Карта бойових дій за період 4-11 грудня: росіяни створили кілька смертельних пасток для ЗСУ на Курахівському й Новосілківському напрямках

Курщина готується до інавгурації Трампа

Курський фронт останні тижні має стійку тенденцію до стабілізації. Зс РФ наступають, залучаючи значну кількість людських і технічних ресурсів, але їхнє просування є таким, що про нього, мабуть, навіть соромно доповідати Путіну. Тому вони вигадують різні небилиці. Єдиним більш-менш помітним успіхом, який ворог може записати собі в актив, є витіснення наших воїнів із плацдарму на південь від Плехово. Тут українські військові відступили орієнтовно на 2 км та зайняли позиції на правому березі річки Псел. Водночас ЗСУ все ще ведуть бої за саме село, контролюючи його північну частину й усю ділянку на північ між населеним пунктом і річкою. Неприємним моментом нашого відступу став захід окупантів на Сумщину, де вони зайняли кілька кілометрів незаселеної прикордонної території. Але не факт, що планують втримувати чи розширяти цей плацдарм, адже він не має ні стратегічних, ні тактичних перспектив.

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

Сили оборони спалили механізований наступ росіян у Дар’їно, а також відбили їхні атаки на Погребки, Черкаську Конопельку та Мартинівку. В Новоіванівці наші воїни здійснили низку контратак і знищили російських десантників ще на підступах до села. Тенденції російського наступу вказують на те, що зс РФ не зможуть відвоювати Курщину до зміни президентів у США. 

Часів Яр: ЗСУ тримають оборону на заводі

Ситуація в місті поступово погіршується. Ворог наразі контролює орієнтовно 25% Часового Яру і ще стільки ж перебуває у сірій зоні боїв. Основне протистояння розгорнулося за мікрорайони Жовтневий і Новий. Сили оборони зосередилися на території Вогнетривкого заводу, звідки росіяни намагаються їх вибити. Бій за завод триває вже кілька тижнів, але наразі рашисти зуміли закріпитися тільки в кількох господарчих будівлях на околицях його території. Наприкінці тижня зс РФ розпочали потужний наступ на центральні райони Часового Яру, але ЗСУ контратакували та вибили ворога з цієї частини міста, знявши загрозу заходу в тил.

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

Торецьк – битва за центральну шахту

У Торецьку ситуація доволі схожа до тієї, що склалася в Часовому Ярі: рашисти поступово витісняють нас із міста, але цей процес відбувається вкрай повільно – кілька мікрокварталів за тиждень. Окрім того, як стверджують бійці безпосередньо з поля бою, неможливо провести чітку лінію фронту, адже наші та російські позиції доволі переплетені та часто заходять у глибину одні одних.

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

За цей тиждень окупанти захопили значну частину мікрорайону Забалка, ще 50% не контролює ніхто – за них зараз триває бій. У разі захоплення всієї Забалки ворог зможе почати обходити промислову забудову міста ще й з південного флангу, що значно ускладнить її оборону. Наразі ключове протистояння, на яке окупанти кинули максимум своїх зусиль, відбувається довкола шахти "Центральна", де ЗСУ мають потужний укріпрайон. Ворог намагається проламати тут нашу оборону та має невелике просування. Так само росіянам вдалося зайняти кілька десятків будинків на північ від центрального проспекту. 

ЗС РФ знову пробили лінію оборони біля Покровська

Поки умовний північний фланг підступів до Покровська (а це Часів Яр і Торецьк) дуже гідно тримає свої позиції, на південному ЗСУ ніяк не можуть стримати ворога та продовжують відступати. Саме тут рашисти мали найбільші територіальні успіхи. За тиждень вони пробилися на 4 км у напрямку Покровська та повністю окупували села Новопустинка, Новотроїцьке і Відродження (колишній Новий Труд), а також за кілька днів захопили селище Шевченко, що за 4 км від південних околиць районного центру. До того ж ворог має тактичну перевагу, адже може вибирати будь-який вектор наступу. Тому він одразу впроваджує кілька сценаріїв. Один із головних – це обхід Покровська з півдня з прицілом на перерізання залізничного сполучення, а потім вихід до головної траси Покровськ – Павлоград. 

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

Разом із тим інше угруповання росіян наступає на захід для забезпечення глибини своїх флангів. Тут вони вже перерізали трасу на Курахове, а також, наступаючи на південь на Новооленівку, сформували кишеню для наших військових, які тримають позиції в Чумацькому (колишнє Пушкіне). Щоб не опинитися в оточенні, Сили оборони повинні відійти зі своїх позицій. Ще південніше росіяни розвивають наступ на Українку, фактично перерізаючи один із можливих шляхів відступу для оборонців Чумацького. Крім того, вони тим самим заходять у селі Зоря в тил нашим захисникам, які тримають тут оборону вже кілька тижнів і не дають ворогу просуватися на захід. Ще одним напрямком атак росіян стало формування широкого поясу довкола південно-східних підступів до Покровська. Тут рашисти продовжили наступ по дорозі з Селидового та розпочали бої за Даченське, що за 5 км від Покровська. Одночасно продовжується наступ через Лисівку. 

Військові на місці вказують на прорахунки керівництва під час підготовки оборони Покровська. Лунають публічні заклики до дій, які дозволили б стабілізувати ситуацію, щоб не допустити катастрофи. 

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

Падіння Курахового стало неминучим

З одного боку, попри понад 300 штурмів щотижня, рашисти мають доволі скромні успіхи на Курахівському фронті. Ймовірно, це вказує на їхню виснаженість і брак ресурсів. Однак навіть ці невеликі просування, зважаючи на загальну ситуацію, стали кинджальними ударами, які наближають падіння Курахового, хоча цей процес і буде розтягнутим ще на тижні. А відтак сьогодні йдеться не про утримання Курахового, а про вивід військ як із самого міста, так і на південь від нього, з мінімальними втратами.

Однією із найбільш вразливих для нас ділянок є оборона Успенівки та кількох сіл на схід від неї. Росіяни зробили прорив із Дальнього на 2,5 км і підійшли до околиць Успенівки, де вже тиждень тривають бої. Одночасно з півдня окупанти наступають через Трудове, яке вже на половину захоплене. І попри це ЗСУ тримають оборону в кишені, яка повністю прострілюється, адже в найвужчому місці ширина зони нашого контролю становить трохи більш ніж 2 км. Утім бійці з передової розповідають, що саме тут вони "двохсотять" найбільше окупантів і беруть багато полонених. Але така ситуація не може тривати довго, відхід Сил оборони в напрямку Успенівки, а потім Костянтинопольського мав би відбутися з дня на день. Тим паче, що в усіх селах на шляху відходу вже тиждень тривають бої, зокрема і в Сухих Ялах, і в Костянтинопольському, і тепер уже й в Успенівці. Тому єдиний вектор відходу – це дорога на село Дачне.

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

Однак і тут ситуація складається доволі критично. На північному фланзі Курахового росіяни зуміли повністю окупувати село Старі Терни та встановити вогневий контроль над єдиною дорогою з міста. Тут вони вже майже тиждень роблять спроби форсувати річку Вовча, щоб остаточно закрити шлях виходу Сил оборони, а також розвивають наступ на село Шевченко, щоб розтягнути лінію фронту.

І це попри те, що ЗСУ дещо стабілізували становище в самому Кураховому та не дозволили ворогу стрімко просуватися. Гарнізон Курахового зобов’язаний втриматися доти, доки до нього не підтягнуться наші підрозділи з південного флангу. Тільки тоді можна буде відходити на нові позиції в районі сіл Богатир і Костянтинопіль. Наступні дні або максимум тижні дадуть відповідь, чи зуміють наші військові одночасно вийти з кількох кишень, в яких їх хочуть закрити окупанти.

Карта бойових дій за 4-11 грудня, Фото: Еспресо

Ще далі на північ ЗСУ зуміли вийти з кишені на північ від Берестків та з ар’єргардними боями відступають у напрямку Сонцівки та Шевченка. Однак ворог також посилив наступ і зайняв половину Сонцівки, намагаючись перерізати Силам оборони шлях до відступу. 

Велика Новосілка готується до масштабної навали з усіх боків

Хоча ЗСУ тимчасово відбили наступ ворога з півночі, вибивши його з Нового Комара, а також здійснили низку контратак на Роздолівку, росіяни стискають своє кільце довкола нашого найбільш потужного укріпрайону на Бердянському напрямку. Зокрема, ворог окупував Благодатне та вирівняв фронт уздовж річки Мокрі Яли. Одночасно рашисти пробили нашу оборону на схід від Рівнополя. Таким чином вони намагаються створити ще один мішок для наших оборонців у Макарівці, адже ті опинилися під перехресним вогнем і не зможуть довго тримати оборону в такому становищі. 

Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо

Відтак, імовірно, незабаром ми побачимо відхід ЗСУ у напрямку Великої Новосілки або спробу стабілізувати фронт на її підступах у Нескучному. Отже, оборонці Великої Новосілки опинились у ситуації, коли доведеться тримати кругову оборону зі сходу, півдня, а також, цілком можливо, і з півночі. Найбільш критичним залишається західний фланг, через який росіяни можуть перекрити логістику. Тоді втрата Великої Новосілки буде неминучою. Проте наразі це перспектива навіть не цього року.  

Попри все, на фронті спостерігається зменшення ефективності наступу окупантів. Динаміка знищення ворога й у живій силі, й у техніці також сповільнилася. І це на тлі нарощування постачання нам боєприпасів. Це все може вказувати на те, що росіяни почали вичерпуватися. Наступні кілька тижнів продемонструють, наскільки правдиві ці припущення.  

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.