"Чорне зерно": в Україні розслідують діяльність сотень компаній, які продавали продукцію на мільйони євро в ЄС

Про це йдеться в розслідуванні журналістів з України та Румунії, опублікованому на Слідство.інфо.

Журналісти зазначають, що Україна розслідує діяльність сотень компаній, багато з яких були створені після того, як російське повномасштабне вторгнення перекроїло зерновий ринок. Це пов’язано з тим, що компанії нібито не змогли належно задокументувати свою торгівлю українським зерном або не сплатили з неї податки.

Також викликають запитання деякі з компаній Євросоюзу, які імпортували це зерно з України. Частину з них, як дослідили журналісти, закрила влада, але вони продовжували торгівлю. Серед тих, хто вказаний як їхні власники та директори, були пацієнти психіатричних лікарень, а один із них – тікток-блогер.

Серед тих, хто імпортував зерно через українські фірми, які перебувають під слідством, – румунські дочірні компанії великих міжнародних агротрейдерів – COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding.

Журналісти OCCRP (Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності – ПРКОЗ, англ. Organised Crime and Corruption Reporting Project) і RISE Project (румунський член OCCRP) виявили, що протягом перших семи місяців повномасштабного війни з РФ значну частину зерна, яка проходила через пункти перетину кордону з Румунією, експортували сумнівні українські компанії, які звинувачують в ухиленні від сплати податків та інших злочинах. Ці компанії – серед понад трьох сотень, які перебувають під слідством української влади з вересня минулого року. 

У межах розслідування влада вилучила десятки тисяч тонн зерна в деяких із цих компаній. Деякі з них оскаржили арешти й наразі тривають судові розгляди. Кількох високопосадовців звинувачують у зловживанні службовим становищем задля створення механізму ухилення від сплати податків, зокрема керівників митниці, які працюють у портах Одещини.

Журналісти з’ясували, що серед покупців зерна були: офшорні компанії; угорські компанії, які були ліквідовані через несвоєчасне подання документів; підставні компанії в Угорщині та Чехії; компанії з історією ухилення від сплати податків; компанії, що належать або в яких працюють люди з політичним впливом, а також великі міжнародні зернотрейдери, зокрема найбільша державна продовольча та сільськогосподарська компанія Китаю COFCO International, а також Bunge, Viterra і Ameropa Grains Holding.

З жодною з українських компаній, яким OCCRP та його партнери намагалися зателефонувати за їхніми зареєстрованими номерами телефонів, не вдалося зв’язатися. У COFCO International заявили, що у них немає даних про операції з цими компаніями. Компанія Viterra заявила, що не має інформації про "прямі ділові відносини" з будь-якою із них. Компанії Bunge та Ameropa не відповіли на запити журналістів.

Розслідування в Україні розпочалося після того, як українські правоохоронці помітили, що велика кількість підозрілих компаній, багато з яких нещодавно створені, ухилялися від сплати податків під час торгівлі зерном на сотні мільйонів доларів.

У прокуратурі зазначили, що сотні компаній перебувають під слідством через те, що вони нібито були зареєстровані "невстановленими особами", мали ознаки фіктивності та ухилялися від сплати податків. У СБУ додали, що  люди, які стояли за цією схемою, "передавали продукцію від однієї компанії-прокладки до іншої… щоб заплутати торговельні ланцюги та уникнути сплати обов’язкових платежів до бюджету". У Бюро економічної безпеки журналістам що не змогли надати більше інформації про розслідування, оскільки воно ще триває.

Водночас додаткові подробиці про торгівлю "чорним зерном" містяться у звіті, опублікованому у квітні 2023-го тимчасовою парламентською слідчою комісією (ТСК). 

Згідно з ним, Державна митна служба України не змогла належним чином перевірити понад 600 потенційно підозрілих компаній-експортерів зерна, про які її поінформувала податкова. Ці компанії мали "ризики ухилення від оподаткування, неповернення валютної виручки та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом".

Голова ТСК нардеп Ярослав Железняк зазначив, що це саме ті фактори, які зробили українське зерно таким дешевим на європейському ринку. За його словами, такі злочини також призводять до величезних втрат для бюджету України.

У звіті комісії зазначено, що перевірки компаній не були систематичними. У деяких випадках митники спілкувалися з керівниками підприємств лише телефоном або через відеочат і їм не вдалося підтвердити особи останніх. Комісія також виявила, що понад половина експортерів взагалі не подала жодної митної декларації, а більшість поданих документів обробили за 90 хвилин, тобто на оформлення однієї декларації пішло лише дев’ять хвилин.

Підставні особи, втрачені кошти й міжнародні трейдери

Як з'ясували розслідувачі, значна частина "чорного зерна" зберігалася в терміналах, що належать російському бізнесмену, який потрапив під санкції України, – Алєксєю Федоричеву.

Найуспішнішим українським експортером у списку звинувачених у порушеннях, виявилася компанія "Талстактив". За версією прокурорів, вона легалізувала доходи, отримані злочинним шляхом, не сплатила податок на прибуток та не повернула валютну виручку. 

Компанію створили в лютому 2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення Росії. Поки "Талстактив" перебувала під слідством, вона змінила адресу і взяла собі нову назву – "Технотрейд Постачання". Загалом за час свого існування компанія тричі змінювала власників.

Згідно з митними даними, у 2021 та 2022 роках компанія експортувала зерна на суму понад $150 млн двом угорським компаніям, The Mark Global і Borko Trade. Обидві їх угорський суд ліквідував через неподання фінансових документів та недостовірну контактну інформацію. Суд також заборонив їм здійснювати будь-яку подальшу діяльність. 

Згідно з судовими документами, опрацьованими журналістами, лише від продажу зерна компанії Borko Trade Українська держава втратила близько $20 млн  несплачених податків. Угорська влада не змогла встановити, хто насправді стоїть за компанією. За даними податкового та митного управління країни, правонаступник Borko Trade і контактна інформація платника податків були невідомі, а листи, надіслані на адресу компанії, поверталися через помилковий поштовий індекс.

Коли журналісти почали з’ясовувати, хто стоїть за The Mark Global, Borko Trade та двома іншими пов’язаними з ними фірмами, то виявили кількох людей, зазначених як нинішні або колишні акціонери чи директори, які виявилися підставними особами. Один із них розповів журналістам, що йому запропонували вписати ім’я в компанію, коли він перебував на лікуванні в психіатричній лікарні. 

Директором The Mark Global на момент її закриття значився литовець Сергіюс Колобовас, який не  має зареєстрованої нерухомості чи бізнесу у своїй рідній країні.

Він також був генеральним директором угорського імпортера Supstan, який купив соняшникову олію з України на суму 61,8 мільйона доларів у 2020 та 2021 роках, перш ніж фірму ліквідували 2022-го.

Перед Колобовасом власником компанії Supstan був вказаний 27-річний громадянин Чехії Ондрей Стана, який знімає відео про особистісний розвиток у тіктоку. Стана розповів журналістам, що кілька років тому проходив лікування від біполярного розладу в чеському місті Брно, коли до нього та інших пацієнтів підійшов чоловік на ім’я Альберт і запропонував їм "приєднатися" до компаній.

"Усе це за 400 євро на місяць, які я отримував разів сім за два роки, не більше… Дуже швидко я зрозумів, що це помилка, але не знав, що робити. Я попросив їх видалити моє ім’я", – розповів Стана.

Власником електронної адреси, яку використовує The Mark Global в угорському реєстрі компаній, виявився українець Альберт Янішевський, якому було лише 23 роки, коли ці компанії були створені у 2019 році.

У розмові з журналістами Янішевський повідомив, що раніше керував юридичною фірмою в Чехії, яка відкривала компанії за певну плату. Він сказав, що The Mark Global була однією з таких компаній, але запевнив, що він не виконував у ній ніякої ролі. Янішевський заперечив, що звертався до когось у психіатричній клініці з проханням відкрити компанію. Замість цього він сказав, що зв’язався з певними людьми, які створювали компанії та сказали йому, мовляв, "ця людина буде директором цієї компанії".

Гендиректор The Mark Global Матей Бартік, 30-річний громадянин Словаччини, за словами Стани, також перебував у психіатричній лікарні, і до нього звертався Янішевський. Але коли журналісти зв’язалися з Бартіком, він заперечив, що The Mark Global – його компанія, і перестав відповідати на дзвінки.

Журналісти з’ясували, що слід Бартіка веде до його ймовірної злочинної діяльності в Україні. У різний час він був і керуючим директором, і акціонером чеської компанії з надання комп’ютерних і технічних послуг, яка раніше належала українцю Віктору Головчику. Компанії ж останнього з 2019 року перебувають під слідством у декількох справах про ймовірне відмивання грошей, в одній з яких фігурували працівники Нацбанку України.

В одній з цих справ прокуратура заявляла, що компанія Головчика відмивала гроші незаконного походження. На свій захист адвокат компанії зазначив, що ці гроші були передоплатою за продаж зерна. Розгляд справи триває. 

П’ять компаній – The Mark Global, Borko, Resale Consult, GD Delivery Consult і Supstan – з 2019 по 2022 рік купили в України зерна та соняшникової олії на понад 600 мільйонів доларів. Потім вони продавали ці продукти компаніям у Туреччині, Кореї, Бельгії, Румунії та кількох африканських країнах.

Усі українські компанії, які зазначені у митних даних ImportGenius як найбільші експортери зерна до Європи після "Талстактиву", згідно з судовими документами звинуватили в ухиленні від сплати податку на прибуток та сприянні ухилянню від сплати ПДВ. Дані ImportGenius не вказують, була ця компанія продавцем зерна чи відігравала роль посередника.

Інші найбільші експортери зерна з України

Усі українські компанії, які зазначені у митних даних ImportGenius як найбільші експортери зерна до Європи після "Талстактиву", згідно з судовими документами звинуватили в ухиленні від сплати податку на прибуток та сприянні ухилянню від сплати ПДВ. Дані ImportGenius не вказують була ця компанія продавцем зерна чи відігравала роль посередника.

Серед згаданих компаній – "Явкинський елеватор", що експортував двом британським компаніям зерно на суму понад $52 млн у 2021 та 2022 роках. Компанія пов’язана з великим українським зернотрейдером Рафаелем Горояном. Також "Явкинський елеватор" експортував насіння соняшнику румунській дочірній компанії Viterra, міжнародному сільськогосподарському концерну, що належить Glencore.

"Вертес" експортувала зерна на суму $48 млн кенійській компанії, зареєстрованій на поштову скриньку. Директором і акціонером кенійської компанії є громадянин України Анатолій Кошарюк.

Компанія "Агростайл-Н" експортувала зерна на суму $26 млн угорському трейдеру The Mark Global, який нині ліквідований. 

Компанія "Ретурн ту Оз" експортувала зерна на суму $19 млн, в основному чеській компанії Business Hard Work, а також великим сільськогосподарським гравцям, таким як Viterra Romania і COFCO International Romania. 

Компанія "Біфрест" експортувала зерна на суму понад $19 млн чеській компанії Trade Fluence, яка продає його в Пакистан, Іран, Туреччину та Єгипет. Єдиним акціонером Trade Fluence є 27-річний кур’єр і колишній водій таксі, що дозволяє припустити, що він є підставною особою для когось іншого. 

Компанія "Претсет" експортувала зерна на суму близько $18,5 млн трейдерам у Румунії, серед яких Bunge, Viterra Romania, COFCO International, Hercules і Prutul.

Компанія "Корн Світ", створена за пів року до російського повномасштабного вторгнення в Україну, експортувала зерна на суму понад $18 млн угорському трейдеру The Mark Global, який наразі ліквідований.

Компанія "Олвіс-Арго", створена 2020 року, експортувала зерна на суму понад $16 млн угорській компанії Lexum Agro, яка перебуває на стадії ліквідації.

Компанія "Ера Різалт" експортувала зерна на суму майже $15 млн компанії Agroland Commerce Group, зареєстрованій на Сейшельських островах. Власником Era Result є громадянин Узбекистану.

Народний депутат України Мар’ян Заблоцький, який 4 роки тому розпочав власне розслідування зернового ринку, заявив журналістам, що за нинішніми підпільними угодами стоять великі міжнародні трейдери. За його словами, найкращий спосіб зупинити їх – це спробувати накласти на них штрафи за межами України, адже всередині країни зробити це дуже важко через недосконалість правоохоронної системи та корупцію.

Журналісти виявили, що однією з фірм, яка імпортувала зерно за нижчими від ринкових цінами через українські компанії, які зараз перебувають під слідством ("Талстактив" та інші), була COFCO International Romania – дочірня компанія китайської COFCO International. За сім місяців, із лютого по вересень 2022-го, COFCO International Romania імпортувала в Румунію зерна на суму понад $145 млрд. З цієї суми близько 145 500 тонн зерна вартістю майже $37 млн надійшло через українські компанії, які зараз перебувають під слідством. 

COFCO International Romania не відповіла на запити журналістів про коментарі. Її материнська компанія, COFCO International, заявила, що румунська дочірня компанія "не має жодних записів і не укладала жодних угод" з перерахованими компаніями.

Румунські дочірні компанії двох інших великих міжнародних трейдерів – Viterra (раніше відома як Glencore Agriculture) і Ameropa Holding – також імпортували зерно через сумнівні українські фірми.

У відповідь на запит журналістів Viterra заявила, що "провела ретельну внутрішню перевірку" й підтверджує, що в них "немає записів про будь-які прямі ділові відносини з будь-якою третьою стороною, згаданою у вашому запиті". Фірма додала, що дотримується політики нульової толерантності до незаконних або корупційних ділових практик будь-якого виду.

Не надала коментаря й Bunge Romania, яка імпортувала зерна на суму $5,6 млн через сумнівні українські компанії. Також не відповіла на запит журналістів румунська дочірня компанія Ameropa Holding імпортувала зерна на суму близько $1,7 млн у Румунію через компанії, звинувачені у порушеннях. 

Один румунський покупець зерна, пов’язаний із колишнім молдовським міністром, компанія Damalio RO, не вела жодної торгової діяльності у 2021 році, але наступного року почала торгувати українським зерном і її оборот становив майже 14 мільйонів доларів. Більшість імпорту за сім місяців здійснено від українських компаній, які перебувають під слідством.

Комерційний директор Damalio Міхай Петраш підтвердив, що оборот компанії складається з операцій із зерном з України. Він сказав, що купував зерно у "брокерів", яких йому запропонували фермери, але не уточнював деталей.

Текст опубліковано за підтримки Journalismfund Europe.