Чи допомагали громади фронту у 2024 році, коли вони працювали без "військового" ПДФО?

"Військове" і "силове" ПДФО – це податок на доходи військовослужбовців, надзвичайників, правоохоронців та співробітників силових структур (поліціянтів, прокурорів, спецслужб та осіб рядового і начальницького складу), який вони сплачували до місцевого бюджету у попередні роки. 

До кінця 2023 року "військове" і "силове" ПДФО було в бюджетах місцевого рівня. Але парламент ухвалив рішення повернути ці кошти до державного бюджету. Дійсно, оборона – це функція держави та кошти на оборону мають бути саме в держбюджеті. Але дані дослідження, яке провели  Центр розвитку інновацій спільно з громадською ініціативою "Голка", засвідчують, що громади й далі допомагають фронту усувати наслідки збройної агресії. І це зрозуміло. Нацбезпека зараз – це цінність для всіх.

Загалом за минулий рік з місцевих бюджетів виділили щонайменше 25 млрд грн на потреби громад та Сили оборони (опитані 262 громади, дані за три квартали 2024 року).

З них майже 9 млрд на власні потреби та оборону громад, а 15 млрд на сили оборони загалом. Тому загальна сума по Україні значно більша.

На Сили оборони громади витрачали щонайменше 0,01% річного бюджету, а щонайбільше 24,3%. Міста та селища не вказуються з огляду на питання безпеки. 

Виходячи з даних, які надали громади, найбільше допомогла Силам оборони за три квартали 2024 року Дніпропетровщина – майже 786 млн пішло із місцевих бюджетів. Одещина посідає друге місце. Тут витрати сягнули 586 млн. 

Варто зауважити, що у даних, які вдалося зібрати за три квартали минулого року, не досліджувалося, скільки коштів витратили на роботу надзвичайників, допомогу сім’ям військовослужбовців тощо. Обраховувалися лише кошти на допомогу силам оборони. Тому суми допомоги дійсно є більшими. 

Зі столичного бюджету до державного, згідно з планами міста, мало надійти за минулий рік понад 4,4 мільярда гривень.

Для бюджетів місцевого рівня суми, які вони виділяють на допомогу фронту, доволі значні. 

Саме тому треба створювати "єдине вікно" для збору та розподілу потреб сил оборони за участю територіальних громад та держави, аби і на державному, і на місцевому рівні можна було побачити повний зріз потреб і пріоритезувати витрати та мінімалізувати корупційні ризики під час закупівель. 

У Міноборони є розроблений та затверджений кодифікований список озброєння, який оновлюється з появою нових зразків. 

Ці зразки проходять тестування і перевірку щодо безпеки та ефективності використання.  Звісно, що Міноборони має більше інформації про потреби наших бійців. Зі зрозумілих причин не всі закупівлі на цьому рівні видимі, а це збільшує корупційні ризики й ставить під питання ефективність таких витрат.

Дослідницький оборонний кластер провів дослідження індексу сприяння ефективності Міністерству оборони з погляду планування замовлень та розвитку озброєння та військової техніки.

Цивільні більш позитивно оцінюють зараз ефективність Міноборони у формуванні поточних та перспективних потреб для сил оборони. Щодо військових, то вони бачать, що робота Міноборони тут стає кращою, але все ще не вважають її ідеальною. Про це свідчить результати дослідження Дослідницького оборонного кластера. 

З даними дослідження за весь період можна ознайомитися на дашборді. Дизайн дослідження та методологію спільно розробили Центр розвитку інновацій та громадська ініціатива "Голка". Дослідження присвячене пам’яті засновника Центру розвитку інновацій Сергія Лобойка, який починав цей проєкт, і якого не стало наприкінці 2024 року.

Примітка. Якщо орган місцевого самоврядування, який вчасно не надав свої дані на запити під час підготовки дослідження, бажає це зробити, то їх можна відправити на email [email protected]

Спеціально для Еспресо

Про автора. Михайло Лейченко, заступник директора Центру розвитку інновацій з питань аналітики та ІТ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.