Історичний саміт ЄС, усунення Орбана, перезавантаження відносин із Польщею: підсумки тижня від Миколи Княжицького

Цього тижня я підсумовую тиждень не зі Львова чи Києва, а з Варшави. Приїхав сюди з Мустафою Джемілєв і Ахтемом Чийгозом: президент Польщі Анджей Дуда вручив Мустафі Джемілєву орден Білого Орла - це найвища державна нагорода Польщі, аналог нашого Героя України. І вона абсолютно заслужена: саме зараз, в цей непростий час, кримськотатарському народу потрібна підтримка та відзнака всього того, що зробив багаторічний лідер кримськотатарського народу, колишній дисидент Мустафа Джемілєв для України та в цілому для демократії у світі.

В Польщі у нас були надзвичайно важливі і цікаві зустрічі. Ми мали нагоду поговорити з президентом Анджеєм Дудою, з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською, з відомими політиками. З нами зустрівся весь комітет у закордонних справах польського Сейму, віцеспікер польського Сенату і багато інших визначних польських політиків. Ми тут були у справді переломний час, коли новий польський уряд Дональда Туска було обрано і приведено до присяги. Сам Туск сказав, що це найважливіший момент його життя. І не дивно, бо Польща з шляху правого і ультраізоляціоністського повертається на шлях демократичний, ліберальний і проєвропейський. Це повна зміна як зовнішньої, так і внутрішньої політики Польщі, яка була зроблена не так польськими політиками, як польськими виборцями, які підтримали опозицію. Туск відразу полетів до Брюсселю, де обговорювалася доля майбутніх перемовин з Україною щодо членства в ЄС: він палко нас підтримав у свої своїй промові під час обрання прем'єр міністром, і в Брюсселі, де він сказав такі знакові слова - “Польща повернулася до Європи”. 

В той самий час Володимир Зеленський перебував у США: очікувалось, що в ці дні буде підписано і проголосовано закон, який виділяє $61 млрд допомоги Україні. Цього не сталося. Втім ця поїздка Володимира Зеленського, насправді, не була марною. Як не марними були і зусилля наших європейських союзників на саміті голів країн ЄС: Україна отримала історичне запрошення до початку перемовини щодо членства Євросоюзі. Так, поки що не підтверджено €50 млрд допомоги, які заблокував Орбан, але ЄС знає способи, як обійти цей проросійський блок прем'єра Угорщини. 

Конгрес США підтримає Україну

Володимир Зеленський був на інавгурації нового президента Аргентини, а потім полетів до США. І багато хто може вважати цю поїздку провальною, оскільки Конгрес так і не проголосував за допомогу Україні (цей пакет включав також допомогу Тайваню і Ізраїлю). Але, як б не був настільки песимістичним, оскільки Сенат продовжив свою роботу, незважаючи на те, що вже почалися різдвяні канікули. Президент Байден буде вести переговори з республіканцями, які не хочуть голосувати за цей закон, переслідуючи свої внутрішньополітичні цілі.  

Республіканці хочуть закриття кордонів і боротьби з мігрантами з Південної Америки. Байден, партія якого виступає за демократичний підхід до всіх, хто хоче знайти захист у США, намагається зберегти своє обличчя і позицію своєї партії. Але все ж таки ці домовленості будуть, тому що підтримка демократії в світі є надзвичайно важливою, а ми стали наріжним каменем цієї демократії.

І республіканці, і демократи абсолютно переконані в тому, що Україна має перемогти Росію. 

 Якщо ми програємо війну, то ми не просто втратимо свою незалежність, а буде втрачена демократія в цілому світі. Авторитарні країни піднімуть голову і продовжать зазіхання на демократичні уряди і демократичні країни не лише в Європі, але також і в Азії, і в багатьох інших регіонах світу. Тому ця підтримка Україні від США буде надана, в мене немає жодних сумнівів. 

Нещодавно Конгрес проголосував за оборонний бюджет, і там є $300 млн допомоги Україні. Ні в кого не було жодних питань до них. Очевидно, що $300 млн у порівнянні з обіцяними і потрібними нам $61 млрд - це просто краплина. Але попри це, я переконаний, що і цю краплину ми використаємо належно, а за цією краплиною отримаємо всю необхідну допомогу. 

Голова Конгресу Джонсон сказав, що він, звичайно, підтримає допомогу Україні, якщо буде зрозуміла стратегія американського уряду для позитивного вирішення війни між Росією і Україною. Це вирішення запропонував Байден: він однозначно сказав, що стратегією США є перемога України, а перемога України - це виконання нашого мирного плану з 10 пунктів, повернення всіх наших територій, отримання всіх відшкодувань і все інше, про що неодноразово говорили очільники держави. Оскільки Байден підтримує цю стратегію, я абсолютно переконаний, що вона буде прийнята і США. Тому я не був би песимістом в цьому питанні. Ми обов'язково переможемо і в боротьбі за допомогу в бюджеті США, і в боротьбі з нашим ворогом РФ. 

Історичний саміт ЄС і усунення Орбана

Багато хто з нас переживав, чи проголосують європейські лідери за початок перемовин з Україною щодо членства в Європейському Союзі. Незадовго до голосування дехто з оглядачів говорив, що дві третини дає за те, що цього голосування не буде, тому що позиція Орбана є настільки міцною, настільки антиукраїнською, що він не дасть за це проголосувати, а там потрібен консенсус. Ну, звичайно, Орбан органічно пов'язаний з Путіним, і про це в своїй промові сказав Дональд Туск. Але попри те, що він органічно пов'язаний з Путіним, як працює Європейський Союз? Враховуються інтереси кожного члена, але загальні базові цінності не можуть бути зрадженими. А загальні базові цінності - це демократія, верховенство права і багато іншого, що об'єднує найбільші демократичні країни континету. Саме через це в мене не було жодних сумнівів щодо цього голосування. І це голосування вирішилося: якщо Орбан пов'язаний з Путіним, він повинен вийти.

Цікаво, щодо ініціативи "виходу Орбана" є багато авторів. Ми знаємо, що перемовини з ним вів Шольц і запропонував піти пити каву. Італійські газети пишуть, що італійська лідерка перед тим мала з ним перемовини і переконала, щоб він вийшов. У Польщі всі переконані, що це заслуга Дональда Туска. Так чи інакше, це заслуга всіх наших європейських партнерів, які підтримують Україну і чудово розуміють, що якщо програє Україна, то у військовий конфлікт буде втягнутий ЄС, і цього вони ніколи не дозволять.

 Для того, щоб ЄС не був втягнутий в конфлікт, ми повинні перемогти. А для того, щоб перемогти, ми повинні бути членами ЄС і отримати фінансову допомогу. 

Я знаю, що багато моїх друзів і колег теж були розчаровані тим, що Орбан заблокував фінансову допомогу для нас, хоча свої €10 млрд він отримав. Між іншим, ці €10 млрд будуть розподілені між найбільшими угорськими олігархами, між його друзями і партнерами. Тому він не міг на це не погодитися. Попри те, що ці €10 млрд не пов'язані з забезпеченням демократичних цінностей, через які заблоковані інші 30 млрд для Угорщини, які хоче розблокувати Орбан. Не думаю, що це буде йому так легко зробити, бо країни ЄС знайшли спосіб виділити нам €50 млрд навіть без згоди Орбана. І це відбудеться вже в січні. Так що і тут будуть всі наші перемоги.

Польські зустрічі: підсумки візиту 

Нова польська коаліція зацікавлена в тому, щоб Україна була членом ЄС, і щоб стосунки між Польщею і Україною були якомога кращими. Для цього є багато підстав. Це і наша культурна спільність, й історична спільність, і те, що ми є найближчими сусідами, і спільні економічні інтереси. Але найголовніше це, звичайно, безпека. Поляки чітко розуміють, що якщо, не дай Бог, Україна програла б війну (чого насправді ніколи не станеться), то наступно в цю війну доведеться увійти Польщі. Тому краще допомагати і підтримувати українців.

В нас є і багато розбіжностей, і ми на всіх зустрічах про них говорили: вони нікуди не зникнуть. Очевидно, є інтереси виробників сільського господарства, є інтереси польських перевізників і польський уряд намагатиметься їх розв'язати. Плюс в тому, що ми будемо вести ці перемовини не на кордонах, де блокується наше збіжжя чи наші вантажівки, а в кабінетах. І будемо узгоджувати всі позиції без цього блокування і непорозумінь. З цієї точки зору у мене на польський уряд дуже багато великих надій і сподівань. Цікаво, що в той день, коли ми сюди приїхали, відбулась велика провокація проти польського уряду. Один з лідерів проросійської конфедерації взяв вогнегасник і загасив Ханукію в Сеймі, щоб відволікти увагу від приведення до присяги польського уряду. Вони також хотіли відвернути увагу від того, що Дональд Туск буде говорити в Брюсселі про початок перемовин з Україною щодо членства в ЄСі. На чию користь вони хотіли відвернути увагу? Це є абсолютно проросійська партія. Саме ця партія, саме цей Браун і його сподвижники є ініціаторами блокування українських кордонів.

Росіяни намагаються зробити все, щоб посварити два наші народи, щоб довести в усьому світі, що поляки антисеміти, щоб не дозволити більшої європейської інтеграції через своїх маріонеток в Польщі 

А ми повинні розуміти, що вороги в нас спільні і діють вони та їхні провокатори рівно в той самий спосіб, які і проти нас. 

Потяг до ЄС. Прибуття 2030

В нас була дуже цікава розмова з видатним польським політиком, який вважає абсолютно реальним, щоб Україна стала членом ЄС до 2030 року. Нам це здається довгим, але в інших європейських країнах кажуть, що наш шлях до ЄС через перемовини триватиме не менше 10 років. Тобто це 2033 або пізніше. Тому, якщо б ми завершили перемовини до 2030 року, і в 2030-му стали повноправними членами ЄС, це було б, я вважаю, великим успіхом і для нас, і для наших польських партнерів.

І в цьому польські партнери обіцяють нам допомагати: ми домовляємося про створення спільних громадських і політичних груп, які будуть працювати над тим, щоб інтеграція України в ЄС відбувалися максимально швидко. З поляками у нас той самий ринок сільськогосподарської продукції. Очевидно, що ми є природніми конкурентами, і в цій конкуренції Україна може вигравати. Через те поляки будуть боятися допускати нас вільно на ринок ЄС. А можуть не боятися, а навпаки стати нашими найбільшими союзниками. Ми можемо, як багато хто тут каже, вільно зайти на польський ринок, тому що наше збіжжя дешевше. Але польське збіжжя може зайти на французький чи німецький ринок, тому що для тих ринків дешевше... Коли Польща ставала членом ЄС, вона проходила через такі самі перемовини. І тоді найбільшим союзником Польщі в цих перемовинах була Німеччина. А зараз нашим союзником має стати Польща. Завжди хтось має завести в те коло, де він вже працює, де знає, як себе поводити. І от якщо Польща буде нам - не старшим братом, бо "старший брат" має погані асоціації, але -  надійним партнером, наш шлях до ЄС буде значно швидшим. І я сподіваюся, що ми зможемо про це домовитися. 

Кримськотатарська автономія

Багато ми теж говорили про долю кримських татар: доля кримськотатарського народу - це не просто питання гуманізму, відновлення історичної справедливості.

Народ, який пережив геноцид (майже половина цього народу загинула під час геноциду під час останнього виселення), народ, який постійно переслідується росіянами - Російською імперією, потім Російською Федерацією, народ, який знищують зараз, під час окупації... Народ, який палко підтримує і українську незалежність, і нас, українців, в боротьбі з російським агресором та вже давно став частиною великого, єдиного багатонаціонального українського народу.

Кримські татари не бачать себе окремо від України, але ми, українці, маємо зробити все, щоб вони нарешті отримали національно-територіальну автономію, щоб вони мали своє представництво в органах влади Криму після звільнення Криму. Тому що те, що відбувалося до цього, коли ми фактично утворили в себе проросійський анклав на півдні, який покривав існування Чорноморського флоту, був абсолютно залежний від російських спецслужб і призвело до такого легкого загарбання Криму. Пам'ятаємо, що саме кримські татари вийшли тоді на найбільші мітинги. Одним з його головних організаторів був Ахтем Чийгоз, який три роки просидів в російському ув'язненні і лише завдяки розмові тоді президента Порошенка і президента Ердогана, вийшов на волю і зараз є українським політиком... Коли ми говоримо про майбутнє України і звільнення Криму на міжнародних майданчиках, ми маємо говорити, що не просто хочемо відвоювати і повернути власні території, що є правдою, а й хочемо забезпечити мирне майбутнє кримськотатарського народу. Бо без Криму майбутнє кримськотатарського народу виглядає дуже загрозливим і песимістичним. Це - наше спільне завдання як із точки зору людських і європейських цінностей, так і з точки зору наших національних інтересів.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів