Мікрокредити без ризиків: правила відповідального позичальника

Про те, як це позначилося на даному сегменті ринку, йдеться у програмі “Фінансова грамотність" на Еспресо.

Кінцева мета законодавчих змін - розбудова стійкого цивілізованого ринку, ефективного та прозорого, що відповідає нормам законодавства ЄС і світовим стандартам.

"Разом із відповідальним бізнесом ми зацікавлені в розбудові сильної фінансової системи, корисної для суспільства та спроможної протистояти викликам і генерувати додану вартість для суспільства, клієнтів і власників. Небанківський фінансовий ринок має потенціал для суттєвого зростання, особливо враховуючи новації законодавства, яке регулює ринок платіжних послуг і дає їм змогу бути мінібанками. Синергія з фінтехом зробить цей ринок гідним конкурентом банківському у боротьбі за клієнта", - зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. 

Катерина Рожкова, Фото: bank.gov.ua

Мікрофінансові компанії – члени Асоціації українських банків підтримали нововведення, і вже зараз помітні перші результати. Так, середній розмір кредиту зріс приблизно на 1000 грн, а ще зросли терміни, на які почали позичати гроші. Раніше такі позики брали переважно до 30 днів. Зараз це вже навіть рік-півтора. Учасники зазначають, що така стандартизація очистила ринок від нечесних гравців, але ускладнила звітність перед регулятором.

"Зараз потрібно займатися стандартизацією, описом процесів, наказами, обкладатися паперами, тому що це зовсім не одне й те саме – виконувати якісь вимоги й показати, що ти їх виконуєш, довести регулятору. І це, як показує практика, потребує багато зусиль", - зазначив Володимир Довгаль, СЕО "Кредит плюс".

Така регуляція – тільки початок реформ, адже надалі НБУ планує посилити вимоги до оцінювання кредитоспроможності позичальника фінансовими компаніями.

Детальніше про кредитування в умовах війни в ефірі Еспресо розповів представник Асоціації українських банків Юрій Борщ.

Він наголосив, що “без кредитування не існує економіки взагалі".

"Ми всі користуємося так чи інакше кредитами у всьому світі, не лише в Україні. Тим паче сьогодні, коли важка ситуація в економіці, з зарплатами, хоча вони й зростають, а проте бідність в Україні все ще існує. І тут на допомогу приходить саме цей фінансовий інструмент – кредитування", - зазначив експерт.

Водночас, за його словами, громадяни з низькою фінансовою грамотністю вважають мікрокредитування злом, яке заганяє людей у боргову яму.

"Саме тому Національний банк запровадить цьогоріч обов'язковий предмет у школах. Якщо не помиляюся, восьмий, дев'ятий клас, може, трошки пізніше, але там запровадять предмет “Фінансова грамотність". Якщо раніше це було факультативно, тепер обов'язково це вводять, тому що треба навчати молодь із дитинства, з молодших класів", - розповів Юрій Борщ.

Водночас він зазначив, що фінансовій грамотності потрібно навчати людей різного віку.

"Цільових аудиторій дуже багато. Є діти, школярі, є юнаки, студенти, є навіть люди віком 25-35 років, які, здавалося б, мають цифрові навички, користуються гаджетами й банківськими кредитами, але все одно, наприклад, коли запитаєш у людини, що таке ОВДП, вона може не знати", - додав експерт.

За його словами, Національний банк впроваджує стратегію з покращення фінансової грамотності населення, яка діятиме до 2030 року.

Юрій Борщ наголосив, що будь-який кредит – це відповідальність, і люди повинні це розуміти.

"Проблема боргових ям з'являється не через самі кредити, а через необдумане їхнє використання. І, безумовно, тут ніхто не знімає відповідальності з тих, хто кредити надає. Тому Національний банк впровадив концепцію відповідального кредитування. Відповідальність установ встановлюється та регулюється Національним банком України. Наявний механізм саморегуляції ми в Асоціації українських банків дуже активно реалізовуємо, тому що саморегуляція і банків, і небанківських фінансових установ – це європейська практика. Це практика Європейського Союзу, коли банки й небанківські фінансові установи розуміють, що в них є клієнт, за якого треба конкурувати", - пояснив експерт.

Він зазначив, що в разі виникнення ситуацій, коли людина не може погасити борг перед банком чи небанківською установою, не потрібно панікувати.

"Можна домовлятися з фінансовою компанією, можна домовлятися з банками про реструктуризацію боргу, набрати нові кредити для погашення старих, слідкувати за змінами в законодавстві, тому що це якраз і є фінансова грамотність. Тобто людина також відповідальна. Регулятор, законодавець покладає відповідальність на фінансові установи, але так само є відповідальність і громадянина", - резюмував Юрій Борщ.