Кавування кримських татар та авдіївська каша: про елементи нематеріальної спадщини України

Таку процедуру потрапляння до нематеріальної культурної спадщини пояснила засновниця проєкту "Їжакультура" Олена Брайченко в етері Громадського радіо.

"Як членкиня комісії при Міністерстві культури України, хочу подякувати всім громадам, які подають свої традиції до нашої комісії. Вони працюють без оплати, як і ми. Минулого року в нас було дуже багато засідань. Керівники будинків культури та люди, яким не байдужа історія їхнього краю, незалежно від того, чи зараз він знаходиться в окупації, чи ні, витрачають свій час та ресурси для того, аби зібрати інформацію, заповнити картку та подати її на розгляд. Дуже часто ми завертаємо в комісії - є певна процедура, яку потрібно дописати, підтвердити", – пояснює експертка.

До переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини вводять не так самі рецепти страв, як традиції їхнього побутування. Йдеться про те, хто готує страву, яке вона має значення для регіону і в чому її особливість. Наприклад, їжа може бути важливим елементом для знакових свят: весілля, Різдва, Великодня, храмового свята тощо. Може бути поминальною стравою.

Про авдіївську кашу

Авдіївська каша увійшла до Переліку нематеріальної культурної спадщини, тому що це можливість інформаційно підтримати місто, внести Авдіївку у нашу пам’ять та нанести її на ментальну карту, говорить засновниця проєкту "Їжакультура" Олена Брайченко.

З погляду сучасної гастрономії, каша може видаватися досить звичною, каже вона. Її варять на молоці, до неї додається рис, масло або вершки і яйця. У минулому ж такі інгредієнти перетворювали її на святкову та небуденну.

У різних господинь є свої техніки приготування цієї каші. Вона вважається гарною, коли пухка, має жовтий колір, дуже ніжну консистенцію, а рис розварився і не забитий. Хтось кашу ретельно вимішував і потім укутував у ковдри, кожухи, щоб вона домліла. Цю страву готували на поминальні обіди й до святкових також подій. Відомо, що цей або подібний рецепт існував ще з 19-го сторіччя. Рис купували, щоб підкреслити свій майновий і соціальний статус, говорить експертка.

Про голубці

Голубці - це не буденна страва, а весільна. Вона вимагає досить багато зусиль. Вінницькі голубці потрапили до об'єктів нематеріальної культурної спадщини, але Олена Брайченко вважає, що ця страва має бути загальнонаціональною, бо її готують на всій території України.

Вона розповідає, що є різні способи загортання і використання загортальної основи для голубців. На Одещині в зимовий час загортають голубці у квашене листя капусти. ЇЇ квасять цілими головками. На Закарпатті готують голубці як мізинчики. Також готують сезонні голубці у буряковій гичці, зокрема на Вінниччині. Роблять голубці з пшоном і грибами, з картоплею, з рисом і м’ясом, з гречкою і м’ясом тощо. Цю страву і тушкувати можна по-іншому: в маленькій каструлі вдома чи в чавунному баняку в печі.

Про кавову традицію кримських татар

Пиття кави серед представників народу кримських татар - це окремий ритуал, який дуже вплетений і в побутову, і у святкову культуру, розповідає експертка Олена Брайченко. Є окремі випадки, коли готували з молоком каву до певних свят, але здебільшого побутує чорна.

У кримських татар є різні назви кави. Є кава, яку готує наречена батькам нареченого після весілля. Є кава, якою зустрічають гостей. Є кава ранкова, яка готується у родині. Процес приготування кави передбачав певні правила і культуру спілкування. Кавова культура у кримських татар – це окрема сторінка історії, каже кандидатка історичних наук.

Відомо, що каву любив Богдан Хмельницький. Уже з кінця XVII століття кава була поширеним напоєм серед козацьких та церковних еліт. У ХІХ столітті чорний чай та кава стають більш поширеними у середовищі різних еліт - тодішнього середнього класу. Її починають продавати в кав'ярнях, зазначає засновниця проєкту "Їжакультура".

Довідково

Культурна спадщина - це сукупність матеріальних та нематеріальних об’єктів, які мають велике історичне, культурне та естетичне значення для певної групи людей, спільноти або нації.

Матеріальна культурна спадщина включає архітектурні пам’ятки, ансамблі, музеї, бібліотеки,  художні та книжкові колекції тощо.

Нематеріальна культурна спадщина, за визначенням у Конвенції ЮНЕСКО, охоплює звичаї, традиції, форми вираження, знання та навички, а також інструменти, артефакти та простори, що визнані спільнотами як важлива частина їхньої культурної спадщини. Ці елементи, які передаються з покоління в покоління, є невіддільною частиною культурної ідентичності та постійно репродукуються.