Газова голка Кремля: хто зміг зіскочити, а хто і досі фінансує армію рашистів

У відповідь на міжнародні санкції, зокрема, арешт мільярдних активів, Кремль забажав отримувати плату за  газ в рублях, конвертуючи їх у валюту. Таким чином бодай якось наповнювати свої золотовалютні резерви.  Ця вимога стосувалася лише "недружніх" до Росії країн. Однак Євросоюз та G7 відмовилися пристати на таку пропозицію. Втім Путіна таке рішення не влаштувало. Він не може змиритися з тим, що Європейський газовий ринок вислизає з його рук. Тож ситуація примусила  шантажувати споживачів ЄС. До цього йому не звикати.

Першою під тиск Кремля потрапила Польща.  Й не тільки через те, що відмовилася платити за газ рублями, а й через активну підтримку України у війні. "Газпром" повідомив польську нафтогазову компанію PGNiG  про те, що з 27 квітня зупиняє постачання  палива через магістраль "Ямал - Європа". Офіційних причин не назвали. Водночас ця зупинка де-юре є порушенням контракту. Це  загрожуватиме російському енергетичному монополісту багатомільярдними штрафами. Приклад перемоги над Газпромом відомий: стягнення Україною 2,9 млрд газпромівських доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу. По суті, Варшава  готувалася до такого розвитку подій. Прем’єр Матеуш Моравецький  запевнив співвітчизників,  що ця ситуація не вплине на безпеку домогосподарств. Влада зробила все необхідне аби отримувати газ з інших країн. 
"Російський газовий шантаж проти Польщі не матиме жодного ефекту", – наголосив Моравецький.

Трохи цифр: Польща споживає 20–21 млрд кубометрів газу на рік. Внутрішній видобуток становить 4–4,5 млрд кубометрів, постачання через майбутній газопровід Baltic Pipe – 10 млрд кубометрів, через термінал зрідженого природного газу у Свіноуйсьце – 7–8 млрд кубометрів. Тож з осені Польща може обійтись без російського палива.

Аналогічне повідомлення від Газпрому про зупинку постачання блакитного палива  отримала й болгарська компанія Bulgargaz.  Цинічне рішення Кремля одразу прокоментували в  уряді. Прем’єр-міністр Кіріл Пєтков заявив, що країна зараз переглядає всі  свої контракти з Газпромом. Зокрема, й на транзит російського газу в Сербію та Угорщину. Очільник уряду натякнув, що шантаж лише з одного боку недоречний.  Додам,  Болгарія залежить від російського газу майже на 90%. Втім  платити рублями не збирається, готова економити і вже шукає альтернативу.

Ексголова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, якому вдалось вибороти перемогу над Газпромом у Стокгольмському арбітражі, застеріг Європу від розрахунку рублями. На своїй сторінці у Facebook він написав: “Якщо хтось з країн ЄС на це погодиться, а Єврокомісія це не заблокує, то ми дуже швидко побачимо російські ракети, що падають на міста та громадян цього самого ЄС. Чому? Дуже просто: так Путін тестує свою головну гіпотезу, він вважає, що російські енергоносії настільки важливі для Західного Світу, що йому зійде з рук будь-яка агресія. “Бо без російської нафти та газу увесь світ замерзне та помре” - щиро вірять у Кремлі”.

Для Польщі та Болгарії втрата російського газу по завершенню опалювального сезону не є катастрофою. Газовий шантаж вкотре підтверджує, що Росія –агресор і не є надійним постачальником  енергоресурсів. Рішення зупинити транспортування газу більше зашкодить самій Московії. Втім поточна ситуація - натяк  ЄС, що зволікати не можна. Кремль має отримати рішучу відповідь у вигляді повного енергетичного ембарго. За даними агенції Bloomberg, торік з так званих “ворожих держав” Росія отримала за газ майже  $69 млрд. Якщо торгівлю не зупинити найближчим часом, то вже до кінця поточного року  Кремль заробить на енергоресурсах щонайменше $ 326 млрд. Це криваві кошти для фінансування війни в Україні. Зараз Росія постачає газ у 23 країни Європи. Туди йде 71%  всього російського паливного експорту. Нині платити за газ “дерев’яними”  погодилась лише Угорщина. Решта держав готує відповідь, яка не сподобається Путіну. Вже на початку травня Єврокомісія може оголосити рішення про відмову від російського газу, нафти та вугілля. Повне енергетичне ембарго зіб’є пиху нашого ворога та відкине економіку Росії на показники буремних 1990-х.