Кому підвищать пенсію з 1 грудня і звідки на це гроші. Експертне опитування

Прем’єр України Денис Шмигаль заявив, що уряд збільшив бюджет Пенсійного фонду на 18,5 млрд грн, щоб забезпечити своєчасне підвищення пенсій з 1 грудня.

Журналістка Еспресо Ольга Чайка запитала у економічних експертів, чому перед плановим підвищенням пенсій довелося збільшувати бюджет Пенсійного фонду (ПФ), як після цього зміниться дефіцит ПФ та що робити, щоб ситуація із фінансуванням ПФ покращилася.

Наталія Лещенко, економістка "CASE Україна":

У зв'язку із зростанням мінімальної заробітної плати з 1 грудня планово зростуть мінімальні пенсії для осіб старше 65 років. Справа в тому, що згідно законодавства, для людей, старших за 65 років із повним стажем, мінімальна пенсія становить 40% від мінімальної заробітної плати. З 1 грудня цього року мінімальна заробітна плата відповідно до Закону про бюджет на 2021 рік зросте з 6000 до 6500 грн.

Звичайно, підвищення мінімальної пенсії скорочує диференціацію пенсій. Але зрівнялівка — один з недоліків притаманним солідарної системи.Через необхідність фіскальної стабільності виплати не повністю індексуються на інфляцію. В результаті люди, які мали однаковий стаж роботи і однаковий рівень зарплат відносно середньої, але вийшли на пенсію в різний час, матимуть різні пенсії. В той же час купівельна спроможність людей, які вийшли на пенсію раніше, буде скорочуватись, а розмір їх пенсії буде все більше наближатися до прожиткового мінімуму.  І це нормальна практика і для інших країн в пошуках балансу між справедливістю та стабільністю. 

Перед плановим підвищенням пенсій уряд збільшив бюджет Пенсійного фонду на 18,5 млрд грн, але це збільшення не впливає на розмір дефіциту фонду — ні плановий, ні фактичний. Видатки буде збільшено за рахунок підвищення плану власних доходів, який виявився заниженим. Так, стара постанова про бюджет Пенсійного фонду передбачала, що доходи від ЄСВ зростуть приблизно 15%. Але де-факто, в січні-серпні 2021 року згідно статистики Укрстату зарплати зросли на 21.8% відносно аналогічного періоду минулого року. Зміни постанови про бюджет Пенсійного фонду актуалізували план доходів: план доходів Пенсійного фонду від ЄСВ в 2021 році на 19% більше відносно минулого року. Тобто разом із витратами збільшили і доходи.

Основне джерело дотацій Пенсійному фонду — Державний бюджет. Трансферти Пенсійному фонду з Державного бюджету затверджені законом про бюджет. Вони заплановані і з'являються в бюджетній звітності.

Є ще одне джерело — тимчасове покриття касових розривів Пенсійного фонду. Це позапланове джерело доходів і під час бюджетного звітування воно як правило залишається "за кадром".  Як воно має працювати? Наприклад, Пенсійний фонд отримує доходи в кінці місяця, а пенсію потрібно виплачувати у середині місяця, то ПФУ може позичити гроші у Держказначейства. Після того, як ПФУ  отримає свої доходи від ЄСВ, він має повернути кошти. Але насправді воно працює інакше: Пенсійний фонд просто бере гроші і зазвичай їх не повертає. Всього заборгованість Пенсійного фонду перед казначейством, накопичена за кілька років, складає 75 млрд грн, з них 13 млрд грн — за цей рік.

В рамках солідарної пенсійної системи можна лише  покращити ситуацію із фінансуванням Пенсійного фонду. Такі зміни називаються  "параметричні реформи", оскільки змінюються параметри системи, а не сама система. Перелік таких змін включає підвищення пенсійного віку, підвищення вимог до стажу роботи; зміна формули індексації тощо, зміна вартості трудового стажу тощо. Але всі ці зміни дуже соціально чутливі і насправді не можуть одночасно забезпечити фіскальну стабільність та високий рівень життя людей, які вже не в змозі працювати.

Ганна Вахітова, професорка Київської школи економіки:

За останній час відбулося декілька підвищень пенсій, і ще одне планується 1 грудня. Перед тим були індексація, додаткове підвищення окремим групам пенсіонерів, зокрема, за віком. Частина з цих підвищень не були заплановані раніше, в лютому цього року, коли уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду. Тому в Пенсійному фонді не вистачало грошей.

Надходження і виплати номіновані у поточних гривнях. Уряд взяв на себе зобов’язання провести індексацію відповідно до росту цін, тому що інакше пенсії дуже швидко знецінюються. Через те, що зростають ціни, очікується, що і надходження в поточних гривнях до Пенсійного фонду теж зростають. Але зазвичай надходження відстають, адже споживча інфляція випереджає надходження від податків. Тому дефіцит може трішки зростати. Або не трішки — залежно від рівня інфляції. 

Але цього року очікувалося, що ВВП зросте. Тому, на мою думку, підвищення пенсій — достатньо адекватний крок.

Підвищення пенсій у зв’язку з мінімальною зарплатою зачіпає у першу чергу найбідніших пенсіонерів, які отримують найменші виплати. Тому що це саме та категорія, яка, по суті, витрачає все, у них максимальна частка їжі і ліків у бюджеті.

У нас досить велика частка тих, хто отримує мінімальну пенсію.

Чи посилює зрівнялівку підвищення мінімальної пенсії? Так, посилює. Але у нас, умовно кажучи, 50% пенсіонерів і так отримують незначну пенсію. Тож мені складно сказати, що додаткові 200 гривень — аж таке страшне посилення зрівнялівки.

Загалом зараз з пенсійною системою ситуація складна, тому що у нас відбувається старіння населення. В Україні солідарна система. Тобто ті, хто працюють сьогодні, платять за сьогоднішніх пенсіонерів. На жаль, просто в силу демографії у нас недостатньо працівників і відрахувань для того, щоб забезпечити адекватну пенсію.

Пенсійний фонд дотується. Гроші на дотації беруть з державного бюджету. Ми — всі, хто сплачує податки, — дотуємо Пенсійний фонд. Зокрема, ми всі платимо податок на додану вартість (ПДВ), коли будь-що купуємо, частка цих грошей йде на покриття дотацій.

Ситуація із фінансуванням Пенсійного фонду може покращитися, якщо українська економіка почне зростати більш регулярно. Був великий спад у 2009 році, у 2014-2015 роках. Кожного разу такий спад знижує реальний рівень життя. Невеличкого зростання протягом наступних років недостатньо, щоб витягнути нас з ями.

Якби економіка України перестала падати, це дозволило б дещо покращити ситуацію у Пенсійному фонді. Але не принципово.

Принциповий спосіб покращити фінансування Пенсійного фонду, не міняючи систему, — це мати більше відрахувань. У першу чергу за рахунок більшої кількості працюючих. В Україні постійно, кожен рік, зменшується кількість зайнятого населення. Люди, які працюють, старіють, молоді люди виїжджають. Якщо не повернути цей тренд, ситуація принципово не покращиться.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Очевидно, якщо ми не підвищуємо всі пенсії, але намагаємося лише допомогти тим, у кого пенсії мінімальні — ми можемо говорити про якісь елементи зрівнялівки.

Але якщо подивитися на підвищення пенсій, які відбувалися і за поточної влади, і за попередньої, то побачимо, що уряд намагався діяти диференційовано. Тому враховувався не тільки пенсійний стаж, а й вік, ще якісь речі — наприклад, сьогодні мова йде про врахування понаднормової роботи. Але, зрозуміло, що всі моменти дуже складно однозначно врахувати, зважаючи на обмеженість коштів.

Пенсія розраховується не тільки і не стільки на основі трудового стажу, а й залежить від суми відрахувань, які працівники робили протягом життя. Якщо таких відрахувань не було в силу отримання тіньової зарплати чи інших причин — то виникає така проблема: людина працювала багато, а пенсія низька. Тому слід пам'ятати, що рівень пенсії залежить від трьох факторів: сум відрахувань, трудового стажу та рівня заробітної плати, з якої робили пенсійні відрахування. А у дискусіях йдеться виключно про стаж.

Загалом, питання не в тому, наскільки ми підвищуємо пенсії, хоча це важливо для конкретних людей. Питання в тому, що на сьогоднішній день Пенсійний фонд не може вижити без допомоги держави. По-перше, держава допомагає Пенсійному фонду за рахунок позик з єдиного казначейського рахунку, коли не вистачає грошей, щоб своєчасно і в повному обсязі виплачувати пенсії. Всі ці позики потім повертаються, але не повною мірою. Такі борги Пенсійного фонду зростають і розглядаються в якості певного фінансового ризику.

До того ж Пенсійний фонд має дефіцит, який покривається державою.  Ця дефіцитність має хронічний характер і це розглядається, як одна із суттєвих фінансових загроз.

Ми маємо проблеми з Пенсійним фондом і внаслідок звуження кола громадян, які мають сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Адже ми на цьому втрачаємо кошти. Можна говорити, чи такі пільги є справедливим, чи ні, але кошти були, ми їх втратили, їх треба чимось замінити. Ще одна проблема — це виплати в конвертах, внаслідок чого велика кількість людей також не сплачує ЄСВ.

З кожним політичним циклом і з кожним роком ситуація в Пенсійному фонді загострюється. І це є великою макроекономічною проблемою системного характеру, яку дуже непросто вирішити.

Скажу непопулярну річ — я не бачу кроків, які можна зробити сьогодні, а завтра радикально поліпшити ситуацію в Пенсійному фонді. Проблема якраз в тому, що пенсійна реформа потребує певного часу.

По-перше, приймаючи рішення про підвищення пенсій, ми повинні чітко уявляти, за рахунок чого ми будемо це робити.

Друге питання пов’язане із тіньовим ринком праці. Вже стала банальною пропозиція переводити людей з тіні у легальну зайнятість. А це означає в тому числі зростання сплати ЄСВ, а відтак і поповнення коштів Пенсійного фонду.

Ще один аспект, на який варто звернути увагу — це розвиток пенсійної системи. Мова йде про запровадження накопичувальної системи, розвиток діяльності недержавних пенсійних фондів.

Також має розвиватися фінансовий ринок. Це дало б можливість вкладати кошти і недержавним пенсійним фондам, і Пенсійному фонду. Це також дуже-дуже важливо.

Поліпшення демографічної ситуації — це загальна теза. Я не думаю, що тут можна поліпшити ситуацію дуже швидко.

Коли ми говоримо про ці всі моменти, ми повинні мати чіткий щонайменше середньостроковий план щодо того, що і як ми будемо робити із Пенсійним фондом. Наразі такого документу немає.

Андрій Рева, ексміністр соцполітики:

Коли ми говоримо про планове підвищення пенсій з 1 грудня, то мова йде про тих, хто не має повного страхового стажу. Їхня пенсія визначається прожитковим мінімумом. У зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму з 1854 грн до 1934 грн близько 1,6 млн пенсіонерів отримають доплату 80 грн.

Є ще одна категорія пенсіонерів, які отримають підвищення. Мінімальна пенсія для тих, хто має повний страховий стаж, складає 40% від мінімальної заробітної плати в Україні. На сьогоднішній день мінімальна зарплата складає 6 тис. грн. 40% від 6 тис. грн — це 2400 грн. А з 1 грудня, коли мінімалка буде 6500 грн, у цих людей пенсія буде складати 2600 грн.

Як вирішити питання покращення забезпечення людей на пенсії? Потрібно боротися за надходження до Пенсійного фонду.

У нас сьогодні 24 млн людей працездатного віку. А внески до Пенсійного фонду платить 10 млн. 14 млн людей — резерв для того, щоб підвищити сплату внесків до Пенсійного фонду. Ще за 3 млн людей платить держава. Таким чином застрахованих осіб у нас 13 млн. Але 11 млн знаходяться поза межами пенсійного забезпечення, тому що вони не платять внески.

Із 10 млн людей, які зараз платять внески у Пенсійний фонд 4 млн платять з мінімальної заробітної плати. Із цих 4 млн 2 млн — підприємці.

Повинен бути баланс між рівнем зростання заробітних плат і підвищенням розміру пенсійних виплат. Для цього потрібно стимулювати політику зростання заробітних плат. Сьогодні проблема навіть не у відсутності робочих місць, а в трудовій бідності. Тому що коли людині пропонують роботу з мінімальною заробітною платою 6 тис. грн чи навіть трішки більше, 6,5 тис. грн, то її видатки більші, вона буде працювати у збиток.

Для бізнесу має дуже велике значення, як зростають зарплати у бюджетній сфері. Якщо уряд не показує зразок, як мають зростати зарплати у бюджетній сфері — вони не зростуть і в приватній. А якщо немає нормального зростання зарплат — немає зростання надходжень до Пенсійного фонду.

А Пенсійний фонд має значний дефіцит.  Дуже часто під дефіцитом Пенсійного фонду розуміється інша річ. Існує таке поняття, як дотація Пенсійного фонду і дефіцит. Доходи Пенсійного фонду складаються з його власних надходжень від ЄСВ: тобто всі працюючі отримують зарплату, на суму нараховується 22% єдиного соціального внеску, він перераховується в Пенсійний фонд.

Також існують пенсійні програми, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Наприклад, пенсії військових. Тому кожного року державний бюджет перераховує певну суму коштів на низку соцвиплат.

Всі ці гроші сумуються, з них людям виплачуються пенсії. А ось якщо всіх цих коштів разом не вистачає, то держава додає ще кошти, і це називається дефіцитом.

Окрім звичайного дефіциту, “зелена влада” додала ще один дефіцит. Коли не вистачало грошей, вони брали гроші у державному казначействі. Так звана позичка, яку не повертали. За минулий рік не повернули 13 млрд грн, і вже цьогоріч — ще 13 млрд. І для того, щоб звести баланс по цьому року, вони 5 млрд передали з Міністерства соціальної політики в Пенсійний фонд за рахунок скорочення видатків по програмі державної допомоги малозабезпеченим сім’ям і сім’ям з дітьми. А ще 13 млрд грн додали у зв’язку з тим, що треба було повертати казначейську позику до кінця року.

Жодних додаткових грошей вони Пенсійному фонду не дали. Вони дали гроші на покриття тих видатків, які сьогодні вже є. Тому, коли ми говоримо про додаткові видатки, то вони абсолютно не забезпечені грошима.