Енергомережа України стала більш вразливою, але більш захищеною, Віктор Орбан погрожує ЄС. Акценти світових ЗМІ 23 листопада

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 23 листопада.

Чи витримає енергомережа Україну чергову важку зиму

Фото: pixabay.

У The New York Times написали, що Україна входить в зимній період з крихкою енергосистемою. Адже об’єкти залишаються ураженими російськими атаками, ремонтні роботи не завершені, а запасного обладнання мало, хоча протиповітряну оборону було посилено.

З настанням зимових холодів по всій Україні зростає занепокоєння, що Росія незабаром відновить широкомасштабні атаки на енергосистему, повторюючи тактику, яку вона використовувала минулого року, щоб спробувати зламати волю українців, занурюючи їх у холод і темряву.

Ці побоювання посилюються тим, що українські експерти, нинішні та колишні чиновники кажуть, що енергетична система є більш крихкою, ніж була рік тому. В інтерв’ю вони розповідали, що електростанції все ще страждають від нападів Росії минулої зими, незавершеного ремонту підстанцій і браку критичного обладнання, наприклад трансформаторів. А сніг уже почав падати.

Українська влада відмовилася надати детальні дані про поточний стан енергомережі, заявивши, що це конфіденційна інформація у воєнний час. Але експерти кажуть, що ситуація лише незначно покращилася після того, як звіт Організації Об’єднаних Націй, опублікований цього літа, оцінив, що загальна генеруюча потужність України впала наполовину від довоєнного рівня до кінця квітня.

"Відтоді мало що змінилося", — сказала в інтерв’ю Вікторія Войціцька, колишній депутат і старший член енергетичного комітету Верховної Ради України. "Ми перебуваємо в набагато гіршій ситуації, ніж минулого року".

Ситуація виглядає особливо сумною для теплових електростанцій, які працюють на вугіллі або газі і є ключовим елементом енергетичного балансу України для задоволення попиту в періоди пікового споживання, кажуть експерти.

Уряд України гооврить, що цієї зими електростанції вироблять 4,5 гігават електроенергії, що становить третину довоєнного виробництва країни, згідно з даними ООН. Це та сама потужність, яку організація оцінила цього літа, що свідчить про те, що відтоді ремонтні роботи незначні.

Щоправда, Україна різко збільшила можливості збивати російські ракети та безпілотники до того, як вони наблизиться до енергомережі. Зараз вона має потужні системи протиповітряної оборони, а українські чиновники кажуть, що навколо критично важливих енергетичних об’єктів зведено укріплення.

"З одного боку ми більш вразливі", – сказав міністр енергетики України Герман Галущенко. "З іншого боку ми більш підготовлені".

Але деякі експерти та законодавці кажуть, що фортифікаційні споруди не перевірені, і зауважують, що в разі успішних атак енергетична система країни матиме невелику резервну підтримку щодо постачання та обладнання, що підвищує ймовірність її поломки.

У ЄС думають, як домовитися з Орбаном

Фото: reuters

У Politico написали про лист лідера Угорщини Віктора Орбана до Шарля Мішеля, де він погрожує підірвати політику ЄС щодо України. Прем’єр-міністр Угорщини погрожує заблокувати всю допомогу Європейського Союзу для України, а також майбутній вступ країни до блоку, якщо лідери ЄС не погодяться переглянути всю свою стратегію підтримки Києва.

У листі, адресованому голові Європейської ради Шарлю Мішелю, угорський лідер каже, що жодне рішення щодо фінансування України, відкриття переговорів про вступ до ЄС чи подальших санкцій проти Росії не може бути прийнято, доки не відбудеться ця "стратегічна дискусія", коли лідери збираються в Брюсселі в середині грудня.

"Європейська Рада має оцінити виконання та ефективність нашої поточної політики щодо України, включаючи різні програми допомоги", — пише Орбан у листі, який не датований, але має печатку його офісу.

Він також запитує, чому Європа повинна продовжувати підтримувати Україну в той час, коли Сполучені Штати, які надали основну частину військової допомоги Києву, можуть бути не в змозі продовжувати фінансування через тупикову ситуацію щодо майбутньої підтримки.

"Європейська Рада повинна провести відверту та відкриту дискусію щодо здійсненності стратегічних цілей ЄС в Україні", – йдеться у листі. 

"Чи ми все ще вважаємо ці цілі реалістично досяжними? Чи ця стратегія життєздатна без потужної підтримки Сполучених Штатів? Чи можемо ми сприймати постійну підтримку Сполучених Штатів як належне? Як ми уявляємо собі архітектуру безпеки Європи після війни", – йдеться далі.

Журналісти відзначають, що лист Орбана підвищує ставки в тривалому протистоянні між Будапештом і Брюсселем, який стримує 13 мільярдів євро коштів ЄС для Угорщини через побоювання, що країна порушує стандарти ЄС щодо верховенства права.

Не кажучи про це прямо, у листі Орбан натякає, що Будапешт може використати своє право вето, щоб заблокувати виплату запланованої допомоги Україні в розмірі 50 мільярдів євро — грошей, необхідних для фінансування українського уряду, поки його збройні сили дають відсіч повномасштабному вторгненню Росії.

Окрім 50 мільярдів євро, Орбан погрожує заблокувати заплановану військову допомогу Україні на 500 мільйонів євро, а також початок офіційних переговорів щодо приєднання Києва як 27-членного союзу, який лідери ЄС сподівалися схвалити на наступному засідання Європейської ради 14 і 15 грудня.

За словами одного дипломата ЄС, якому надали анонімність для обговорення конфіденційних обговорень, Орбан "замінував" увесь процес ухвалення рішень ЄС щодо України в рамках стратегії посилення тиску на Європейську комісію з метою надання Угорщині 13 мільярдів євро.

Дипломат продовжив, що хоча в інших випадках Будапешт утримувався під час ключових голосувань і дозволяв ЄС накласти санкції на Росію, цього разу "я не бачу, щоб це трапилося".

Погроза Орбана прозвучала в особливо чутливий для України час, коли збройні сили Києва намагаються досягти успіху проти вторгнення російських військ, і одразу після того, як радник США з національної безпеки Джейк Салліван попередив, що "вікно закривається" для допомоги США Україні.

Оскільки Угорщина посилює напруженість і погрожує зірвати грудневий саміт лідерів ЄС, деякі країни вже обмірковують способи обійти Будапешт і продовжити надходження допомоги до Києва.

Одним із таких шляхів вирішення може стати те, що країни ЄС надсилатимуть фінансову допомогу Україні через двосторонні домовленості, а не через структури ЄС, такі як Європейський фонд миру, який координує військову допомогу ЄС для Києва.

Але такий підхід не спрацював би, коли йдеться про початок офіційних переговорів про вступ Києва до ЄС, оскільки Угорщина мала б бути частиною цього процесу. У результаті, а також для збереження єдності ЄС, той самий дипломат сказав, що "заморозити" Угорщину поки що не дуже гарна ідея.

У разі вето Угорщини іншим варіантом для ЄС є просто дозволити годиннику рухатися далі й відкласти ключові рішення щодо України на початок наступного року, оскільки Київ може досягнути бюджетного колапсу лише в березні.

Європейцям вступ України в ЄС коштуватиме 186 мільярдів євро

Фото: reuters

У The Guardian написали статтю про те, що "тиск щодо розширення ЄС ніколи не був сильнішим, а воля до його реформування ніколи не була слабшою". Журналісти відзначають, що лідери Європейського Союзу зрозуміли геополітичну необхідність прийняти України, Молдови та країн Західних Балкан як майбутніх членів ЄС, але мають реформувати блок, щоб зробити його придатним для розширення.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну повернуло питання про розширення ЄС на порядок денний після двох десятиліть, протягом яких уряди зволікали з прийняттям шести невеликих західнобалканських держав із загальним населенням 20 мільйонів. Ці країни отримали "європейську перспективу" у 2003 році, але з тих пір мало зробили для реформування і довго відчували себе небажаними в Брюсселі. Володимир Путін також грає на заморожених конфліктах або невирішених суперечках у Молдові, Грузії, Косово та Боснії та Герцеговині, щоб дестабілізувати прикордонні території Європи.

Усвідомлюючи це змагання в сірих зонах між Росією та Заходом, Європейська Комісія цього місяця рекомендувала почати переговори про вступ з Україною, Молдовою та Боснією, коли вони виконають ключові умови, і надати статус кандидата Грузії.

За винятком обструкції з боку проросійської Угорщини в останню хвилину, 27 лідерів ЄС схвалять наступні кроки щодо можливого розширення на грудневому саміті. Але далеко не ясно, чи будуть вони ініціювати перегляд крихких процедур ухвалення рішень, адміністрування, бюджету та фінансування ЄС, щоб підготуватися до прийняття до 10 нових членів у найближчі роки.

У Києві цього тижня президент Європейської ради Шарль Мішель повторив свою думку про те, що і ЄС, і країни-кандидати повинні бути готові до розширення у 2030 році – мета, яка вважається надзвичайно амбітною, і, на думку багатьох дипломатів, викликала нереалістичні очікування в Україні. Адже країна ще далека від відповідності стандартам ЄС щодо верховенства права та боротьби з корупцією.

Поглинання України, гігантської аграрної нації з 40 мільйонами людей, яка була набагато біднішою за найбідніших нинішніх членів ЄС навіть до руйнування, спричиненого натиском Росії, буде величезним економічним і політичним викликом. Без радикальних внутрішніх змін, таких як позбавлення національних прав вето щодо зовнішньої політики, санкцій і податкової політики, ЄС може бути не в змозі погодитися одностайно прийняти нових членів або ефективно функціонувати після того, як вони приєднаються. "У нас не можуть бути однакові правила для 30-ти з чимось країн. Це буде неможливо", – сказала Марія Лледо, високопосадовець Іспанії, яка нині головує в ЄС.

Німеччина та Франція, дві центральні сили в європейському об’єднанні з 1950-х років, наполягають на прийнятті рішень кваліфікованою більшістю голосів. Вони також поширили звіт незалежних експертів, який пропонує Європу концентричних кіл, у якій внутрішнє ядро країн може прагнути до глибшої інтеграції, якщо інші не бажають приєднатися.

Тим не менш, небагато урядів ЄС готові подумати про зміну регулюючої Лісабонської угоди ЄС, побоюючись років суперечок і ризику програшу референдумів щодо ратифікації результатів. Більшість хоче, щоб будь-які зміни в системі голосування та бюджеті були реалізовані шляхом активації невикористаних пунктів у поточному договорі.

Декілька малих і середніх держав ЄС відкидають будь-яку ідею відмовитися від національних прав вето, побоюючись, що Берлін і Париж їх монополізують, якщо вони втратять свою силу блокування.

Прийом нових членів без зміни правил голосування та політики витрат ризикує політично паралізувати союз і перетворити деяких із його найбільш платоспроможних платників податків на тих, хто візьме тягар з величезними витратами, щоб прийняти Україну. У внутрішній записці, опублікованій минулого місяця для Ради урядів ЄС, було оцінено, що прийняття Києва за нинішніми правилами коштуватиме 186 мільярдів євро коштів ЄС протягом семи років, з яких приблизно половина піде на виплати фермерам. Без додаткових податкових ресурсів це підірвало б дві основні програми витрат ЄС – спільну сільськогосподарську політику та фонди, призначені для зменшення нерівності між найбагатшими та найбіднішими регіонами.

Тож ЄС потрібно буде радикально переглянути спосіб субсидування сільського господарства та розвитку своїх найбідніших регіонів, щоб зробити вступ України доступним, не відштовхуючи фермерів та інших зацікавлених сторін у існуючих країнах-членах, навіть якщо доступ Києва до фондів ЄС надаватиметься поступово протягом десятиліття.