Дарина Марчак: Ціни зростають, але добре, що уряд не вдається до цінового регулювання

Раніше була радником Міністра Кабінету міністрів з реформи державного управління, експерткою проєкту Євросоюзу “Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні”.

Працювала в українському Forbes та у міжнародній агенції Bloomberg, була радницею Міністра фінансів Наталії Яресько та керувала комунікаціями у Міністерстві фінансів.

В ефірі програми “Еспресо: капітал” вона розповіла про перевиконання дохідної частини бюджету, складнощі України із зовнішніми запозиченнями, дотування Пенсійного фонду та стан інших соціальних фондів. Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Ви — експертка в бюджетній сфері. Що у нас відбувається з бюджетом на папері і в реальності?

Зараз про папери вже, мабуть, не дуже цікаво говорити. Це питання всіх цікавило наприкінці минулого року.

Зараз ми вже бачимо показники виконання бюджету у першому кварталі. Власне, тут ми бачимо кілька різноспрямованих тенденцій — з одного боку, Міністерство фінансів, Податкова служба, Митниця демонструють понадпланове виконання доходів. Тобто ми зберемо більше доходів до бюджету, аніж планувалося. В березні такий обсяг перевиконання доходів становив майже 8 млрд грн, що насправді є суттєвою сумою.

За нормальних умов такий показник перевиконання дохідної частини в першому кварталі — це, до речі, вперше, принаймні за останні 4 роки, коли ми маємо перевиконання плану по бюджету, аніж недовиконання, як у попередні роки.

Повернусь до попередньої думки. За звичайних умов таке перевиконання було б дуже гарною новиною. Тому що воно зменшувало б потребу у позикових коштах, по дефіциту бюджету.

Чому зараз не треба радіти цьому перевиконанню?

Також треба робити, але просто обсяг дефіциту державного бюджету, запланований на 2021-ий рік, настільки суттєвий, понад 230 млрд грн, що перевиконання бюджету на 8 млрд грн глобально не рятує ситуацію.

І тут варто говорити про другу тенденцію, яка трохи більш тривожна — це те, що за перший квартал 2021 року Україна не змогла взяти жодної гривні зовнішнього фінансування. Тобто нам не вдалося запозичити кошти у жодної міжнародної організації чи на зовнішніх ринках. І це вже є тривожною тенденцією, тому що профінансувати такий дефіцит бюджету лише за рахунок внутрішніх запозичень — це є надскладним завданням.

Тобто без кредиту Міжнародного валютного фонду, наприклад, нам не вийти з цієї ситуації?

Тут потрібно говорити про МВФ трохи в ширшому контексті. Тому що МВФ — це завжди перший кредитор, або кредитор останньої інстанції.

Що це означає? Якщо МВФ не кредитує країну, яка знаходиться у скрутному фінансовому становищі, то інші партнери також не будуть цього робити. Тому завжди спочатку йде МВФ. Він може давати не надто багато коштів. Але слідом за позикою МВФ вже розпочинається фінансування інших установ. Так само і зовнішні ринки, зовнішні кредитори. У випадку із такими країнами, як Україна, вони завжди дивляться на те, чи знаходиться держава у діючій програмі.

Раніше проблемою бюджету завжди був ще і Пенсійний фонд. Він не входить у бюджет. Але оскільки він постійно був дефіцитний, то бюджет його дофінансовував. Ця тенденція зберігається? Пенсійний фонд у нас досі дефіцитний?

Пенсійний фонд справді досі дефіцитний. У поточному році фінансування Пенсійного фонду з державного бюджету є найбільшим рядком видатків державного бюджету. В цілому це 195 млрд грн, шалена сума. А всього разом видатки Пенсійного фонду, заплановані на поточний рік, складають майже 500 млрд грн.

І, власне, в чому проблема? Не стільки навіть в тому, що ми маємо профінансувати з державного бюджету ці 195 млрд, з яких близько 27 — це гроші на покриття дефіциту. А в тому, що навіть цих грошей і власних надходжень Пенсійного фонду зараз не вистачає, щоб здійснювати всі пенсійні виплати. І ми бачимо — котрий місяць поспіль Пенсійний фонд бере позички у Державного казначейства. Тобто бере в борг в інших органів влади для того, щоб профінансувати частину пенсій.

Як вийти з цієї ситуації? Бо це якесь замкнене коло: Пенсійний фонд не заробляє достатньо для того, щоб виплачувати пенсії в повному обсязі і залазить в борги.

Найкращий спосіб — це балансувати можливості країни генерувати стільки доходів Пенсійного фонду, скільки йому потрібно для виплат. І ключовим кроком для цього є зростання середньої заробітної плати, оскільки Пенсійний фонд фінансується за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ). А ЄСВ — це те, що ми платимо з зарплати, 22%. Якщо будуть зростати зарплати по країні, то ЄСВ буде збільшуватися, надходження від нього, доходи Пенсійного фонду також будуть зростати.

Але уряд намагається це робити трохи адміністративним шляхом, підвищуючи мінімальну заробітну плату. Цього року вже одне підвищення відбулося, а наступне буде лише з 1 грудня.

І це допоможе вирішити проблему Пенсійного фонду?

На жаль, ні. Тому що зараз Пенсійний фонд має кілька проблем. З одного боку, було пришвидшено індексацію пенсій для частини пенсіонерів. І замість 1 червня, на яке планувалося здійснення такої індексації, вона відбулася 1 березня. Це означає, що видатки зросли на 3 місяці раніше. Це приблизно на 2,3-2,5 млрд грн на місяць збільшилися видатки Пенсійного фонду, які він не планував. І одночасно також в рамках соціальних ініціатив, які ініціює президент, і уряд, і депутати, було звільнено частини платників ЄСВ від сплати, власне, ЄСВ. Наприклад, ФОПів І групи звільнили від сплати до травня 2021 року.

Тому з одного боку, ми бачимо підвищення видатків Пенсійного фонду.

Одночасно Пенсійний фонд рапортує про недовиконання плану по надходженням в тому числі через отакі звільнення від сплати окремих платників.

Пенсійний фонд — найбільший соціальний фонд. Але є й інші, наскільки я знаю, які сплачують лікарняні, здається, травми на виробництві.

...допомогу по безробіттю.

Допомогу по безробіттю, так. Що з цими фондами? Чи вони нормально себе відчувають. Можливо, там все добре.

Насправді ситуація з іншими двома соціальними фондами достатньо схожа на ситуацію із Пенсійним фондом. Єдина суттєва відмінність — це розмір. Обсяг виплат цих фондів на порядок менший, ніж по Пенсійному фонду.

Ми маємо взагалі проблему: два соціальних фонди — фонд по безробіттю і фонд соціального страхування не є достатньо прозорими з точки зору звітності. І, на мій погляд, надто оптимістично підходять до свого бюджетного планування. Через що минулого року вони мали проблеми з фінансуванням. Вони також брали гроші з державного бюджету, та й позички там були для того, щоб здійснювати свої виплати. На початку цього року ми бачимо такі самі проблеми в обох фондах.

Я бачив навіть заяву, що не вистачає грошей, щоб виплачувати лікарняні.

Так.

На жаль, сумні новини. Давайте перейдемо до іншої теми. Але перед тим — ми спитали перехожих на вулицях Києва, чи помітили вони зростання цін та на які саме товари або послуги. Всі помітили зростання і всі назвали якісь продукти.

Як можна це прокоментувати? Ви теж помічаєте зростання цін?

Ну, звичайно. Я теж громадянин країни, теж ходжу в магазин і купляю продукти.

Чому ціни зростають так швидко? Мені здається, що прискорилося зростання.

Це краще питати у макроекономістів. Наскільки я розумію, тут є комплекс факторів. З одного боку, це і ситуація на зовнішніх ринках, з іншого боку — недовиробництво з боку українських виробників.

І тут, власне, ключове питання — як на це реагувати.

Я досить сильно радію, що поки що уряд не перейшов до цінового регулювання і намагається впоратися з цією проблемою перемовинами між різними гравцями, виробниками, торговими мережами для того, щоб зменшити їх маржу і полагодити ті проблемні питання, які призводять до зростання цін.

Якщо ми перейдемо до цінового регулювання — ми вже багато разів проходили цей досвід. І цінове регулювання призводить лише до того, що виробники зменшують виробництво того товару, на який вводиться регулювання.

Виникає дефіцит, так. Ми це проходили, і в радянські часи теж, — наші глядачі пам’ятають.

Але в мене є побоювання, що, можливо, почали якось тишком-нишком гроші друкувати. Бо ми пам’ятаємо, що ціни зростали в 1990-ті, коли був безконтрольний друк грошей центральним банком. Або, можливо, якісь витрати незаплановані бюджетні.

Ви нічого такого не помічаєте, все нормально? Не варто хвилюватися?

Зараз законом про Національний банк прямо заборонено Національному банку фінансувати гроші на покриття дефіциту бюджету.

Але, звичайно, є окремі механізми, як можна цю заборону якимось чином обійти. Один з таких механізмів — надання рефінансування Національного банку банкам. Тобто надання грошей для того, щоб вони потім використовували ці гроші в своїй операційній діяльності. І не виключено, що частина такого рефінансування йде на те, що банки замість того, щоб надавати кредити бізнесу, підприємцям — що вони можуть йти й купляти облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), тобто фінансувати таким чином дефіцит бюджету.

Мене трохи схвилювали такі рішення нашої Верховної Ради — вони у першому читанні прийняли рішення про виділення 20 млрд грн на розвиток житлового кредитування. Але для цього треба збільшити, наскільки я розумію, граничний дефіцит бюджету. Тобто збільшити наше боргове ярмо, якщо можна так сказати.

Як ви ставитеся до цієї ідеї — 20 млрд на житлові кредити.

Тут питання скоріше трохи про інше. Мова не йде про збільшення дефіциту бюджету, тому що дефіцит — це, власне, різниця між доходами і видатками бюджету. Тут йдеться про збільшення обсягу державного боргу.

Державного боргу, так, вибачте.

В мене двояке відчуття і відношення до цієї ініціативи. В цілому я підтримую спроби уряду, влади якимось чином дієво вирішити проблему відсутності іпотечного кредитування в Україні. Тому що, очевидно, що в нас майже немає в принципі культури іпотечного кредитування через розмір ставок. І уряд вже здійснює багато кроків для того, щоб це виправити. Було створено нову фінансово-житлову компанію. Було нещодавно прийнято постанову уряду про доступну іпотеку. І це все спрямовано на те, щоб зменшити вартість ставки, яку громадянин сплачує за користування іпотечним кредитом.

В цьому контексті ця ініціатива фактично досить технічна. Тому що мова йде про те, що одна державна установа, державна іпотечна установа, має бути приєднана до іншої, новоствореної установи. І ця новостворена установа має отримати додатковий капітал, ці 20 млрд.