Грузія стала модульним "реінтеграційним" проєктом Московії

Ситуація у Грузії цікава для нас тому, що, за великим рахунком, Грузія являє собою "модульний проєкт" для московитів з "реінтеграції" колишніх держав СРСР до свого нового імперського простору.

Чому така важлива Грузія? І чому саме на ній "відпрацьовували" технології, які потім переносили й на Україну (і, очевидно, планували переносити і на наступні держави пізніше)?

Держави, що виникли на місці колишнього СРСР дуже умовно можна поділити на дві великі групи (хоча ясно, що у межах цих груп самі ці держави дуже відмінні).

Держави, що виникли на місці колишнього СРСР дуже умовно можна поділити на дві великі групи (хоча ясно, що у межах цих груп самі ці держави дуже відмінні)

Читайте також: Цинічний соціальний експеримент "імперія у XXI столітті" закривається

Перша — це ті, які продовжували існувати як сателіти Москви. Найяскравіший приклад — Білорусь, яка так і не стала повноцінною незалежною державою, а досі існує у статусі протекторату. З ними все просто. Лише придушуй періодично спроби повстання. Робити це не так складно, оскільки розвиток громадянського суспільства вдалося пригальмувати, інституції відсутні, альтернатив ніхто не знає.

Друга група — це держави, які обрали собі за напрямок руху — від Москви. Переважно — у "західному напрямку". Звісно, ці держави теж розпадаються на підгрупи. Є Естонія, Латвія та Литва, які, використовуючи свій державницький досвід минулого, одразу чітко рушили у ЄС і НАТО, встигнувши заховатися під "парасолькою", поки Москва переживала черговий "смутний час".

А є Грузія, Молдова та Україна, на які чекали 30 років поневірянь, революцій та війн. Зрештою, Європа одержала у вигляді нападу московитів на Україну найбільшу війну за 70 років.

При цьому, у кремлі мають виразні наміри повернути під свій контроль весь колишній СРСР, та й колишній "Варшавський блок". Про це вони, власне, і заявили в "ультиматумі" для США та НАТО від 2021 року. Отже, і Литву з Естонією теж хочуть "повертати". Не зважаючи на членство у НАТО. І у Вільнюсі, Ризі та Таллінні це прекрасно розуміють.

У кремлі мають виразні наміри повернути під свій контроль весь колишній СРСР, та й колишній "Варшавський блок". Про це вони, власне, і заявили в "ультиматумі" для США та НАТО від 2021 року

Але одне діло — укріплювати режим Лукашенка у Білорусі, де окрім цього режиму, власне, нічого не було, а інша річ — втягнути суспільства, що звикли розвиватися на інших засадах. Тут потрібен інший підхід. І його "обкатували" на Грузії. Думаю, і для України готували щось у цьому ж ключі.

Читайте також: Росію "варитимуть на повільному вогні"

Сенс цього підходу такий. Частину держави окупує та анексуєш. Супроводжуєш це військовим терором, який повинен створити враження, що захисту від цього терору немає. І далі просуваєш на не анексованій території лояльних тобі політиків, які не демонструють цю лояльність у прямий спосіб, але роблять те, що тобі потрібно. При цьому, спираються вони не на "любов" до московитів, а суто на паралізуючий шлях. Мовляв, оскільки ти нічого з московитською загрозою зробити не можеш, то треба "не провокувати".

Отже, схема така: 1) дробимо державу, якісь частини анексуємо напряму, десь ставимо у політичний спосіб лояльних політиків; 2) спираємося на страх, залякування та пропаганду, "аби не було повторення такої війни".

Нинішній грузинський режим такий цінний для кремля, оскільки вселяє в них віру, що так само можна "повернути Україну": половину "приєднати до Росії", десь у Центральній Україні поставити маріонеткові режими, а у Львові - "уряд", який буде розказувати, що "москалі — звірі, але краще їх не провокувати"

У випадку Грузії це спрацювало. Тому нинішній грузинський режим такий цінний для кремля, оскільки вселяє в них віру, що так само можна "повернути Україну": половину "приєднати до Росії", десь у Центральній Україні поставити маріонеткові режими, а у Львові - "уряд", який буде розказувати, що "москалі — звірі, але краще їх не провокувати". Зрозуміло, все це — дурне випорожнення свідомості шизо-ідеологів, але, дивлячись на Грузію, розумієш, яке майбутнє у кремлі могли планувати для України.

Тому так бісяться кремлівські пропагандисти на кшталт Симоньян та обіцяють "стерти Тбілісі на порох", адже розуміють, що всі їхні спроби обдурити хід історії — марні. І Грузія теж уже повертається на нормальний, магістральний шлях розвитку, хоча там, очевидно, ще і буде довга та складна боротьба. Але і в Білорусі теж впаде режим Лукашенка, і всі інші маріонеткові режими.

Можна нескінченно вибудовувати складні технологічні конструкти, вибудовувати механізм терору, прагнути всіх налякати... Але саму історію не налякаєш ніколи.

Джерело

Про автора. Петро Олещук, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.