Без простору для маневрів: як залишатись зі світлом, коли в Україні не залишиться ТЕС

Про що в тексті:

• У якому стані українські ТЕС після атаки 11 квітня
• Чому для енергосистеми важлива вугільна генерація
• Чи можна було захистити ТЕС від ракетних ударів
• Чи можна було захистити електростанції від ракетних ударів
• Чи можна обійтись без великих електростанцій
• Бізнес готовий генерувати електрику для своїх потреб

У якому стані українські ТЕС після атаки 11 квітня

Внаслідок масованої російської атаки 11 квітня Трипільська ТЕС, яка була найбільшим постачальником електроенергії для Київської, Черкаської та Житомирської областей, повністю знищена. У Центренерго заявили, що з втратою цієї станції вони втратили 100% генерації. Зміївську ТЕС, що на Харківщині, було знищено під час атаки 22 березня, а Вуглегірська на Донеччині окупована з 25 липня 2022 року.

За даними Фонду держмайна (а Центренерго було в переліку об’єктів, які держава планувала продати у рамках великої приватизації), загальна встановлена потужність цих трьох станцій –  7 690 МВт, що дорівнювало приблизно 15% загальної потужності виробництва електроенергії в країні. 

Не набагато ліпша ситуація в компанії ДТЕК. Наприкінці березня виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявляв, що Курахівська ТЕС сильно пошкоджена КАБами, а тому не працює, а на Бурштинській та Ладижинській станціях пошкоджені всі енергоблоки. Пізніше в компанії уточнили, що 80% генеруючих потужностей компанії втрачено: серйозно пошкоджено 5 з шести ТЕС. 11 квітня у ДТЕК заявили, що з початку повномасштабного вторгнення теплоелектростанції компанії були обстріляні майже 170 разів.

Фото: ДТЕК

Окрім вугільної генерації, Росія намагається вивести з ладу і ГЕС: після удару 22 березня по Дніпрогесу станція зазнала значних руйнувань і змушена була зупинитись. 29 березня пошкоджень зазнали Канівська та Дністровська ГЕС.

Чому важлива вугільна генерація

"Особливість теплових електростанцій у тому, що це так звані маневрові потужності, – каже для Еспресо колишній директор Бурштинської ТЕС Андрій Шувар. – Споживання електроенергії впродовж доби нерівномірне, є так звані пікові навантаження, а є години, коли споживання сильно падає. Атомні електростанції працюють з рівномірною потужністю, а саме завдяки вугільним ТЕС балансують виробництво. Тепер, після усіх цих атак, балансувати можна хіба що за рахунок ГЕС, але й вони є мішенню для Росії".

За словами Андрія Шувара, приблизно половину електроенергії в Україні виробляють АЕС. 

"Були періоди, коли пропорція генерації АЕС та ТЕС сягала майже 50/50, було 60/40. На ГЕС припадала невелика частка. Останніми роками частка ТЕС знизилась десь до третини. Яка ситуація станом на зараз сказати не можу, адже зростає виробництво електроенергії з відновлювальних джерел. А поряд зі втратою генерації через російські атаки маємо також падіння споживання, адже промислові підприємства також зазнають руйнувань, – каже Андрій Шувар. – Щодо відновлювальної енергетики, то вона не може забезпечити потрібну маневреність, адже її виробництво неможливо регулювати. Є вітер – вітряки працюють, немає вітру – ні. Сонце також світить тоді, коли воно світить, а не тоді, коли нам треба".    

Чи можна було захистити ТЕС від ракетних ударів

І енергетичні, і військові експерти сходяться на тому, що іншого захисту електростацій, як сучасні системи протиповітряної оборони, не існує. Фізичний захист може врятували лише від ДРГ та від уламків, але аж ніяк не від "кинджалів". При цьому на адресу Центренерго посипались звинувачення через відсутність захисту, бо на нього начебто були виділені кошти.

"Теплоелектростанції та теплоелектроцентралі є теж величезними об’єктами, кожна з  турбін електростанції разом з котельною установкою займає площу розміром з футбольне поле і висотою в пʼяти-шестиповерховий  будинок. А таких турбін там може бути й 12 штук. Такий величезний об’єкт неможливо захистити бетонними блоками, мішками з піском чи іншими зовнішніми спорудами, їх можна прикрити лише засобами ППО, – написав виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. – Засоби безпеки на таких станціях можуть включати убезпечення енергетичної системи від виходу з ладу самої електростанції, накопичення протипожежних засобів, чи прикриття мішками з піском окремих елементів як то трансформатори. Влучання ракети в будь-яку частину електростанції спричинить чи обвал частини конструкції, чи пошкодження окремих елементів системи й вона вийде з ладу. Як надовго – знову ж залежить від того, що саме пошкоджено. Тому – не копайте ногами енергетиків чи урядовців: сітками, бетонними блоками й мішками тут мало можна допомогти".

Чи можна обійтись без великих електростанцій

Попри втрату значної частини генерації, Україна все ще виробляє достатньо електроенергії, тож дефіцит маємо лише у ранкові та вечірні години.

"Якщо подивитися на зведення Укренерго, то Україна здійснює експорт електричної енергії вдень і в нічні години. До того ж поляки аварійно допомагають нам викуповувати зайву електричну енергію в денні години. Тому тут проблема не в кількості енергії, якої комусь не вистачає. Проблема у балансуванні, яке забезпечують теплові електростанції, – каже в коментарі Еспресо експерт з енергетики Геннадій Рябцев. – Саме тому у нас виникає нестача енергії десь з 19 до 22-ї години щоденно. Тому з тих же зведень можна побачити, що Україна закуповує достатньо велику кількість енергії саме в ці години. І після останніх атак ця нестача енергії пікові години зростає".

На думку експерта, завдяки тому, що зараз міжсезоння і споживання електроенергії загалом нижче, ніж влітку чи взимку, населення поки не відчуває цього дефіциту.

"Основним завданням для Укренерго зараз є вирішити, як забезпечувати пікові навантаження, а також - децентралізація генерації. Тобто відновлювати роботу великих енергетичних об'єктів, не гарантуючи їхній захист від подальших атак, –  це працювати на ворога. Для чого відновлювати те, що знову розіб’ють?”, – каже Геннадій Рябцев. 

І Геннадій Рябцев, і Святослав Павлюк сходяться на тому, що замість відновлювати великі об’єкти, треба встановлювати багато дрібних. Зокрема, це когенераційні установки, які можуть генерувати і тепло, і електроенергію.

Фото: ГУ ДСНС у Київській області

 

"Якщо говорити про Харків, де кожної ночі прилітає, то який сенс відновлювати там великі об’єкти? Краще в різних районах Харкова встановити мережу когенераційних установок. Це буде дешевше і забезпечить потреби споживачів. Зрештою, знищити багато дрібних установок важче, ніж один великий об’єкт", – каже Рябцев.  

Дрібна децентралізована генерація – це також вихід для промислових підприємств. Ба більше, за словами експерта, на багатьох заводах такі установки свого часу були, але ними не користувались, бо обслуговувати їх було дорожче, ніж отримувати тепло та електрику з загальної мережі. Однак тепер ситуація змінилась.

"Як на мене,  дрібна генерація - це те, що дозволить споживачам бути з теплом і світлом у наступному опалювальному сезоні. Це те, над чим зараз треба працювати", – каже він.   

Бізнес готовий генерувати електрику для своїх потреб

Власник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк уже заявив про створення компанії, яка генеруватиме електрику. 

"Коли останнім часом росіяни почали бити по генерації електроенергії, ми зрозуміли, що потрібно посилювати автономність енергозабезпечення. І створили компанію "Нова Енерджі", яка буде займатися генерацією енергії на регулярній основі, включаючи електрику, генеровану сонцем та газом. Впевнений, що так само почнуть робити інші компанії, - написав він. - Якщо регуляції, заборони не заважатимуть, підприємці дуже швидко створять потрібні для економіки потужності. Бо немає таких проблем, які підприємці не здатні вирішити".