Іван Саввіді – головний грек Путіна і його українські сліди

Наприкінці липня грецький Фонд державного майна HRADF мав оголосити переможця конкурсу на придбання 67% акцій компанії OLA SA, що управляє торговим портом Александруполіс на крайньому північному сході Греції. Але відклав рішення до кінця вересня. Труднощі вибору зокрема в тому, що одним із реальних претендентів є компанія OLTH SA – оператор значно потужнішого грецького порту в Салоніках. Її контрольний пакет перебуває в руках російського підприємця грецького походження Івана Саввіді (або Саввідіса). З іншого боку, парламент Греції у травні 2022-го (уже після оголошення приватизаційного тендеру) ратифікував оновлену військову угоду зі США, яка закріплює за американською армією пріоритетне право на використання порту в Александруполісі. І з цього визріває конфлікт інтересів.

порт в Александруполісі, gettyimages

Вашингтон бачить в Александруполісі базовий логістичний хаб для пересування військ і техніки НАТО в регіоні Південної Європи, у тому числі й один з векторів постачання зброї Україні через Болгарію та Румунію. Відстань від порту до болгарського кордону всього 50 км, до входу в протоку Дарданелли – менше 100 км. Американський флот уже активно маневрує в регіоні. У травні сюди заходили два гігантські транспортні судна USS Arlington та Arc Endurance. Упродовж червня-вересня, за інформацією адміністрації порту, загалом має бути ще 5 схожих візитів, включаючи переміщення 2500 одиниць транспортних засобів. У липні глибоко провінційний Александруполіс відвідав посол США в Греції. У серпні про бажання переміщувати своє військове обладнання через порт заявили Італія й Велика Британія.

За такого розкладу було б цілковитим безглуздям присудити Іванові Саввіді перемогу у приватизаційному конкурсі. Адже компанія OLA SA, чий контрольний пакет продається, має ексклюзивне право на користування територією, будівлями і наземною інфраструктурою порту в Александруполісі, а також в кількох ближніх дрібних рибальських портах. Відповідно через свого емісара РФ матиме змогу заблокувати роботу порту, зіславшись, скажімо, на якісь технічні проблеми. До схожої практики Москва вдавалася вже неодноразово. Найсвіжіші приклади такого економічно-політичного шантажу – призупинення помпування газу до Європи по трубі "Північний потік-1" чи закриття Новоросійського порту для казахської нафти, нібито через проблеми на трубопроводі КТК. І ще один нюанс. Александруполіс розглядається як потенційний хаб для експорту американського скрапленого газу в Південну Європу. Цей проєкт теж небажаний для Кремля, бо підриває позиції Газпрому в регіоні. 

Показово, що у травні 2022-го, напередодні ратифікації військової угоди зі США, по всій Греції прокотилася хвиля антиамериканських мітингів. Не доведено, що за цим стояв проросійський бізнесмен, але найчисельніші протести були саме в Салоніках – місті, де Іван Саввіді за останні 10 років став одним із найавторитетніших олігархів. Зрештою, можна говорити про його вплив на всю Північну Грецію. У Салоніках Саввіді з’явився у 2012 році, коли Греція вже невблаганно поринала в затяжну економічну кризу. Одразу, як герой-рятівник. Бо викупив місцевий футбольний клуб ПАОК, якому загрожувало банкрутство. Далі до його грецьких статків додалися: контрольний пакет порту Салоніки (THPA SA), 5-зірковий готель Makedonia Palace у Салоніках, резорт Порто Каррас на півострові Халкідіки, компанії Рremium Development (елітна нерухомість) і Technap (промислове будівництво), завод мінеральних вод Souroti, приватна авіакомпанія для перельотів гвинтокрилами Northen Wings. Раніше він володів і тютюновою компанією SEKAP у місті Ксанті, але у 2018 році продав її разом зі своїм російським активом "Донской Табак" глобальній корпорації Japan Tobacco. Має Саввіді у Греції і власний телеканал. Він поступається в популярності провідним медіа країни, наповнюється переважно розважальним контентом і відзначається приязним ставленням до Росії.

ФК "Паок", яким володіє Іван Саввіді, gettyimages

За останніми підрахунками Forbes, статки Саввіді оцінюються в $1,6 млрд. Інвестиції в Грецію становили щонайменше $500 млн. Тому неодноразово поставало питання, чи гуляє Іван Саввіді винятково за свої гроші. Надто вже стрімко локальний олігарх із Ростова увірвався в перші ряди російських багатіїв. "Сумніви, які зараз відкрито порушує європейська преса та американський посол в Афінах, припускають, що Іван Саввіді не той, ким здається, не фінансовий рятівник Салоніків, а провідник путінських інтересів у Егейському морі. Його купівля порту в Салоніках видається способом, щоб завадити військово-морському доступу НАТО до внутрішнього простору Балкан, регіону зіткнення російської та американської сфер впливу", – писав ще у січні 2018 року авторитетний американський політологічний журнал The American Interest.

Можливо, своїм стрімким злетом ростовський виробник цигарок завдячує футболу і підтримці з боку Бориса Ротенберга, бізнесмена з найближчого кола Володимира Путіна. Саввіді від початку 2000-х і до 2016 року фінансово підтримував футбольний клуб "Ростов". Брати Ротенберги у той же час фінансували товариство "Динамо" (футбол і хокей). Борис Ротенберг навіть певний час був президентом цього клубу (нині ж він є спонсором і президентом ФК "Сочі", але це вже інша історія). А ще у Бориса Ротенберга-старшого є син-футболіст, теж Борис. За свою кар’єру змінив 10 різних клубів і майже у всіх просидів на лаві запасних. Найкращий свій сезон Ротенберг-молодший провів саме у ФК "Ростов" Івана Саввіді, де зіграв аж 15 матчів за чемпіонат і здобув срібну медаль першості РФ. 

Спортивна дружба тісно переплітається і з політичною відданістю. Саввіді двічі обирався депутатом держдуми від партії "Единая Россия". Він публічно вітав анексію Криму Росією і був спонсором низки російсько-патріотичних фестивалів на півострові.

"Думаю, не ошибусь, если скажу, что самыми счастливыми людьми после присоединения Крыма к России стали греки", – заявив Саввіді в інтерв’ю російській газеті "Коммерсантъ" у квітні 2015 року.

У ньому ж він хвалився, як сприяє "народній дипломатії", спрямованій на зближення Росії і Греції, і як варто розхитувати єдність всередині ЄС. У 2016 році Саввіді разом із Путіним відвідував Афонський монастир. Певним провалом в діяльності Івана Саввіді стало надання Томосу Українській православній церкві, хоч перед тим російсько-грецький бізнесмен регулярно баражував між Афоном, Константинопольським і Грецьким патріархами, намагаючись не допустити такого кроку. Незважаючи на це, у 2020 році Путін нагородив свого ростовського грека орденом Олександра Невського. 

У 2015 році хакерська група "Шалтай-Болтай" виставила на продаж зламану переписку Саввіді та його компанії "Агроком" за 2009-2015 роки. Серед 12 тисяч листів були й такі, де йшлося про фінансування структур ЛНР/ДНР, про лобіювання комерційних інтересів у Греції, про навколофутбольні справи. А вже у квітні 2022-го ватажок самопроголошеної ДНР Денис Пушилін у своєму телеграм-каналі публічно подякував Іванові Саввіді за допомогу. Спонсорована ним Федеральна національно-культурна автономія греків Росії передала сепаратистам 14 електрогенераторів і 20 автомобілів підвищеної прохідності. 

При цьому сім'я Саввіді веде бізнес по обидва боки лінії фронту. Вже у 2014 році Іван Саввіді разом із партнером Михайлом Січінавою відкрили перші супермаркети під брендом "Ассорти" на території окупованого Криму. Нині це одна з найбільших торговельних мереж на півострові. Водночас до 2018 року включно (тобто аж до продажу активу) компанія "Донской табак" Саввіді та її грецький підрозділ SEKAP постачали цигарки і в Україну легально, і в самопроголошені анклави на Донбасі контрабандою. Про цей контрабандний бізнес йшлося у спеціальному розслідуванні Радіо Свобода. Натомість ми у глобальній зовнішньоекономічній базі Importgenius виявили, що "Донской табак" у 2017 році придбав 28 кілограмів українських акцизних марок для цигаркової продукції. У 2018 році 120 тисяч штук таких марок замовила вже компанія SEKAP. 

Зрештою, після продажу тютюнових активів економічні зв’язки Саввіді з Україною не перервалися. У його портфелі є ще такий бізнес як група компаній "Атлантис Пак", що виготовляє харчову оболонку для ковбасної та іншої м’ясної продукції, сирів тощо і входить до трійки світових виробників у цьому сегменті. Основні виробничі потужності зосереджені в РФ, але є дочірні структури і за кордоном. Дві з них - в Україні. Це розташований у Борисполі під Києвом завод "Пентопак", який безпосередньо виготовляє плівку, і ДП "Атлантіс-Пак Україна", яке займається збутом. Бенефіціаром обидвох вказана мешканка міста Салоніки Саввіду Кіріакі. Це дружина Івана Саввіді.

За 2020 рік перша з компаній принесла родині Саввіді – 232 мільйони гривень доходів і 19 мільйонів гривень чистого прибутку, друга – 147 мільйонів і 7 мільйонів гривень відповідно. Клієнтами "Пентопаку" є такі відомі бренди як МХП, "Рудь", "Тульчинка", "Бащинський" та ін. Крім того, частина продукції орієнтована на експорт (до війни – здебільшого у Росію й Білорусь). Іван Саввіді придбав бориспільський завод ще у 2013 році. 

Він став першим в експансії російського холдингу "Атлантис Пак" на зовнішні ринки. З часом у нього з’явилися "доньки" у Польщі (Atlantis-Pak Polska), Чехії (Atlantis-Pak Service, s.r.o.), Німеччині (Atlantis-Pak Deutschland GmbH), Нідерландах (Atlantis-Pak Properties B.V.). Власне до урядів цих країн і варто апелювати Україні, щоб запровадити санкції проти Саввіді в державах ЄС. Звісно, самій перед тим, внісши його у підсанкційні списки. Тому що Греція першою не наважиться це зробити, але до колективного рішення змушена буде прислухатися.

Апелювати слід і до Великої Британії. Адже найсвіжіше з великих закордонних придбань Саввіді зафіксовано саме там. У січні 2022-го Кіріяку Саввіді стає одним із директорів компанії Twenty Grosvenor Square. Це таке ОСББ мільярдерів, які населяють недавно реконструйований фешенебельний будинок у центрі Лондона за адресою 20 Grosvenor Square: хто купив квартиру – той і входить до складу директорату. 5-кімнатні апартаменти у цьому комплексі продавалися за 40 мільйонів британських фунтів, дещо скромніші коштують у межах 20 мільйонів фунтів. Сусідами Саввіді є, наприклад, дружина і донька найбагатшого підприємця Казахстану Володимира Кіма, керівник Національного банку Кувейту Емад Мохамед Аль-Бахар, мільярдер із Гонконгу Сю Хань, російський олігарх, власник футбольного клубу "Монако" Дмитро Риболовлєв, ще один любитель футболу з РФ, власник клубу "Кубань" і Таманського вугільного порту Мішель Литвак. 

25 лютого 2022 року Іван Саввіді отримав у Греції 25 місяців ув’язнення умовно за те, що під час одного з футбольних матчів за участю команди "ПАОК" вибіг на поле з пістолетом за поясом і погрожував арбітрові. Будемо сподіватися, що одного дня він опиниться на лаві підсудних як один із фінансових поплічників режиму Путіна.