Українська культура на міжнародній арені: 2024 рік у фактах та цифрах

Еспресо розповідає, чи зросла присутність українського мистецтва на міжнародній арені.

Кіно

У 2024 році фільми українських режисерів не лише демонструвалися на престижних кінофестивалях, а й здобували нагороди, що свідчить про визнання якості та актуальності вітчизняного кінематографа світовою кіноспільнотою, а також до збільшення інтересу до нього.

Одним з найгучніших моментів року став перший в історії України "Оскар", який у номінації "Найкращий повнометражний документальний фільм" здобула стрічка воєнного кореспондента Associated Press Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі". Фільм про облогу росіянами українського портового міста став рекордсменом кінопрокату серед документалок за касовими зборами (у повторному прокаті в березні бокс-офіс склав понад 6 млн грн), а також - за кількістю глядачів на всіх українських стрімінгових сервісах.

Берлінський кінофестиваль - 2024, який завершився за пару тижнів до церемонії "Оскар", теж не минув без українського кіно. У секції Forum відбулася світова премʼєра сатиричної комедії Романа Бондарчука "Редакція" і документального фільму про наслідки війни Оксани Карпович "Мирні люди". У програмі Panorama Dokumente показали документалку Світлани Ліщинської "Трішки чужа".

Кадр з фільму "Редакція", фото: facebook Держкіно

Після Берлінале "Редакція" подорожувала престижними кінофестивалями по всьому світу, зокрема в Ірландії, Грузії, Чехії, Польщі, Литві, Словаччині тощо. Фільм з перехоплених розмов російських солдатів "Мирні люди" здобув спеціальну відзнаку на Гонконзькому міжнародному кінофестивалі, а у Кракові режисерку Оксану Карпович нагородили "Срібним Рогом". Ця картина також стала однією з двох українських робіт, що увійшли до списку найкращих фільмів 2024 року за версією British Film Institute. Другою стрічкою у рейтингу Британського інституту кіномистецтв стала науково-фантастична трагікомедія режисера Павла Острікова "Ти – космос". Фільм про українського далекобійника Андрія, що після глобальної катастрофи залишається майже єдиним живим у Всесвіті, переміг на Європейському фестивалі фантастичного кіно у Страсбурзі, отримав дві нагороди на міжнародному фестивалі фантастичних фільмів у Парижі (PIFFF), здобув 3 нагороди в Італії, на кінофестивалях у Німеччині, Греції, а також отримав нагороду у програмі Ukrainian Films Now в межах Каннського кіноринку Marché du Film.

"Ти - космос", фото: ForeFilms

Стрічок, які цьогоріч з успіхом представляли Україну за кордоном, немало. Варто також згадати документалку "Порцелянова війна" режисерів Брендана Белломо та Слави Леонтьєва, що потрапила до шортліста "Оскара-2025" в категорії "Документальний повнометражний фільм", пострадянський нуар "Ля Палісіада" Філіпа Сотниченка, який увійшов до лонгліста "Оскара" як найкращий міжнародний повнометражний фільм, утім до шортліста не пройшов. Фільм "Степне" Марини Вроди серед іншого став цьогорічним переможцем національного конкурсу кінофестивалю "Молодість", а "Медовий місяць" Жанни Озірної та "Пісні землі" Назарія Нечитайла були представлені на Венеційському кінофестивалі.

Музика

Jerry Heil в номері на Євробаченні-2024, фото: Instagram "Суспільне.Євробачення"

Найбільш резонансною подією у світі музики для України став виступ співачок alyona alyona і Jerry Heil на Євробаченні-2024, де українки посіли третє місце. Їхня конкурсна пісня Teresa & Maria під час проведення пісенного конкурсу в Мальме потрапила в музичні чарти 27 країн світу на Spotify та Apple Music. Загалом композиція стала найпопулярнішою українською піснею року, отримавши 40 млн прослуховувань лише на Spotify. Сама Jerry Heil стала членкинею Академії звукозапису, яка вручає премію "Ґреммі".

Композиція співачок alyona alyona і Jerry Heil потрапила і до міжнародного плейліста Spotify Best of Equal 2024. Spotify Equal — це ініціатива, спрямована на популяризацію жіночої музики на глобальному рівні. З 75 композицій, окрім Teresa & Maria, у плейлісті опинилася ще одна пісня української артистки - "Нітрогліцерин" від DOROFEEVA.

Провокативний кліп на пісню Massandra гурту Latexfauna увійшов до світового чарту топ-100 Global Music Videos на YouTube, посівши 54-ту сходинку. Потрапляння в сотню, за словами музикантів, приносить музичному відео по мільйону переглядів майже щодня.

Українські музиканти проводили світові тури та сольні концерти, чимало з яких були благодійними. У турі в США гурт The Hardkiss зібрав $46,9 тис., Monatik - $90,5 тис., гурт "Антитіла" і Ірина Федишин - по $300 тис. кожен. Проте рекордсменами зборів серед артистів стали Аміл і Раміл Насіров та Євген Володченко з гурту "Курган і Агрегат". З останнього європейського туру хлопці привезли понад 14 млн грн ($338 тис.), задонативши всі 100% прибутку з проданих квитків та аукціонів.

Реліз гри S.T.A.L.K.E.R. 2 також позитивно вплинув на популяризацію української музики у світі. На одній із локацій гри — "Росток" — можна почути понад 5 годин музики українських виконавців. Враховуючи, що лише за 2 дні після премʼєри було продано більш ніж 1 млн копій гри, а на Xbox S.T.A.L.K.E.R. 2 потрапив у трійку найпопулярніших, гра сприяє популяризації української музики серед міжнародної аудиторії.

Література

"Лісова пісня" Лесі Українки турецькою мовою, фото: надані Ольгою Чичинською / "Читомо"

Книжки українських письменників у 2024 році зацікавили чималу кількість закордонних видавців. Увагу привернула література, присвячена темі війни, яку веде Росія в Україні, окупації та української ідентичності.

На Amazon в перекладі англійською вийшла збірка прози The Ukraine письменника і військовослужбовця ЗСУ Артема Чапая. В американському видавництві WW Norton & Company і британському видавництві Penguin Books опублікували книжку Сергія Плохія Chernobyl Roulette про російську окупацію Чорнобильської й Запорізької АЕС. Penguin Books у 2024 році видало також переклад книжки Олександра Михеда "Позивний для Йова". У США вийшов "Словник війни" Остапа Сливинського та двотомник режисера, колишнього бранця кремля і військового Олега Сенцова, до якого увійшли щоденник "Хроніка одного голодування" і збірка малої прози "4 з половиною кроки". Англійською також вийшла книжка Катерини Зарембо "Схід українського сонця". Це дослідження про Донбас, що розвінчує міфи про регіон і його нібито давнє тяжіння до РФ.

У Німеччині видали книжку філософа і громадського діяча Константина Сігова "За твою і мою свободу". Кількома мовами вийшов щоденник окупації вбитого росіянами під Ізюмом на Харківщині письменника Володимира Вакуленка-К. "Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші". Книжку видали в Польщі, у Канаді в перекладі французькою та в Німеччині. Польське видавництво видало збірку Ії Ківи "Перелітна птаха війни".

У Литві видали книжку "Російський колоніалізм" Максима Еріставі та Андрія Любки "Щось зі мною не так", а восени 2025-го очікується вихід його книжок "Війна з тильного боку" польською, а "Карбід" — грецькою та хорватською. У Словаччині вийшов роман "За перекопом є земля" Анастасії Левкової та "Вовче" колишнього військовослужбовця Костянтина Чабала, а в Сербії видали "Спитайте Мієчку" Євгенії Кузнєцової.

За кордоном цікавляться не лише сучасними українськими авторами. Так, у Грузії видали переклад поеми "Кассандра" Лесі Українки, а у Туреччині та Італії - її п’єси-феєрії "Лісова пісня". Італійською, окрім Лесі Українки, цьогоріч переклали й опублікували українську фантастику та літературну критику 1910–1920-х років, а також урбаністичний роман "Місто" Валер'яна Підмогильного. І це не повний перелік українських творів, з якими тепер можуть ознайомитися читачі за межами України.

"Кассандра" в картвельському перекладі, Фото: Наталя Трохим, "Читомо"

Українські видавці та автори були представлені й на престижних закордонних книжкових ярмарках і фестивалях. Національні стенди (на яких зазвичай не лише демонструють книжки, а й ведуть переговори щодо продажу та купівлі прав на переклад, налагодження співпраці, організовують дискусії й публічні інтервʼю) представили на найбільшому книжковому ярмарку у світі у Франкфурті, а також на книжкових ярмарках у Лондоні, Гельсінкі, Лейпцигу, Варшаві. Уперше цьогоріч Україна офіційно взяла участь у Будапештському та Брюссельському міжнародних книжкових фестивалях.

Образотворче мистецтво

Українські митці були присутні на 60-й Венеційській бієнале — престижній міжнародній виставці сучасного мистецтва. Тема "Іноземці скрізь" зрезонувала з життям українців, що знайшло відображення в проєкті "Плетіння сіток", роботі Андрія Рачинського та Даниїла Ревковського "Цивільні. Вторгнення" (фото та відео з архівів цивільного населення), проєкті Comfort Work Лії та Андрія Достлєвих, що іронічно досліджував стереотипи про роботу українських біженців за кордоном тощо.

Роботи сучасних українських художників були представлені по всьому світу як у персональних виставках, так і в рамках спільних експозицій.

Авангардист, геній Іван Марчук представив у Відні свою найбільшу виставку "Голос моєї душі", на якій показали близько 300 картин художника різних періодів творчості. У Нідерландах пройшла виставка, присвячена художниці Поліні Райко. Її унікальний будинок з розписами всередині затопило внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. У Польщі й Литві провели виставки Марії Примаченко.

Тигр у саду. Мистецтво Марії Примаченко, фото: facebook посольства України у Польщі

Українські митці не лише демонстрували свої роботи, а й здобували нагороди. Художник Сергій Майдуков отримав відзнаку за ілюстрацію до книжки "Російський колоніалізм" Максима Еріставі на World Illustration Awards 2024. А фотографка Олена Гром здобула перемогу на Fine Art Photography Awards 2024 одразу у двох категоріях: "Професійний фотограф року" та перше місце в категорії "Архітектура".

Українські дизайнери продовжували зачаровувати зірок світового рівня. Одяг бренду Frolov від Івана Фролова у 2024 році обирали Дженніфер Лопес, Doja Cat, Хлої Кардаш’ян, Бейонсе, Ріта Ора, дует Young Emperors, Медісон Бір, Сінді Бруна.

Дженніфер Лопес, Фото: instagram FROLOV

Капелюшки Ruslan Baginskiy носили Мадонна, Моніка Белуччі, Нікола Кохлан, Сабріна Карпентер, Памела Андерсон та інші. Голлівудські акторки та зарубіжні співачки надавали перевагу аксесуарам та одягу таких українських брендів:  Bevza, Cultnaked, Santa, Gasanova, Lever Couture, Nué, TTSWTRS, Litkovska.

Виклики, які потребують рішень

Фінансові обмеження залишаються однією з ключових проблем українського культурного сектору. Культурним проєктам в Україні часто бракує довгострокової фінансової підтримки з боку уряду та приватного сектору. Голова МКСК Микола Точицький неодноразово заявляв про плани залучати бізнес до підтримки культури. Наразі більшість витрат залишаються на плечах самих митців та представників культурного сектору. Міжнародне представлення вимагає значних інвестицій, зокрема і в логістику, маркетинг і презентацію. На таких умовах конкурувати з митцями на Заході, які мають достатнє фінансування, значно складніше.

Український культурний продукт часто змушений протистояти стереотипам та спотвореному сприйняттю зарубіжною аудиторією, яка подекуди розглядає Україну лише крізь призму війни або як частину пострадянського простору, що затьмарює її унікальну культурну ідентичність.

Українські митці та інституції ще не є регулярними учасниками престижних світових мистецьких ярмарків, фестивалів чи виставок. Чимало культурних закладів не мають змоги здійснювати міжнародне співробітництво чи демонструвати свою роботу на глобальному рівні. Війна Росії в Україні призвела також і до витоку талантів - талановиті професіонали іноді залишають Україну в пошуках кращого фінансування та кар’єрних можливостей.

Як і сто років тому, Росія вбиває українських письменників, перекладачів, музикантів, акторів, художників. Вона знищує історичні памʼятки і твори мистецтва.