Інфляція у вересні і зростання споживчих цін

Споживчі ціни у вересні 2022 р. зросли на 1,9% порівняно з серпнем. В річному вимірі інфляція прискорилась з 23,8% до 24,6%. У вересні 2021 р. була зафіксована інфляція у 1,2%.

За 7 місяців війни (за березень-вересень) інфляція становила 18,3%. Випереджальними темпами зростали ціни на харчові продукти, паливо, транспортні послуги:

• харчові продукти подорожчали на 21% (в річному вимірі +32%);
• автомобільне паливо та мастила – на 46% (в річному вимірі +66%);
• транспортні послуги – на 25% (в річному вимірі +31%).

Серед харчові продукти за час війни найбільше подорожчали хлібопродукти (+24%), риба (+34%), фрукти (+67%), цукор (+34%). Однак, ціни окремих товарів із-за надлишкового виробництва, логістичних обмежень та інших структурних чинників зростали значно повільніше середнього показника інфляції: яйця зросли в ціні лише на 4%, овочі — на 5%. Також, із-за адміністративного мораторію на підвищення вартості комунальних платежів майже не зростали в ціні послуги на утримання житла – лише на 4% за час війни.

Немонетарні чинники пропозиції складають домінантну частину річного приросту інфляції (83%). Економіка пристосовується до нових умов функціонування, змінюються ланцюги постачання, ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу. Частину товарів на ринку доводиться замінювати імпортом (наприклад — сіль, автомобільне паливо), що здійснює додатковий тиск на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Вагома частина приросту споживчих цін пов’язана з передвоєнним підвищення цін в промисловості (+66%).

Економіка пристосовується до нових умов функціонування, змінюються ланцюги постачання, ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу

Інфляція та обмінний курс. 21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% з 29,25 до 36,6 грн за 1 дол. США. У річному вимірі девальвація національної валюти тепер складає 37% (за готівковим сегментом – 53%), що посилює тиск на ціни, зважаючи на підвищення імпортозалежності української економіки після масштабних воєнних руйнувань виробничих і невиробничих активів. Для усунення зайвої волатильності цін імпортних товарів важливо зберігати режим фіксованого обмінного курсу та контроль за рухом капіталів.

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за підсумками року складе 26% ВВП (включаючи грантові джерела). Гігантський дефіцит бюджету зумовлений актуалізацією умовних воєнних зобов’язань держави та скороченням податкових доходів із-за звуження економічної активності. За словами Міністра фінансів можливості Уряду скорочувати незахищені видатки вже вичерпано. Тому розширення неринкового дефіциту воєнного часу вимагає залучення неринкових джерел його фінансування – міжнародної кредитної та грантової допомоги, а також емісійного фінансування з боку НБУ (враховуючи обмеження, передбачені Основними засадами грошово-кредитної політики на період воєнного стану та перехідний період).

Чинники інфляції з боку попиту залишаються пригніченими. За 9 місяців поточного року реальний ВВП скоротився на 30% відносно попереднього року. Суттєво скоротились реальні доходи та споживчі витрати населення.

Для протидії інфляції НБУ з 03.06.2022 підвищив облікову ставку до 25% річних, в результаті чого базова дохідність фінансових активів кількаразово стала перевищувати дохідність реальних активів. Гіпотетично це має пригнічувати інфляцію завдяки гальмуванню надмірного зростання попиту в економіці та кредитного обмеження пропозиції. Однак, в умовах структурної кризи підвищення процентних ставок може не давати очікуваного результату.

Слід зазначити, що в поточному році інфляція пришвидшилась у всіх країнах світу, однак реакція монетарних регуляторів переважно була стриманою – ключові процентні ставки, як правило, зростали нижче темпів інфляції. Наприклад, серед розвинених країн реальні ставки в середньому впали з "-3%" торік до "-6%" річних — в поточному. Зваженість реакції монетарних регуляторів пояснюється намаганням убезпечити економіки своїх країн від зайвих структурних зламів – банкрутств, дефолтів та безробіття.

Водночас базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ передбачає збереження номінальної облікової ставки на рівні 25% щонайменше до II кварталу 2024 року. НБУ не виключає можливості встановлення і вищого рівня облікової ставки. В умовах України антиінфляційна ефективність монетарної політики стримується домінуванням структурних чинників інфляції, слабкістю каналів монетарної трансмісії та суттєвим зниженням сукупного попиту внаслідок війни.

Подальші перспективи інфляції залежать від швидкості її адаптації до нових умов. Запуск та відновлення виробництв, а також каналів постачання та збуту продукції дозволило б зменшити ризики структурної інфляції. Це вимагає покращення бізнес-клімату, в т.ч. в частині доступності позикових ресурсів для активізації підприємництва.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.