Карта бойових дій: підсумки 2024 року

Рік розпочався з чуток про відставку головнокомандувача Залужного, якого, зрештою, відправили послом у Велику Британію. Сирський, новий командувач ЗСУ, замінив велику кількість генералів та офіцерів, що не могло не вплинути на якість управління військами на фронті.

Упродовж усього 2024 року Росія проводила наступ, а ЗСУ оборонялися, проводячи локальні контратаки. Рік розпочався із завершення битви за Авдіївку, фінальна стадія якої тривала понад 5 місяців, з жовтня 2023-го до лютого 2024-го. За 5 місяців боїв лише в цій локації рашисти втратили понад 47 тис. військових. Саме після окупації Авдіївки ворог зумів здійснити тактичне просування на 56 км углиб України й упродовж року окупувати найбільше території з 2022 року. Водночас просувалися вони тут зі швидкістю 150 метрів у день.

Карта бойових дій підсумки 2024 року, Фото: Еспресо

Росіяни практично вдвічі інтенсифікували бойові дії. Якщо на початку року за місяць відбувалося від 2 до 3 тис. боєзіткнень, то починаючи з червня цифра зросла до 4,5 – 5 тис. При цьому росіян побільшало тільки на 150 тисяч – до 600 тис. окупантів. Завдяки цьому вони значно посилилися на напрямках з Авдіївки на Покровськ, а також Курахівському, Вугледарському та Бердянському. В підсумку ворог зумів об’єднати всі ці фронти в єдиний. Після повної окупації Курахового, в якому на сьогодні Сили оборони відступили до західних околиць, лінія фронту з півночі на південь становитиме понад 50 км. Тільки на згаданому напрямку Україна втратила такі міста як Авдіївка, Вугледар, Селидове, Красногорівка, Українськ і, зрештою, в перспективі й Курахове. Зс РФ практично повністю повернули собі позиції, які нам вдалося здобути під час контрнаступу в 2023 році. Натомість у 2025 році розпочнеться битва за колись 60-тисячний Покровськ, а також величезну Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Вже зараз ворог перебуває за 8 км від кордону з Дніпровською областю, яку вочевидь доведеться обороняти весь наступний рік.

Карта бойових дій підсумки 2024 року, Фото: Еспресо

Упродовж року як ЗСУ, так і окупанти відкрили кілька нових фронтів. Сили оборони відступили з Кринків на Херсонщині, а натомість зайняли частину Курщини. Росіяни почали міські бої в Торецьку й Часовому Яру. Напад на Торецьк заскочив оборонців зненацька, що дозволило росіянам швидко зайти углиб міста. Але потім ЗСУ вдалося стабілізувати ситуацію: за пів року зс РФ окупували понад 50% міста. Бої за Часів Яр тривають уже понад рік і Сили оборони контролюють понад половину міста та вдало здійснюють регулярні контратаки.

Карта бойових дій підсумки 2024 року, Фото: Еспресо

Спроби рашистів обійти Слов’янськ з півночі на Лимано-Сіверському фронті були провальними. Тут їхнє просування було мінімальним. Найбільша загроза – атака на Терни, які можуть стати ключем до Лимана, – переноситься в наступний рік.

Карта бойових дій підсумки 2024 року, Фото: Еспресо

Ворог у 2024 році знову повернувся на харківські землі через спробу окупації Вовчанська, форсування Осколу біля Дворічної та активний наступ на Куп’янськ і Борову. Якщо Вовчанський і Дворічанський фронти Силам оборони вдалося стабілізувати, то біля Куп’янська росіяни досягнули багатьох поставлених перед собою цілей. Тут вони розрізали навпіл наш плацдарм між Куп’янськом та Боровою та намагаються просуватися вздовж річки на південь і північ.

Карта бойових дій підсумки 2024 року, Фото: Еспресо

Наша операція на Курщині змінила логіку війни, перенісши її на територію Росії. Ми не знаємо які плани були в Генштабу, але вочевидь не всі з них вдалися – за останні місяці контрольована нами територія скоротилася удвічі. Але все ж Суджа зустрічатиме новий рік із відеозверненням українського президента, а зс РФ не змогли відкрити на Сумщині ще один загрозливий фронт.  

Карта бойових дій за 25-31 грудня, Фото: Еспресо

ЗСУ не тільки перевернули шахову дошку, зайшовши на Курщину, а й зуміли перенести війну на тисячі кілометрів углиб Росії. Ми наростили свою "довгу руку", розробивши нові дрони й ракети. У нас з’явилися винищувачі F-16, а ворожа "суперзброя" КАБи наприкінці року втратила свою роль як "геймченджера", який розбиває наші укріпрайони. У Росії більше немає змоги впливати на війну з Чорного моря, а її військові бази й аеродроми в Криму перетворилися на руїни.

Карта бойових дій підсумки 2024 року, Фото: Еспресо

"Країна 404" за рік окупувала близько 3,3 тис. км кв. нашої землі, але за це вони поплатились життям і здоров’ям майже 430 тис. росіян та інших окупантів. Для порівняння: у перші два роки ЗСУ ліквідували понад 360 тис. ворогів. Якщо на початку року в Україні гинули близько тисячі росіян щодня, то до кінця року ця цифра зросла практично вдвічі. Днями був встановлений новий рекорд 2024 року – понад 2 тис. знешкоджених окупантів. Ймовірно, що у наступному році такі цифри стануть звичними.

графік втрат росіян 2022-24 рр., Фото: Еспресо

Натомість суттєво зменшилися втрати ворога в артилерії та бронетехніці. Все тому, що вони закінчуються вже навіть на складах, а нових виробляють дуже мало. У 2025 рік вороги входять із суттєвим дефіцитом бронетехніки, відтак у них залишився останній фактор тиску – перевага в людській силі та "м’ясні штурми". Якщо початок року Сили оборони зустрічали знову із дефіцитом артилерійських снарядів, то закінчуємо ми його, якщо не із перевагою в артилерії, то принаймні із паритетом.  

ЗСУ, які зіткнулися зі значними внутрішніми проблемами, стали на шлях реформ. Ми створили безпілотні війська та підійшли до зміни структури сухопутних військ. У новий рік ми заходимо із думкою про закінчення війни.