Лише 2 млн тонн у червні. Як Росія блокує "зернову угоду"

Економічна ситуація

Згідно з результатами щомісячних опитувань підприємств, що проводяться Національним банком, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) залишається вище свого нейтрального рівня третій місяць поспіль. Помірне зростання індексу (+0.3 п.) до 50.8 відбулося, в першу чергу, завдяки оптимістичним оцінкам сектору будівництва. Секторальний індекс будівництва додав одразу 7.3 п. (зріс до 58.6), в секторі суттєво посилились очікування щодо зростання обсягу будівництва, обсягу нових замовлень, а також обсягу закупівлі сировини та матеріалів. Також вперше з серпня 2021 року підприємства будівництва очікують на збільшення чисельності працівників. Водночас очікування промислових підприємств залишаються близькими до нейтральних (51, +0.6 п м/м), а очікування підприємств, що значною мірою орієнтовані на внутрішній споживчий попит (послуги та торгівля), фактично не змінилися. Також показовим залишається той факт, що після стрімкого покращення очікувань сектору послуг на початку року, він залишається фактично незмінним та перебуває на рівні нижче свого нейтрального рівня (близько 49) впродовж останніх трьох місяців. Це вказує на слабкий попит та низьку платоспроможність більшої частини населення. Перспективи щодо зростання зайнятості залишаються змішаними: респонденти будівництва та сфери послуг, очікували на збільшення загальної чисельності працівників, підприємства промисловості та торгівлі – на її зменшення.

За підсумками першого перегляду програми розширеного фінансування для України від МВФ прогноз зростання реального ВВП залишився в діапазоні від -1% до +3%. Водночас експерти Фонду в цілому покращили очікування щодо макроекономічних перспектив України у 2023 році: інфляція в 2023 р. знизиться з попереднього прогнозу в 20% до 15.5%, а реальні доходи – зростуть на 1% замість прогнозу їх зниження на 2%.

Негативно на перспективи зростання може вплинути припинення дії зернового коридору (термін дії угоди спливає 18 липня 2023 р.). Опосередковано на це вказує той факт, що, починаючи з 26 червня, РФ зупинила реєстрації нового флоту кораблів залучених в зерновому коридорі. 29 суден, які мають експортувати 1,4 мільйона тонн продовольства переважно для 5 країн Азії та Африки, зокрема Китаю, Єгипту, Бангладешу, Туреччини, заблоковані Росією в територіальних водах Туреччини. За даними мініфраструктури, у червні з українських портів було експортовано лише 2 мільйони тонн, що на третину менше від середньомісячних обсягів за 11 попередніх місяців дії зернової угоди. Таким чином РФ вкотре намагається "натиснути" на західних партнерів з метою скасування частини накладених санкцій та обмежити потенціал відновлення української економіки. 

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень-червень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 869,4 млрд гривень. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 161,6 млрд грн — податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 88,3 млрд грн — податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 160,3 млрд, відшкодовано – 72,0 млрд грн; 67,9 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 80,2 млрд грн — податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 50,2 млрд грн – акцизного податку; 29,9 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 14,4 млрд грн – ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 103,1% (+10,4 млрд грн), Державною митною службою – 100,9% (+1,6 млрд грн).

Наступним важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-червні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 269,6 млрд гривень.

Найбільшим донором грантової підтримки у січні-червні 2023 року були Сполучені Штати Америки (263 млрд грн). Також на безповоротній основі Україна отримала фінансування від Німеччини, Іспанії, Фінляндії, Ірландії, Швейцарії, Бельгії, Ісландії загальним обсягом до 6,4 млрд гривень. Кошти були спрямовані до держбюджету України через Цільовий фонд Світового банку у рамках проєкту PEACE.

У цілому, за підсумками перших шести місяців поточного року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1302,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів. За оперативними даними ДКСУ за січень-червень 2023 року касові видатки державного бюджету становили 1 784,3 млрд грн, у тому числі загального фонду – 1 407,6 млрд грн, або 93,5% від розпису звітного періоду. Таким чином за перше півріччя 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 476,3 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 532,7 млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-червень 2023 року дефіциту в сумі 931,8 млрд гривень.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – червень 2023 року становили 879,1 млрд грн, або 82,9 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 285,7 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 97,4 млрд грн (1 963,8 млн дол. США та 640,9 млн євро). При цьому, шляхом випуску військових ОВДП залучено 130,0 млрд грн. Із зовнішніх джерел залучено 593,4 млрд грн. При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень – червень 2023 року склали 246,1 млрд грн (96,6 % плану), платежі з обслуговування – 116,8 млрд грн (89,2 % плану).

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 04.07.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 6 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 18,0% до 19,75%. Найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери із погашенням у січні 2025 р. та лютому 2026 р. Зважаючи на те, що більша частка коштів була залучена за ОВДП із довшими строками, середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень зріс до 19,35% (порівняно із 18,72% тижнем раніше).

Валютний ринок

Суттєве скорочення пропозиції іноземної валюти на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі відносно сталого попиту на неї обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 520 млн доларів США минулого тижня (порівняно із 428 млн доларів США тижнем раніше).

Водночас рахунок поточних операцій у травні був близьким до збалансованого (-21 млн доларів США), що дозволило зберегти від’ємне сальдо ПР з початку року на рівні 1,4 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки збереженню дефіциту торгівлі товарами й послугами на рівні 2,5 млрд доларів США у травні (-14,2 млрд доларів США з початку року),  стійким надходженням з оплати праці (+1,0 млрд доларів США у травні, +4,9 млрд доларів США з початку року), а також трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+2,1 млрд доларів США у травні, +10,7 млрд доларів США з початку року). Імпорт послуг за статтею "Подорожі", що відображає витрати українців за кордоном, у травні залишався на рівні попереднього місяця (близько 1,4 млрд доларів США).

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну залишаються незначними (140 млн доларів США у травні, 1,8 млрд доларів США з початку року) та забезпечуються значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (85 млн доларів США у травні, 1,3 млрд доларів США з початку року).

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

Обсяг портфельних інвестицій продовжував скорочуватися (-55 млн доларів США у травні, -278 млн доларів США з початку року), що відображає зменшення схильності міжнародних інвесторів до експозиції у боргові цінні папери українських емітентів (державного, банківського та іншого секторів). Обсяг готівкової іноземної валюти поза банками продовжує зростати на рівні близько 1 млрд доларів США на місяць (5,2 млрд доларів США за січень-травень 2023 р.).

Вагому підтримку міжнародним резервам України забезпечить надходження до загального фонду державного бюджету України другого траншу від Міжнародного валютного фонду у розмірі 890 млн доларів США. Відповідні кошти були отримані за результатами успішного першого перегляду програми розширеного фінансування. Наразі Україна отримала вже 3,59 млрд доларів США від МВФ. Загальне фінансування за Програмою складає 15,6 млрд доларів США (11,6 млрд СПЗ).

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у травні зменшився на 0,9% головним чином шляхом скорочення працюючих корпоративних кредитів як в національній (-0,8% за місяць), так і в іноземній валюті (-1,2% за місяць). Водночас частка непрацюючих корпоративних кредитів банків станом на 1 червня навіть дещо зменшилася – до 44,8% порівняно з 45% на початку травня, внаслідок швидшого скорочення непрацюючих кредитів банків. Близько ¾ непрацюючих кредитів продовжує обліковуватися на балансах державних банків. Частка непрацюючих кредитів у сегменті кредитування домогосподарств залишалася на рівні попереднього місяця (31,2%). Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі також залишалася на рівні близько до попереднього місяця (39,1%), який, втім, є найвищим рівнем з середини 2021 року.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 1336 пільгових кредитів на загальну суму 2,9 млрд грн, з них близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 31 тисяч на загальну суму понад 122 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (близько ¾) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) скоротився до близько 660 млрд грн, у тому числі близько 480 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником скорочення банківської ліквідності минулого тижня виступали інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти на тлі практично нейтрального впливу динаміки залишку коштів на Єдиному казначейському рахунку уряду. При цьому все ще високий надлишок ліквідності продовжує визначати низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.