Наслідки заборони імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Експертне опитування

Закликав заборонити імпорт електроенергії з цих країн міністр енергетики Герман Галущенко. У НКРЕКУ дослухались і додали:

“Ми — регулятор. Наша основна функція — це балансування інтересів держави, споживачів і наших ліцензіатів. Повноваження обмежити імпорт є і у уряду, і парламенту. Тому, якщо до 1 жовтня, уряд або парламент прийме рішення заборони імпорту з точки зору політики — у них для цього є всі повноваження, вони це можуть зробити”.

Журналістка Еспресо Ольга Чайка запитала у експертів, як вони оцінюють рішення НКРЕКП.

Андрій Герус, нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг:

Я позитивно оцінюю рішення НКРЕКП. Після завершення зими і опалювального сезону стало тепліше, світловий день став довший, електроенергії стали споживати менше. На сьогоднішній день нам імпорт не потрібен, у нас електроенергії достатньо. На ринку є нормальна конкуренція. До жовтня ситуація особливо не зміниться.

Я думаю, що рішення НКРЕКП було обумовлене передусім економічними чинниками. Це моє припущення. Тому що ще 15 квітня Верховна Рада прийняла відповідну норму закону, якою дала повноваження НКРЕКП забороняти такий імпорт, а 15 квітня — це саме завершення опалювального сезону. Відповідно, потім документ став законом — і НКРЕКП реалізувало таке своє право.

Тобто процес почався раніше. Зараз він наклався на останні події в Білорусі. Але я думаю, що не зважаючи на ситуацію з літаком, це рішення все одно було б прийняте.

Це логічно, бо влітку у нас немає в цьому потреби. Взимку ситуація не така однозначна. Там можуть бути різні історії, коли вугілля не вистачає тощо.

Саме тому обрали 1 жовтня: потім починається опалювальний сезон і треба буде дивитися по ситуації. Якщо у нас буде достатньо свого вугілля, якщо компанії — а в основному це приватні компанії — добре підготуються до зими, то це один варіант. Якщо раптом хтось до зими не підготується, будуть складнощі — то може бути окреме рішення.

На першому місці — надійність та безперебійність постачання електроенергії для кожного українського споживача. Якщо раптом постає загроза блекаутів, у всьому світі беруть електроенергію там, де її можна взяти, і бажано по адекватній ціні.

Звичайно, базовий сценарій — українська генерація забезпечує надійне і безперебійне постачання електроенергії. Але у нас генерація теж є різна, вона дуже часто в приватних руках, і поводитись компанії можуть дуже по-різному, а вплив держави обмежений. Наприклад, цієї зими були дефіцити, була нестача вугілля. Тому почався імпорт.

Експорт та імпорт електроенергії базується на конкурентних засадах. Є аукціон по доступу до ліній електропередач, з іншого боку, є аукціон по доступу до самої електроенергії. За останні майже два роки імпортом займалися близько 20 абсолютно різних компаній. Все на конкурентних засадах, — хто прийшов на аукціон і заплатив більшу ціну, той має можливість здійснювати імпорт. Цим займався і ДТЕК, і “Донбасенерго”, і багато інших компаній. Тобто немає якоїсь монополії чи якихось преференцій для когось.

Хотілося б, щоб наша генерація нас не підвела. Але треба мати запасні варіанти, якщо раптом щось піде не так.

Поки ми залишаємося синхронізовані з енергосистемою, де Росія, Білорусь, Литва, Молдова і багато інших країн пострадянського простору, у нас технічно немає можливості брати електроенергію з Європи і продавати в Європу. За винятком Бурштинського енергоострову (розташований в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей, приєднаний до електромереж країн ЄС, але від’єднаний від решти України, — ред.).

Іде робота. НЕК “Укренерго”, системний оператор, цей процес веде, готує, і обіцяє, що в 2023 році наша енергосистема буде синхронізована з європейською енергосистемою. У 2022 році це зробити неможливо, у 2021 році це зробити неможливо.

Відповідно, 2021 ми живемо так, як є, і 2022 рік ми будемо жити так, як є.

Олександр Трохимець, голова комітету з енергетичного права у Національній асоціації адвокатів України, колишній радник міністра енергетики України:

На мою думку, рішення НКРЕКП про заборону імпорту — виключно політичне, пов’язане з цією історією з літаком у Білорусі. Воно має правову природу санкційного рішення. Як би мало бути? Мало б скликатися, мабуть, РНБО, обговорити це питання, прийняти відповідне рішення для введення в дію указом президента. А так НКРЕКП перебрало невластиву для них функцію.

Наразі в Україні проблем з нестачею електроенергії точно не буде, її ніколи і не було. З точки зору ринку навіть не було потреби імпорту.

Представники НКРЕКП на власний розсуд обрали термін заборони до 1 жовтня. Це суб’єктивна думка членів НКРЕКП, — так само могли обрати до 1 липня, чи 31 жовтня, чи ще якось.

Водночас у певні періоди електроенергія з Білорусі і РФ може бути об’єктивно дешевшою. Але це не означає, що нам потрібно її там купувати. З двох причин — з точки зору національної безпеки, а також з точки зору євроінтеграційного процесу.

У нас є задача — євроінтеграція. Вона передбачає від’єднання української енергосистеми від російської і білоруської, і приєднання до європейської. Нам взагалі треба тренуватися жити без перетоків електричної енергії між Росією, Білоруссю і Україною. Замість цього у питаннях євроінтеграції ми робимо крок вперед, а потім два назад.

Ми живемо одним днем: сьогодні дешевше — давайте купувати. А які наслідки це тягне за собою в подальшому, мало кого цікавить.

На мою думку, потрібно чітко врегулювати в законі і визначитися з цим питанням імпорту електричної електричної енергії з країн, які не є учасниками Енергетичного Співтовариства. Заборонити, бо воно ж не відповідає ані Угоді про асоціацію, ані договору Енергетичного Співтовариства. Це шкодить стратегічній меті України.

Олексій Кучеренко, нардеп від фракції "Батьківщина", перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг:

Тільки зараз НКРЕКП під тиском громадськості та енергетиків прийняла рішення тимчасово заборонити імпорт Білоруської і Російської електроенергії до 1 жовтня цього року.

Це відбулося вже після того, як на цьому імпорті посередники заробили сотні мільйонів гривень і загнали в борги нашу генерацію, як державну ядерну, так і теплову, державну та приватну. 

У той період, коли імпортна електроенергія нам абсолютно не потрібна, бо у нас не просто вистачає, у нас профіцит цієї генерації. У нас стоять, ми обмежуємо свої станції.

Тим самим компанії “Укренерго” та іншим структурам, які регулюють цей ринок, дається такий сигнал: “Якщо ви не будете готові до опалювального сезону — якщо не буде вугілля, ядерні блоки будуть стояти тощо, то ми в будь-який момент відкриваємо російсько-білоруський імпорт”.

Їм дозволяється абсолютно безвідповідально створити ситуацію, яка була минулого опалювального сезону.

Замість того, щоб сказати чітко: імпорту не буде. Хто не впорається з підготовкою до опалювального сезону — будуть, умовно кажучи, санкції. Я погоджуюся, що мають бути санкції того самого РНБО (Рада нацбезпеки і оборони), позбавлення ліцензії та інші заходи.

Імпорт — маніпуляція саме тих, хто хоче заробити на імпорті е/е з Росії і Білорусі. Тому що цей так званий “ринок” сьогодні дозволяє торгувати повітрям, торгувати імпортом з величезною маржою, заганяючи в борги нашу генерацію. При чому б’є не стільки по тепловій генерації, приватній, де компанія ДТЕК, а по державній атомній генерації.

Імпорт електроенергії з Росії і Білорусі треба було забороняти ще наприкінці минулого року, щоб заборона діяла з 1 січня. А сьогодні це тимчасова невеличка перемога, якщо її так можна назвати.

Я пропоную патріотичним і фаховим людям, які вболівають за українську енергетику, за інтеграцію нашої енергосистеми з європейською, я пропоную негайно розпочинати рух за те, щоб цей імпорт заборонити в принципі.

Для цього ми наступного тижня будемо презентувати законопроєкт.

Роман Ніцович, директор з досліджень Dixi Group, в коментарі "Громадському радіо":

Я б розділив ті обставини, в яких приймалося це рішення від реально стратегічних напрямків. Дійсно, це рішення було прийнято після того, як була заява міністра енергетики Германа Галущенка. Але також набули чинності положення закону, які дозволяли регулятору приймати такі рішення.

Друге — геостратегічно нам і так потрібно від’єднуватись від енергосистем Росії та Білорусі і синхронізуватися з європейською енергосистемою. Це відбудеться вже за два роки. Нам і так необхідно вчитися працювати без перетоків електроенергії цих двох країн, політичне майбутнє яких для нас однозначно є токсичним.

Взимку імпорт об’єктивно закрив певну частину потреб України. Ця ситуація була викликана тим, що велика частина українських потужностей, які виробляють електроенергію, не була доступна. Перша причина — не було достатньо вугілля на складах.

Факт в тому, що завдяки цьому імпорту ми закрили частину попиту. Дійсно, це була дуже маленька частина — до 3% загального українського попиту в окремі дні, в окремі години. Очевидно, що це не є критично.

Але є момент: ми все ще попри достатність наших потужностей, попри наміри синхронізуватись з європейською енергосистемою, чомусь продовжуємо залежати від притоків електроенергії з цих двох країн, які керуються диктаторами, які порушують права людини і всі можливі міжнародні норми. Очевидно, що тут чисто ринкова логіка не може працювати.

Зараз регулятор комплексно дивиться на ситуацію на ринку. І бачить, що до 1 жовтня, тобто на літній період, є достатньо і потужностей, і пального, і ресурсів для того, щоб закрити потреби економіки України.

Ситуація в опалювальному сезоні залежатиме від накопичення газу та вугілля, а також підготовки генеруючих установок до роботи в той період. Відповідно, регулятор буде також слідкувати за накопиченням вугілля на складах і вживати заходів впливу щодо компаній-операторів. Буде робити якісь кроки на ринку електроенергії.

Таким чином до 1 жовтня буде зрозуміло, наскільки ми готові до зимового режиму енергоспоживання, і наскільки доцільно продовжувати цю заборону.

Загалом комерційний імпорт був викликаний об’єктивними факторами, які склалися на нашому ринку електроенергії. Раніше перетоки були чисто технологічними і були викликані просто синхронною роботою системи. Тому насамперед треба налагодити роботу нашого ринку, щоб була нормальна робота наших виробників, які б задовольняли попит. І має бути продовжена робота над синхронізацією нашої енергосистеми з Європейською. І тоді жоден імпорт із Росії та Білорусі нам об’єктивно не буде потрібен.