Чому ціни знов зростають. Експертне опитування

Загалом у НБУ очікують уповільнення зростання цін восени цього року і повернення інфляції до цілі 5% у першому півріччі наступного року, повідомив голова правління Національного банку України Кирило Шевченко під час брифінгу 17 червня.

Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у економічних експертів про причини підвищення цін, попросили спрогнозувати ситуацію і розповісти про впливи процесів у світі на Україну.

Олексій Блінов, головний економіст "Альфа-банк Україна":

Я б поділив причини зростання інфляції в Україні на внутрішні і світові.

Світові є визначальними. Багато цін на сировину, яку як експортує, так і імпортує Україна, за останній рік в середньому зросли десь на 90-100%, тобто приблизно вдвічі. Це стосується продуктів харчування, які безпосередньо впливають на інфляцію, а також імпортних товарів. Можна згадати ту саму нафту, яка минулоріч падала до дуже низьких значень. Зрозуміло, що зараз нафтопродукти в Україні коштують набагато більше, ніж рік тому, і ми це бачимо в індексі інфляції.

А внутрішні чинники — це відновлення економіки, зростання доходів населення. Споживчий сектор першим почав виходити з коронакризи, і це також додає так званої інфляції попиту.

Можна виділити такі осередки, як нафтопродукти, — через світові ціни. Наприклад, соняшникову олію, ціна на яку дуже зросла на світових ринках, а Україна левову частину експортує і це для нас ціна, через яку визначаються ціни внутрішнього ринку. І багато харчових товарів, які також пов’язані зі зростанням цін у світі.

Але споживча інфляція зараз в Україні — найбільш спокійний показник інфляції, який ми маємо. Бо якщо ми будемо дивитися на галузеві показники інфляції, то, наприклад, у сільському господарстві — це 50% зростання, у промисловості більше 30%, у будівництві 15%.

Тобто на цьому тлі споживча інфляція 9,5% більш-менш спокійна.

Ще є такі чинники, які зумовлюють інфляцію — те, що економісти називають інфляцією зарплат. Безумовно, і підвищення мінімальної заробітної плати на початку року, і загалом тенденція до зростання гривневих зарплат також додає до інфляційного тиску.

Плюс зараз коронакриза, і вона особлива. Економісти зазвичай мислять шаблонами: є шок попиту і шок пропозиції. Шок попиту зазвичай призводить до того, що інфляція сповільнюється, а шок пропозиції, навпаки, прискорює інфляцію.

Коли почалася коронакриза, люди стали набагато менше споживати, це виглядало як шок попиту. Але потім багато виробництв позачинялися — і тут виявилося, що криза не така довга, почало не вистачати товарів. Так у світі почалися дисбаланси. Це призвело до зворотної тенденції, до швидкого відновлення цін.

А ще — всі ці урядові програми підтримки економіки. Центробанки шаленими темпами випускали емісійні кошти для допомоги економіці. В ЄС і США просто роздавали кошти тим, хто не працює. Це великі масштаби, які створили додатковий новий попит на товари і послуги. Це також додало до світової тенденції зростання цін.

Україна через свою експортну спрямованість дуже сильно сприймає ці впливи. Я б не пов’язував перспективи інфляції з вакцинацією, з перебігом пандемії. Тут вже питання в тому, наскільки швидко світова економіка буде закривати ті дисбаланси, які утворилися за останні 12 місяців.

В Україні є консенсус між всіма економістами, що на нас чекає пік інфляції десь у третьому кварталі цього року. Ми, наприклад, очікуємо трохи більше 10%. І під кінець року інфляція може почати поступово сповільнюватись, — у тому числі через монетарну реакцію Національного банку.

Єдине, що важко передбачити, — це вплив тих великих дефіцитів, які відбулися як реакція 2020-го року провідних світових економік на коронакризу. І це може мати, скажімо так, більш масштабний і більш тривалий вплив на інфляційні процеси у світі, і в тому числі в Україні.

Тому питання повернення інфляції до цільового діапазону 4-6% наразі є невизначеним. Прогноз повернення у 2022 році може і не справдитись, можливо, це перспектива вже 2023 року.

Юрій Шоломицький, керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки:

Насамперед це інфляція пропозиції, тобто ми кажемо, що майже 60% зростання — це 5-6 товарів. Тобто це ціна на газ, на електроенергію і окремі продовольчі продукти, насамперед цукор і олію. Ще якийсь внесок зробили яйця, але зараз, після тимчасового стрибка восени і взимку, вони повертаються назад.

Коли ми кажемо цифру 9,5%, я б її радше волів трактувати, як зміну певних цін відносно інших. Тому що змінюються ціни на окремі товари, і вони тягнуть за собою загальний арифметичний індекс.

Моя пропозиція уряду — подумати над тим, яким чином можна запобігти ціновим шокам на окремі продовольчі товари. У людей не дуже змінюються витрати на місяць — тому що скільки тієї олії купують, це на 30 грн більше вийде. Але психологічно це створює такий ефект, наче чорт зна що коїться з інфляцією.

Наприклад, корисним кроком було б зробити державний резерв олії і намагатися через нього потім запобігати таким різким ціновим шокам.

Якщо такі сплески попереджувати чи пом’якшувати, це буде значна допомога Нацбанку і його політиці цінової стабільності.

Останній прогноз НБУ — порядка 8% на кінець року. Він показував повернення до своєї цілі у 2022. Це означає, що у НБУ зараз немає простору, бо горизонт дій будь-якої монетарної політики порядку року. Це означає, що якщо він почне вести більш жорстку політику, то це виявиться тільки через рік.

У нашому макроекономічному прогнозі на цей рік було очікування, що з другої половини року, коли буде новий врожай, ціни на цукор і олію впадуть. Це допоможе інфляції різко знизитись.

Але зростає ціна на нафту, на газ. І це предмет для занепокоєння для нас, бо це важлива частина нашого виробництва споживчого кошика. Також ціни на енергоносії займають значну частку в бюджеті кожного домогосподарства: якщо на газ зросте — то зрозуміло, що платіжка за опалення зростає набагато.

Щодо цін на продукти — я б сильно не переживав, бо вони у нас дуже волатильні, йдуть то вгору, то вниз.

Володимир Лапа, колишній очільник Держпродспоживслужби:

Інфляцію в першу чергу спричиняє зростання світових цін на більшість товарів. Ми бачимо, що за останній рік суттєво зросли ціни на енергоносії — нафту, газ. Якщо рік тому котирування на нафту були в середньому 35-40 $/барель, то зараз це вже 70-75 $/барель. Природний газ в Європі зріс з 260 до 350 $/куб. м.

Паралельно з енергоресурсами зростають ціни на аграрну продукцію. За підрахунками ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, — ред.) індекс продовольчих цін у травні поставив черговий рекорд за багато років. Це наслідок глобального буму на ринках. Він спричинений великими фінансовими вливаннями багатьох країн, у першу чергу США, для розігріву економіки та стимулювання економічного зростання.

Тобто економіка накачується грошима. На це реагують фондові індекси, а також і товарні ціни.

Україна достатньо сильно інкорпорована у світовий ринок. Україна суттєво залежить від імпорту та експорту. По експортним цінам — це практично всі зернові культури, олійні; по імпорту частково молочна продукція, цитрусові, рибна продукція. Якщо світові ціни по деяких товарних позиціях зросли на 50%, то в Україні таке суттєве зростання відбулося тільки на ринку олії і цукру, а по більшості інших позицій світова динаміка згладжується.

До речі, якщо подивитися на динаміку інфляції за поточний рік, вона суттєво прискорилася у січні-лютому, але відтоді продовольча інфляція у порівнянні з попереднім роком знаходиться в діапазоні від 9 до 11%. Тобто в травні поточного року ціни на харчі в середньому вищі на 10-11%, ніж у травні минулого року.

Але важливо, що продовольча інфляція зараз не прискорюється. А на деякі види продукції, навпаки, відбувається згладжування цін.

Якщо говорити про перспективи на світовому рівні, то основний чинник, який міг би зумовити подальше зростання цін — це погодні умови. Якщо будуть несприятливі погодні умови в одній із ключових країн або в декількох ключових виробниках аграрної продукції, то тоді можна очікувати певного сплеску цін, але поки що таких умов не спостерігається.

Якщо говорити про потенціал зниження світових цін, то говорити про радикальне зниження можна буде лише у випадку, якщо будуть чіткі сигнали від ключових світових економік про згортання програм економічного стимулювання. Певні обережні натяки на це є.

Загалом, навіть якщо дивитися на останні місяць-два, то загальний індекс інфляції, ціни на продовольство не ставлять рекорди у порівнянні з іншими складовими. Зараз все-таки більше починають впливати ціни на енергоресурси.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконувач обов’язків міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України:

Ціни зараз зростають всюди у світі. Це пов’язано одночасно з двома процесами — з одного боку, розвинені економіки дуже швидко відновлюються після ковіду. А постачальники по всьому ланцюжку були не готові до цього.

Паралельно центральні банки розвинених країн друкують гроші у великих обсягах. Світова система насичується грошима. Тож всюди шалена інфляція, не тільки в Україні.

У нас теж велика інфляція. Ціна на природний газ удвічі зросла, це найбільший показник за п’ять років.

Зараз найбільше зростають в ціні харчі, паливо і те, що залежить від цін на сировинні товари. Це зростатиме найшвидше. Але йде зростання цін на все — і на послуги, і на звичайні споживчі товари.

Уряд не має важелів впливу на цю ситуацію. А якщо буде намагатися вводити регулювання — воно не працюватиме.

Зараз інфляція накриває світ. Певний час це ще продовжуватиметься, а потім центральні банки розвинених країн почнуть скорочувати обсяги свого друку грошей, а після цього — піднімати свої відсоткові ставки. На цьому ера дешевих грошей закінчиться. А враховуючи, що у нас і в цей час складнощі із фінансуванням, ймовірно, нас накриє криза.

Віталій Кравчук, старший науковий співробітник в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій:

Причин прискорення інфляції кілька, у тому числі і відновлення української та світової економіки.

Українська економіка відновлюється, зростають зарплати. За рахунок цього зростають витрати на послуги, на широкий спектр товарів. Загалом інфляція — це такий побічний ефект від зростання економіки.

Так, в Україні дуже подорожчав цукор, зростання більше 66%, олія. З іншого боку, ціни на яйця у співвідношенні рік до року зменшились за рахунок того, що минулого року теж виросли ціни. Досить сильне зростання по послугам: освіта +15%, телефонні послуги +9%.

Зросли ціни на нафту, тож вартість палива підвищилась на 37%. По комунальним послугам у нас найбільше зростання на природний газ — більш ніж у 2,6 раза, — знову ж таки тому, що в Європі зросла ціна на нафту і газ. На електроенергію, воду, каналізацію теж зросли тарифи.

Тобто у нас доволі багато факторів. В основному їх можна згрупувати: зросли зарплати і витрати на виробництво всередині країни, а також зросли ціни на сировинні товари в цілому в світі.

У нас економіка достатньо відкрита. Трохи менше 50% нашого ВВП — це експорт та імпорт. Тому вплив світових тенденцій великий.

Хоча у нас ціни рухаються не один до одного. Тобто якщо зростають ціни на експортну продукцію — не обов’язково стрибнуть ціни всередині країни.

Наразі очікується, що зростання світових цін на сировинні товари не буде тривати вічно; по деяким позиціям ціни досягли піку і можливий певний відкат. Хоча я б очікував, що вони залишаться більшими, ніж були до початку зростання.

Те, що в нас півроку висока інфляція, теж, скоріше за все, вплине на поведінку наших виробників, — вони будуть очікувати зростання цін у майбутньому. Це теж буде стримувати спад інфляції. Але загалом я очікую, що інфляція сповільниться до кінця року, — можливо, до 8,5-9%. Більше сповільнення буде вже наступного року.