Дослідники з ESA з'ясували, що на Марсі можуть бути моря з водяного льоду

Про це повідомляє European Space Agency (ESA).

Дослідники стверджують, що сучасне марсіанське середовище надзвичайно сухе. Вони часто використовують земну пустелю Атакама як експериментальний майданчик, але Атакама, хоч і є одним з найсухіших місць на нашій планеті, у порівнянні з Марсом - це тропічний ліс під час мусонів.

Однак це не означає, що червона планета повністю позбавлена води. На полюсах є крижані шапки, а геологія вказує на те, що мільярди років тому на Марсі було багато проточної води, в тому числі мілководний океан, на місці якого зараз розташовані великі рівнини.

Під поверхнею також є поклади водяного льоду. Питання де і скільки його є має не лише академічний інтерес, адже якщо одного дня людство вирішить колонізувати Марс, йому знадобляться інші джерела води.

Особливий інтерес викликає формація Медузових ямок (MFF) - осадове відкладення на екваторі, що покриває територію розміром з Індію. Виявляється, що це найбільше джерело пилу на Марсі може бути ще й джерелом води.

Докази цього надійшли з орбітального апарату ESA Mars Express, оснащеного радаром, що проникає в ґрунт. П'ятнадцять років тому космічний апарат виявив осадові відкладення глибоко всередині MFF. 

За однією з версій, шари осадових відкладень складалися з пилу або вулканічного попелу, який є прозорим для радарів аналогічно до льоду. Однак такий пил був би щільнішим за лід, оскільки він ущільнювався б під власною вагою, тоді як лід не ущільнюється. 

Якщо виявиться, що це водяний лід, то це буде найбільше родовище води на Марсі. Якщо його розтопити, його буде достатньо, щоб затопити планету на глибину до 2,7 м. Такий масивний водний ресурс став би благом для майбутніх колоністів, але тільки після того, як вони докладуть чимало зусиль для його видобутку.

"Цей останній аналіз кидає виклик нашому розумінню формації ямок Медузи та ставить стільки ж запитань, скільки й дає відповідей, - зазначив Колін Вілсон, науковий співробітник проєкту ESA Mars Express та орбітального апарату ESA ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO). - Як давно утворилися ці поклади льоду, і яким був Марс у той час? Якщо підтвердиться, що це водяний лід, ці масивні поклади змінять наше розуміння історії клімату Марса. Будь-яке сховище стародавньої води було б цікавим об'єктом для дослідження людьми або роботами.

Однак, за словами Вілсона,  ці поклади MFF вкриті сотнями метрів пилу, що робить їх недоступними принаймні протягом наступних кількох десятиліть.

• Завдяки кількарічним спостереженням космічного телескопа NASA "Hubble" та комп'ютерному моделюванню астрономи знайшли докази існування потужних циклонів та іншої динамічної погодної активності на гарячій планеті завбільшки з Юпітер, що знаходиться на відстані 880 світлових років від нас.