Фізично активні люди легше переносять COVID-19, - дослідження

13 квітня в Британському Журналі Спортивної Медицини були опубліковані дані, отримані групою американських науковців під керівництвом доктора медичних наук Дебори Ром Янг.

Автори великого дослідження встановили, що люді, які хоча б помірно займалися фізичними вправами (близько 150 хвилин на тиждень), набагато легше переносили коронавірусну інфекцію, їх у 2 рази рідше госпіталізували з важким перебігом СOVID-19 та підключали до інтенсивної терапії.

"Мова не йде про марафони або годинні тренування у тренажерному залі. Ми говоримо про цілком доступні та реалістичні плани щодо рухів", — додала вона. Доктора Янг підтримує Росс Арена, професор медицини, голова Департаменту фізіотерапії Чиказького коледжу Прикладних медичних наук: "Що таке фізична активність для людини, яка веде переважно сидячий спосіб життя? Навіть 150 хвилин рухливої діяльності на тиждень приносять відчутну користь у порівнянні з тими, хто займався фізичними вправами 10 хвилин або менше. Важливо зрозуміти: краще хоч щось, ніж зовсім нічого, прогулянки з собакою — це теж фізична активність".

"Ми вже давно знаємо, що регулярні заняття фізичними вправами укріплюють імунну систему, тому вірусні інфекції проходить швидше, без сильних ускладнень", — каже доктор Янг. У таких людей більше об’єм легенів і краще стан серцево-судинної системи та м’язів, що допомагає легше переносити напад коронавірусу, від якого страждає в першу чергу дихальна та кровоносна системи.

Це, а також попередні аналогічні дослідження, дозволили ученим зробити висновок: малорухливий спосіб життя є третім фактором ризику розвитку серйозних ускладнень та госпіталізації після похилого віку з відповідними хронічними хворобами та трансплантованими органами. Таким чином, фізичні вправи можна віднести до реальних профілактичних засобів проти важкого перебігу COVID-19.

"На жаль жодна країна не проводить активної пропаганди щодо користі фізичних вправ у протистоянні коронавірусу. Ми спостерігаємо, як люди набагато менше рухаються, набагато більше курять, в них розвиваються та загострюються хронічні хвороби та психічні розлади", — продовжує професор Арена. Добре, що на відміну від першої хвилі карантину, держави вже так суворо не забороняють заняття на свіжому повітрі.

Наступне питання, яке планують розглянути учені в ході майбутніх досліджень: чи існує зв’язок між малорухливим способом життя та розвитком так званого "довгого COVID", коли наслідки після перенесеного захворювання відчуваються протягом багатьох тижнів й навіть місяців.

Матеріал підготували лікарі сайту МедПравда.