратив владу у результаті чесних виборів і народного повстання проти злочинної диктатури. А після цього вже нова, демократична влада у Сербії, яка прийшла до можливостей змінювати країну, видала Слободана Мілошевича та інших воєнних злочинців в Гаагу для розслідування і судового процесу.

Слободан Мілошевич, на жаль, не дочекався справедливого вироку за злочини, які він скоїв на вищих посадах у Союзній Республіці Югославія і Республіці Сербія. Однак інші воєнні злочинці, які, на відміну від Мілошевича, не померли в камерах, очікуючи на вирок, зараз його відбувають. Серед них – відомі друзі Російської Федерації, справжні воєнні злочинці Радован Караджич та Радко Младич, відомі своєю участю у геноциді людей на території колишньої Югославії.

Російська пропаганда завжди із повагою та співчуттям ставилася до цих злочинів і цього геноциду. З презирством ставилася до міжнародного трибуналу. Однак остаточно допомогти бандитам уникнути вироку не змогла

Російська пропаганда завжди із повагою та співчуттям ставилася до цих злочинів і цього геноциду. З презирством ставилася до міжнародного трибуналу. Однак остаточно допомогти бандитам уникнути вироку не змогла. Хоча з поваги, яку російські шовіністи проявляли до Караджича, Младича, Мілошевича, яку виявляли до воєнних злочинців,  треба було вже тоді робити висновок про готовність Російської Федерації до будь-яких найжахливіших злочинів під час воєнних кампаній, про які мріяли російські шовіністи практично з першого дня після того, як розпався Радянський Союз.

Читайте також: Переговори для Кремля – ознака слабкості

Насправді важливо зрозуміти не тільки те, коли буде створено міжнародний трибунал зі злочинів Росії в Україні, а те, коли може закінчитися війна Росії проти України. Зараз ми у так званому тумані війни. Я не думаю, що є люди, які уявляють собі і терміни її закінчення, і те, як вона завершиться, якими будуть обставини розвитку міжнародної ситуації. Однак ясно одне – зараз намагаються визначитися з тим, якими мають бути параметри закінчення війни.

І маємо досить суперечливі сигнали. Американські медіа, з одного боку, повідомляють, що в адміністрації президента США Джозефа Байдена скептично поставилися до висловлювання голови об'єднаного комітету начальників штабів американської армії генерала Майкла Міллі. Він сказав, що після визволення українською армією Херсона є реальне вікно для того, аби провести перемовини з Російською Федерацією. Державний секретар США Ентоні Блінкен та помічник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван вважають, що наразі умов для переговорів з РФ в України немає, що сама Україна має визначитися, коли проводити такі перемовини.

Якщо Росія залишить якісь території, які вона окупувала в Україні, — чи то Крим, чи частина Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, це означатиме, що їй вдалося ціною неймовірних воєнних і політичних зусиль перемогти міжнародне право і довести, що головним у стосунках між незалежними державами є право сили. А отже XXI століття перетвориться на епоху війн

З Іншого боку, є інформація, яка з'явилася на сторінках видання The Wall Street Journal про те, що під час свого перебування в українській столиці Джейк Салліван радив президентові Зеленському та найближчому оточенню українського очільника подумати про реалістичніші умови щодо перемовин з Росією, якщо для них визріють можливості. І, як підкреслюють журналісти, мав на увазі ситуацію зі статусом окупованого й анексованого ще з 2014 року Криму.

Очевидно, що такі повідомлення аж ніяк не сприяють розумінню того, як Захід хотів би закінчити війну Росії проти України. Адже якщо Росія залишить якісь території, які вона окупувала в Україні, — чи то Крим, чи частина Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, це означатиме, що їй вдалося ціною неймовірних воєнних і політичних зусиль перемогти міжнародне право і довести, що головним у стосунках між незалежними державами є право сили. А отже XXI століття перетвориться на епоху війн.

Джерело

Про автора: Віталій Портников, письменник, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.