Ключовим "інвестором" у державні цінні папери України залишається НБУ

Економічна ситуація

Згідно з нещодавно оприлюдненими Національним банком України результатами опитування керівників підприємств, попри війну, бізнес пом’якшив свої очікування щодо скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців та має оптимістичніші оцінки щодо майбутнього розвитку своїх підприємств. Індекс ділових очікувань підприємств зріс до 79.5% порівняно з 72.6% в II кварталі 2022 року.

Водночас тривожною тенденцією залишається те, що респонденти підприємств усіх видів діяльності очікують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах та зберігають песимістичні очікування щодо інвестиційної активності. Панівним фактором, що стримує розвиток підприємств, є воєнні дії та їх наслідки. На тлі інших, помітно зріс вплив фактору "значні коливання курсу гривні щодо інших валют". Інфляційні очікування хоча і зросли до 25.2% (+3.5 в. п.), але залишаються контрольованими.

Посилення очікувань підприємств щодо потреби в позикових коштах та зростання частки респондентів, які планують брати банківські кредити, вказує на важливість банківської системи як в післявоєнній відбудові, так і під час фази активних бойових дій. Одночасно відчутно підвищились оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів. Найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються високі кредитні ставки (47.2% опитаних).

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 18.10.2022, Міністерство фінансів відчутно підвищило граничний рівень дохідності облігацій із погашенням у лютому 2022 року – до 18,5% річних. Мінфін також виставив вищий граничний рівень дохідності (на рівні 14%) за новим випуском короткострокових облігацій (із погашенням у травні 2023 р.). Це дозволило мінфіну залучити від розміщення цих паперів 5,6 млрд грн із загального обсягу гривневих запозичень у сумі 5,8 млрд. Крім того, до державного бюджету було залучено 312,2 млн доларів США за 6-місячними паперами (за ставкою 4,25%).

При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, із початку повномасштабної війни станом на 16 жовтня 2022 р. уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 164,2 млрд грн, 1,7 млрд дол. США та 168 млн євро, натомість від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив – 100,2 млрд грн, 1,1 млрд дол. США та 468,4 млн євро. В таких умовах ключовим "інвестором" у державні цінні папери України залишається Національний банк, який упродовж тижня придбав ОВДП на суму 15 млрд гривень, тоді як решта категорій інвесторів (окрім фізичних осіб) переважно скорочували свої вкладення у державні цінні папери, зокрема, банки – на 10 млрд гривень за плинний тиждень, нерезиденти – на 6,3 млрд гривень.

Валютний ринок

Збільшення попиту клієнтів банків на безготівкову іноземну валюту на тлі її сталої пропозиції обумовило збільшення обсягів чистої купівлі іноземної валюти на МВРУ клієнтами банків. При цьому, обсяг чистого продажу Національним банком іноземної валюти на міжбанківському ринку, спрямованого на збалансування попиту та пропозиції на ньому, упродовж минулого тижня залишався на рівні попереднього тижня, незначно перевищивши 600 млн доларів США. Потреба у значних валютних інтервенціях регулятора створює тиск на міжнародні резерви України, які за результатами вересня скоротилися на 5,9% до 23,9 млрд доларів США, що відповідає фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту.

Фінансовий сектор

Відповідно до уточнених даних Національного банку обсяг регулятивного капіталу банків за результатами вересня збільшився на 6,1% - до 209,2 млрд гривень. При цьому, рівень адекватності капіталу банків (до зважених на ризик активів) також відновився до рівня, що перевищує відповідні показники станом на початок 2022 року: за регулятивним капіталом – до 18,9%, за основним капіталом – до 12,8%, що понад як у півтора раза вище, ніж відповідні нормативні вимоги НБУ (10% та 7% відповідно).

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору у вересні скоротився на 1,3%, як у гривні – на 0,9% за місяць, так і в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 2,3%. Також продовжує скорочуватися кредитування сектору домашніх господарств – на 1,6% за місяць, у тому числі у гривні – на 1,6% та в іноземній валюті – на 0,8%.

Водночас спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 272 пільгові кредити на загальну суму майже 1,3 млрд грн, у тому числі близько чверті (за обсягом) – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила понад 13,8 тисячі на загальну суму понад 55 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Своєю чергою, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за тиждень незначно скоротився – до 342 млрд гривень (у тому числі понад 270 млрд гривень – у депозитних сертифікатах НБУ), проте продовжує понад як уп’ятеро перевищувати нормативні вимоги. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності й собі визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 785 млн гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Спеціально для Еспресо

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, голова наглядової Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.