Карта бойових дій за період 27 листопада – 4 грудня: наступ росіян поступово стагнує на Покровсько-Курахівському фронті

Сили оборони допомогли рашистам оновити рекорд "вантажу 200" – понад 45 700, а також мінусували рекордні 2470 автомобілів і майже 900 бронемашин, які возили ворогів. 

втрати ворога, Фото: Еспресо

Цікавою тенденцією є значне зниження кількості знищеної артилерії: і ствольної (вперше за довший час – менш ніж тисяча), і реактивної (тільки 9). Це передусім вказує не на зменшення наших ударних можливостей, а на початок дефіциту цієї зброї в окупантів. Недаремно вони просили допомоги в КНДР.   

Як і в попередні періоди, понад 65% з усіх 1170 боїв відбувалися на Покровсько-Курахівському фронті та довкола Великої Новосілки.  

втрати ворога, Фото: Еспресо

Велика Новосілка може опинитися без постачання

Фронтальний наступ на Велику Новосілку загальмував на порозі самого селища, куди рашисти не змогли прорватися. Тож вони почали захоплювати фланги. З півдня – значну частину межиріччя Мокрих Ялів і Шайтанки, на підступах до сіл Макарівка і Благодатне. Тут росіяни будуть намагатися витискати Сили оборони з лівого берега Мокрих Ялів, щоб мати ширший  підхід до Великої Новосілки із цього боку. З півночі ворог пробився до села Новий Комар і фактично захопив його, сформувавши таким чином можливість наступу на селище ще й з цього флангу. В такій ситуації Силам оборони буде вкрай важко втриматися у східній частині Великої Новосілки.

                                                                                                                         Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

Однак маємо шанс вибудувати стійку лінію оборони по річці та втримати західну частину селища. Велика Новосілка зможе триматися доти, доки її зможуть забезпечувати логістично. Наразі з усіх великих доріг вільною залишилася тільки траса з Гуляйполя. Наступ на Рівнопіль і Новодарівку спрямований на перерізання цієї траси, тож саме на цій ділянці фронту буде вирішуватися подальша доля Великої Новосілки.         

Курахівський фронт гнеться, але не падає

Увесь свій наступальний потенціал зс РФ зосередили для наступу на Курахове. Так, тут вони щодня мають певні успіхи, але, якщо відверто, більшість експертів були впевнені, що Курахове буде оточене й упаде ще на початку листопада. І навіть найсміливіші не прогнозували, що Сили оборони ще й у грудні триматимуть оборону в Єлизаветівці, Романівці чи Ганівці, які вже тривалий період перебувають у напівоточенні. Однак ЗСУ вкотре показують свій неймовірний героїзм: на південному фланзі Курахового наступ ворога перейшов із просування в кілометри на день до метрів і поступово загальмував. Росіяни все ще атакують вервечку українських сіл уздовж річки Сухі Яли, як з півдня через Трудове, так і з півночі через Дальнє, концентруючи основний удар на Успенівку, оскільки це дозволить відрізати значну частину наших захисників. Одночасно вони завдають кинджальних ударів на Романівку та Ганнівку. Сили оборони тут постійно контратакують. Рашисти, бачачи свої скромні результати, цього тижня намагалися ще більше розтягнути лінію фронту вздовж річки та наступали в напрямку села Сухі Яли, де зуміли розширити сіру, ніким не контрольовану зону.

                                                                                                                        Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

На північ від Курахового окупанти повністю зайняли Берестки та просунулися вздовж водосховища до Старих Тернів, в яких саме зараз тривають бої. Тут ворог хоче продавити нашу оборону й вийти на трасу, в тил захисникам Курахового. Наразі росіяни підійшли до розбомбленої дамби, де просуватися їм буде вкрай складно, а відтак намагатимуться рухатися далі на захід, у межиріччя Вовчої й Солоної. Такий рельєф є доволі зручним для оборони, а тому будемо сподіватися, що ЗСУ зупинять тут росіян надовго.

Принаймні до того часу, поки в самому Кураховому тривають бої. Саме тут ворог має найбільші успіхи. Він зайняв чимало важливих об’єктів у центральній частині міста, а Сили оборони здебільшого відійшли в західну частину, де планують побудувати свій захист на базі зруйнованої ТЕС.

                                                                                                                                       Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

Окупанти продираються до Покровська з півдня

Незважаючи на те, що в останній тиждень листопада росіяни здійснили чи не найбільше за всю осінь атак (понад 320) на Покровському напрямку, їхнє просування було доволі скромним, а наступ стагнує й тут. Увесь північний фланг залишився непорушним, а ключові зусилля окупанти спрямовували на подальше формування південної клешні, яка має охопити Покровськ і створити передумови для наступу на саме місто. Головним вектором їхньої атаки є селище Шевченко, розташоване за 3,5 км на південь від Покровська. За тиждень ворог завершив окупацію сіл Петрівка, Пустинка і Жовте й наблизився до Шевченка на відстань 2 км. Втім захопити селище буде не так просто, адже воно повністю прикрите з півдня річкою Солоненька. Тому перед наступом окупантам доведеться сформувати широкий плацдарм уздовж річки, а для цього потрібно спершу захопити всю територію від Новотроїцького до Лисівки. Ймовірно, на це в росіян піде весь грудень.

                                                                                                                                     Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

Разом з тим рашисти наступають і в західному напрямку, де за тиждень розширили зону свого контролю навколо села Чумацьке (колишнє Пушкіне), але значного просування тут вони не мали, як і не змогли повністю захопити саме село. Основний задум росіян полягає в тому, щоб на доволі широкій ділянці фронту, у 8 км, спробувати вийти на трасу Покровськ – Курахове, десь між селами Новотроїцьке та Новооленівка. Звісно, це ще більше ускладнить логістику як для Курахівського фронту, так і для Великої Новосілки. Наразі найближча відстань від фронту до траси становить 3,5 км, саме в цьому місці після окупації Жовтого зс РФ наступають на Новотроїцьке.   

Ворог витісняє ЗСУ навколо Борової

У районі Сенькового росіяни не мають суттєвого просування ні на північ, ні на південь уздовж Осколу. Це гальмує їхні плани зі знищення обидвох українських плацдармів на схід від Осколу. Попри це, ворог продовжує наступати, поступово витісняє Сили оборони на плацдармі на південь від Сенькового й рухається у напрямку до Борової. За тиждень рашисти просунулися на кілька кілометрів на південний захід від Берестового та пробують пробитися до північних околиць села Лозова. Водночас вони атакують Лозову з південного флангу, намагаючись реалізувати свій улюблений маневр – взяття Сил оборони у кліщі та поступове видавлювання з позицій. Ситуація в Першотравневому залишилася стабільною: попри численні спроби, зс РФ так і не зуміли захопити Копанки.

                                                                                                                                       Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

Куп’янськ – Дворічна: знищення плацдармів зс РФ

Наприкінці тижня окупанти не тільки розвинули свій успіх у районі села Новомлинськ, що на північ від Куп’янська, а й форсували Оскіл ще в одному місці – нижче від Дворічної навпроти села Масютівка. Такий поспіх із форсуванням річки в чи не найбільш несприятливу пору року, коли вода дуже холодна, але ще не замерзла, вказує на те, що в зс РФ є наказ захопити Куп’янськ до якогось періоду, можливо, до інавгурації Трампа. Водночас це також свідчить, що наразі в них усе йде не за планом. Адже лобові атаки на передмістя Куп’янська з півночі Сили оборони розбивають вщент. Відтак росіяни задумали закріпитися на правому березі Осколу. Спочатку їм дещо вдавалося: вороги зуміли зайняти наші позиції й навіть зайти в село Новомлинськ, а завдяки другому плацдарму хотіли взяти в кліщі й захопити селище Дворічна. Втім воїни 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї бригади "Едельвейс" із залученням танків і БМП на початку грудня увірвалися на позиції росіян і зачистили від них плацдарм біля Новомлинська. На другій ділянці, біля Масютівки, загарбникам також не вдалося закріпитися, наразі тривають бої, щоб витіснити їх.

                                                                                                                                     Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

ЗСУ тримають кругову оборону на Курщині

Ситуація на Курщині залишається стабільно важкою, але контрольованою нашими воїнами. На східному фронті Сили оборони успішно відбивають усі атаки росіян і часто заманюють їх у вогневі пастки та знищують, як це було кілька разів у районі Плєхово. Також тут найбільша площа сірих зон, в яких ЗСУ можуть вести маневрову війну. Північний фланг теж залишається стабільним, за винятком незначного коливання лінії фронту на північний захід від Погребків. Однак це здебільшого пов’язано з тим, що ЗСУ були змушені відійти в районі біля Крем’яного, щоб вирівняти фронт, адже так його легше обороняти. 

                                                                                                                                      Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: Еспресо

Західний фланг залишається найбільш нестабільним – тут зс РФ змогли остаточно зайняти Дар’їно та відкинути наші війська від села на південь і схід. Водночас найбільш запекле протистояння розгорнулося в районі Новоіванівки, де росіяни намагаються перерізати нашу оборону й вийти до Малої Локні. Тут ніхто не хоче поступатись, адже зона вкрай відповідальна і може мати критичні наслідки для всього Курського фронту.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.